Заюшка_хозяюшка• сегодня в 01:40
Так і не вдалося вибратися з бідності
В дитинстві боялася жити як мої батьки. Увесь час на городі, постійно борги, одяг якщо тільки порветься і то на базарі той що дешевий. Харчування відповідне. Вступила в університет і не розрахувала свої сили. Не змогла вчасно наздогнати ровесників за рівнем знань. Не знала про всякі стажування і тд. Після університету пішла куди брали у колл-центр. Далі фізично за кордоном працювала. Здоров´я у мене не дуже. Останнім часом задумуюсь нащо мені так жити. Якщо не житла свого, ні нормальної роботи вже у мене не буде. Тільки може якась кімната, яку зможу фінансово потягнути і миска супу. Заміж теж не для мене. Я не така гарна була у молодості, щоб зі мною знайомилися. І чоловіки такі ж бідні як я попадаються. Без житла і на мінімалуі. А з таким же бідним ще важче.
показать весь текст
11
2
Хата на мати• 1 час назад
Ответ дляЗаюшка_хозяюшка
Я ніколи не зможу на неї заробити, на жаль
З таким настроєм слона не продати
Є наприклад в Польщі іпотеки без першого внеску
Є наприклад в Польщі іпотеки без першого внеску
Хата на мати• 1 час назад
Ответ дляГоловний кошак
А чем платить будете в 78 лет ипотеку?
Краще на пенсію винаймати ?
Непонятно• 1 час назад
Ответ дляЗаюшка_хозяюшка
Розумієте, заміж я ніколи не хотіла. Хотілося грошей і вибратися з бідності, але не можу на жаль
Это нормально. Или можно подумать что все 6 млрд человек богатые, только вы нищая. Уже понятно,что вы сама не справляетесь. Попробуйте выйти замуж, возможно будет лучше. Ну и если вы до сих пор заграницей,то на комнату, простую еду и одежду всегда можно заработать
Мнения, изложенные в теме, передают взгляды авторов и не отражают позицию Kidstaff
Похожие темы:
Назад Комментарии к ответу