Особливості використання глиняного посуду

Глиняний посуд супроводжував людину у віках, він був перший винайдений людством, тисячоліття супроводжував людину у її житті і досі вірно їй слугує, але в останній час у світі з’явилося так багато нових видів посуду: металевого, скляного, пластикового, що хотілося б згадати усі причини, чому глиняний посуд все ж таки кращий.

Глина супроводжувала людина крізь віки. З глини людина виліплювала собі будинки, робила черепицю, цеглу, мурувала печі та каміни, виліплювала скульптури, лікувалася.

Лікувальні властивості глини були відомі з давніх часів і рецепти використання глини, як ліків можна знайти в усіх медичних трактатах усіх відомих лікарів світу. В наш час вчені довели, в чому саме полягають лікувальні властивості глини – виявляється, що частота коливань молекул глини співпадає з частотою коливань клітин здорової людини. Тобто глина випромінює енергію здоров’я, енергію здорової людини. І якщо, наприклад, розчинити глину у воді, вода стає живою, тією самою казковою «живою водою».

Пересвідчитись у цьому можна кожному, лише зайти в будь-яку аптеку і попросити пакетик глини, 100 грам глини в аптеці коштують 6-8 гривень. Серед рецептів використання глини є і як робити косметичні маски, і як різноманітні компреси, а в кінці, як приймати внутрішньо: взяти склянку води, всипати ложку глини, перемішати і залпом випити. В результаті цих дій ви щойно приготували та прийняли внутрішньо гомеопатичний препарат під назвою – «жива вода».

Люди знали сотні рецептів, як користуватися універсальними ліками з глини, як застосовувати «живу енергію» глини, жирну глину використовували і як мило, білою та червоною глиною білили та розмальовували хати, а поспати на натопленій пічці було найкращими ліками від багатьох хвороб, а найближче до людини глина застосовувалася у вигляді посуду.

Глиняний посуд для приготування їжі людство використовує з дуже давніх часів.

Це були і горщики для приготування їжі, і миски для вживання їжі, і різноманітний посуд для води, молока, олії, круп, усіх різноманітних продуктів харчування і усі вони контактували з глиною і заряджалися від нею життєдайною енергією. Будь-які продукти харчування, що знаходяться у глиняному посуді, просто звичайна вода налита у глиняний глечик зразу вже отримують позитивний заряд живої енергії.

Ми не будемо наводити різноманітні рецепти лікування, цим займаються певні лікарі-спеціалісти, а цим лише хотіли нагадати вам про ще одне джерело сили та здоров’я для людини.

У глини крім своєї живої енергії є і інші переваги у порівняні з іншими видами посуду. Наприклад, завдяки тому, що глиняний горщик, має товстіші стінки чим металевий або скляний посуд, він повільніше й рівномірніше нагрівається, завдяки чому, їжа, що готується в ньому, зберігає більше корисних речовин. Якщо варити картоплю в металевій каструлі на газовій плиті, можна спостерігати як картопля знизу розварилася, тому що газ горить знизу, а зверху вона ще сира. В глиняному горщику, завдяки рівномірному прогріванню, теплове випромінювання що від стінок, що від його кришки однакові, томі страви готуються одразу з усіх боків, що дозволяє зберегти у страві більше поживних речовин.

Ще однією принадою глиняного посуду є те, що в ньому їжу можна готовити практично без використання жиру.

Однак, для того, щоб приготувати смачне блюдо, необхідно дотримувати деяких рекомендацій. Так, не рекомендується використовувати горщики, покриті зсередини глазур´ю (поливою), тому що в ній можуть знаходитися хімічні елементи, які при контакті з їжею, особливо в процесі її приготування, можуть виділяться в їжу і,в деяких випадках, привести навіть до отруєння. Глиняний посуд може покриватися глазур ями ззовні, де він не контактує з продуктами харчування, але все одно слід пам’ятати, що глазурі з’явилися в наш час, в добу активного розвитку хімічної науки, а століттями, тисячоліттями, люди користувалися простим глиняним посудом, без будь-якої глазурі, поливи, і від цього не страждали, а можливо і почувалися краще, тому що не засмічували природу своїми хімічними технологіями.

Єдина пересторога щодо глиняного посуду стосується того, що глина добре вбирає сильні запахи, що не вивітрюються навіть після ретельного миття посуду (це особливо стосується приправ, що мають сильний специфічний аромат). Якщо ви приготували страву і додали в неї багато, наприклад, базиліку, то його аромат буде відчуватися навіть коли ви потім приготуєте в цьому горщику наступну страву. Тільки після декількох разів використання посуду він зникне. Тому рекомендується мати у господарстві декілька глиняних горщиків, кожний з яких буде використатися для готування певних видів їжі, наприклад: окремо для борщу з приправою, окремо для каші тощо.

