Видна міленіалка• 23 апреля в 23:42
Та скільки ще можна вважати, що щастя в мужиках.......
Донька, 20 років через місяць. Навчається в університеті, займається тенісом та танцями, ще шиє одяг для задоволення та ще має купу інтересів. Не заУчка, має багато подружок, також друзів хлопців, дома не сидить, має дуже активне життя, але - в неї досі не було хлопця з яким би вона зустрічалась як з СВОЇМ ХЛОПЦЕМ. Ходить то в кіно з кимось то на каву, але серйозно нікого не мала, думаю що ще цнотлива. Мене це зовсім ніяк не зачіпає, не турбує, я абсолютно її підтримую, нема куди поспішати і не лізу з порадами чи питаннями. Тим паче - вона не виглядає як та, яка страждає з цього приводу, в неї супер-цікаве та активне життя.
АЛЕ, я вже задовбалась відповідати на відверто ДУРНІ питання від родичів та знайомих жінок стосовно її життя. НУ ЧОМУ жінки досі вважають, що щастя в мужику?! Як так? Тим паче в 20 років? Ну ок (хоча зовсім не ок) ще жаліти 50-річну самотню жінку, бажати їй чоловіка та внуків...Але, постійно закидати в бік 20 річної дівчини "а що ж це з нею, що досі немає нікого? ", "ти може покажи її лікарям?" і моє улюблене "а може вона...лесбіянка?"...
Я на ці питання навіть нічого не пояснюю, просто відповідаю "це її справа, сама вирішить", але ....НУ СКІЛЬКИ МОЖНА?? Ці ж всі, кого так цікавить чуже життя, вони ні разу не щасливі в своїх шлюбах - хіба не зробили висновків? Як так? І це дорослі жінки, від 35+...
Ви теж вважаєте, що в 20 років ОБОВʼЯЗКОВО треба мати стосунки, інакше - ти якась неповноцінна?
АЛЕ, я вже задовбалась відповідати на відверто ДУРНІ питання від родичів та знайомих жінок стосовно її життя. НУ ЧОМУ жінки досі вважають, що щастя в мужику?! Як так? Тим паче в 20 років? Ну ок (хоча зовсім не ок) ще жаліти 50-річну самотню жінку, бажати їй чоловіка та внуків...Але, постійно закидати в бік 20 річної дівчини "а що ж це з нею, що досі немає нікого? ", "ти може покажи її лікарям?" і моє улюблене "а може вона...лесбіянка?"...
Я на ці питання навіть нічого не пояснюю, просто відповідаю "це її справа, сама вирішить", але ....НУ СКІЛЬКИ МОЖНА?? Ці ж всі, кого так цікавить чуже життя, вони ні разу не щасливі в своїх шлюбах - хіба не зробили висновків? Як так? І це дорослі жінки, від 35+...
Ви теж вважаєте, що в 20 років ОБОВʼЯЗКОВО треба мати стосунки, інакше - ти якась неповноцінна?
показать весь текст
16
13
2
автор
Видна міленіалка
• 24 апреля в 10:39
Ответ дляШвендяю містами
Так і кажіть: ’Вона бачить, як ти, Лідусю, кожну копійку рахуєш і від кожного слова чоловікового голову у плечі ховаєш, тому такого життя собі не хоче’.
Дякую)
В принципі так, брати життєвий приклад з тих, хто питає не хочеться)
В принципі так, брати життєвий приклад з тих, хто питає не хочеться)
ЛюблюДевчонок• 24 апреля в 12:44
Ответ дляДобродійка
Дико это читать. Вроде не средние века где женщине нельзя было работать и жить самостоятельно, что их от родителей мужьям передавали. Вы не знали что можно снять комнату и найти работу? А если б мальчиком родились куда бы съехали от родителей?
Тогда я считала, что выхожу замуж по большой любви)
Добродійка• 24 апреля в 18:48
Ответ дляВидна міленіалка
Я родичкам про те чи вона цнотлива чи ні не ляпаю, я ж не дурне. І про її особисте не розповідаю, лише якщо питають ’А що ж ......вже когось має?’
«Може й має, звідки ж я знаю, чи вона мені відчитується. Може й кількома ухажорами крутить хто їх ту молодьож розбере, в них життя вирує, страсті мордасті, інтриги романи. Не осідать же в 20 років вдома щоб варить борщі якомусь мужику»
Добродійка• 24 апреля в 18:53
Ответ дляЛюблюДевчонок
Тогда я считала, что выхожу замуж по большой любви)
Так так же и было. Юность гормоны, влюбленность, замужество, ребенок. Зачем вы сейчас говорите что замуж вышли чтоб от мамы сбежать. Хотели бы сбежать, сбежали бы на учебу, на работу. А вы вышли по любви, а не сбежали к какому-то рандомному дядьке, ведь так?
ЛюблюДевчонок• 24 апреля в 19:03
Ответ дляДобродійка
Так так же и было. Юность гормоны, влюбленность, замужество, ребенок. Зачем вы сейчас говорите что замуж вышли чтоб от мамы сбежать. Хотели бы сбежать, сбежали бы на учебу, на работу. А вы вышли по любви, а не сбежали к какому-то рандомному дядьке, ведь так?
Это всё так, но если бы было хорошо дома и в семье я так не бы спешила. Многие свои мотивы через годы я уже воспринимаю по другому. Да и кроме любви, гормонов, с мужем были проблемы тоже изначально, я закрывала глаза.
Добродійка• 24 апреля в 19:12
Ответ дляЛюблюДевчонок
Это всё так, но если бы было хорошо дома и в семье я так не бы спешила. Многие свои мотивы через годы я уже воспринимаю по другому. Да и кроме любви, гормонов, с мужем были проблемы тоже изначально, я закрывала глаза.
То есть вы хотите сказать что если б не токсичная мать, то продолжали бы с ним встречаться, но жили бы дома а не рвались бы замуж? Ну может и так. Но а ребенка родить сразу, от мужа с которым проблемы, какой у вас был мотив? Боялись что если срочно не родите то муж вернет маме? Или чем это можно объяснить? Жили бы себе потихоньку, узнавали бы друг друга, притирались, карьеру строили.
Мнения, изложенные в теме, передают взгляды авторов и не отражают позицию Kidstaff
Похожие темы:
Назад Комментарии к ответу