Проблемы с Эмоц интеллектом или это я загоняюсь?

Але ви й душна?

Ті що живуть в війні - вважають, що у вас був шикарний план і він вдався на всі 100%

Я документи шукала у день коли війна почалася о 5 ранку і накидали у сумку чого попало,поїхали у село,там я довго не витримала,бо була вагітна і то була більше дача,ніж повноцінний будинок. Потім шукали во всьому місту пальне і чоловік повіз мене з одним рюкзаком до кордону у чергу. Оце неготова,а ви приготувалися) Але іноземці всеодно не розуміють серйозність всієї ситуації і не зрозуміють.

Вище ви писали вам допоміг друг

еще какая душная. сложная. а вам дяди сказали что надобыть легкой и удобной?

Автор, представьте что вы общаетесь с человеком потерявшем семью в катастрофе. Вы сильно будете его понимать? Вот так и нас, очень сложно понять и не понятно что говорить. Он говорит нейтральные вещи, делает вам комплимент, что у вас все под контролем, вас это триггерит. Мне тоже когда местный бойфренд как-то сказал что я для него пример, как можно себя вести даже при самых сложных обстоятельствах (ну я примерно выражаюсь), меня это очень задело. Я не хочу быть гребаным примером выживания, особенно для мужчины. Нас сложно понять тем, кто не пережил эту травму.

Я и в оккупации пожить успела в 2014м и с семьей зимой в мороз выезжали в Одессу с минимумом денег в никуда по сути. 6 лет на сьеме были. Потом опять война . Никуда уже не выезжали. Вообще никакой травмы. Опыт да, но точно не травматичный. Конечно, мы все разные. Но все таки адаптивному человеку легче жить , а адаптивность я считаю можно в себе прокачать. Для меня травматичный опыт в войне это совсем другое..

а без ноги считают что вы в шоколаде живете. меряться страданиями всегда продуктивно но всегда найдется тот кто больше пострадал и обесценит вас. упс

Через три дні якби війна не почалась, але б і ситуація б не змінилась би - ви поїхали б додому?

я ни к чему не готовилась, ничего не планировала и в итоге в 5 утра несла в машину ребенка в пижаме и коробку с документами. У меня даже тревожного чемоданчика не было. А вы сняли хату поближе к границе, чтобы если что быстрее выехать - и это называется ’я не готовилась’?? ну серьезно. Если бы я так сделала, то я бы на каждом углу орала о том, как я классно и эффективно подготовилась и все спланировала

Никакой травмы? Вам бы к хорошему психологу.

Но он же не был в таких условиях. Как он может понять?

и то , и другое это план, план с маршрутом и т.п- это план и выезд ближе к границе с документами и деньгами тоже план. вы же поехали к границе, а не в Тернополь, например, значит уже в планах было уехать из страны, а после этого уже строить новый план, как там обустроиться.

Автор, ваш приятель правий. Якби ви не мали плану переїхати в іншу країну, то повернулися б чи розглянули б інші варіанти проживання в Україні (в залежності від того звідки ви виїхали). Скільки вже було історій на порадниці, де дівчата поверталися в інші регіони України або додому, або ж потім виїжджали знову. Бо вони мали менш чіткий плану ніж ваш. А ви для себе все вирішили, коли очікували біля кордону.
Ви зараз себе обманюєте, бо хочете здаватися не тою ким ви є. І робите це для інших. Але це нікому не потрібно. При цьому я не знецінюю ваш травматичний досвід. У кожного він свій. А доводити щось якомусь іноземному тюбіку взагалі не бачу сенсу. Краще пропрацювати свої травми, бути чесною з собою і жити собі далі максимально нормально наскільки це зараз вам доступно (бо знову ж таки, ми не знаємо які у вас там умови для життя).

Да нет такой национальности европеец

Порівняно з тими, хто опинився під прямим ударом чи в окупації вже вранці 24 лютого, то звісно, ви були готові до виїзду.
Чоловік вам все правильно написав: ви заздалегідь планували виїзд (потім він виправився на втечу). Саме тому і виїхали на захід України. Хто нічого не планував, того війна зустріла в його домівці. Інша справа, що можливо до війни ви не планували виїзд на постійне проживання за кордон. І якби не війна, то в не виїхали б. Мені здається, ви говорите у різних площинах: чоловік має на увазі планування переїзду у тих обставинах, що склалися. В ви маєте на увазі, що без цих обставин ніколи б нікуди не поїхали і не планували виїжджати на постійно. Кожен з вас має рацію, ви просто обговорюєте різні ситуації.

