Правильно_Валерчик• 25 апреля 2019
Рада ухвалила мовний Закон
Так, за проект закону №5670-д у другому читанні та в цілому проголосували 278 народних депутатів.
Згідно із законопроектом, єдиною державною мовою в Україні є українська, а «спроби запровадження в Україні офіційної багатомовності» всупереч Конституції України й встановленій конституційній процедурі «провокують мовний розкол країни, міжетнічне протистояння та ворожнечу і спрямовані на насильницьку зміну чи повалення конституційного ладу».
Проект передбачає, що українською мовою має володіти кожен громадянин України, а також усі претенденти на українське громадянство. Водночас дія закону не поширюється на сферу приватного спілкування та здійснення релігійних обрядів.
Українською мовою мають розмовляти усі високопосадовці та керівники силових структур. Також українська обов´язкова для депутатів усіх рівні, суддів, адвокатів, керівників вишів, медпрацівників тощо.
Відповідно до проекту закону, українською мовою мають проводитись усі засідання, зустрічі тощо у владних органах та установах – як центральних, так і регіональних.
Українську мають використовувати також у сфері обслуговування, у підписах та маркуванні товарів і послуг. Так, якщо клієнт закладу просить спілкуватись із ним українською – це прохання має бути виконане.
Комп’ютерні програми повинні будуть мати інтерфейс державною мовою та/або англійською або мовами країн Євросоюзу. Сайти за замовчуванням спочатку повинні будуть завантажуватися українською, але можуть мати також інші версії.
Пресу можна буде видавати у кількох мовних версіях, одна з яких має бути українською. У кожному місці розповсюдження друкованих ЗМІ україномовних газет та журналів має бути не менше 50%.
Передбачене й створення посади Уповноваженого з захисту української мови, який регулюватиме впровадження цього закону.
Документ також передбачає введення адміністративну відповідальність за порушення законодавства у сфері застосування державної мови. Крім того, законопроектом передбачена кримінальна відповідальність «за публічне приниження і зневагу до державної мови». Вона буде аналогічною тій, яка передбачена за публічну наругу над державним прапором, гербом та гімном — штраф до 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, або арешт до 6 місяців, або позбавлення волі на строк до 3 років.
Джерело:
Цікава ваша думка: що зміниться в вашому і нашому спільному житті?
Згідно із законопроектом, єдиною державною мовою в Україні є українська, а «спроби запровадження в Україні офіційної багатомовності» всупереч Конституції України й встановленій конституційній процедурі «провокують мовний розкол країни, міжетнічне протистояння та ворожнечу і спрямовані на насильницьку зміну чи повалення конституційного ладу».
Проект передбачає, що українською мовою має володіти кожен громадянин України, а також усі претенденти на українське громадянство. Водночас дія закону не поширюється на сферу приватного спілкування та здійснення релігійних обрядів.
Українською мовою мають розмовляти усі високопосадовці та керівники силових структур. Також українська обов´язкова для депутатів усіх рівні, суддів, адвокатів, керівників вишів, медпрацівників тощо.
Відповідно до проекту закону, українською мовою мають проводитись усі засідання, зустрічі тощо у владних органах та установах – як центральних, так і регіональних.
Українську мають використовувати також у сфері обслуговування, у підписах та маркуванні товарів і послуг. Так, якщо клієнт закладу просить спілкуватись із ним українською – це прохання має бути виконане.
Комп’ютерні програми повинні будуть мати інтерфейс державною мовою та/або англійською або мовами країн Євросоюзу. Сайти за замовчуванням спочатку повинні будуть завантажуватися українською, але можуть мати також інші версії.
Пресу можна буде видавати у кількох мовних версіях, одна з яких має бути українською. У кожному місці розповсюдження друкованих ЗМІ україномовних газет та журналів має бути не менше 50%.
Передбачене й створення посади Уповноваженого з захисту української мови, який регулюватиме впровадження цього закону.
Документ також передбачає введення адміністративну відповідальність за порушення законодавства у сфері застосування державної мови. Крім того, законопроектом передбачена кримінальна відповідальність «за публічне приниження і зневагу до державної мови». Вона буде аналогічною тій, яка передбачена за публічну наругу над державним прапором, гербом та гімном — штраф до 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, або арешт до 6 місяців, або позбавлення волі на строк до 3 років.
Джерело:
Цікава ваша думка: що зміниться в вашому і нашому спільному житті?
показать весь текст
Результат:
вже голосів:
2813
1327 (47.17%)
Вот же ж новый гемор
1010 (35.9%)
Уррра
476 (16.92%)
Мені фіолетово
KseniaKsenya• 26 апреля 2019
Ответ дляSotvorenie
Не могут на чистом украинском. Суржик. Хай уж на русском пишут, а то у меня уже уши в трубочку от патриотических постов на ломаном украинском языке. Я лично знаю только 3 человека с чистым красивым украинским, другим учится и учится.
Точно!
Ответ дляBene7
Остроумно! Я так понимаю Вы сами от себя балдеете. Какими умными, красноречивыми фразами я парирую.... Поверьте Вы ошибаетесь!!
’Балдёж’ - это состояние коровы в период отёла.
Если бы Вы понимали, то такого точно не писали. Пусть Вам сопутствует удача! Спокойной ночи!
Если бы Вы понимали, то такого точно не писали. Пусть Вам сопутствует удача! Спокойной ночи!
