Пенек Возмездия• 04 июля 2015
Називається "сиджревувшоці": соромно про таке писати, і знаю, що знайдуться
зараз такі, які почнуть розказувати про те, що як виховали таке і маєте, але все ж таки...
Маю сина, якому 4р7м. Дитина неспокійна, непосидюча,норовлива, слухняністю також сильно не відрізняється, любить зробити навпаки, любить побешкетувати. Але повірте Я ВИХОВУЮ, я розказую, чому так не можна робити, приводжу приклади, схвалюю хороші вчинки, караю за погані, на повідку у його капризів не йшла ніколи. В любові не обмежений, по багато раз на день обнімаємось, кажемо один одному я тебе люблю.
Але цей тиждень діється щось з дитиною неймовірне. Ну не кожний день, а через день то це точно. В день бувають образи в мою сторону ( то те не так, то се не так), на мої прохання чую "А я все одно зроблю так, як я хочу", поки допросишся, десять раз потрібно повторити. В магазинах ніколи істерик не було, сказала що не буду купувати, кладе на місце, хоча в дома капризи бували і бувають. І якось останнім часом проявлення свого характеру зачастили ще більше.
І ось до самого основного. Цей тиждень, коли ми приходимо додому з прогулянки з дитиною діється щось страшне. Скажу що дуже любить проводити весь свій вільний час в дворі будинку, майже цілий день на дворі, там в нього багато друзів, але бешкетує, за що буває покараний, залишаю без прогулянки, хоча кожен день, по 10 раз я йому нагадую, як себе потрібно поводити. А коли все нормально, то ідемо додому в 21.30.
Опишу сьогоднішній вечір: прийшлося забрати знову раніше з прогулянки із-за поведінки(хоча був багато раз попереджений) і тут почалася страшнюча істерика: поки підіймалися додому, він і кричав, і плакав, і на колінах повз по сходах, поки я не підхопила під руку і не понесла. Так він пручався, виривався. В дома взагалі: стоїть повторює хочунадвір, хочунадвір (раз за разом), своїми речами кидається, мене шкрябає. Вирішила не звертати уваги, так він тягне мене за одяг з криками і плачами. Просила заспокоїтись, так він мене відпихає. Цього тижня вже були істерики і завжди чомусь підвечір, але сьогодні повірте, з ним щось, як робилось неначе. Вмила його холодною водою, так він ще більше почав верещати, що аж закашлявся від води. Короче кажучи це був жах.
Може комусь навіть не приємно читати, я розумію, але що маємо, те маємо. І не смійтесь, будь-ласка, за моє запитання: може його до якоїсь бабки зводити? Бувають же дні спокійні, і я не можу сказати, що це не керована дитина, просто якось всі негативні риси, погана поведінка, приблизно цей тиждень, стали більш виражені.
Маю сина, якому 4р7м. Дитина неспокійна, непосидюча,норовлива, слухняністю також сильно не відрізняється, любить зробити навпаки, любить побешкетувати. Але повірте Я ВИХОВУЮ, я розказую, чому так не можна робити, приводжу приклади, схвалюю хороші вчинки, караю за погані, на повідку у його капризів не йшла ніколи. В любові не обмежений, по багато раз на день обнімаємось, кажемо один одному я тебе люблю.
Але цей тиждень діється щось з дитиною неймовірне. Ну не кожний день, а через день то це точно. В день бувають образи в мою сторону ( то те не так, то се не так), на мої прохання чую "А я все одно зроблю так, як я хочу", поки допросишся, десять раз потрібно повторити. В магазинах ніколи істерик не було, сказала що не буду купувати, кладе на місце, хоча в дома капризи бували і бувають. І якось останнім часом проявлення свого характеру зачастили ще більше.
І ось до самого основного. Цей тиждень, коли ми приходимо додому з прогулянки з дитиною діється щось страшне. Скажу що дуже любить проводити весь свій вільний час в дворі будинку, майже цілий день на дворі, там в нього багато друзів, але бешкетує, за що буває покараний, залишаю без прогулянки, хоча кожен день, по 10 раз я йому нагадую, як себе потрібно поводити. А коли все нормально, то ідемо додому в 21.30.
