Маю натхнення• сегодня в 16:35
Девочки 40+. А у вас в детстве была собственная комната?
Если не было, то вы мечтали о ней?
Или просто себе жили и не приходило в голову хотеть отдельную комнату?
Или просто себе жили и не приходило в голову хотеть отдельную комнату?
показать весь текст
7
6
1
П´яна вишня• 2 часа назад
Ответ дляБорисфенка
Моя мама - дитина війни. Мій син і онук - також діти війни. Бомбили і тоді, і зараз.
Я не хочу нічого писати, бо я зараз понаписую поганого, а Ви мені іноді подобаєтеся, але у Вас якесь допотопне древнє мислення, ніби Ви взагалі не розвивалися і не навчалися і Вам 80 років, тому до побачення.
2
Борисфенка• 2 часа назад
Ответ дляП´яна вишня
Я не хочу нічого писати, бо я зараз понаписую поганого, а Ви мені іноді подобаєтеся, але у Вас якесь допотопне древнє мислення, ніби Ви взагалі не розвивалися і не навчалися і Вам 80 років, тому до побачення.
Мені 58 років і я дуже добре знаю історію України, справжню, а не писану окупантами.
Тому при нагоді вам її переповідаю.
Бувайте здорові.
Тому при нагоді вам її переповідаю.
Бувайте здорові.
1
П´яна вишня• 2 часа назад
Ответ дляБорисфенка
Мені 58 років і я дуже добре знаю історію України, справжню, а не писану окупантами.
Тому при нагоді вам її переповідаю.
Бувайте здорові.
Тому при нагоді вам її переповідаю.
Бувайте здорові.
Саме в цьому плані Ви мені і імпонуєте, я знаю її набагато краще за Вас.
1
Борисфенка• 2 часа назад
Ответ дляП´яна вишня
Саме в цьому плані Ви мені і імпонуєте, я знаю її набагато краще за Вас.
І це добре. Тоді про що ми сперечаємося?
1
П´яна вишня• 2 часа назад
Ответ дляБорисфенка
І це добре. Тоді про що ми сперечаємося?
Про те, що якщо матір бачить, що дитині болить, язик не відвалиться сказати ’дитинко, вибач, життя складне, я не хотіла зробити боляче’ і все.
Борисфенка• 2 часа назад
Ответ дляП´яна вишня
Про те, що якщо матір бачить, що дитині болить, язик не відвалиться сказати ’дитинко, вибач, життя складне, я не хотіла зробити боляче’ і все.
Чомусь відвалиться, не говорять вони так. Навпаки, переконані, що якщо дитину тримати в чорному тілі, то вона потім буде зубастою у житті, типо смаленого вовка ти вже бачила.
2
автор
Маю натхнення
• 1 час назад
Ответ дляП´яна вишня
Про те, що якщо матір бачить, що дитині болить, язик не відвалиться сказати ’дитинко, вибач, життя складне, я не хотіла зробити боляче’ і все.
Ну есть мать совковой закалки, то может дитинке нужно быть умнее и перестать кидать предъявы (если он все равно не услышит то, что хочет).
Потому что у вас получается что дитинка 40+ постоянный инициатор высказываний про свою боль
Либо дитинка тоже может стать эмпатом, а не только требовать эмпатии у матери.
И начать с того, что попросить у нее прощения (всегда есть за что). И если он считает искренне, что не за что, пусть попробует провести эксперимент и попросить прощения. А то может из матери тоже польется река обид и он прозреет
А у вас обое рябое
Потому что у вас получается что дитинка 40+ постоянный инициатор высказываний про свою боль
Либо дитинка тоже может стать эмпатом, а не только требовать эмпатии у матери.
И начать с того, что попросить у нее прощения (всегда есть за что). И если он считает искренне, что не за что, пусть попробует провести эксперимент и попросить прощения. А то может из матери тоже польется река обид и он прозреет
А у вас обое рябое
1
1
П´яна вишня• 1 час назад
Ответ дляМаю натхнення
Ну есть мать совковой закалки, то может дитинке нужно быть умнее и перестать кидать предъявы (если он все равно не услышит то, что хочет).
Потому что у вас получается что дитинка 40+ постоянный инициатор высказываний про свою боль
Либо дитинка тоже может стать эмпатом, а не только требовать эмпатии у матери.
И начать с того, что попросить у нее прощения (всегда есть за что). И если он считает искренне, что не за что, пусть попробует провести эксперимент и попросить прощения. А то может из матери тоже польется река обид и он прозреет
А у вас обое рябое
Потому что у вас получается что дитинка 40+ постоянный инициатор высказываний про свою боль
Либо дитинка тоже может стать эмпатом, а не только требовать эмпатии у матери.
И начать с того, что попросить у нее прощения (всегда есть за что). И если он считает искренне, что не за что, пусть попробует провести эксперимент и попросить прощения. А то может из матери тоже польется река обид и он прозреет
А у вас обое рябое
Мені все одно, моя матір давно покійна, я теоретично розмірковую, і так, дитина теж може попросити пробачення, не злиняє. В моєму випадку вже пізно, травмовані були всі, а життя взагалі собаче у мене і у мами.
