Майстрині манікюру, колеги. Це нормально?

Призначила час клієнтці, сказала, що, якщо трохи запізниться, не страшно. Аж у неї якісь проблеми з транспортом виникли, а живе далеченько, то набрала мене, сказала, що точно вчасно не встигне, ну я сказала, що ок, бо я була вільна в той день. Запізнилась вона значить на 30 (!!!!) хвилин! Принесла моїй дитині смаколики, запитала, чи можна дати. Я дозволила, але неприємно вже якось було. У той день ще в село хотіли, я при ній спеціально дитині сказала, що дороблю тьоті манікюр і поїдемо. Їй стало ніяково, увесь час перепрошувала і була готова на будь-який варіант покриття, аби не затримувати мене. Але мій настрій уже було зіпсовано, я поспішала, інструменти випадали з рук, кілька разів навіть порізала її. Претензій не було. Ну і каюсь, зірвалась, коли вона не дала конкретної відповіді, який візерунок магнітом хоче на кошці, бо, бачте, вона не знає, які бувають. Видно було, що вона, як на голках, хоча до цього абсолютно нормально все було. Привітна, комунікабельна, весела. Тут ще й чоловік мій почав їй посміхатися, жартувати. Вона реагувала стримано, хоч не кокетувала і те добре. А тепер от не знаю, чи повернеться до мене вона. Та й чи хочу я, щоб повернулась. Це перше її запізнення. До того не мала ніяких претензій.
А як ви з клієнтками, що дозволяють собі запізнення чините?