Оч@ров@Шк@• сегодня в 15:39
Мне 50 и я хочу
читать интересную книгу, смотреть фильмы, которые давно хотела посмотреть, пить кофе и смотреть в окно, сажать розы на даче, а не терпеть ежедневные псехи моего ребенка-подростка. Поэтому если кто сознательно отодвигает рождение ребенка на попозже, не рекомендую. Нет никакой гарантии, что этот период дастся вам легко. Да, это совет. Надо было, наверное, в разделе "советы" написать.
показать весь текст
33
20
1
83
1
Так питання не у віці, а в тому, що треба дуже зважливо підходити до рішення народжувати дітей. Підлітковий вік це самий трешрвий період в вихованні дитини, і пережити його іноді ну дуже важко,я особисто навіть змушена була звертатися до психіатра. Якби я хоч трішки розуміла, що мене чекає от таке,я б тисячу разів подумала, чи справді я хочу дітей
2
1
Возможно. Но в 30, мне кажется, у меня не было такого сильного желания находиться в покое и в гармонии с собой.
Мені 46, сину 13. Нам Ок, вчора гуляли в парку Наталка в Києві разом, до цього в мене було навчання. Не уявляю себе на грядках в 50, кожному своє, мені це нецікаво. Син просить, щоб я прийшла на останній дзвінок 29.05, я хоча і зайнята, але все зранку відміню і прийду, бо для нього це важливо.
Нам разом цікаво проводити час, на відпочинок закордон їздимо зараз удвох і нам цікаво. Я в курсі всіх його питань по школі та друзями, інколи допомагаю з д/з.
Але так, в будні доводиться вставати о 6.30, щоб зібрати до школи. Це ж тимчасово, діти ростуть швидко.
Нам разом цікаво проводити час, на відпочинок закордон їздимо зараз удвох і нам цікаво. Я в курсі всіх його питань по школі та друзями, інколи допомагаю з д/з.
Але так, в будні доводиться вставати о 6.30, щоб зібрати до школи. Це ж тимчасово, діти ростуть швидко.
1
Фиг знает, до 28 вполне себе начиталась нагулялась и наотдыхалась. О чем жалеть страдать не понимаю, ничего уже не переиграть.
1
Ну почему. По мнению многих советчиц, даже в 45 - еще вполне норм.
И я не откладывала, так само получилось.
И я не откладывала, так само получилось.
Ну, сама я була дуже беспроблемним підлітком і чомусь сподівалась, що навіть якщо дитина відрізнятиметься від мене, я зможу дати цьому раду. Але не так сталося, як гадалося.
1
Мені 35 і я хочу щоб мої пубертат і малявка не бились через будь яку дрібницю і я могла спокійно просто полежати в ліжку. В тиші 🙃
Да расслабьтесь, человек скоро вырастет и вы не нужны будете. А чем она вас достает, что вас так триггерит прям
2
Та я теж. Я навіть в уяві не мала, що такий треш трешовий взагалі можливий. Максимально вкладалася в дитину і фінансово і по часу, а потім таке на голову звалилося, що я вже без пігулок не вивозила
2
1
Ну вот как раз в день матери и подумалось, что странно было родить ребенка, чтобы потом он портил тебе нервы, а потом когда вырос - ушел и забыл.
1
Сорри, а когда беременели, думали, что помолодеете и больше энергии появится? Надо было розы сажать вместо секса.
2
Иногда иду, смотрю какая хорошенькая девочка, вот бы мне такую. Потом думаю, стопе, держи себя в руках. Иди мимо и не оглядывайся
4
В мене і зараз енергія ще є. Але я не хочу витрачати її на протистояння з дитиною. Це дуже виснажує.
2
1
Я долго не беременела. Но не сильно переживала, как будет-так будет. В 40 планировала начать предохраняться, чтоб не было поздней беременности. И вдруг в 38 забеременела. Была полностью здорова, поэтому мыслей о прерывании не было, конечно.
Мнения, изложенные в теме, передают взгляды авторов и не отражают позицию Kidstaff
Похожие темы:
Комментарии к ответу