88_Наталья_88• 26 апреля 2019
Ответ дляkoreshk9
А знайдіть мені в конституції хоч одну згадку про саме російську мову.В Україні живуть представники понад 100 націй, а не лише росіяни, і в кожному регіоні існують школи з викладанням на мові нацменшин, які там проживають. Але за останніми даними в Україні понад 70 відсотків все ж етнічні українці, і не може молода держава, яка лише переживає своє становлення і розвиток, до того ж перебуваючи в стані неоголошеної війни з Росією другу мову робити російською. Це був би театр абсурду якийсь.
Удалено администрацией...
Ответ для88_Наталья_88
Удалено администрацией...
Ні, це саме українську інтелігенцію знищували, розстрілювали, засилали в табори, ви щось чули про ’розстріляне відродження’ - найбільш відомий факт знищення української інтелігенції. А от про хати, як ви пишите, то розкуркулювали, а правильніше українською розкулачували кулаків - заможний клас на селі, що став таким ще до жовтневого перевороту 1917 року, мав більше 12 десятин землі і використовував найману працю. Це були освічені люди, і Сталін в них вбачав загрозу тоталітарному режиму, адже освічена людина має власну думку і може піти проти системи. Крім того серед українців завжди панували визвольні рухи і саме на знищення українців як нації були спрямовані сили тоталітарного режиму. А на заміну їм в Україну переселяли малоосвічених, але покірних, на територію донецької облачті, взагалі засуджених за неполітичні злочини. Але вони були покірні, а для тоталітаризму це головна перевага. Окрім того всі найвідоміші винаходи як то принцип зварювання, побудова ракети чи літака було винайдено часу українцями. А тим хто кричить як притискають тут російську мову, почитайте скільки тільки в 20 сторіччі притискали українську: 1908 – через чотири роки після визнання Російською академією наук української мови мовою(!) Сенат оголошує україномовну культурну й освітню діяльність шкідливою для імперії.
1910 – закриття за наказом уряду Столипіна всіх українських культурних товариств, видавництв, заборона читання лекцій українською мовою, заборона створення будь-яких неросійських клубів.
1911 – постанова VII дворянського з´їзду у Москві про виключно російськомовну освіту й недопущення уживання інших мов у школах Російської імперії.
1914 – заборона відзначати 100-річчя Тараса Шевченка; указ Миколи ІІ про скасування української преси.
1914, 1916 – кампанії помосковщення у Західній Україні; заборона українського слова, освіти, церкви.
1919 – більшість білогвардійських газет на півдні Росії «заборонило існування[ru]» України.
1922 – проголошення частиною керівництва ЦК РКП(б) і ЦК КП(б)У «теорії» боротьби в Україні двох культур – міської (московитської) та селянської (української), в якій перемогти повинна перша.
1924 – закон Польської республіки про обмеження вживання української мови в адміністративних органах, суді, освіті на підвладних полякам українських землях.
1924 – закон Королівства Румунія про зобов´язання всіх «румунів», котрі «загубили материнську мову», надавати освіту дітям лише в румунських школах.
1925 – остаточне закриття українського «таємного» університету у Львові
1926 – лист Сталіна «Товаришу Кагановичу та іншим членам ПБ ЦК КП(б)У» з санкцією на боротьбу проти «національного ухилу», початок переслідування діячів «українізації».
1933 – телеграма Сталіна про припинення «українізації».
1933 – скасування в Королівстві Румунія міністерського розпорядження від 31 грудня 1929 p., котрим дозволялися кілька годин української мови на тиждень у школах з більшістю учнів-українців.
1934 – спеціальне розпорядження міністерства виховання Королівства Румунія про звільнення з роботи «за вороже ставлення до держави і румунського народу» всіх українських вчителів, які вимагали повернення до школи української мови.
1938 – постанова РНК СРСР і ЦК ВКП(б) «Про обов´язкове вивчення російської мови в школах національних республік й областей», відповідна постанова РНК УРСР і ЦК КП(б)У.
1947 – операція «Вісла»; розселення частини українців з етнічних українських земель «урозсип» між поляками у Західній Польщі для прискорення їхнього ополячення.
1958 – закріплення у ст. 20 Основ Законодавства СРСР і союзних республік про народну освіту положення про вільний вибір мови навчання; вивчення усіх мов, крім російської, за бажанням батьків учнів.
1960—1980 – масове закриття українських шкіл у Польській Народній Республіці та Соціалістичній Республіці Румунія.
1970 – наказ про написання дисертацій виключно російською мовою.
1972 – заборона партійними органами відзначати ювілей музею І. Котляревського в Полтаві.
1973 – заборона відзначати ювілей твору І. Котляревського «Енеїда».
1974 – постанова ЦК КПРС «Про підготовку до 50-річчя створення Союзу Радянських Соціалістичних Республік», де вперше проголошується створення «нової історичної спільноти – радянського народу», офіційний курс на денаціоналізацію.
1978 – постанова ЦК КПРС і Ради Міністрів СРСР «Про заходи щодо подальшого вдосконалення вивчення і викладення російської мови в союзних республіках»(«Брежнєвський циркуляр»).
1983 – постанова ЦК КПРС і Ради Міністрів СРСР «Про додаткові заходи з поліпшення вивчення російської мови в загальноосвітніх школах та інших навчальних закладах союзних республік» («Андроповський указ»), яким зокрема введено виплату 16 % надбавки до платні вчителям російської мови й літератури;
та інші всі не влізли, але Вікіпедія вам у поміч.
1910 – закриття за наказом уряду Столипіна всіх українських культурних товариств, видавництв, заборона читання лекцій українською мовою, заборона створення будь-яких неросійських клубів.
