Ангел-предохранитель• 09 августа 2015
Колишній... Чи варто... після розлучення (6 років поспіль)
Мій колишній чоловік сьогодні приїхав до нас, так би мовити доньку побачити. Приїхав з мамою. Мала звичайно дуже зраділа, (приїжджає він не часто-раз на рік), цілий день не відходила від нього, їздили у Торговельний центр, в парк розваг. Він ні в чому її не відмовляв.
І соромно зізнатися, я на якийсь момент пожалкувала, що в нас не склалося. Звичайно, він далеко не ідеал, з впертістю, і не можливістю іти на компроміси, алеДонька така щаслива, і звичайно не самій мені було б легше.
Оскільки дорога далека, мала випросила, щоб він заночував. Але завтра все скінчиться, і він поїде, може приїде через рік.
Розлучені ми вже 6 років, він живе цивільним шлюбом з іншою (дітей не має)
Може з віком уже "прийшло", але може не варто було тоді рубати все, і чи є шанс повернути?
Я не знаю, що робити. Стосунки зараз у нас дружні(вирішуємо разом проблеми щодо виховання дитини).
І соромно зізнатися, я на якийсь момент пожалкувала, що в нас не склалося. Звичайно, він далеко не ідеал, з впертістю, і не можливістю іти на компроміси, алеДонька така щаслива, і звичайно не самій мені було б легше.
Оскільки дорога далека, мала випросила, щоб він заночував. Але завтра все скінчиться, і він поїде, може приїде через рік.
Розлучені ми вже 6 років, він живе цивільним шлюбом з іншою (дітей не має)
Може з віком уже "прийшло", але може не варто було тоді рубати все, і чи є шанс повернути?
Я не знаю, що робити. Стосунки зараз у нас дружні(вирішуємо разом проблеми щодо виховання дитини).
показать весь текст
125
2
Автор, вы имеете на своего мужа и отца вашего ребенка прав больше, чем ЛЮБАЯ ДРУГАЯ женщина!не слушайте местных куриц. всегда можно дать себе второй шанс.
Развелась в 26 лет, через 5 лет снова сошлись, помирились, живём 6 лет... Искала, сравнивала, поняла что мой самый лучший!
Я ушла первая, бытовые ссоры... По прошествию лет, поумнела что-ли, решила пересмотреть своё отношение ко всему. Плюс муж очень часто проводил время с сыном, гулял с ним, соответственно мы всё время виделись, вобщем, развелись, но фактически не разошлись. Поговорили, начали опять встречаться (смешно, но это так). Потом пошли расписались и стали снова жить вместе. За этот период я пробовала встречаться, но ничего не получалось, мне не хотелось почему-то новых отношений.. Фактически я первая ушла, и я же первая помирилась. Вот такая история.
Я ушла первая, бытовые ссоры... По прошествию лет, поумнела что-ли, решила пересмотреть своё отношение ко всему. Плюс муж очень часто проводил время с сыном, гулял с ним, соответственно мы всё время виделись, вобщем, развелись, но фактически не разошлись. Поговорили, начали опять встречаться (смешно, но это так). Потом пошли расписались и стали снова жить вместе. За этот период я пробовала встречаться, но ничего не получалось, мне не хотелось почему-то новых отношений.. Фактически я первая ушла, и я же первая помирилась. Вот такая история.
Автор, а чому колишній приїжджає лише 1 раз в рік? Якби частіше, то було б легше почати відновлювати стосунки...
это вы такую картинку сейчас видите, потому что он приезжает раз в год и у вас нет уже совместного быта. а представьте каждый день... люди не меняются. и если будут постоянные скандалы, ссоры и т.д., будет ли счастливой ваша дочь?
насколько люди не дорожат отношениями,не умеют выстраивать эти отношения и строить семью...
нам не алгебра нужна с химией--а предметы-как вести семейный бюджет и быть счастливыми в браке...
слава тебе Господи--что мне Бог даровал мудрость,и я сохранила свою семью,и мои дети растут в полноценной семье
нам не алгебра нужна с химией--а предметы-как вести семейный бюджет и быть счастливыми в браке...
слава тебе Господи--что мне Бог даровал мудрость,и я сохранила свою семью,и мои дети растут в полноценной семье
У вас есть шанс... Если приезжает к ребенку и проводит с ним время, значит, он этого хочет, а также находится и с Вами, значит, он этого хочет. Сами знаете, пока нужна женщина, пока нужен и ребенок. Попробуйте прозондировать обстановку...
