Медсестричка• 06 мая в 10:21
Как вы праздновали 15 лет ребенка?
Мстящий за Зайца• 06 мая в 10:25
Сам праздновал, заказал пиццу в общагу, на выходные вместе сходили в ресторанчик
Мастер Пис• 06 мая в 10:26
Я в цій ситуації просто грошей дала)
Син обрав квест, запросив друзів. Потім пішли в піцерію.
Син обрав квест, запросив друзів. Потім пішли в піцерію.
Стервочка• 06 мая в 10:34
Знімала будиночок за містом, донька запросила 3 подружок, з розваг купила їм старі журнали і вони робили колажі ’карта бажань’, плюс взяла проектор, ввечері дивились на ньому Сутінки, далі ночівля зі своїми підлітковими інтересами. Собі знімала номер в готелі поруч, тобто була не з ними, але поруч за потерби.
4
ЯкаКраля• 06 мая в 10:37
Утром поехали завтракать в милую кофейню, потом пошли купили торт, который ему захотелось, потом выяснилось, что он до сих пор любит воздушные шарики (а я думала, что взрослый серьезный дядька уже 😆). И я поехала купила шаров сюрпризом, счастья было полные штаны))) ну а вечером заказали шашлык. Семейный др такой
1
Холодная каша• 06 мая в 10:38
Автор, что вам даст опыт других?! У всех разные доход и возможности. Спросите ребёнка чего бы он хотел. Кому то пицца в радость, кому то заграничные поездки в тягость. Я своему предлагала куда то в Европу на его 17, но он захотел на дачу с пацанами в село. Праздновал за свой счёт.
1
Мальчун-задирун• 06 мая в 10:46
Ответ дляДа будет так
В 15 каест комнаиа была. Потом дома пицца, торт
в нас на жаль 14 прийшлося на перший тиждень війни, коли ми будучи в Києві навіть з дому боялися вийти, я з того, що знайшла в морозилці зробила торт американських домогосподарок, він буквально ’з топора’ але вигляд був нічого, навіть свічки знайшлися на заначці, звісно що ніякого столу або квестів не було, русня під Києвом стояла, й був нам салют з ракет та артилерії(((
тому на 15 накупили гелієвих кульок, заховали, й коли малий ліг спати то прикрасили кімнату, повісили величезний напис ’з Днем народження’ та наступного дня у гості прийшли всі бабусі, дяді та тьоті, донька приїхала з іншого міста, було сімейне свято. Бо коли спитала може хоче кудись, то тоді ще він не схотів ані квестів, ані піци. А тепер йому вже 18...
тому на 15 накупили гелієвих кульок, заховали, й коли малий ліг спати то прикрасили кімнату, повісили величезний напис ’з Днем народження’ та наступного дня у гості прийшли всі бабусі, дяді та тьоті, донька приїхала з іншого міста, було сімейне свято. Бо коли спитала може хоче кудись, то тоді ще він не схотів ані квестів, ані піци. А тепер йому вже 18...
1
Мальчун-задирун• 06 мая в 10:46
Ответ дляЯкаКраля
Утром поехали завтракать в милую кофейню, потом пошли купили торт, который ему захотелось, потом выяснилось, что он до сих пор любит воздушные шарики (а я думала, что взрослый серьезный дядька уже 😆). И я поехала купила шаров сюрпризом, счастья было полные штаны))) ну а вечером заказали шашлык. Семейный др такой
я на 24 роки доньці в цьому році зустріч із кульками зробила бо вона навчається в Полтаві (медичний, заочки нема) й приїхала додому, так вона стрибала по всій хаті від щастя з тих кульок)
Криниця щастя• 06 мая в 11:02
Три подружки в кафе +кіно
Сім´єю в Париж поїхали , бабулю взяли теж
Сім´єю в Париж поїхали , бабулю взяли теж
Да будет так• 06 мая в 11:47
Ответ дляМальчун-задирун
в нас на жаль 14 прийшлося на перший тиждень війни, коли ми будучи в Києві навіть з дому боялися вийти, я з того, що знайшла в морозилці зробила торт американських домогосподарок, він буквально ’з топора’ але вигляд був нічого, навіть свічки знайшлися на заначці, звісно що ніякого столу або квестів не було, русня під Києвом стояла, й був нам салют з ракет та артилерії(((
тому на 15 накупили гелієвих кульок, заховали, й коли малий ліг спати то прикрасили кімнату, повісили величезний напис ’з Днем народження’ та наступного дня у гості прийшли всі бабусі, дяді та тьоті, донька приїхала з іншого міста, було сімейне свято. Бо коли спитала може хоче кудись, то тоді ще він не схотів ані квестів, ані піци. А тепер йому вже 18...
тому на 15 накупили гелієвих кульок, заховали, й коли малий ліг спати то прикрасили кімнату, повісили величезний напис ’з Днем народження’ та наступного дня у гості прийшли всі бабусі, дяді та тьоті, донька приїхала з іншого міста, було сімейне свято. Бо коли спитала може хоче кудись, то тоді ще він не схотів ані квестів, ані піци. А тепер йому вже 18...
Первый военный день рождения дочка отпраздновала в словацком общежитии. А 15 лет это мы уже вернулись в Харьков после освобождения области , хотя потом пришлось опять бежать и праздновала опять не дома.
Мнения, изложенные в теме, передают взгляды авторов и не отражают позицию Kidstaff
Похожие темы:
Назад Комментарии к ответу