Просто поговорити

Писати буду багато. Я разом із чоловіком та сином після нового року відправились в гори на лижі. Ми перший раз і вийшло так, що синові взяли інструктора а чоловік сам вчився. За всі 6 днів мені чоловік жодного разу не запропонував спробувати(я на данний момент не працюю і не маю коштів)Я з 12 ранку до 18.00 стояла біля підйомника,іноді заходила в сусіднє кафе погрітися. І відразу з цього відпочинку ми приїхали до санаторію. Коли утром збиралися йти снідати то чоловік говорив по телефону зі своєю мамою а я нормальним голосом йому каду:Взувайся та пашлі. Він мені фиркнув,що він говоре.
Я навіть і подумати не могла,що коли ми сядем їсти він мені скаже:"поки я тебе кормлю ти будиш мовчати а відкривати свій рот будиш, коли я скажу" Я поставила прибори,відповіла,що такого не чекала і що він скатіна і пішла. Зараз закінчується третій день:я ні разу не їла(лише пару цукерок що були) і мені навіть ні хто не пропонує. Я лижу в номері а він із сином ходять на процедури,чоловік робе чистку обличчя,масажі спини і обличчя,сьогодні їздили на форель. А я лижу голодна і в шоці. Зробила висновок:розраховувати лише на себе,хто не робе той не їсть. Отак