Ви якась дивна. Ви жива, здорова, не скалічена. У безпечному місці. Завдяки чому? Бо ви продумали наперед і виїхали у безпечне місце ДО початку. Для любої нормальної людини це називається план. І він дійсно гарно пройшов, бо з вами все гаразд.
Ви хочете, щоб він зрозумів, що ви не хотіли переїзду, якби не війна? Так скажіть про це прямо. Вам неприємно, що чоловік вважає, що ваш переїзд був усіяний пелюстками троянд? Так не факт, що він так вважає. Якщо вам здається, що він трохи знецінює ваші страждання і біженстві, проведіть експеримент, якщо є спілкування вживу: на будь яке питання відповідайте українською і його запитуйте українською, підтримуйте розмову як ніби нічого не трапилося, але виключно українсткою. І отак хвилин 5 протримайтеся. А потім запитайте чи було йому комфортно, коли ви зверталися незрозумілою йому мовою і що він почував. І поясніть, що так само і ви почувалися коли приїхали - всі говорять, а ти як баран - ні зрозуміти, ні запитати, і греби як хочеш...

Давайте определимся с понятиями)
по вашему ’была готова’ - это продала недвигу, собрала все вещи и сидела в ожидании старта на выезд?

после этого ничего не было. Просто было страшно и казалось если будут ракеты (почему то так казалось) то лучше выехать. все, конец. это не план и не подготовка

Це має назву план А, план Б.. коли ти плануєш як будеш діяти в різних ситуаціях. Почнеться щось серйозне - виїду, бо поруч кордон, щось не серйозне буду чекати біля кордону до закінчення. Це не планування війни, а планування дій при різних розвитках подій. Дивно чому вас тригерить формулювання. Як на мене це доколупування до фігні.

Никакой травмы? Вам бы к хорошему психологу.

Тривожний чемодачик у кожної другої родини вже був складений, що це як не планування дій?

План як уникнути бойових дій, а не потрапити до нього в місто.

Автору зачем-то хочется донести до мужика какая она бедная и несчастная, я думвю в отношениях она ищет сценарий жертва-спасатель.

Автор, прочитала першу сторінку. Навряд європейцям зрозумілий наш досвід. Ви трохи перестрахувалися, і переїхали ближче до кордону, і це зекономило вам час та трохи нервів. Хтось тікав, як доведеться вже після 5 ранку та ракет. І це все не план в плані чогось грандіозного. Це порятунок. Але навряд європейцям зрозумілі відтінки цього слова. Наш біль, наші втрати та емоції. Скоріше за все ця людина хотіла вас підтримати та похвалити, а вийшло, що вийшло. Якщо людина в цілому ок, то вже пробачте. Якщо і далі буде давити, то поясніть, що вас ранять ці слова. Що для вас план, то це щось більш грандіозне - наприклад, знайти роботу, зібрати речі, спокійно переїхати тощо. Часто люди хочуть підтримати, а ранять ще більше. Часто це буває не зі зла.

В мене немає психологічних травм. Я вмію бути щасливою і перебуваючи в країні де 5 рік війна.

лять а надо про травматичный опыт рассказывать как охеренное счастье и легкость? так рада была бежать от войны, классно было, ага.
полечитесь у доктора

Странная вы) У вас травма из-за переезда, а к психологу мне?)) А по поводу чего мне к психологу? Того, что я не впадаю в депрессию, хандру, и не живу драмой? В норме нужно впадать? Или вы проецируете свое состояние на других? А что у вас случилось, что вы пережили , что такая сильная травма ? Переезд с минимумом вещей? И почему вы не проходите терапию если страдаете?

Странная вы) У вас травма из-за переезда, а к психологу мне?)) А по поводу чего мне к психологу? Того, что я не впадаю в депрессию, хандру, и не живу драмой? В норме нужно впадать? Или вы проецируете свое состояние на других? А что у вас случилось, что вы пережили , что такая сильная травма ? Переезд с минимумом вещей? И почему вы не проходите терапию если страдаете?

переезд в чужую страну не по своему желанию., война в моей стране, убийства мирных жителей, разрушения городов - это огромная травма. вы либо умстенно отсталая что не пониаете таких вещей либо я не знаю