1911 – постанова VII дворянського з´їзду у Москві про виключно російськомовну освіту й недопущення уживання інших мов у школах Російської імперії.
1914 – заборона відзначати 100-річчя Тараса Шевченка; указ Миколи ІІ про скасування української преси.
1914, 1916 – кампанії помосковщення у Західній Україні; заборона українського слова, освіти, церкви.
1919 – більшість білогвардійських газет на півдні Росії «заборонило існування[ru]» України.
1922 – проголошення частиною керівництва ЦК РКП(б) і ЦК КП(б)У «теорії» боротьби в Україні двох культур – міської (московитської) та селянської (української), в якій перемогти повинна перша.
1924 – закон Польської республіки про обмеження вживання української мови в адміністративних органах, суді, освіті на підвладних полякам українських землях.
1924 – закон Королівства Румунія про зобов´язання всіх «румунів», котрі «загубили материнську мову», надавати освіту дітям лише в румунських школах.
1925 – остаточне закриття українського «таємного» університету у Львові
1926 – лист Сталіна «Товаришу Кагановичу та іншим членам ПБ ЦК КП(б)У» з санкцією на боротьбу проти «національного ухилу», початок переслідування діячів «українізації».
1933 – телеграма Сталіна про припинення «українізації».
1933 – скасування в Королівстві Румунія міністерського розпорядження від 31 грудня 1929 p., котрим дозволялися кілька годин української мови на тиждень у школах з більшістю учнів-українців.
1934 – спеціальне розпорядження міністерства виховання Королівства Румунія про звільнення з роботи «за вороже ставлення до держави і румунського народу» всіх українських вчителів, які вимагали повернення до школи української мови.
1938 – постанова РНК СРСР і ЦК ВКП(б) «Про обов´язкове вивчення російської мови в школах національних республік й областей», відповідна постанова РНК УРСР і ЦК КП(б)У.
1947 – операція «Вісла»; розселення частини українців з етнічних українських земель «урозсип» між поляками у Західній Польщі для прискорення їхнього ополячення.
1958 – закріплення у ст. 20 Основ Законодавства СРСР і союзних республік про народну освіту положення про вільний вибір мови навчання; вивчення усіх мов, крім російської, за бажанням батьків учнів.
1960—1980 – масове закриття українських шкіл у Польській Народній Республіці та Соціалістичній Республіці Румунія.
1970 – наказ про написання дисертацій виключно російською мовою.
1972 – заборона партійними органами відзначати ювілей музею І. Котляревського в Полтаві.
1973 – заборона відзначати ювілей твору І. Котляревського «Енеїда».
1974 – постанова ЦК КПРС «Про підготовку до 50-річчя створення Союзу Радянських Соціалістичних Республік», де вперше проголошується створення «нової історичної спільноти – радянського народу», офіційний курс на денаціоналізацію.
1978 – постанова ЦК КПРС і Ради Міністрів СРСР «Про заходи щодо подальшого вдосконалення вивчення і викладення російської мови в союзних республіках»(«Брежнєвський циркуляр»).
1983 – постанова ЦК КПРС і Ради Міністрів СРСР «Про додаткові заходи з поліпшення вивчення російської мови в загальноосвітніх школах та інших навчальних закладах союзних республік» («Андроповський указ»), яким зокрема введено виплату 16 % надбавки до платні вчителям російської мови й літератури;
та інші всі не влізли, але Вікіпедія вам у поміч.
KseniaKsenya• 26 апреля 2019
Ответ для88_Наталья_88
Удалено администрацией...
Тссс...такого нельзя говорить.. Я только из бана. Токо 25% форевер
Ответ дляКузнецOFF
’Балдёж’ - это состояние коровы в период отёла.
Если бы Вы понимали, то такого точно не писали. Пусть Вам сопутствует удача! Спокойной ночи!
Если бы Вы понимали, то такого точно не писали. Пусть Вам сопутствует удача! Спокойной ночи!
Ну что Вы,столько инфы... я вот только узнала, что Вы сыр с вареников ковыряете, а теперь и про балдёж у коров.....И Вам всего хорошего! Нескучной ночи.))
Ответ дляkoreshk9
Ні, це саме українську інтелігенцію знищували, розстрілювали, засилали в табори, ви щось чули про ’розстріляне відродження’ - найбільш відомий факт знищення української інтелігенції. А от про хати, як ви пишите, то розкуркулювали, а правильніше українською розкулачували кулаків - заможний клас на селі, що став таким ще до жовтневого перевороту 1917 року, мав більше 12 десятин землі і використовував найману працю. Це були освічені люди, і Сталін в них вбачав загрозу тоталітарному режиму, адже освічена людина має власну думку і може піти проти системи. Крім того серед українців завжди панували визвольні рухи і саме на знищення українців як нації були спрямовані сили тоталітарного режиму. А на заміну їм в Україну переселяли малоосвічених, але покірних, на територію донецької облачті, взагалі засуджених за неполітичні злочини. Але вони були покірні, а для тоталітаризму це головна перевага. Окрім того всі найвідоміші винаходи як то принцип зварювання, побудова ракети чи літака було винайдено часу українцями. А тим хто кричить як притискають тут російську мову, почитайте скільки тільки в 20 сторіччі притискали українську: 1908 – через чотири роки після визнання Російською академією наук української мови мовою(!) Сенат оголошує україномовну культурну й освітню діяльність шкідливою для імперії.