Опишу сьогоднішній вечір: прийшлося забрати знову раніше з прогулянки із-за поведінки(хоча був багато раз попереджений) і тут почалася страшнюча істерика: поки підіймалися додому, він і кричав, і плакав, і на колінах повз по сходах, поки я не підхопила під руку і не понесла. Так він пручався, виривався. В дома взагалі: стоїть повторює хочунадвір, хочунадвір (раз за разом), своїми речами кидається, мене шкрябає. Вирішила не звертати уваги, так він тягне мене за одяг з криками і плачами. Просила заспокоїтись, так він мене відпихає. Цього тижня вже були істерики і завжди чомусь підвечір, але сьогодні повірте, з ним щось, як робилось неначе. Вмила його холодною водою, так він ще більше почав верещати, що аж закашлявся від води. Короче кажучи це був жах.
Може комусь навіть не приємно читати, я розумію, але що маємо, те маємо. І не смійтесь, будь-ласка, за моє запитання: може його до якоїсь бабки зводити? Бувають же дні спокійні, і я не можу сказати, що це не керована дитина, просто якось всі негативні риси, погана поведінка, приблизно цей тиждень, стали більш виражені.
показать весь текст
205
0
Автор, вы прямо как про моего сына пишите, все один в один, нам сейчас 5. Поэтому послушаю, но мне кажется, в моём случае виноваты гены (неблагополучный папа и ребёнок на него похож:-(
в мене була півлітрова баночка, так ми її за цей тиждень всю пустили на вмивання після таких випадків
да думаю вы просто перегуливапете, заходите домой раньше, под вечер дети становятся более возбужденными из за этого могут и истерики быть
Відсутнє виховання і режим дня. Для початку сходіть до невролога, психолога, впровадьте режим дня, давайте заспокійливий чай дитині.
Знаете, моему уже 13, много разговариваем сейчас, уже больше друзья. Он: ’что у вас за метод воспитания был -крик? Ты ж чем больше кричишь, тем больше хочется рыдать.’ ну, сказала, что у меня он первый, тож учусь быть мамой.
Попробуйте во время истерик успокаиваться сама в первую очередь. Уйдите в другую комнату и покричите в подушку, но не на ребенка. Дети очень хорошо нас чувствуют, пообращайте внимание, понаблюдайте. Может, у вас на этой неделе что-то не ладится, может, чуток меньше внимания на этой неделе уделяете.
Ну, и полнолуние... Это да :-)
Проконсультируйтесь с педиатром еще на счет препарата ’глицин’. Я и сама его попиваю, когда нервы на пределе, и детям даю. Неплохой препарат, ну, и безвредный на сколько это возможно.
Ну, или просто валерьяночку даже.
Мы за 13 лет столько пережили с сыном, книгу писать можно. Вывод я сделала один - действительно все проходит. Пройдет и это!
Удачи вам!
Попробуйте во время истерик успокаиваться сама в первую очередь. Уйдите в другую комнату и покричите в подушку, но не на ребенка. Дети очень хорошо нас чувствуют, пообращайте внимание, понаблюдайте. Может, у вас на этой неделе что-то не ладится, может, чуток меньше внимания на этой неделе уделяете.
Ну, и полнолуние... Это да :-)
Проконсультируйтесь с педиатром еще на счет препарата ’глицин’. Я и сама его попиваю, когда нервы на пределе, и детям даю. Неплохой препарат, ну, и безвредный на сколько это возможно.
Ну, или просто валерьяночку даже.
Мы за 13 лет столько пережили с сыном, книгу писать можно. Вывод я сделала один - действительно все проходит. Пройдет и это!
Удачи вам!
Може і так, бо сильно активний, і постійно в русі, але коли забираю раніше, починаються знову плачі і знову ’я хочу надвір’, пропоную інші місця для гуляння де тихіше , ні, в двір і все. А там спокою немає.
И ещё хочу добавить, что когда у меня ребёнок спит днём, истерики случаются реже, для таких возбудимых деток очень важен режим, поэтому стараюсь, чтобы по возможности сын спал днём
мой не спит днем..нам 3 года..не могу уложить((( и из за не досыпа у нас такое каждый день!!!((((
Может и луна влияет. Мои тоже тааак капризничали. Дочке 5, а сыну уже 8,5лет! Встретилась с однокласницей первый раз за два года, а дети как сговорились оба - то слёзы, то капризы...(((
автор, сразу скажу: возможно, вам не понравится то, что я напишу, но постарайтесь воспринять это положительно и задуматься о вашем стиле воспитания, чтоб улучшить сложившуюся ситуацию
что мы видим в вашем тексте:
Я ВИХОВУЮ, я розказую, чому так не можна робити, приводжу приклади
десять раз потрібно повторити
кожен день, по 10 раз я йому нагадую, як себе потрібно поводити
був багато раз попереджений
и вы не просто так это написали, я уверенна, что вы постоянно читаете ребенку лекции о том, что такое хорошо, что такое плохо, а это не имеет абсолютно никакого смысла! а делами вы не всегда свои слова подтверждаете - это мы видим из ваших слов ’поки допросишся, десять раз потрібно повторити’ если вам приходится повторять 10 раз, значит что-то вы делаете не так - это 100%, потому что не должно быть вообще возникать такой ситуации, чтоб вы столько раз повторяли. я не могу сказать вам, как себя вести, я не вижу всю ситуацию и нужно немало времени, чтоб ее увидеть, но хотя бы задумайтесь, что ваше направление неверное и попробуйте что-то изменить.
