▪️Они оттуда вывели войска и теперь нашим воинам будет проще их ежедневно убивать.
▪️ У них нет такого количества войск, чтоб окружить «Азовсталь» (нужно в 2-3 раза больше). Угроза утраты Мариуполя отступила.
▪️ Они испугались ультиматума Зеленского, что Украина выйдет из переговоров если убьют там наших военных. Они боятся, что Украина выйдет из переговорного процесса.
▪️ У них нет такого количества войск, чтоб окружить «Азовсталь» (нужно в 2-3 раза больше). Угроза утраты Мариуполя отступила.
▪️ Они испугались ультиматума Зеленского, что Украина выйдет из переговоров если убьют там наших военных. Они боятся, что Украина выйдет из переговорного процесса.
показать весь текст
Ответ дляНани Брегвадзе
В точку!
Знает только тот, кто хочет знать, ну и кто с родными нормально общается. Остальные верят Скабеевой.
Знает только тот, кто хочет знать, ну и кто с родными нормально общается. Остальные верят Скабеевой.
Они нехотя верить! У меня родственники в рф, мы общаемся, но они не верят в то что я говорю. Верят в свой телек. И таких историй множество по знакомым у кого родственники там.
Так что дело не в незнании.
Так что дело не в незнании.
Ответ дляjunker
Я Арестовича тоже не перевариваю за его слащавость, но сегодня как раз попала на его эфир: НЕ говорил он, что забирают войска с Мариуполя, а только какую то часть на другой фланг.
Я заметила, что нужно смотреть и слушать полностью. Иначе вырывают из контекста фразы именно тг каналы.
Ответ дляАнче
Я вот как то выпала из событий. Начало войны вообще как в тумане. Как получилось, что так быстро окружили Мариуполь? Откуда войска подтянулись? Я просто смотрю, что 2 месяца линия фронта возле Донецка вообще не сдвинулась практически, а Мариуполь так быстро заблокировали?
Да с Мариуполем все ясно, он же рядом с Донецком, тут вопрос почему ему оборону не сделали в первую очередь. А с другой стороны запорожская и Херсонская обл, они с Крыма зашли и сразу все окружили, т е по факту к нас на юге были полностью оголённые тылы.
Меня больше всего интересует вопрос , как они в Бучу и Ирпень попали аж на следующий день, да даже по Киеву их танки катались, получается их с севера защиты не было, так а где тогда наши войска были , что заходи кто хочешь на танках и когда хочешь ?
Меня больше всего интересует вопрос , как они в Бучу и Ирпень попали аж на следующий день, да даже по Киеву их танки катались, получается их с севера защиты не было, так а где тогда наши войска были , что заходи кто хочешь на танках и когда хочешь ?
Ответ дляAngelis
Да с Мариуполем все ясно, он же рядом с Донецком, тут вопрос почему ему оборону не сделали в первую очередь. А с другой стороны запорожская и Херсонская обл, они с Крыма зашли и сразу все окружили, т е по факту к нас на юге были полностью оголённые тылы.
Меня больше всего интересует вопрос , как они в Бучу и Ирпень попали аж на следующий день, да даже по Киеву их танки катались, получается их с севера защиты не было, так а где тогда наши войска были , что заходи кто хочешь на танках и когда хочешь ?
Меня больше всего интересует вопрос , как они в Бучу и Ирпень попали аж на следующий день, да даже по Киеву их танки катались, получается их с севера защиты не было, так а где тогда наши войска были , что заходи кто хочешь на танках и когда хочешь ?
По Киеву? Как это.
Ответ дляSanya_78
Внутреннего человека нужно растить и быть в правильном состоянии перед смертью. Это его интервью с Быковым. Вроде и правильно, что миссия у нашего народа такая.
Но как-то тревожно....получается бездуховные требуют то небо закрыть, то оружие наступательное дать, выжить хотят. Мои знакомые много увлечены Арестовичем. Мне он вселяет ужас. Не знаю почему.
Но как-то тревожно....получается бездуховные требуют то небо закрыть, то оружие наступательное дать, выжить хотят. Мои знакомые много увлечены Арестовичем. Мне он вселяет ужас. Не знаю почему.
До речі, цікаве інтерв´ю, особливо місце, де Арестович заявляє, що він екзорцист...
Ответ дляАнче
Я вот как то выпала из событий. Начало войны вообще как в тумане. Как получилось, что так быстро окружили Мариуполь? Откуда войска подтянулись? Я просто смотрю, что 2 месяца линия фронта возле Донецка вообще не сдвинулась практически, а Мариуполь так быстро заблокировали?
