Ми зараз з дитиною в Німеччині, не знаю , що робити і коли повертатися до Києва.
Вже дуже хочеться додому.
Важко бути не поруч з чоловіком.
Але все одно мені страшно.
Просто розриваюся на 2 частини .
Одного дня подивлюся новини і починаю гуглити квитки, а вже наступного дня опускаються руки і страшно повертатися
Вже дуже хочеться додому.
Важко бути не поруч з чоловіком.
Але все одно мені страшно.
Просто розриваюся на 2 частини .
Одного дня подивлюся новини і починаю гуглити квитки, а вже наступного дня опускаються руки і страшно повертатися
показать весь текст
256
0
Зайдіть до телеграму там багато інформації..Арестович пояснює про ракетні удари щодо Києва у відповідь Москві
Такие у вас громкие заявления’ еще один Мариуполь’...к чему? Арестович сказал,что мы может спокойно дать ответ,если они что-то сделают в Киеве
Ні, в нього в державі такий високий рівень довіри до президента, що щоб він не сказав на параді 9 травня, все проковтнуть його слухняні громадяни. Я думаю, що цілі поставлені дуже твердо і на далеку перспективу. Малим шматком вони задоволені не будуть.
Автор, сидите пока. Тут еще неизвестно что будет. А вдруг опять начнут фигачить или не дай Бог еще куда прорвутся, и те, кто сейчас еще дома, тоже начнут эвауироваться? Мы вот в ЗП, и все тихо вроде, и переселенцев всех к нам, но орки-то рядом. Вот и сидим как на пороховой бочке, ждем. А вы в Киев. Ждать нужно.
Я тоже в раздумьях. Билеты купили, но чувствую их сдавать придётся. Сейчас пишут о бортах, которые улетели из Москвы и следом ещё несколько. Ещё взлетели истребители Франции и Турции. Не понятная ситуация…
З першого дня війни я з сім´ю в Києві.
З кожним днем все спокійніше.Повернулося дуже багато людей.Не можна фоткати,а то я б сфоткала свій проспект і двори з машинами у них.
В магазинах Ів аптеках є все і все навколо працює.
Я навіть не знаю,що у нашому районі НЕ працює.
Транспорт теж їздить-і метро,і маршрутки,і автобуси муніципальні.
Ми ні на мить не пожалкували,що нікуди не виїхали.Хоча перші тижні було досить тривожно в усьому місті і в нашому районі зокрема.
Багато знайомих вже повернулися-і з ЗУ,і з-за кордону.
Але повертатися чи ні-кожен вирішує сам.
З кожним днем все спокійніше.Повернулося дуже багато людей.Не можна фоткати,а то я б сфоткала свій проспект і двори з машинами у них.
В магазинах Ів аптеках є все і все навколо працює.
Я навіть не знаю,що у нашому районі НЕ працює.
Транспорт теж їздить-і метро,і маршрутки,і автобуси муніципальні.
Ми ні на мить не пожалкували,що нікуди не виїхали.Хоча перші тижні було досить тривожно в усьому місті і в нашому районі зокрема.
Багато знайомих вже повернулися-і з ЗУ,і з-за кордону.
Але повертатися чи ні-кожен вирішує сам.
Наберитесь терпения. Месяц минимум. Дальше будет видно.
Меня саму бесит как все в растяжку пошло.
А что делать(
Меня саму бесит как все в растяжку пошло.
А что делать(
Мнения, изложенные в теме, передают взгляды авторов и не отражают позицию Kidstaff
Тема закрыта
Похожие темы:
Комментарии к ответу