1910 – закриття за наказом уряду Столипіна всіх українських культурних товариств, видавництв, заборона читання лекцій українською мовою, заборона створення будь-яких неросійських клубів.
1911 – постанова VII дворянського з´їзду у Москві про виключно російськомовну освіту й недопущення уживання інших мов у школах Російської імперії.
1914 – заборона відзначати 100-річчя Тараса Шевченка; указ Миколи ІІ про скасування української преси.
1914, 1916 – кампанії помосковщення у Західній Україні; заборона українського слова, освіти, церкви.
1919 – більшість білогвардійських газет на півдні Росії «заборонило існування[ru]» України.
1922 – проголошення частиною керівництва ЦК РКП(б) і ЦК КП(б)У «теорії» боротьби в Україні двох культур – міської (московитської) та селянської (української), в якій перемогти повинна перша.
1924 – закон Польської республіки про обмеження вживання української мови в адміністративних органах, суді, освіті на підвладних полякам українських землях.
1924 – закон Королівства Румунія про зобов´язання всіх «румунів», котрі «загубили материнську мову», надавати освіту дітям лише в румунських школах.
1925 – остаточне закриття українського «таємного» університету у Львові
1926 – лист Сталіна «Товаришу Кагановичу та іншим членам ПБ ЦК КП(б)У» з санкцією на боротьбу проти «національного ухилу», початок переслідування діячів «українізації».
1933 – телеграма Сталіна про припинення «українізації».
1933 – скасування в Королівстві Румунія міністерського розпорядження від 31 грудня 1929 p., котрим дозволялися кілька годин української мови на тиждень у школах з більшістю учнів-українців.
1934 – спеціальне розпорядження міністерства виховання Королівства Румунія про звільнення з роботи «за вороже ставлення до держави і румунського народу» всіх українських вчителів, які вимагали повернення до школи української мови.
1938 – постанова РНК СРСР і ЦК ВКП(б) «Про обов´язкове вивчення російської мови в школах національних республік й областей», відповідна постанова РНК УРСР і ЦК КП(б)У.
1947 – операція «Вісла»; розселення частини українців з етнічних українських земель «урозсип» між поляками у Західній Польщі для прискорення їхнього ополячення.
1958 – закріплення у ст. 20 Основ Законодавства СРСР і союзних республік про народну освіту положення про вільний вибір мови навчання; вивчення усіх мов, крім російської, за бажанням батьків учнів.
1960—1980 – масове закриття українських шкіл у Польській Народній Республіці та Соціалістичній Республіці Румунія.
1970 – наказ про написання дисертацій виключно російською мовою.
1972 – заборона партійними органами відзначати ювілей музею І. Котляревського в Полтаві.
1973 – заборона відзначати ювілей твору І. Котляревського «Енеїда».
1974 – постанова ЦК КПРС «Про підготовку до 50-річчя створення Союзу Радянських Соціалістичних Республік», де вперше проголошується створення «нової історичної спільноти – радянського народу», офіційний курс на денаціоналізацію.
1978 – постанова ЦК КПРС і Ради Міністрів СРСР «Про заходи щодо подальшого вдосконалення вивчення і викладення російської мови в союзних республіках»(«Брежнєвський циркуляр»).
1983 – постанова ЦК КПРС і Ради Міністрів СРСР «Про додаткові заходи з поліпшення вивчення російської мови в загальноосвітніх школах та інших навчальних закладах союзних республік» («Андроповський указ»), яким зокрема введено виплату 16 % надбавки до платні вчителям російської мови й літератури;
та інші всі не влізли, але Вікіпедія вам у поміч.
1910 – закриття за наказом уряду Столипіна всіх українських культурних товариств, видавництв, заборона читання лекцій українською мовою, заборона створення будь-яких неросійських клубів.
1911 – постанова VII дворянського з´їзду у Москві про виключно російськомовну освіту й недопущення уживання інших мов у школах Російської імперії.
1914 – заборона відзначати 100-річчя Тараса Шевченка; указ Миколи ІІ про скасування української преси.
1914, 1916 – кампанії помосковщення у Західній Україні; заборона українського слова, освіти, церкви.
1919 – більшість білогвардійських газет на півдні Росії «заборонило існування[ru]» України.
1922 – проголошення частиною керівництва ЦК РКП(б) і ЦК КП(б)У «теорії» боротьби в Україні двох культур – міської (московитської) та селянської (української), в якій перемогти повинна перша.
1924 – закон Польської республіки про обмеження вживання української мови в адміністративних органах, суді, освіті на підвладних полякам українських землях.
1924 – закон Королівства Румунія про зобов´язання всіх «румунів», котрі «загубили материнську мову», надавати освіту дітям лише в румунських школах.
1925 – остаточне закриття українського «таємного» університету у Львові
1926 – лист Сталіна «Товаришу Кагановичу та іншим членам ПБ ЦК КП(б)У» з санкцією на боротьбу проти «національного ухилу», початок переслідування діячів «українізації».
1933 – телеграма Сталіна про припинення «українізації».
1933 – скасування в Королівстві Румунія міністерського розпорядження від 31 грудня 1929 p., котрим дозволялися кілька годин української мови на тиждень у школах з більшістю учнів-українців.
1934 – спеціальне розпорядження міністерства виховання Королівства Румунія про звільнення з роботи «за вороже ставлення до держави і румунського народу» всіх українських вчителів, які вимагали повернення до школи української мови.
1938 – постанова РНК СРСР і ЦК ВКП(б) «Про обов´язкове вивчення російської мови в школах національних республік й областей», відповідна постанова РНК УРСР і ЦК КП(б)У.
