ТихоЯ• сегодня в 14:31
А можна просто госпіталізуватися якось, і хай розбираються?
Ну от я живу як не живу. Таке, ледве ворушуся
Сьогодні щось довго лежу, встати ніяк. Взяла тонометр - розстроїлася лише.
Хоч це не вперше.
Ходить не знаю куди. Тут і психіатрія, і анемія, а анемія - це і гастроентеролог. Без ендокринолога тут теж ніяк, зуб даю. Я сама це все не подужаю. Плюс лікарі - розумові інваліди, кожен свій кусок лікує. Я ж не можу чекати смерті лежати, мало лі, скільки..Просто жити сили нема. Не фігурально (суіцидально), а фізично просто.
Сьогодні щось довго лежу, встати ніяк. Взяла тонометр - розстроїлася лише.
Хоч це не вперше.
Ходить не знаю куди. Тут і психіатрія, і анемія, а анемія - це і гастроентеролог. Без ендокринолога тут теж ніяк, зуб даю. Я сама це все не подужаю. Плюс лікарі - розумові інваліди, кожен свій кусок лікує. Я ж не можу чекати смерті лежати, мало лі, скільки..Просто жити сили нема. Не фігурально (суіцидально), а фізично просто.
показать весь текст
6
Пампушечка• сегодня в 16:13
Ответ дляТихоЯ
Тут такий клубок
Я потрапила випадково резонансну діагностику
Там нашиовхнули на думку що шлунок->хеліки->погане засвоєння (всього. Не самого лише заліза); депресіі нема; і перевантажені наднирники (чують що загроза, луплять кортизол і адреналін), звідси іпохондрія, тривожність, що додатково виснажує. Тривожність - не заперечую. Мужу тромб дістали - через міс хрчуть гемороідальне щось там видалити, бо це вдруге. Я чось шифрую онко вже. Лише від слів «зробіть мрт»; дитині міряю температуру постійно. Дитині не даю солодощі нормальні, магазинні. Якось фанатично годую (можу наорать на мужа якщр дав макарони з яловичиною, бо з нею нада не макарони) тощо. Зайобую по любому поводу.
Я потрапила випадково резонансну діагностику
Там нашиовхнули на думку що шлунок->хеліки->погане засвоєння (всього. Не самого лише заліза); депресіі нема; і перевантажені наднирники (чують що загроза, луплять кортизол і адреналін), звідси іпохондрія, тривожність, що додатково виснажує. Тривожність - не заперечую. Мужу тромб дістали - через міс хрчуть гемороідальне щось там видалити, бо це вдруге. Я чось шифрую онко вже. Лише від слів «зробіть мрт»; дитині міряю температуру постійно. Дитині не даю солодощі нормальні, магазинні. Якось фанатично годую (можу наорать на мужа якщр дав макарони з яловичиною, бо з нею нада не макарони) тощо. Зайобую по любому поводу.
І ви таки ще не пішли до психіатра?:))
автор
ТихоЯ
• сегодня в 16:20
Ответ дляИНЬэтовамниЯНЬ
сходите к психиатру любому, это не сложно, проконсультируйтесь, и с каких это пор у нас терапевты назначают ад?
Ну призначають, я хз🤷♀️ маю рецепт
автор
ТихоЯ
• сегодня в 16:20
Ответ дляПампушечка
І ви таки ще не пішли до психіатра?:))
Цей стан не дає не те що до психіатра піти
Жопу підняти не дає
Жопу підняти не дає
Пампушечка• сегодня в 17:23
Ответ дляИНЬэтовамниЯНЬ
сходите к психиатру любому, это не сложно, проконсультируйтесь, и с каких это пор у нас терапевты назначают ад?
Взагалі-то призначають. Чому вас це дивує?
Пампушечка• сегодня в 17:25
Ответ дляТихоЯ
Цей стан не дає не те що до психіатра піти
Жопу підняти не дає
Жопу підняти не дає
Ой, не смішіть. На море ви бухати збираєтеся, можете жопу підняти а до психіатра ні?:)) У невролога були? Що каже?
Баррикадница• 3 часа назад
Ответ дляТихоЯ
Ну зараз ж всі приймають. Це факт
Правда я теж не розумію чому з нього починати слід
Правда я теж не розумію чому з нього починати слід
Вы серьезно ? Он все и оземпиком ширяются
автор
ТихоЯ
• 2 часа назад
Ответ дляПампушечка
Ой, не смішіть. На море ви бухати збираєтеся, можете жопу підняти а до психіатра ні?:)) У невролога були? Що каже?
Та була лише в терапевта! З бронхітом
Це якось слово за слово ми торкнулися мого занепаду цього. І вона тести мені два провела. І призначила оці два препарати: один протитривожний, один протидепресивний
Це якось слово за слово ми торкнулися мого занепаду цього. І вона тести мені два провела. І призначила оці два препарати: один протитривожний, один протидепресивний
автор
ТихоЯ
• 1 час назад
Ответ дляБаррикадница
Вы серьезно ? Он все и оземпиком ширяются
Ну справа в тому що тривожність я не заперечую. А от депресію прям - хз. Але якщо вона є, то це ж не факт що препарат треба. Мене колбасить лише (з очевидного) те, що у мене ця слабкість, і як наслідок(!!!!) не хочу на море, не хочу в гості, не хочу шопінг, не хочу на права вчитися, не хочу вчитися взагалі, не хочу на роботу, не хочу жити (не самоубиватися , а жити типу = різноманіття активностей для задоволення). Тобто не було б слабкості - то що - то робила б все і горя не знала би.
Як же мені зрозуміти що це депресія? Я це зрозумію коли я вилікуюся фізично. І от якщо тодііііі буде така сама ця «лінь», то да, тоді психіатр з АД можна вже як фінальну терапію
Як же мені зрозуміти що це депресія? Я це зрозумію коли я вилікуюся фізично. І от якщо тодііііі буде така сама ця «лінь», то да, тоді психіатр з АД можна вже як фінальну терапію
Мнения, изложенные в теме, передают взгляды авторов и не отражают позицию Kidstaff
Похожие темы:
Назад Комментарии к ответу