Мне мой бывший через 10 лет предложил попробовать ( он тогда развелся с женою которая была после меня)у нас есть дочь.Ну что скажу...... не смогла я полюбить его второй раз( он наверное тоже( как друзья все супер, но как пара уже нет.
мне кажется что, если вы не думали и не вспоминали человека все это время( как он там без вас, не переживали с ним за него, ну пусть даже внутри и думали что это как за друга или брата), то ничего и не получится. Другое дело если так и не разлюбили, тогда да). Может появится второе дыхание.
Поїхав з мамою додому. З ним так і не поговорила. Не трапилась нагода. А мама його сама почала розмову чому ти сама, говорю немає достойних. Похвалила її сина звичайно, що подарував гарний день донці. Вона, ніби прочитала мої думки вночі, та каже: ’Бач, невісточко, дурна була, могли жити разом, я ж просила, мій син просив, а ти...’ А зараз пізно вже щось міняти...
Згадала колишню свекруху. І трошки від душі відлягло. Все-таки не усе біло медом помазано.
Мабуть, просто, дійсно, вчора затьмарив розум ’один прекрасний день’.
Донька, звичайно, випросила татка, щоб приїхав скоро. Обіцяв восени чи взимку. Не знаю, думаю не приїде.
Мабуть, просто, дійсно, вчора затьмарив розум ’один прекрасний день’.
Донька, звичайно, випросила татка, щоб приїхав скоро. Обіцяв восени чи взимку. Не знаю, думаю не приїде.
Знаю, що ми ковалі свого щастя. І що я сама винна в тому, що сталося. На той момент була упевнена, що чиню правильно: дитині ж краще рости в просторному приватному будинку з гарним подвір’ям, ніж в однокімнатній зйомній квартирі. Тай мама поруч: все-таки допоможе, підкаже, в мене тоді було досвіду нуль. І бабуся була лежача(теж потребула допомоги, коли мама на роботі). Усе якось так наклалося, А потім, після того, як ми вже не жили з пів року, він віддалився, на вихідні не приїжджав, казав, що хоче відпочити, бо біля свого дому завжди є робота. Я дулась на нього, сварилися. Період розлучення припав якраз на його скорочення з роботи. Після він поїхав на свою батьківщину. Він з іншого регіону. От і вся історія
ото хай читають дівчата,та й задумуються.
По молодості думаєш,що Бога за бороду дістала,а не так...
Автор,ви підтриуйте з ним телефонні розмови,але не надоїдайте.
Ви відчуєте.
Може,з тою ,другою ,у ньго не складеться.
В будь-якому разі, я зберегла обличчя і перед собою, і перед ним. Бо якби, все пішло не так, потім було б дуже соромно. А учора був просто один день. Життя воно складніше.
Був, звичайно, сьогодні один момент. Гралися у дворі, задзвонив у нього телефон ( його теперішня) він не відповів, Дочекався, поки передзвоне, і поклав назад у кишеню. Мала спитала, чого не береш трубку, він ніби віджартувався, що потім передзвонить.
раз не решились в открутую поговрить. напишите ему письмо. в соц сетях, или в скайпе, вайбере, на почту и тд. так легче будет. очень советую. а так у вас незавершенность ситуации и будет вас это гложить еще долго..