1947 – операція «Вісла»; розселення частини українців з етнічних українських земель «урозсип» між поляками у Західній Польщі для прискорення їхнього ополячення.
1958 – закріплення у ст. 20 Основ Законодавства СРСР і союзних республік про народну освіту положення про вільний вибір мови навчання; вивчення усіх мов, крім російської, за бажанням батьків учнів.
1960—1980 – масове закриття українських шкіл у Польській Народній Республіці та Соціалістичній Республіці Румунія.
1970 – наказ про написання дисертацій виключно російською мовою.
1972 – заборона партійними органами відзначати ювілей музею І. Котляревського в Полтаві.
1973 – заборона відзначати ювілей твору І. Котляревського «Енеїда».
1974 – постанова ЦК КПРС «Про підготовку до 50-річчя створення Союзу Радянських Соціалістичних Республік», де вперше проголошується створення «нової історичної спільноти – радянського народу», офіційний курс на денаціоналізацію.
1978 – постанова ЦК КПРС і Ради Міністрів СРСР «Про заходи щодо подальшого вдосконалення вивчення і викладення російської мови в союзних республіках»(«Брежнєвський циркуляр»).
1983 – постанова ЦК КПРС і Ради Міністрів СРСР «Про додаткові заходи з поліпшення вивчення російської мови в загальноосвітніх школах та інших навчальних закладах союзних республік» («Андроповський указ»), яким зокрема введено виплату 16 % надбавки до платні вчителям російської мови й літератури;
та інші всі не влізли, але Вікіпедія вам у поміч.
И наконец - победа. Помножим на ноль русский. 21 век во дворе.
88_Наталья_88• 26 апреля 2019
Ответ дляrybka21
пока на этот вопрос был только один вариант ответа - от Путина.
Да Путин сидит и дико ржёт с этих законов. Здесь не нужен внешний враг, своими руками развалим свою страну.
Sotvorenie• 26 апреля 2019
Ответ дляkoreshk9
Ні, це саме українську інтелігенцію знищували, розстрілювали, засилали в табори, ви щось чули про ’розстріляне відродження’ - найбільш відомий факт знищення української інтелігенції. А от про хати, як ви пишите, то розкуркулювали, а правильніше українською розкулачували кулаків - заможний клас на селі, що став таким ще до жовтневого перевороту 1917 року, мав більше 12 десятин землі і використовував найману працю. Це були освічені люди, і Сталін в них вбачав загрозу тоталітарному режиму, адже освічена людина має власну думку і може піти проти системи. Крім того серед українців завжди панували визвольні рухи і саме на знищення українців як нації були спрямовані сили тоталітарного режиму. А на заміну їм в Україну переселяли малоосвічених, але покірних, на територію донецької облачті, взагалі засуджених за неполітичні злочини. Але вони були покірні, а для тоталітаризму це головна перевага. Окрім того всі найвідоміші винаходи як то принцип зварювання, побудова ракети чи літака було винайдено часу українцями. А тим хто кричить як притискають тут російську мову, почитайте скільки тільки в 20 сторіччі притискали українську: 1908 – через чотири роки після визнання Російською академією наук української мови мовою(!) Сенат оголошує україномовну культурну й освітню діяльність шкідливою для імперії.
1910 – закриття за наказом уряду Столипіна всіх українських культурних товариств, видавництв, заборона читання лекцій українською мовою, заборона створення будь-яких неросійських клубів.
1911 – постанова VII дворянського з´їзду у Москві про виключно російськомовну освіту й недопущення уживання інших мов у школах Російської імперії.
1914 – заборона відзначати 100-річчя Тараса Шевченка; указ Миколи ІІ про скасування української преси.
1914, 1916 – кампанії помосковщення у Західній Україні; заборона українського слова, освіти, церкви.
1919 – більшість білогвардійських газет на півдні Росії «заборонило існування[ru]» України.
1922 – проголошення частиною керівництва ЦК РКП(б) і ЦК КП(б)У «теорії» боротьби в Україні двох культур – міської (московитської) та селянської (української), в якій перемогти повинна перша.
1924 – закон Польської республіки про обмеження вживання української мови в адміністративних органах, суді, освіті на підвладних полякам українських землях.
1924 – закон Королівства Румунія про зобов´язання всіх «румунів», котрі «загубили материнську мову», надавати освіту дітям лише в румунських школах.
1925 – остаточне закриття українського «таємного» університету у Львові
1926 – лист Сталіна «Товаришу Кагановичу та іншим членам ПБ ЦК КП(б)У» з санкцією на боротьбу проти «національного ухилу», початок переслідування діячів «українізації».
1933 – телеграма Сталіна про припинення «українізації».
1933 – скасування в Королівстві Румунія міністерського розпорядження від 31 грудня 1929 p., котрим дозволялися кілька годин української мови на тиждень у школах з більшістю учнів-українців.
1934 – спеціальне розпорядження міністерства виховання Королівства Румунія про звільнення з роботи «за вороже ставлення до держави і румунського народу» всіх українських вчителів, які вимагали повернення до школи української мови.
1938 – постанова РНК СРСР і ЦК ВКП(б) «Про обов´язкове вивчення російської мови в школах національних республік й областей», відповідна постанова РНК УРСР і ЦК КП(б)У.
1947 – операція «Вісла»; розселення частини українців з етнічних українських земель «урозсип» між поляками у Західній Польщі для прискорення їхнього ополячення.