1
Не прохожу мимо• 1 час назад
Жили с старшим братом в одной комнате, когда приходили к нему приходили друзья, приходилось пережидать у родителей, но мысли о своей комнате даже не возникали. Но он рано женился и хоть и освободил комнату, но стало как-то тоскливо.
ЯблокоРаздора• 1 час назад
Нет
С братом в комнате жили
Потом я уехала от родителей. Сейчас своих 5 квартир. Детская травма. Живём в большой квартире, что б у каждого было свое место и пространство
С братом в комнате жили
Потом я уехала от родителей. Сейчас своих 5 квартир. Детская травма. Живём в большой квартире, что б у каждого было свое место и пространство
1
пьЯНА• 1 час назад
Не було, жила з братом. В дитинстві сварилися, а зараз дуже любимо один одного
1
Балаболка• 57 минут назад
Ответ дляБорисфенка
Моя мама - дитина війни. Мій син і онук - також діти війни. Бомбили і тоді, і зараз.
В смысле ваш сын ребенок войны?
Борисфенка• 55 минут назад
Ответ дляБалаболка
В смысле ваш сын ребенок войны?
2012 року народження, на момент початку війни 10 років. А ваші діти хіба ні?
1
Балаболка• 54 минуты назад
Ответ дляБорисфенка
2012 року народження, на момент початку війни 10 років. А ваші діти хіба ні?
Так ваш в Германии. При чем он к войне?
Мои в Киеве: 2011 и 2013 г.рождения
Мои в Киеве: 2011 и 2013 г.рождения
Борисфенка• 53 минуты назад
Ответ дляБалаболка
Так ваш в Германии. При чем он к войне?
Мои в Киеве: 2011 и 2013 г.рождения
Мои в Киеве: 2011 и 2013 г.рождения
Так я і не роблю йому ніяких посвідчень. Але він дитина війни і біженець від війни.
Балаболка• 53 минуты назад
Ответ дляБорисфенка
Так я і не роблю йому ніяких посвідчень. Але він дитина війни і біженець від війни.
Так он войны не видел. И вы не беженцы
Борисфенка• 52 минуты назад
Ответ дляБалаболка
Так он войны не видел. И вы не беженцы
Чотири дні бачив/чув, і цього досить.
Ми таки біженці.
Ми таки біженці.
Балаболка• 46 минут назад
Ответ дляБорисфенка
Чотири дні бачив/чув, і цього досить.
Ми таки біженці.
Ми таки біженці.
Смешно просто
1
На границе• 29 минут назад
Ответ дляДякую_аж_підскакую
Не было, ужасно неудобно. Более того, была одная большая кровать на 2 с сестрой. Разборки, драки и т.д. Жесть, друзей было стыдно привести.
А почему стыдно? Все плюс-минус так жили. У нас была двушка, мы с сестрой в одной комнате. У друзей трешка и все равно двое детей в одной комнате. Своя комната разве что у кого не было братьев-сестер. Друзей приводили. У одноклассника вообще в двушке была спальня родителей и зал, который одновременно был и детской. Так у них постоянно толпы друзей тусили. Было весело. Не парились, в общем. Хотя конечно лучше, чтобы у каждого была своя комната, но уж как было.
Щаслива Я• 23 минуты назад
Ответ дляБалаболка
Смешно просто
Нічого смішного. Мій син чув війну 2 дні спочатку. Йому тоді також було 10 років. У дитини був сильний стрес.
Потім поїхали до родичів в Черкаську область до травня. Після цього повернулись в Київ. Всяке було: і будинок трясся, і ракета біля будинку прилітала.
Але такого стресу та стану, як в ті перші 2 дні, не було.
Потім поїхали до родичів в Черкаську область до травня. Після цього повернулись в Київ. Всяке було: і будинок трясся, і ракета біля будинку прилітала.
Але такого стресу та стану, як в ті перші 2 дні, не було.
Тектологиня 80lv• 19 минут назад
Ми жили в гуртожитку, в одній кімнаті четверо. Я мріяла хоча б про однокімнатну квартиру, щоб кухня і санвузол були лише наші. Кімната то фігня))
Балаболка• 18 минут назад
Ответ дляЩаслива Я
Нічого смішного. Мій син чув війну 2 дні спочатку. Йому тоді також було 10 років. У дитини був сильний стрес.
Потім поїхали до родичів в Черкаську область до травня. Після цього повернулись в Київ. Всяке було: і будинок трясся, і ракета біля будинку прилітала.
Але такого стресу та стану, як в ті перші 2 дні, не було.
Потім поїхали до родичів в Черкаську область до травня. Після цього повернулись в Київ. Всяке було: і будинок трясся, і ракета біля будинку прилітала.
Але такого стресу та стану, як в ті перші 2 дні, не було.
В каком районе вы жили?
тогдалия• 10 минут назад
Ответ длямистерЛяпсус
Была общая с сестрой, а я очень хотела отдельную, но родителям был нужен ´зал´. В детстве обижалась, конечно, сейчас нет.
У меня тоже общая с сестрой, потом общага в универе,а потом мне родители на 25 лет купили свою однушку.
Мнения, изложенные в теме, передают взгляды авторов и не отражают позицию Kidstaff
Похожие темы:
Назад Комментарии к ответу