І мене все дістало. Що порадите?

Дівчатка, забийте мене, чим вам зручно та мозги мені вправте, бо я більше так жити не можу, але і змінити щось не можу. Що маємо: я, майже 39 років, вагітна першою дитиною, 38 тижнів. Громадянський чоловік, 38 років. Дитина не його (Я робила ЕКО, анонімний донор, бо він дітей більше не хотів мати, є троє від двох шлюбів, а на такий варіант погодився). Так от, спочатку, трохи більше року назад все було чудово, працював, заробляв не мільйони, але більш-менш вистачало, компліменти, квіти... Це тривало місяця три... і далі людину начебто підмінили. Якщо щось не так, як він хоче чи думає - крик з триповерховими матами, постійна грубість і хамство. І це не тільки по відношенню до мене, до всіх. Може обкласти матами сторожа в гаражі тільки за те, що той довго відкривав браму, наприклад. І вже сім місяців він ніде не працює, живемо за ті кошти, які я відклала до декрету. А, а в декрет я пішла не як всі люди в 30 тижнів, а в 36 тижнів, бо треба були ж гроші. Чим займається він? А нічим. От сьогодні в 4 ранку пішов наша рибалочку, прийшов в 10 ранку, поїв і завалилася спати. Прокинувся в 16, знов поїв, поспав, щойно прокинувся, тепер буде поки до ранку ганяти. А я як навіжена цілий день прибираю в квартирі, бо знаю, що прийду з роддому, а в хаті навіть не підметено буде. Виганяла вже декілька раз, речі пакує, але потім падає на коліна клянеться-божиться, що все буде добре і я прощаю. Дурна?