1958 – закріплення у ст. 20 Основ Законодавства СРСР і союзних республік про народну освіту положення про вільний вибір мови навчання; вивчення усіх мов, крім російської, за бажанням батьків учнів.
1960—1980 – масове закриття українських шкіл у Польській Народній Республіці та Соціалістичній Республіці Румунія.
1970 – наказ про написання дисертацій виключно російською мовою.
1972 – заборона партійними органами відзначати ювілей музею І. Котляревського в Полтаві.
1973 – заборона відзначати ювілей твору І. Котляревського «Енеїда».
1974 – постанова ЦК КПРС «Про підготовку до 50-річчя створення Союзу Радянських Соціалістичних Республік», де вперше проголошується створення «нової історичної спільноти – радянського народу», офіційний курс на денаціоналізацію.
1978 – постанова ЦК КПРС і Ради Міністрів СРСР «Про заходи щодо подальшого вдосконалення вивчення і викладення російської мови в союзних республіках»(«Брежнєвський циркуляр»).
1983 – постанова ЦК КПРС і Ради Міністрів СРСР «Про додаткові заходи з поліпшення вивчення російської мови в загальноосвітніх школах та інших навчальних закладах союзних республік» («Андроповський указ»), яким зокрема введено виплату 16 % надбавки до платні вчителям російської мови й літератури;
та інші всі не влізли, але Вікіпедія вам у поміч.
1910 – закриття за наказом уряду Столипіна всіх українських культурних товариств, видавництв, заборона читання лекцій українською мовою, заборона створення будь-яких неросійських клубів.
1911 – постанова VII дворянського з´їзду у Москві про виключно російськомовну освіту й недопущення уживання інших мов у школах Російської імперії.
1914 – заборона відзначати 100-річчя Тараса Шевченка; указ Миколи ІІ про скасування української преси.
1914, 1916 – кампанії помосковщення у Західній Україні; заборона українського слова, освіти, церкви.
1919 – більшість білогвардійських газет на півдні Росії «заборонило існування[ru]» України.
1922 – проголошення частиною керівництва ЦК РКП(б) і ЦК КП(б)У «теорії» боротьби в Україні двох культур – міської (московитської) та селянської (української), в якій перемогти повинна перша.
1924 – закон Польської республіки про обмеження вживання української мови в адміністративних органах, суді, освіті на підвладних полякам українських землях.
1924 – закон Королівства Румунія про зобов´язання всіх «румунів», котрі «загубили материнську мову», надавати освіту дітям лише в румунських школах.
1925 – остаточне закриття українського «таємного» університету у Львові
1926 – лист Сталіна «Товаришу Кагановичу та іншим членам ПБ ЦК КП(б)У» з санкцією на боротьбу проти «національного ухилу», початок переслідування діячів «українізації».
1933 – телеграма Сталіна про припинення «українізації».
1933 – скасування в Королівстві Румунія міністерського розпорядження від 31 грудня 1929 p., котрим дозволялися кілька годин української мови на тиждень у школах з більшістю учнів-українців.
1934 – спеціальне розпорядження міністерства виховання Королівства Румунія про звільнення з роботи «за вороже ставлення до держави і румунського народу» всіх українських вчителів, які вимагали повернення до школи української мови.
1938 – постанова РНК СРСР і ЦК ВКП(б) «Про обов´язкове вивчення російської мови в школах національних республік й областей», відповідна постанова РНК УРСР і ЦК КП(б)У.
1947 – операція «Вісла»; розселення частини українців з етнічних українських земель «урозсип» між поляками у Західній Польщі для прискорення їхнього ополячення.
1958 – закріплення у ст. 20 Основ Законодавства СРСР і союзних республік про народну освіту положення про вільний вибір мови навчання; вивчення усіх мов, крім російської, за бажанням батьків учнів.
1960—1980 – масове закриття українських шкіл у Польській Народній Республіці та Соціалістичній Республіці Румунія.
1970 – наказ про написання дисертацій виключно російською мовою.
1972 – заборона партійними органами відзначати ювілей музею І. Котляревського в Полтаві.
1973 – заборона відзначати ювілей твору І. Котляревського «Енеїда».
1974 – постанова ЦК КПРС «Про підготовку до 50-річчя створення Союзу Радянських Соціалістичних Республік», де вперше проголошується створення «нової історичної спільноти – радянського народу», офіційний курс на денаціоналізацію.
1978 – постанова ЦК КПРС і Ради Міністрів СРСР «Про заходи щодо подальшого вдосконалення вивчення і викладення російської мови в союзних республіках»(«Брежнєвський циркуляр»).
1983 – постанова ЦК КПРС і Ради Міністрів СРСР «Про додаткові заходи з поліпшення вивчення російської мови в загальноосвітніх школах та інших навчальних закладах союзних республік» («Андроповський указ»), яким зокрема введено виплату 16 % надбавки до платні вчителям російської мови й літератури;
та інші всі не влізли, але Вікіпедія вам у поміч.
А я то думаю где они научились так с русским языком вести себя. ПО знакомые приемы.
Ответ дляrybka21
так он родной для большинства.
Венгрия моноэтнична
Венгрия моноэтнична
Не такая она и моноэтничная, румынов и словаков много. Немцев и австрийцев также достаточно, понятное дело, смешанных пар немало, но все же.
Но язык учат все. Хочешь ассимилироваться и быть принятым, как ’свой’ - учи язык, точка. Языковая политика достаточно жесткая.
Но язык учат все. Хочешь ассимилироваться и быть принятым, как ’свой’ - учи язык, точка. Языковая политика достаточно жесткая.
