Майстерня домашнього текстилю• 10 марта 2022
Ви ж не перший день на сайті, і мали б знати, що заборонено кидати посилання без опису.
Майстерня домашнього текстилю• 10 марта 2022
Ответ для vihola
Опис в заголовку теми.
Читайте уважніше правила
Kristal2013• 10 марта 2022
Чего то вспомнилось:
Політичні повії та політичні сутенери не мають морального права вчити нас моралі....
Політичні повії та політичні сутенери не мають морального права вчити нас моралі....
Viktoria_St• 10 марта 2022
Ответ дляХимеRа
вибачте, можливо, я вас з кимось путаю. це ж ви напередодні війни збирались танки коктейлями молотова зупиняти?
Это Борисфенка была. Кстати, где она?
Ответ дляhabba
Іра, нікому нічого не кортить. Але я наразі залишаюся в Києві і чомусь не сприймаю цей дурнутватий сміх. Тут вже нікому не смішно
В інтернеті повно гумору на тему війни.
Комусь смішно, комусь не смішно.
Чи треба тільки про сльози писати?
Плачу щодня. Відкриваю новини і плачу.
Спілкуюсь з людьми які запитують як в нас і плачу.
Співчуваю, не була в твоїй шкірі, тому при всьому бажанні зрозуміти не можу як почуваєшся.
Та якщо тобі стане легше, можеш на мене вилити негатив за те, що дозволяю собі посміятись.
Переживу.
Комусь смішно, комусь не смішно.
Чи треба тільки про сльози писати?
Плачу щодня. Відкриваю новини і плачу.
Спілкуюсь з людьми які запитують як в нас і плачу.
Співчуваю, не була в твоїй шкірі, тому при всьому бажанні зрозуміти не можу як почуваєшся.
Та якщо тобі стане легше, можеш на мене вилити негатив за те, що дозволяю собі посміятись.
Переживу.
Ответ для vihola
В інтернеті повно гумору на тему війни.
Комусь смішно, комусь не смішно.
Чи треба тільки про сльози писати?
Плачу щодня. Відкриваю новини і плачу.
Спілкуюсь з людьми які запитують як в нас і плачу.
Співчуваю, не була в твоїй шкірі, тому при всьому бажанні зрозуміти не можу як почуваєшся.
Та якщо тобі стане легше, можеш на мене вилити негатив за те, що дозволяю собі посміятись.
Переживу.
Комусь смішно, комусь не смішно.
Чи треба тільки про сльози писати?
Плачу щодня. Відкриваю новини і плачу.
Спілкуюсь з людьми які запитують як в нас і плачу.
Співчуваю, не була в твоїй шкірі, тому при всьому бажанні зрозуміти не можу як почуваєшся.
Та якщо тобі стане легше, можеш на мене вилити негатив за те, що дозволяю собі посміятись.
Переживу.
В мене немає негативу, особливо до тебе. Що є - то несприйняття і можливо якийсь розпач.
Вчора поверталися зі шпиталю з сусідом з ТО, десь поруч тах бахнуло, що якби не пасок, то вилетіли б з машини на знайомство з ангелами. Про сирени, вибухи, відсутність ліків і про все інше я промовчу. Я залишилась, бо втікати без грошей і знайомих за кордоном безперспективно. Тут мої батьки і діти. Тут у воєному шпиталі дууже багато поранених, місць і рук не вистачає. Тож я тут буду до останку, буду допомагати, чим зможу. З хлопцями я теж жартую, підбадьрюю, але майже вся голова сива
Вчора поверталися зі шпиталю з сусідом з ТО, десь поруч тах бахнуло, що якби не пасок, то вилетіли б з машини на знайомство з ангелами. Про сирени, вибухи, відсутність ліків і про все інше я промовчу. Я залишилась, бо втікати без грошей і знайомих за кордоном безперспективно. Тут мої батьки і діти. Тут у воєному шпиталі дууже багато поранених, місць і рук не вистачає. Тож я тут буду до останку, буду допомагати, чим зможу. З хлопцями я теж жартую, підбадьрюю, але майже вся голова сива
Ответ дляhabba
В мене немає негативу, особливо до тебе. Що є - то несприйняття і можливо якийсь розпач.
Вчора поверталися зі шпиталю з сусідом з ТО, десь поруч тах бахнуло, що якби не пасок, то вилетіли б з машини на знайомство з ангелами. Про сирени, вибухи, відсутність ліків і про все інше я промовчу. Я залишилась, бо втікати без грошей і знайомих за кордоном безперспективно. Тут мої батьки і діти. Тут у воєному шпиталі дууже багато поранених, місць і рук не вистачає. Тож я тут буду до останку, буду допомагати, чим зможу. З хлопцями я теж жартую, підбадьрюю, але майже вся голова сива
Вчора поверталися зі шпиталю з сусідом з ТО, десь поруч тах бахнуло, що якби не пасок, то вилетіли б з машини на знайомство з ангелами. Про сирени, вибухи, відсутність ліків і про все інше я промовчу. Я залишилась, бо втікати без грошей і знайомих за кордоном безперспективно. Тут мої батьки і діти. Тут у воєному шпиталі дууже багато поранених, місць і рук не вистачає. Тож я тут буду до останку, буду допомагати, чим зможу. З хлопцями я теж жартую, підбадьрюю, але майже вся голова сива
В Україні кожних 100 кілометрів в людей інше життя. Ти молодець, я гімно.
Можна закрити тему?
Можна закрити тему?
Ответ дляlisulya
Не видно и не слышно. Вероятно тоже скоро начнёт нас ’подбадривать’ из-за бугра
В моєму домі живе 10 чоловік з Києва і півдня. В Польщі знайшла безкоштовне житло для 21 людини з України.
Перерахувала понад 20 тисяч на ЗСУ і 2500 готівкою поїхали в Україну.
5000 перерахувала подрузі щоб виїхала з Запоріжжя.
Понал тисяч гривень пройшли через мою карту на закупку амуніції для військових.
При можливості допомагаю тут порадами як влаштуватись в Польщі.
Тепер поділіться що ви зробили корисного крім цього гівна, яким намагаєтесь облити мене.
Перерахувала понад 20 тисяч на ЗСУ і 2500 готівкою поїхали в Україну.
5000 перерахувала подрузі щоб виїхала з Запоріжжя.
Понал тисяч гривень пройшли через мою карту на закупку амуніції для військових.
При можливості допомагаю тут порадами як влаштуватись в Польщі.
Тепер поділіться що ви зробили корисного крім цього гівна, яким намагаєтесь облити мене.
Мнения, изложенные в теме, передают взгляды авторов и не отражают позицию Kidstaff
Тема закрыта
Похожие темы:
Назад Комментарии к ответу