Фіфачка• вчера в 23:53
Запитання до тих, хто працює щодня
Саме не сам на себе, не віддалено. А хто щодня збирається і ходить/їздить на роботу з понеділка по п´ятницю на дядю.
Чи є у вас відчуття постійного рабства, невдоволення життям? Що по суті не встигаєте жити. Як не заганяє це вас в депресію, апатію?
Чи ви вдоволені і з радістю біжите на роботу? Вас влаштовує відпустка 1-2 рази на рік і ви все встигаєте?
Чи є у вас відчуття постійного рабства, невдоволення життям? Що по суті не встигаєте жити. Як не заганяє це вас в депресію, апатію?
Чи ви вдоволені і з радістю біжите на роботу? Вас влаштовує відпустка 1-2 рази на рік і ви все встигаєте?
показать весь текст
2
43
2
А по теме выше правильно ответили - если семья воспринимает тебя как обслугу, то понятно, что будет ощущение белки в колесе. Если же семья вовлекается, и каждый делает то, что может, то остаётся достаточно времени для отдыха. И ощущения ’Пашу без передыху’ нет
я працюю на себе майже скільки себе пам´ятаю, були різні види діяльності, наразі вже 15 років вдома працюю, ще й чоловіка присадила, тому ми разом 24/7, декотрі в ковід порозлучалися, а ми тільки більше заробили, бо онлайн-продажі реально отримали поштовх
стосовно вихідних, я на масажі була, й мене масажист запитав, чи бувають у мене такі моменти, щоб я без телефону в руках, щоб не працювала, я подумала й сказала, що нема, навіть вночі пишуть, я до ночі за компом, зранку чоловік, у відпустці мінімум раз на день заходжу відписати з якого числа почнуться відправки, якщо без чоловіка їду, то він тут працює, а й весь час на ’подхваті’, але рабом себе не відчуваю бо люблю свою роботу
стосовно вихідних, я на масажі була, й мене масажист запитав, чи бувають у мене такі моменти, щоб я без телефону в руках, щоб не працювала, я подумала й сказала, що нема, навіть вночі пишуть, я до ночі за компом, зранку чоловік, у відпустці мінімум раз на день заходжу відписати з якого числа почнуться відправки, якщо без чоловіка їду, то він тут працює, а й весь час на ’подхваті’, але рабом себе не відчуваю бо люблю свою роботу
навпаки, я, працюючи вдома, встигаю прибрати, приготувати (не в сезон, коли в нас сезон, то чоловік готує), ще й влітку ремонти ми робили до повномасштабки, але тут я вже боюся щось робити, тільки у 2022-му дитину відселили у окрему кімнату, зробили повністю все
є звичайно, в мене є таких пара хитродупих подруг, точніше була пара, сиділи у чоловіків на шиї, а тепер довелося працювати, бо вже не посидиш у пенсійному віці
В мене чудова робота. Гарний колектив. Працюю 5/2 без відпусток. З радістю біжу на роботу. Відпочинок не завадив би але як вже є.
Я працюю за класні бабки, не завжди їзду на роботу, в мене все налаштовано, працює без мене, можу з півдня поїхати. Коли працювала на себе теж за класні бабки, про відпустку два рази на рік могла тільки мріяти.
А я поняла то, что нужно перерыв делать настоящим перерывом, как на работе. Поэтому забила, и на посуду и на всё. А то поймала себя на том, что у меня не перерыв, а закладывание посуды в посудомойку, походу что-то вытираю, вместо того чтобы просто сесть и поесть, и отдохнуть.
Мнения, изложенные в теме, передают взгляды авторов и не отражают позицию Kidstaff
Похожие темы:
Комментарии к ответу