я тільки сьогодні побачила вашу темку, шкода що не поговорили. Ми з чоловіком розлучилися після 3-х років життя( діток не було), потім ще три роки майже не спілкуввалися, хоча він і намагався помиритися, я була гордою. Потім якось все призабулося, побачила, що до іншиих мужчин відношуся не так як колись до чоловіка. В решті ми такі помирились і народили синочка, йому вже три рочки. Бувають звичайно проблеми, але тепер ми стали старші, розумніші і миню досвід все-таки чомусь навчив. Розумієш вже, що не разом також не гарантія щастя. І я вас чудово розумію, щасливі очі дитини багато чого варті. Сподіваюсь у вас все налагодиться
глупости все это-я считаю что вы обманываете саму себя, верните отношения, если б он счастливо жил с другой всего этого бы не было, смотрите в свою душу-не врите себе, не занимайтесь самообманом, позвоните а лучше лично с ним поговорите
Ответ дляНога на ногу
я тільки сьогодні побачила вашу темку, шкода що не поговорили. Ми з чоловіком розлучилися після 3-х років життя( діток не було), потім ще три роки майже не спілкуввалися, хоча він і намагався помиритися, я була гордою. Потім якось все призабулося, побачила, що до іншиих мужчин відношуся не так як колись до чоловіка. В решті ми такі помирились і народили синочка, йому вже три рочки. Бувають звичайно проблеми, але тепер ми стали старші, розумніші і миню досвід все-таки чомусь навчив. Розумієш вже, що не разом також не гарантія щастя. І я вас чудово розумію, щасливі очі дитини багато чого варті. Сподіваюсь у вас все налагодиться
и у нас все так получилось-гордость иногда очень вводит в тупик
Ответ дляНога на ногу
я тільки сьогодні побачила вашу темку, шкода що не поговорили. Ми з чоловіком розлучилися після 3-х років життя( діток не було), потім ще три роки майже не спілкуввалися, хоча він і намагався помиритися, я була гордою. Потім якось все призабулося, побачила, що до іншиих мужчин відношуся не так як колись до чоловіка. В решті ми такі помирились і народили синочка, йому вже три рочки. Бувають звичайно проблеми, але тепер ми стали старші, розумніші і миню досвід все-таки чомусь навчив. Розумієш вже, що не разом також не гарантія щастя. І я вас чудово розумію, щасливі очі дитини багато чого варті. Сподіваюсь у вас все налагодиться
Я радію з того, що маю. Звикла уже так. Без чоловіка. Є кохана донька, робота. І вже добре. Особливу у невеличкому містечку.
А щодо побудови особистого, то часом дивлюся на інших: один п’є, інший у батьків на шиї сидить, є розлучені, які своїх дітей мають. Може місто невелике просто. А якщо чоловік толковий, то уже зайнятий.
І думаєш тоді, що самій таки легше, ніж, щоб ще чоловіка на собі волочити.
Ти паче донька хоче саме тата.
Тому так і живемо.
А щодо побудови особистого, то часом дивлюся на інших: один п’є, інший у батьків на шиї сидить, є розлучені, які своїх дітей мають. Може місто невелике просто. А якщо чоловік толковий, то уже зайнятий.
І думаєш тоді, що самій таки легше, ніж, щоб ще чоловіка на собі волочити.
Ти паче донька хоче саме тата.
Тому так і живемо.
Автор! Перед Богом вы все ещё муж и жена!!!!
Даже если официально разведены.
Единственная для Бога причина уважительная для развода, это измена. У Вас этого не было.
Я против сексуально соблазнения мужа, это нечисто сейчас.
Но мотив вернуть отца ребёнку- правильный и чистый.
Поэтому, думпю, Вам стоит говорить прямо. Мужчины намеков не понимают. Им нужно четко обозначить цели.
Например, в телефонном разговоре можете сказать, что Вам было приятно видеть радостные глаза доченьки, как ей не хватает папы, что было бы замечательно, если бы у него получалось приезжать чаще...
Всё!
Это очерченная цель для мужчины. Он поймет, что Вы ему будете рады. И если он действительно приедет пораньше, как и обещал дочери, значит, он принял Ваше предложение с большой вероятностью.
Если не приедет, значит, уже конец.
Но Вы попробуете. И эта попытка будет Вас достойна.
Это не пошлое соблазнение.
Мужчины не животные. Не нужно относиться к ним как к животным, которые живут инстинктами.
Согласна, это самый верный и достойный выход был бы - и лицо сохраните и дадите понять, что он вам дорог и вы ему рады! Если у него остались хоть какие-то чувства и эмоции к вам, то эта мысль засядет у него в голове и он начнет взвешивать все за и против жизни с вами или теперешней его сожительницей.
Только остается вопрос - Вы готовы переехать к нему, он ведь не хотел раньше жить в частном доме, или он поменял взгляды и сможет переехать к вам
думаю, этот фактор немаловажен и может сдерживать его.
вы ему напишите что дочка просит что б приезжал почаще.. потому мы тебя будем ждать.
А там пусть судьба распорядится как оно дальше будет и как мужчина примет это МЫ, в чью пользу)
моя свекровь это мегера, по сравнению с вашей и все же почитав тему, задумалась и решила брать быка за рога( тоже муж приехал к ребенку, а мы еще даже не в разводе. Просто живем отдельно)
Решила, что можно попробовать, при чем не первая наша взаимная попытка бегать по граблям, и все же лучше так, чем потом жалеть на старости о утраченных возможностях.
Если быть краткой, напишите мужу обязательно и пусть он дальше думает что с этим делать. Он взрослый человек, определится.
Мнения, изложенные в теме, передают взгляды авторов и не отражают позицию Kidstaff
Тема закрыта
Похожие темы:
Комментарии к ответу