Важко сказати, чи правда, але заявляють таке
Ответ дляСмирноваН
Боже, на 37 комментарии хоть кто-то это написал
Как же достали вот эти выдергивания. Я слушаю его у Фейгина, Латыниной по пол часа интервью и т.д. захожу на советчицу и тут на очередное перекрученное предложение слетается курятник и начинает свое ко-ко-ко. Начинают рассказывать что они других экспертов слушают, а не какого-то там люсю-арестовича, но в итоге что Жданов, что Яковина что Швец говорят тоже, что и Арестович, только их цитаты сюда почему-то не тащат.
Автор, послушайте что он сказал, а потом тащите сюда! Он сказал, что наши защитники все ещё на Азовстали, это 24 кв километра, не малая часть города, заявить что взяли Мариуполь без взятия Азовстали это как взять Москву без кремля. И войска он не сказал что вывели из Мариуполя, а часть войск из Мариуполя перекинули на другое направление, так как не хватает там, а если бы они их оставили и штурмовали Азовсталь, то много бы погибло при штурме, так как наши все равно ещё отбиваются. У наших даже тяжёлая техника ещё есть там, кстати. А теперь прочтите ещё раз что вы написали, автор, и что я написала и сравните кто брехло
Как же достали вот эти выдергивания. Я слушаю его у Фейгина, Латыниной по пол часа интервью и т.д. захожу на советчицу и тут на очередное перекрученное предложение слетается курятник и начинает свое ко-ко-ко. Начинают рассказывать что они других экспертов слушают, а не какого-то там люсю-арестовича, но в итоге что Жданов, что Яковина что Швец говорят тоже, что и Арестович, только их цитаты сюда почему-то не тащат.
Автор, послушайте что он сказал, а потом тащите сюда! Он сказал, что наши защитники все ещё на Азовстали, это 24 кв километра, не малая часть города, заявить что взяли Мариуполь без взятия Азовстали это как взять Москву без кремля. И войска он не сказал что вывели из Мариуполя, а часть войск из Мариуполя перекинули на другое направление, так как не хватает там, а если бы они их оставили и штурмовали Азовсталь, то много бы погибло при штурме, так как наши все равно ещё отбиваются. У наших даже тяжёлая техника ещё есть там, кстати. А теперь прочтите ещё раз что вы написали, автор, и что я написала и сравните кто брехло
💯
ku4eravaku4erava• 22 апреля 2022
Ответ дляVeronikca
У меня тоже об этом постоянно возникают вопросы. Как такое могло произойти? И кто предал юг Украины?
Те же люди кто несли взятки, что б сын не служил, те же люди которые продавали и покупали военное топливо....и т.д.
Ответ дляmortales
Чонгар пройти було неможливо ????
Багато хто з профі говорив, що вихід орків з Криму в принципі неможливий.
Захісні протитанкові споруди та
перешийки перекривалися підривом мостів, а скупчення противника реактивною і звичайною артилерією. Орків перекрутили б там у фарш, як на м´ясорубці.
Мости були ретельно підготовлені до підриву, система управління було ДУБЛЬОВАНА, відпрацьовувались варіанти боротьби з десантами та диверсійними групами, які можуть намагатись захопити мости.
Постійно перевірялась справність і наявність вибухівки. Так було до певного часу.
По факту орки пройшли перешейки, як на параді і о 9:20 ранку були вже в Херсоні.
Чому так сталося? Чому так спокійно зайшли на беззбройнний південь?
У мешканців Херсонщини, Маріуполя, Мелітополя викликає злість, що ці питання ніхто не піднімає окрім них та журналістів. Влада та державні органи мовчать.
Але ж питання ставити треба. Саме тим, що ставимо запитання владі і шукаємо відповіді, ми й відрізняємось від росіян.
’Всі поля біля КПВВ Чаплинка раніше були заміновані, але зранку танки там пройшли як на параді....жодна міна не взірвалась’
’В мене родичі там. Я хочу знати, як можна було просрати кордон з Кримом, це ж вузька смужка, там можна було їх, як капусту порубати!’ - пишуть люди в мережі.
За мости всі люди просто кричать, що вони мали бути підірвані.
Що відбулося?
У 2020 році почалося будівництво на перешийку.
’Держава спільно з компанією Socar до кінця року відкриє на Чонгарі великий хаб - центр надання адміністративних послуг, зона відпочинку та інші дуже важливі об´єкти’, - сказав Зеленський 26.02.2020 р.
За 10 днів до війни, 14 лютого на КПВВ ’Чонгар’ та ’Каланчак’ розпочали курсувати шатли від пункту пропуску до адмінмежі.
Про це на своїй сторінці у Facebook розповіла віце-прем’єр-міністр – міністр з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України Ірина Верещук.
Цитата
“23 листопада 2021 року пообіцяла, що впродовж трьох місяців команда Мінреінтеграції запустить шатли на КПВВ ’Чонгар’ та ’Каланчак’: від пункту пропуску до адмінмежі.
