Коко Шанель• 26 июня в 18:39
Какой смысл в браке?
Зачем он вообще нужен? Разве что имущество делить, если есть общее. А так больше ни для чего. Почему-то все так ратуют за официальный брак, что жить вместе без штампа это так ужасно и бла-бла-бла. А по сути, ничем он не отличается от сожительства. В сожительстве хотя бы не нужно лишний раз бегать за бумажками. А так, в любой момент пошли в загс, написали заявление, и через месяц свободны. И как будто знать друг друга не знали никогда. Штамп абсолютно ничего не удерживает, не скрепляет. В любой момент ваш партнёр может сказать что больше вас не любит, и вы пойдёте и разведетесь. И зачем штамп нужен был? В общем, мне этого не понять, а вам?
показать весь текст
17
10
164
0
Я так и живу обычно. А потом у меня любовь прошла, пошли и развелись. И благодаря штампу имущество пополам) а без штампа все квартиры иво (с) 
2
Ответ дляЗаведУющая
А якщо тато без штампу помер то теж так все файно ?
Ще раз наголошую, я пишу про нормальні стосунки. Я маю двох позашлюбних дітей,які в день отримання свідотства зразу після виписки з роддому офіційно визнав дітей. І в нашій ситуації, нажаль, тато загинув, і так, діти мають право на його майно і на пенсію по втраті годувальника, а також на ОГД.
2
Я вас двічі спитала скільки разів вас розлюбили та кинули і ви ігноруєте ці питання. Чому, вони незручні?
1
1
Ну я живу в Европе, тут ещё какие)
Мужчин тут после развода делают банкротами. Как раз если женщина особенно была не работающая, он будет и ее еще содержать после развода
Мужчин тут после развода делают банкротами. Как раз если женщина особенно была не работающая, он будет и ее еще содержать после развода
2
1
1
Смысл- в традиции. Так принято. Но все понимают, что сегодня институт брака регулирует в основном вопросы собственности и ресурсов.
Грубо говоря, у кого больше денег, тому официальный брак- менее выгоден.
Для защиты своего капитала существует брачный договор. Но адепты вечной любви, на этапе, когда им предлагают его, обычно становятся в позу- ах, так! А, как же любовь?)
Грубо говоря, у кого больше денег, тому официальный брак- менее выгоден.
Для защиты своего капитала существует брачный договор. Но адепты вечной любви, на этапе, когда им предлагают его, обычно становятся в позу- ах, так! А, как же любовь?)
2
Мне все равно как кто живёт,замужем или нет,я никогда не спрашиваю даже у знакомых является ли их партнёр официальным мужем,просто лично для меня это не реальная ситуация.Просто та история говорит о том что длительное сожительство не даёт никаких прав и говорит об отношении мужчины к вам,он не готов на женщине жениться
1
Мне 40+. Устраивали свадьбу с гостями и платьем. Какая разница сколько лет? Что ж мы в 40+ не люди, что ли?
2
Ответ дляФедорино Горе
Ну это в Украине и при отсутствии детей. В европейских странах развод может длиться и 3 года 
И что? За эти три года можно надеяться, что он снова полюбит, или как?
Для мене - ніякої. А для вас це відповідь на ваше питання.
Мені було ліньки писати, тому я просто вам скопіюю текст. Почитайте і спробуйте не заперечувати одразу все. Може щось таки для вас проясниться в питанні офіційного шлюбу та взагалі питанні шлюбних відносин
Якщо повністю винести за дужки фінансові, майнові та юридичні аспекти (хоча психологічно вони часто дають відчуття тилу), офіційна реєстрація шлюбу залишається потужним соціально-психологічним актом.
Для людської психіки ритуали та офіційні зміни статусу мають глибокий сенс. Ось кілька ключових психологічних факторів, які змінюються після того, як пара ставить підписи в РАЦСі:
1. Ефект «Публічного зобов´язання» (Public Commitment)
У соціальній психології є відомий феномен: коли ми заявляємо про свої наміри не просто віч-на-віч, а в присутності свідків, держави чи соціуму, рівень нашої внутрішньої відповідальності зростає.
Як це працює: Спільне проживання — це декларація «мені добре з тобою сьогодні». Офіційний шлюб — це публічна заява: «Я готовий/готова розділити з тобою майбутнє і брати відповідальність за стосунки перед світом». Це переводить стосунки з площини «приватного проєкту» в площину «суспільного інституту», що психологічно додає парі ваги у власних очах.
2. Легітимізація статусу для психіки («Ми — сім´я»)
Поки шлюб не зареєстрований, у мові та мисленні часто залишається певна термінологічна розмитість: «мій хлопець/дівчина», «співмешканець», «партнер», «моя людина».
Словосполучення «мій чоловік» та «моя дружина» на підсвідомому рівні звучать фундаментальніше. Для багатьох людей перехід у цей статус дає психологічне відчуття завершеності, визначеності та зрілості. Це закриває внутрішню потребу в безпеці та приналежності до конкретної «соціальної комірки».
3. Зменшення фонової тривоги та «вихід за двері»
У цивільному шлюбі (особливо під час криз) легше піддатися спокусі думки: «Ну, нас нічого не тримає, я можу просто зібрати речі й піти». Психологічно це створює постійно відкриті «двері для втечі».
