Акуна_Матата• сегодня в 15:52
Что можно простить, а что нет.
А что вы смогли с легкостью простить родителям, а что до сих пор не можете?
Моя мама например чувствует себя виноватой из-за того не некогда было уделять мне время, заниматься моим здоровьем ( Из-за чего были комплексы) , была довольно строга ( и я из-за этого терпела буллинг и боялась обратиться к ней за помощью) вот за это винит себя.
Но лично для меня это все ерунда. Легко простила за это.
А вот вещи, которые казались мелочью - например когда она смеялась с моих фобий - вот это реально было больно и до сих пор не могу простить за это.
А вам за что оказалось легко простить, а за что невозможно?
Моя мама например чувствует себя виноватой из-за того не некогда было уделять мне время, заниматься моим здоровьем ( Из-за чего были комплексы) , была довольно строга ( и я из-за этого терпела буллинг и боялась обратиться к ней за помощью) вот за это винит себя.
Но лично для меня это все ерунда. Легко простила за это.
А вот вещи, которые казались мелочью - например когда она смеялась с моих фобий - вот это реально было больно и до сих пор не могу простить за это.
А вам за что оказалось легко простить, а за что невозможно?
2
1
16
0
я из семьи врачей, я очень хорошо помню, как 31 декабря, уже все за столом... и тут звонок, в отделении моей бабушки тяжелые роды - бабушку увозят, и также папа всю жизнь был в стопках историях болезней, и всегда прыгал до потолка когда у него пациенты входили в стойкую ремиссию, дед зав роддома, мама врач, но рано погибла. За что мне на НИХ обижаться??? да обидно, что меня впихивали под стол в кабинете деда, я спала под звуки кардиомониторного сигнала, потом у меня была няня до 9 лет. Я люблю своих родных, все восполним пока мы живы.
1
Батькам я все прощаю. Тому що на багато чого поганого, було і багато чого хорошого. В усякому разі, вони точно були небайдужі до мене, завжди жили для своїх дітей, а не для себе, завжли допомагали і допомагають до сих пір.
З найбільших промахів - вони тиждень квартирували начальника мого брата у нас вдома, при тому все поставили так, ніби я в їхню відсутність (зраноку до вечора на роботі) в 10 років на канікулах літніх була його прислуга: нагрій, нагодуй, зі столу прибери, ще й молодша сестра 3 роки на мені . Ясне діло, він до мене ще й приставав, козлина така. Батькам не розповідала, бо їхнє раболєпіє перед ним було очевидне.
З найбільших промахів - вони тиждень квартирували начальника мого брата у нас вдома, при тому все поставили так, ніби я в їхню відсутність (зраноку до вечора на роботі) в 10 років на канікулах літніх була його прислуга: нагрій, нагодуй, зі столу прибери, ще й молодша сестра 3 роки на мені . Ясне діло, він до мене ще й приставав, козлина така. Батькам не розповідала, бо їхнє раболєпіє перед ним було очевидне.
1
В 20 ображалась а в 40 забула все. Так тоді всіх виховували практично. Все неможна, треба заміж і т.п.
Никогда не прощу свекра. Буду ненавидеть его до конца жизни и буду радоваться на его похоронах.
Желаю ему мучительной смерти. Он забрал 2 жизни и сломал 2 судьбы.
Желаю ему мучительной смерти. Он забрал 2 жизни и сломал 2 судьбы.
Все можно простить. Это мама. Родная кровь. Кроме предательства. Предательство нельзя прощать никому
О, я свого свекра теж не прощаю, і як буде помирати, то й склянку води не подам.
Все життя довбав свекруху, тріпав їй нерви, зараз теж морально знущається. У неї початкова стадія деменції, ми її підтрисуємо як можемо, а це гівно постійно її добиває, просто заганяє в гроб. Просто фантастичне гівно, кому не розказую, вони ще такого скотства не чули
Все життя довбав свекруху, тріпав їй нерви, зараз теж морально знущається. У неї початкова стадія деменції, ми її підтрисуємо як можемо, а це гівно постійно її добиває, просто заганяє в гроб. Просто фантастичне гівно, кому не розказую, вони ще такого скотства не чули
Пожизненное унижение, требование полного и беспрекословного подчинения во взрослом возрасте.
Не общаюсь лет 20 уже. Прекрасно себя чувствую.
Не общаюсь лет 20 уже. Прекрасно себя чувствую.
Размышляла об этом неоднократно. Но посмотрела на эту проблему с другой стороны: родителей воспитывали их родители ,которые жили в определенное время ,в определенной среде. Они воспитывали нас: так как умели, . Это сейчас интернет за секунду даст ответ на любой вопрос. А раньше ? Телевизор появился в 70 годах прошлого века ,доступен был не всем. А телефон ? Интернет? Как умели так и жили, так и воспитывали . Хорошо задним умом. А как сейчас воспитывают детей. Уже есть исследования по воспитание детей без наказаний и границ . Не утешительные.
1
Морально. Вона не може психологічно від нього захиститися. Просто на пустому місці.
- Що ти сюди поклала? Навіщо ти сюди поклала? Ти що не соображаєш, що треба не сюди класти? Куди це треба класти? Що, ’не знаю’? А хто знає? А що ти взагалі знаєш?
Ми їй подарували смартфон, вона дивиться фото в фейсбук. А у нього нема, і жлоб такий, вдавиться собі купити.
О, подивіться на неї, знайшлася айтішниця. Вже смартфон у неї замість розуму. Дебілізація населення. Через таких як ти, всякі придурки при владі, бо замість мозку телек і смартфон в голові. Тут війна в країні, а вона всяку дурь по мобілці дивиться. Зайнятися їй нема чим, айтішниця.
Він просто садист.
- Що ти сюди поклала? Навіщо ти сюди поклала? Ти що не соображаєш, що треба не сюди класти? Куди це треба класти? Що, ’не знаю’? А хто знає? А що ти взагалі знаєш?
Ми їй подарували смартфон, вона дивиться фото в фейсбук. А у нього нема, і жлоб такий, вдавиться собі купити.
О, подивіться на неї, знайшлася айтішниця. Вже смартфон у неї замість розуму. Дебілізація населення. Через таких як ти, всякі придурки при владі, бо замість мозку телек і смартфон в голові. Тут війна в країні, а вона всяку дурь по мобілці дивиться. Зайнятися їй нема чим, айтішниця.
Він просто садист.
Мене в дитинстві били батьки. Несильно і дуже рідко, аое бувало. І по морді за хамство получала, і ременем за бійки з сестрою.
Але я згадую, як мій батько колись пожалівся на мого діда, маминого батька, що йому було дуже шкода маму, коли вони зустрічалися (вже після 18 діло було), вона трохи пізніше прийшла додому, а той був п´яний і так її бив, що вона вкакалась.
Виходить, при тому, що було фізичне насильство з боку мами, вона мені і так дала більше любові, аніж отримала.
На що тоді ображатись?
Але я згадую, як мій батько колись пожалівся на мого діда, маминого батька, що йому було дуже шкода маму, коли вони зустрічалися (вже після 18 діло було), вона трохи пізніше прийшла додому, а той був п´яний і так її бив, що вона вкакалась.
Виходить, при тому, що було фізичне насильство з боку мами, вона мені і так дала більше любові, аніж отримала.
На що тоді ображатись?
Мнения, изложенные в теме, передают взгляды авторов и не отражают позицию Kidstaff
Похожие темы:
Комментарии к ответу