советую книгу ’дети с небес’. при прочтении, конечно, нужно фильтровать, как и любую литературу, но именно в вашем случае она подходит
что мы видим в вашем тексте:
Я ВИХОВУЮ, я розказую, чому так не можна робити, приводжу приклади
десять раз потрібно повторити
кожен день, по 10 раз я йому нагадую, як себе потрібно поводити
був багато раз попереджений
и вы не просто так это написали, я уверенна, что вы постоянно читаете ребенку лекции о том, что такое хорошо, что такое плохо, а это не имеет абсолютно никакого смысла! а делами вы не всегда свои слова подтверждаете - это мы видим из ваших слов ’поки допросишся, десять раз потрібно повторити’ если вам приходится повторять 10 раз, значит что-то вы делаете не так - это 100%, потому что не должно быть вообще возникать такой ситуации, чтоб вы столько раз повторяли. я не могу сказать вам, как себя вести, я не вижу всю ситуацию и нужно немало времени, чтоб ее увидеть, но хотя бы задумайтесь, что ваше направление неверное и попробуйте что-то изменить.
советую книгу ’дети с небес’. при прочтении, конечно, нужно фильтровать, как и любую литературу, но именно в вашем случае она подходит
Как ни странно меньше гуляйте вечером. Перевозбуждается. Моему уже 5.5 прошла через это. Перерос.и не говорите фраз типа накажу непойдешь на улицу т.к. этим спровоцируете истерику. У меня конечно не всегда выходило. Но 1й способ не реагировать на истерику. Либо я говорю хочешь в зоопарк парк цирк что угодно...если будешь плакать и пр не пойдем. Действует. На дочку такой прием не работает. Ей пока шлепок помогает в себя прийти... хотя я противник таких методов:-)
ВЫ что?
На Причастие срочно, обязательно!
И причащайте регулярно.
Видеть бесов это очень страшно( и очень плохо...
У нас тоже почти неделю просто кашмар! Стараюсь терпеть, объясняю, пытаюсь понять и разобраться что не так,потом срываюсь : и угол ,и ремень. Ребёнок плачет и я вместе с ним. Сегодня уже думала об успокоительном для него. Может и вправду новолуние влияет так? Вот и сейчас спит и постоянно просыпается, такие выгибоны устраивает что ужас. Хотя до этого засыпал и спал до утра. Дай нам Бог терпения пережить это!
на 5000% Вас розумію і морально підтримую. у нас сьогодні теж була істерика з приводу вулиці. ми у справах були в іншій квартирі, то я думала він там стіни позносить, мабуть всі сусіди почули що ми прийшли. діти дуже на місяць реагують, бо до 7 років скажемо так під ним ходять. а 1-го липня було затемнення місяця. мабуть таки вплинуло
сумно, але це напевне так(( можливо я не так щось роблю. А Ви психолог? Мені хотілося б знати : Чи завжди психологи, або люди, які пишуть розумні книги по вихованню дітей, знаходять спільну мову зі своєю дитиною, завжди знаходять правильний вихід із складних ситуацій у вихованні?
Я запитую без насмішки.
Я запитую без насмішки.
Автор, він просто виснажується до крайнощів, тому й дратівливий такий.
Або йдіть раніше додому.
Або гуляйте ввечері десь без друзів-іграшок, у спокійному місці.
Він втомлюється більш ніж звичайно - самі кажете, гуляете дуже довго й насичено. А потім просто вже не може себе контролювати, й шукати в такому стані до нього якихось слів - марна справа. Він вас не почує, а якщо й почує, не буде в змозі щось зробити - в нього просто нема сил на це! А у дітей такого віку не настільки розвинуті вольові центри, щоби контролювати себе навіть у виснаженому стані.
Проста порада - гуляйте менше, гуляйте тихіше, одні, в затишному місці.