Офіційний шлюб ці двері дещо прикриває. Психіка розуміє, що розлучення — це процес, пов´язаний із бюрократією та часом. Як не дивно, це усвідомлення змушує партнерів під час сварок не думати про розрив, а інвестувати сили в домовленість та розв´язання конфлікту. Це знижує рівень фонової тривоги («чи не кинуть мене завтра?») і збільшує рівень довіри.
4. Сепарація від батьківських родин
Реєстрація шлюбу — це символічний акт створення нової системи. У сімейній системній психотерапії це вважається важливим кроком для остаточної сепарації (відділення) від батьків. Пара ніби каже своїм родам: «Тепер наша маленька система — в пріоритеті, ми створюємо власний клан зі своїми правилами». Партнерам стає легше захищати власні кордони перед родичами.
5. Психологічний маркер «справжності» (для одного з партнерів)
Буває так, що для одного в парі штамп взагалі не має значення, а для іншого — це критично важливий доказ того, що його вибрали остаточно і серйозно.
Якщо партнер, якому байдуже до паперів, погоджується на реєстрацію заради спокою коханої людини, це стає потужним психологічним актом турботи та визнання потреб іншого. Це сигнал: «Мені цей папірець не потрібен, але якщо він дає тобі спокій — я з радістю це зроблю, бо ти для мене важливіший за мої принципи».
Мені було ліньки писати, тому я просто вам скопіюю текст. Почитайте і спробуйте не заперечувати одразу все. Може щось таки для вас проясниться в питанні офіційного шлюбу та взагалі питанні шлюбних відносин
Якщо повністю винести за дужки фінансові, майнові та юридичні аспекти (хоча психологічно вони часто дають відчуття тилу), офіційна реєстрація шлюбу залишається потужним соціально-психологічним актом.
Для людської психіки ритуали та офіційні зміни статусу мають глибокий сенс. Ось кілька ключових психологічних факторів, які змінюються після того, як пара ставить підписи в РАЦСі:
1. Ефект «Публічного зобов´язання» (Public Commitment)
У соціальній психології є відомий феномен: коли ми заявляємо про свої наміри не просто віч-на-віч, а в присутності свідків, держави чи соціуму, рівень нашої внутрішньої відповідальності зростає.
Як це працює: Спільне проживання — це декларація «мені добре з тобою сьогодні». Офіційний шлюб — це публічна заява: «Я готовий/готова розділити з тобою майбутнє і брати відповідальність за стосунки перед світом». Це переводить стосунки з площини «приватного проєкту» в площину «суспільного інституту», що психологічно додає парі ваги у власних очах.
2. Легітимізація статусу для психіки («Ми — сім´я»)
Поки шлюб не зареєстрований, у мові та мисленні часто залишається певна термінологічна розмитість: «мій хлопець/дівчина», «співмешканець», «партнер», «моя людина».
Словосполучення «мій чоловік» та «моя дружина» на підсвідомому рівні звучать фундаментальніше. Для багатьох людей перехід у цей статус дає психологічне відчуття завершеності, визначеності та зрілості. Це закриває внутрішню потребу в безпеці та приналежності до конкретної «соціальної комірки».
3. Зменшення фонової тривоги та «вихід за двері»
У цивільному шлюбі (особливо під час криз) легше піддатися спокусі думки: «Ну, нас нічого не тримає, я можу просто зібрати речі й піти». Психологічно це створює постійно відкриті «двері для втечі».
Офіційний шлюб ці двері дещо прикриває. Психіка розуміє, що розлучення — це процес, пов´язаний із бюрократією та часом. Як не дивно, це усвідомлення змушує партнерів під час сварок не думати про розрив, а інвестувати сили в домовленість та розв´язання конфлікту. Це знижує рівень фонової тривоги («чи не кинуть мене завтра?») і збільшує рівень довіри.
4. Сепарація від батьківських родин
Реєстрація шлюбу — це символічний акт створення нової системи. У сімейній системній психотерапії це вважається важливим кроком для остаточної сепарації (відділення) від батьків. Пара ніби каже своїм родам: «Тепер наша маленька система — в пріоритеті, ми створюємо власний клан зі своїми правилами». Партнерам стає легше захищати власні кордони перед родичами.
5. Психологічний маркер «справжності» (для одного з партнерів)
Буває так, що для одного в парі штамп взагалі не має значення, а для іншого — це критично важливий доказ того, що його вибрали остаточно і серйозно.
Якщо партнер, якому байдуже до паперів, погоджується на реєстрацію заради спокою коханої людини, це стає потужним психологічним актом турботи та визнання потреб іншого. Це сигнал: «Мені цей папірець не потрібен, але якщо він дає тобі спокій — я з радістю це зроблю, бо ти для мене важливіший за мої принципи».
2
1
И у вас только он он он. Женщины тоже уходят и могут полюбить другого. И мужиков тоже содержат
1
Ответ дляФедорино Горе
Ну это в Украине и при отсутствии детей. В европейских странах развод может длиться и 3 года
Так разводы и длятся в Европе так долго потому, что кто богаче не хочет содержать того, кто беднее. Не потому, что суды дают время на примирение. Верно?
1
Мнения, изложенные в теме, передают взгляды авторов и не отражают позицию Kidstaff
Похожие темы:
Комментарии к ответу