Нани Брегвадзе• 26 апреля 2019
Ответ дляTakamaka
Хорошо. Пусть так, одежду опустим. Язык. Они очень гордятся и оберегают свой государственный язык.
От кого?))))
KseniaKsenya• 26 апреля 2019
Ответ для88_Наталья_88
Да Путин сидит и дико ржёт с этих законов. Здесь не нужен внешний враг, своими руками развалим свою страну.
Вот
88_Наталья_88• 26 апреля 2019
Ответ дляkoreshk9
Ні, це саме українську інтелігенцію знищували, розстрілювали, засилали в табори, ви щось чули про ’розстріляне відродження’ - найбільш відомий факт знищення української інтелігенції. А от про хати, як ви пишите, то розкуркулювали, а правильніше українською розкулачували кулаків - заможний клас на селі, що став таким ще до жовтневого перевороту 1917 року, мав більше 12 десятин землі і використовував найману працю. Це були освічені люди, і Сталін в них вбачав загрозу тоталітарному режиму, адже освічена людина має власну думку і може піти проти системи. Крім того серед українців завжди панували визвольні рухи і саме на знищення українців як нації були спрямовані сили тоталітарного режиму. А на заміну їм в Україну переселяли малоосвічених, але покірних, на територію донецької облачті, взагалі засуджених за неполітичні злочини. Але вони були покірні, а для тоталітаризму це головна перевага. Окрім того всі найвідоміші винаходи як то принцип зварювання, побудова ракети чи літака було винайдено часу українцями. А тим хто кричить як притискають тут російську мову, почитайте скільки тільки в 20 сторіччі притискали українську: 1908 – через чотири роки після визнання Російською академією наук української мови мовою(!) Сенат оголошує україномовну культурну й освітню діяльність шкідливою для імперії.
1910 – закриття за наказом уряду Столипіна всіх українських культурних товариств, видавництв, заборона читання лекцій українською мовою, заборона створення будь-яких неросійських клубів.
1911 – постанова VII дворянського з´їзду у Москві про виключно російськомовну освіту й недопущення уживання інших мов у школах Російської імперії.
1914 – заборона відзначати 100-річчя Тараса Шевченка; указ Миколи ІІ про скасування української преси.
1914, 1916 – кампанії помосковщення у Західній Україні; заборона українського слова, освіти, церкви.
1919 – більшість білогвардійських газет на півдні Росії «заборонило існування[ru]» України.
1922 – проголошення частиною керівництва ЦК РКП(б) і ЦК КП(б)У «теорії» боротьби в Україні двох культур – міської (московитської) та селянської (української), в якій перемогти повинна перша.
1924 – закон Польської республіки про обмеження вживання української мови в адміністративних органах, суді, освіті на підвладних полякам українських землях.
1924 – закон Королівства Румунія про зобов´язання всіх «румунів», котрі «загубили материнську мову», надавати освіту дітям лише в румунських школах.
1925 – остаточне закриття українського «таємного» університету у Львові
1926 – лист Сталіна «Товаришу Кагановичу та іншим членам ПБ ЦК КП(б)У» з санкцією на боротьбу проти «національного ухилу», початок переслідування діячів «українізації».
1933 – телеграма Сталіна про припинення «українізації».
1933 – скасування в Королівстві Румунія міністерського розпорядження від 31 грудня 1929 p., котрим дозволялися кілька годин української мови на тиждень у школах з більшістю учнів-українців.
1934 – спеціальне розпорядження міністерства виховання Королівства Румунія про звільнення з роботи «за вороже ставлення до держави і румунського народу» всіх українських вчителів, які вимагали повернення до школи української мови.
1938 – постанова РНК СРСР і ЦК ВКП(б) «Про обов´язкове вивчення російської мови в школах національних республік й областей», відповідна постанова РНК УРСР і ЦК КП(б)У.
1947 – операція «Вісла»; розселення частини українців з етнічних українських земель «урозсип» між поляками у Західній Польщі для прискорення їхнього ополячення.
1958 – закріплення у ст. 20 Основ Законодавства СРСР і союзних республік про народну освіту положення про вільний вибір мови навчання; вивчення усіх мов, крім російської, за бажанням батьків учнів.
1960—1980 – масове закриття українських шкіл у Польській Народній Республіці та Соціалістичній Республіці Румунія.
1970 – наказ про написання дисертацій виключно російською мовою.
1972 – заборона партійними органами відзначати ювілей музею І. Котляревського в Полтаві.
1973 – заборона відзначати ювілей твору І. Котляревського «Енеїда».
1974 – постанова ЦК КПРС «Про підготовку до 50-річчя створення Союзу Радянських Соціалістичних Республік», де вперше проголошується створення «нової історичної спільноти – радянського народу», офіційний курс на денаціоналізацію.
1978 – постанова ЦК КПРС і Ради Міністрів СРСР «Про заходи щодо подальшого вдосконалення вивчення і викладення російської мови в союзних республіках»(«Брежнєвський циркуляр»).
1983 – постанова ЦК КПРС і Ради Міністрів СРСР «Про додаткові заходи з поліпшення вивчення російської мови в загальноосвітніх школах та інших навчальних закладах союзних республік» («Андроповський указ»), яким зокрема введено виплату 16 % надбавки до платні вчителям російської мови й літератури;
та інші всі не влізли, але Вікіпедія вам у поміч.
1910 – закриття за наказом уряду Столипіна всіх українських культурних товариств, видавництв, заборона читання лекцій українською мовою, заборона створення будь-яких неросійських клубів.