По тій же причині не можна використовувати для миття горщиків сучасні хімічні засоби з різкими запахами. Увібравшись у глину, ці засоби можуть зіпсувати готову страву. Краще мити горщики у такий спосіб, після використання залити їх водою на кілька хвилин, потім мити їх як звичайний посуд, можна користуватися твердою щіткою, теркою. В якості миючих засобів можна використовувати гірчицю (вона розчиняє жир краще за Fairy), або соду, або інші екологічно числі миючі засоби, що не мають сильнодіючих ароматизаторів, фарбників, і тому подібної хімії.

За необхідності, посуд можна спокійно простерилізувати просто прокип’ятивши його у воді, ще господині раніше випаровували глечики спід молока від зайвого жиру подібно до того, як зараз стерилізують скляні банки для консервації – на пару.

Після миття глиняний посуд потрібно гарно просушити, інакше в середині на його поверхні може утворитися цвіль, як результат живої енергії глини і наявної у посуді вологи. Аби цього не сталося, після миття посуду переверніть його, і дайте воді стекти та просушитися,згадайте класичний пейзаж українського села, як за старих часів господині сушили глечики розвісивши їх на тину. А горщики, миски, зберігалися біля печі, де тепло та сухо, або на миснику (так колись називалася полиця для посуду, де господиня виставляла свій найкращий посуд), де вони також добре обвітрювалися та просушувалися.

Якщо ж цвіль все ж таки з´явилася на посуді, не спішіть його викидати, цвіль можна видалити за допомогою харчової соди, і після посуд поставити у пічку чи духовку та просушити-пропекти при високій температурі. Після такого «сушіння» ваш посуд буде ще довго-довго вам служити.



Наведемо декілька рекомендацій по приготуванню смачних страв.

Перед початком готування будь-якого блюда можна сполоснути горщик у холодній воді, може випадково якась пилюка попала у нього, і одночасно глина вбере в себе частину води, завдяки чому продукти залишаться більше соковитими.

Страви в горщиках готуються в печі або в духовці. В крайньому випадку готовити в глиняному горщику можна й на газовій плиті використовуючи розсікач полум´я й забезпечуючи повільне поступове нагрівання горщика, бо все ж таки газова плита нагріває тільки знизу, температура полум’я у газовій плиті – 1000 С, на відміну від духовки чи печі, де максимальна температура не більше 300 С і теплове випромінювання та гаряче повітря нагріває посуд з усіх сторін. Виймати горщик з духовки можна за 5-7 хвилин до готовності страви, глиняний посуд довго тримає температуру, томі ваші страви довше залишаться гарячими.

У тому випадку, якщо вам здається, що страва виходить занадто суха, перед початком приготування в неї можна додати небагато рідини.

При готуванні будь-якої страви горщик можна закривати кришками із глини або з тугого тіста, в такому випадку кришка горщика з тіста буде одночасно подаватися на стіл як хліб – смачний коржик з ароматом цієї страви.

Не ставте гарячий горщик на вологу, холодну поверхню.Рекомендується використовувати дерев´яні дощечки,або інші негорючі підставки.

Глиняний посуд дозволяє не тільки готувати смачні страви, він дозволяє господині мати більше вільного часу, поки ваша страва повільно, поважно готується в духовці, або печі. Для пояснення наведемо лише один приклад з приготуванням борщу.

В наш час, для того, аби приготувати борщ, господиня бере каструлю і починає його варити. І дійсно, слово «варити» найкраще відповідає тому процесу, коли вода активно кипить на газовій плиті, а у воду по черзі кидають буряк, картоплю, моркву, цибулю і так далі – вариться майбутній борщ.

Але зовсім по іншому це відбувалося в горщику, в печі-духовці. Замість одного слова «варити» при приготуванні борщу використовувався ряд інших слів. Господиня «складала» борщ у горщик – усі інгредієнти, усі овочі нарізувалися, засипалися у горщик, додавалося небагато рідини і горщик ставився у пічку. І борщ там «запікався», або «упрівав» - овочі повільно тушилися при невисокій, у порівняні з газовою плитою, температурі. Через декілька годин, які господиня використовувала на свій розсуд, оскільки була вільна, по домівці розходився смачний запах борщу, це означало, що овочі зтущилися. Господиня діставала горщик і «заправляла» борщ – додавала у овочі таку кількість рідини, яку вона полюбляла аби борщ був густішим, або рідкішим, додавала зелень, сметану, зажарку, та будь-які інші таємні інгредієнти за своїми власними уподобаннями створюючи свій унікальний неповторний незабутній смачний шедевр домашньої кулінарної магії. І все – чарівний борщ готовий.

Хіба це не магія, хіба це не чари, взяти горщик, овочі, додати трохи води і начарувати смак, що згадується потім все життя, додає сили та здоров’я?

Тож користуйтеся глиняним посудом із задоволенням. Чаруйте у ньому.

Смачного вам!



На закінчення. Якщо у вас після того, як ви прочитали цю статтю, з’явився нестримний апетит та бажання щось приготувати у горщику, а його у вас немає, ми з радістю вам допоможемо придбати собі смачний горщик, або навчимо вас їх виготовляти власноруч у нашій Школі гончарного мистецтва.

Додайте у своє життя трохи глиняних чар і життя стане смачнішим.