Панна Кота• 04 мая в 10:44
Хто пережив смерть близького і повернувся до нормального життя
скільки часу у вас пройшло?
12
1
У кожного свій час. Я втратила чоловіка, але хотіла жити і поруч з´явилася людина, спеціально не шукала, яка заглушила наскільки могла біль. Вийшла повторно заміж через 1.4 роки. Можна сказати повернулася до нормального життя через 1+/- рік. Але не забула, бувають моменти...
6
Прошло три года после смерти мужа. Жизнь стала совершенно иной. Второй год был самым сложным. Нормальная она или нет- не знаю. Скорее нет,чем да. Морально,финансово,физически очень трудно.
10
В мене від загибелі чоловіка пройшов рік. Зовні для оточуючих я швидко прийшла до нормального життя, насправді я себе зусиллям вої змушую робити зараз елементарні речі аби не впасти в повну депресію. Всередині легше поки зовсім не стало, ба навіть гірше, бо приходить більше усвідомлення втрати
7
Біль стиха. Пам´ять лишається назавжди -викрислити з життя минуле життя неможливо.Раджу антидеприсанти - не треба їх боятися. Треба шукати новий сенс в житті...
Наш Діма заживо горів- він любив життя танці, сміх...Ось і ми стараймося. на його 2 роки було як поховали не сумуввати, а жити - радіти, слухати музику яку він любив...Він би не хотів щоб плакали і сумували....
До нормального життя - тут залежить від втрати...Втрату дитини пережити це мабуть найгірше -незнаю і дай бог не пізнати таке.
Наш Діма заживо горів- він любив життя танці, сміх...Ось і ми стараймося. на його 2 роки було як поховали не сумуввати, а жити - радіти, слухати музику яку він любив...Він би не хотів щоб плакали і сумували....
До нормального життя - тут залежить від втрати...Втрату дитини пережити це мабуть найгірше -незнаю і дай бог не пізнати таке.
4
Отец погиб, когда ему было 40 лет. ДТП. Чтоб принять понадобилось около 10 лет. Но были последствия по здоровью, после чего и пришло принятие, что теряю здоровье. Заработала эндометриоз, псориаз, потеряла часть органов, бесплодие. Пришлось делать ЭКО. Увы, эти хронические заболевания уже неизлечимы.
Жалею что не принимала АД.
Жалею что не принимала АД.
2
Где-то год, потом постепенно начала выходить из этого состояния, сейчас более менее, но все равно если накатывают воспоминания то слезы наворачиваются.
4 года . Как раз сейчас немного стала отходить . А за эти 4 года периодами было . Не знаю может опять меня накроет
Мнения, изложенные в теме, передают взгляды авторов и не отражают позицию Kidstaff
Похожие темы:
Комментарии к ответу