1911 – постанова VII дворянського з´їзду у Москві про виключно російськомовну освіту й недопущення уживання інших мов у школах Російської імперії.
1914 – заборона відзначати 100-річчя Тараса Шевченка; указ Миколи ІІ про скасування української преси.
1914, 1916 – кампанії помосковщення у Західній Україні; заборона українського слова, освіти, церкви.
1919 – більшість білогвардійських газет на півдні Росії «заборонило існування[ru]» України.
1922 – проголошення частиною керівництва ЦК РКП(б) і ЦК КП(б)У «теорії» боротьби в Україні двох культур – міської (московитської) та селянської (української), в якій перемогти повинна перша.
1924 – закон Польської республіки про обмеження вживання української мови в адміністративних органах, суді, освіті на підвладних полякам українських землях.
1924 – закон Королівства Румунія про зобов´язання всіх «румунів», котрі «загубили материнську мову», надавати освіту дітям лише в румунських школах.
1925 – остаточне закриття українського «таємного» університету у Львові
1926 – лист Сталіна «Товаришу Кагановичу та іншим членам ПБ ЦК КП(б)У» з санкцією на боротьбу проти «національного ухилу», початок переслідування діячів «українізації».
1933 – телеграма Сталіна про припинення «українізації».
1933 – скасування в Королівстві Румунія міністерського розпорядження від 31 грудня 1929 p., котрим дозволялися кілька годин української мови на тиждень у школах з більшістю учнів-українців.
1934 – спеціальне розпорядження міністерства виховання Королівства Румунія про звільнення з роботи «за вороже ставлення до держави і румунського народу» всіх українських вчителів, які вимагали повернення до школи української мови.
1938 – постанова РНК СРСР і ЦК ВКП(б) «Про обов´язкове вивчення російської мови в школах національних республік й областей», відповідна постанова РНК УРСР і ЦК КП(б)У.
1947 – операція «Вісла»; розселення частини українців з етнічних українських земель «урозсип» між поляками у Західній Польщі для прискорення їхнього ополячення.
1958 – закріплення у ст. 20 Основ Законодавства СРСР і союзних республік про народну освіту положення про вільний вибір мови навчання; вивчення усіх мов, крім російської, за бажанням батьків учнів.
1960—1980 – масове закриття українських шкіл у Польській Народній Республіці та Соціалістичній Республіці Румунія.
1970 – наказ про написання дисертацій виключно російською мовою.
1972 – заборона партійними органами відзначати ювілей музею І. Котляревського в Полтаві.
1973 – заборона відзначати ювілей твору І. Котляревського «Енеїда».
1974 – постанова ЦК КПРС «Про підготовку до 50-річчя створення Союзу Радянських Соціалістичних Республік», де вперше проголошується створення «нової історичної спільноти – радянського народу», офіційний курс на денаціоналізацію.
1978 – постанова ЦК КПРС і Ради Міністрів СРСР «Про заходи щодо подальшого вдосконалення вивчення і викладення російської мови в союзних республіках»(«Брежнєвський циркуляр»).
1983 – постанова ЦК КПРС і Ради Міністрів СРСР «Про додаткові заходи з поліпшення вивчення російської мови в загальноосвітніх школах та інших навчальних закладах союзних республік» («Андроповський указ»), яким зокрема введено виплату 16 % надбавки до платні вчителям російської мови й літератури;
та інші всі не влізли, але Вікіпедія вам у поміч.
Я писала не о зеках ( вопрос о хатах), которых привозили для работ в шахтах. А о людях с высшим образованием, специалистах. 60-70 года 20 века.
Ответ для88_Наталья_88
Я писала не о зеках ( вопрос о хатах), которых привозили для работ в шахтах. А о людях с высшим образованием, специалистах. 60-70 года 20 века.
Необходимость в большом количестве специалистов была обусловлена экономически. Развивалась металлургия, машиностроение, химическая промышленность, энергетическая сфера.
И это вовсе не значит, что не было своих. И специалисты были не только из России.
И это вовсе не значит, что не было своих. И специалисты были не только из России.
88_Наталья_88• 26 апреля 2019
Ответ дляФорточка с диоптриями
Тссс...такого нельзя говорить.. Я только из бана. Токо 25% форевер
Я знаю))) Я из бани не вылажу
Karma flower• 26 апреля 2019
Ответ дляmilashkaxoxo
Если мне не изменяет память советский союз одна шестая часть суши. Даже так это не мало в масштабе планеты.
Большая часть России - это очень специфичные места типа тайги, где зачастую на 1000 км один городо с население больше 100 тысяч человек. Часто поселки без дорого вообще или настолько забытые богом места, что причислять их к тому миру, где вы сможете пообщаться на русском, как минимум, странно.
Зачем вам ездить в Анадырь? Салехард? Сызрань? Да и в прочие жопы мира.
Зачем вам ездить в Анадырь? Салехард? Сызрань? Да и в прочие жопы мира.
Karma flower• 26 апреля 2019
Ответ дляjune83
Именно поэтому очень хочется услышать где именно?
Ну в Сербии может поймут.
А так в какой-то Праге искренне надеешься, чтоб не дай бог не подумали, что ты русский. А то память людей очень свежа.
А так в какой-то Праге искренне надеешься, чтоб не дай бог не подумали, что ты русский. А то память людей очень свежа.
Мнения, изложенные в теме, передают взгляды авторов и не отражают позицию Kidstaff
Тема закрыта
Похожие темы:
Назад Комментарии к ответу