І не переживайте і не мучте себе)
Переросте, гуляти до ночі не найголовніше що треба дитині. Спокійна мама значно краще,навіть якщо без прогулянки зовсім)
(трохи про себе - мама трьох, одно з дітей з них з гіперактивністю у минулому))
Все проходить))
Або йдіть раніше додому.
Або гуляйте ввечері десь без друзів-іграшок, у спокійному місці.
Він втомлюється більш ніж звичайно - самі кажете, гуляете дуже довго й насичено. А потім просто вже не може себе контролювати, й шукати в такому стані до нього якихось слів - марна справа. Він вас не почує, а якщо й почує, не буде в змозі щось зробити - в нього просто нема сил на це! А у дітей такого віку не настільки розвинуті вольові центри, щоби контролювати себе навіть у виснаженому стані.
Проста порада - гуляйте менше, гуляйте тихіше, одні, в затишному місці.
І не переживайте і не мучте себе)
Переросте, гуляти до ночі не найголовніше що треба дитині. Спокійна мама значно краще,навіть якщо без прогулянки зовсім)
(трохи про себе - мама трьох, одно з дітей з них з гіперактивністю у минулому))
Все проходить))
Я прошу прощения, а Вас лупили ремнем??? Я всем предлагаю сначала себя стегануть ремнем, а потом ребенка.Но думаю что будет больно и унизительно на столько, что всякое желание лупить пропадет. Еще кроме ремней психологи существуют
О! Моя с 2,5 такое начала делать. Только переутомилась или перевозбудилась - истерика. Все точь в точь как Вы описываете. Постарайтесь больше проводить времени лично с ним. На улице хорошо, но лепить, рисовать, читать и всякие поделки делать ни кто не отменял - спокойнее будет.
согласна.Не воспринимайте, автор, как критику, очень сложно, когда такое, + все мы сейчас на нервах. Нужно исключить физиологическую причину истерик - проголодался, устал, переиграл, нервное перенапряжение, пропустил дневной сон - в такие моменты детки особо раздражительны, они не могут выйти из истерики, ну, не справляется нервная система, западает ’кнопка выкл’, потом уже огрехи воспитания - тут уж нужна консультация психолога, что ли, который послушает Вас, посмотрит, и поможет дельным советом, + книг а ’Общаться с ребенком - ка’ и ’Общаться с ребенком так’ - может помочь недопустить некоторые истерики, часто мы бываем непоследовательны в своих словах, бить вообще нельзя - это такой самый крайний ’аргумент’ - и опять таки - ребенок поймет - если что-то кто-о делает плохо, его можно бить(ну ведь мен родители бьют, если я плохо делаю), надо принципиально что-то менять, но для этого найти СВОИ ошибки, и не считать себя ИДЕАЛЬНЫМ родителем, ИСКАТЬ ПРИЧИНУ В СЕБЕ. И читать литературу.
Я вас дуже прошу дівчата втихомиртесь з бабкми. Чи ви знаєте звідки і від кого вони то все мають? Вам треба з дідьками справу мати? Та заведіть до священника, як хочете десь завести - гірше не буде точно. А ше ліпше до дитячого психолога. В різному віці у дітей бувають свої кризи. Дітей не можна ламати через коліно як не хочете потім отримати безхребетну млямлю. Як бачите що біда і не даєете собі ради - до дитячого психолога і шукати- розбиратись. А біовщиною на своїх дітях експериментувати нікому б не радила!
я педагог.
если вы понимаете ошибку и готовы что-то менять, то это уже не сумно!)
я назвала только одну из проблем, а наверняка есть еще много нюансов, но надо же с чего-то начинать.
бывает находят, бывает нет. психолог, чью книгу я вам посоветовала, как раз рассказывает о своих детях в том числе. серьезно, почитайте. есть, конечно, много воды в американсокм стиле, но есть и полезные советы. я бы вам еще посоветовала классику ’общаться с ребенком - как?’ - это вообще обязательно к прочтению для всех родителей, но начните с ’дети с небес’, мне кажется, она больше соответствует вашей ситуации.
если вы понимаете ошибку и готовы что-то менять, то это уже не сумно!)
я назвала только одну из проблем, а наверняка есть еще много нюансов, но надо же с чего-то начинать.
бывает находят, бывает нет. психолог, чью книгу я вам посоветовала, как раз рассказывает о своих детях в том числе. серьезно, почитайте. есть, конечно, много воды в американсокм стиле, но есть и полезные советы. я бы вам еще посоветовала классику ’общаться с ребенком - как?’ - это вообще обязательно к прочтению для всех родителей, но начните с ’дети с небес’, мне кажется, она больше соответствует вашей ситуации.
Комментарии к ответу