Сьогодні шатли поїхали. Завдання виконано. На тиждень раніше дедлайна’
За день до війни 23.02. 2022 року, провозахісна організація ’КримSOS’ розповіла, що на ’Каланчаке’ стало чище. ’Из-за угрози обострения военного конфликта все путишествия откладываються’. ’Нам также рассказывали, что на оккупированной территории Крыма в направлении украинского КПВВ стягивают тяжелую военную технику. Это тоже не добавляет положительного настроя для поездок», – розповіла представниця організації.
Протитанкові укріплення? Заміновані поля і мости кажете? Путішествія..!
Вистачило яких двох років, щоб зламати всю систему захисту й здати неозброєний південь України. Здати путіну все, про що він мріяв за один день - вода в Крим, сухопутній зв´язок лугандонії з Кримом... За один день!!!
Не було б блокади Маріуполя і смертей тисяч мирних жителів, яких хоронять у братських могилах. Чи це вже не надзвичайно великі втрати і руйнування ????
Всі знали що буде війна, але навіть жителів Маріуполя, особливо жінок з дітьми, інвалідів не евакуювали.
.....Кому поставити питання? Хто знає відповідь ???
(Скопійовано в Лариса Корогод .)
Багато хто з профі говорив, що вихід орків з Криму в принципі неможливий.
Захісні протитанкові споруди та
перешийки перекривалися підривом мостів, а скупчення противника реактивною і звичайною артилерією. Орків перекрутили б там у фарш, як на м´ясорубці.
Мости були ретельно підготовлені до підриву, система управління було ДУБЛЬОВАНА, відпрацьовувались варіанти боротьби з десантами та диверсійними групами, які можуть намагатись захопити мости.
Постійно перевірялась справність і наявність вибухівки. Так було до певного часу.
По факту орки пройшли перешейки, як на параді і о 9:20 ранку були вже в Херсоні.
Чому так сталося? Чому так спокійно зайшли на беззбройнний південь?
У мешканців Херсонщини, Маріуполя, Мелітополя викликає злість, що ці питання ніхто не піднімає окрім них та журналістів. Влада та державні органи мовчать.
Але ж питання ставити треба. Саме тим, що ставимо запитання владі і шукаємо відповіді, ми й відрізняємось від росіян.
’Всі поля біля КПВВ Чаплинка раніше були заміновані, але зранку танки там пройшли як на параді....жодна міна не взірвалась’
’В мене родичі там. Я хочу знати, як можна було просрати кордон з Кримом, це ж вузька смужка, там можна було їх, як капусту порубати!’ - пишуть люди в мережі.
За мости всі люди просто кричать, що вони мали бути підірвані.
Що відбулося?
У 2020 році почалося будівництво на перешийку.
’Держава спільно з компанією Socar до кінця року відкриє на Чонгарі великий хаб - центр надання адміністративних послуг, зона відпочинку та інші дуже важливі об´єкти’, - сказав Зеленський 26.02.2020 р.
За 10 днів до війни, 14 лютого на КПВВ ’Чонгар’ та ’Каланчак’ розпочали курсувати шатли від пункту пропуску до адмінмежі.
Про це на своїй сторінці у Facebook розповіла віце-прем’єр-міністр – міністр з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України Ірина Верещук.
Цитата
“23 листопада 2021 року пообіцяла, що впродовж трьох місяців команда Мінреінтеграції запустить шатли на КПВВ ’Чонгар’ та ’Каланчак’: від пункту пропуску до адмінмежі.
Сьогодні шатли поїхали. Завдання виконано. На тиждень раніше дедлайна’
За день до війни 23.02. 2022 року, провозахісна організація ’КримSOS’ розповіла, що на ’Каланчаке’ стало чище. ’Из-за угрози обострения военного конфликта все путишествия откладываються’. ’Нам также рассказывали, что на оккупированной территории Крыма в направлении украинского КПВВ стягивают тяжелую военную технику. Это тоже не добавляет положительного настроя для поездок», – розповіла представниця організації.
Протитанкові укріплення? Заміновані поля і мости кажете? Путішествія..!
Вистачило яких двох років, щоб зламати всю систему захисту й здати неозброєний південь України. Здати путіну все, про що він мріяв за один день - вода в Крим, сухопутній зв´язок лугандонії з Кримом... За один день!!!
Не було б блокади Маріуполя і смертей тисяч мирних жителів, яких хоронять у братських могилах. Чи це вже не надзвичайно великі втрати і руйнування ????
Всі знали що буде війна, але навіть жителів Маріуполя, особливо жінок з дітьми, інвалідів не евакуювали.
.....Кому поставити питання? Хто знає відповідь ???
(Скопійовано в Лариса Корогод .)
Мое мнение будет тут не популярным, так как все видят в нашей власти спасателей, зеля молодец, человек года, да что там, столетия, но я считаю, что весь этот кошмар, который мы имеем - благодаря его политике и действиям.
Он увидел мир в глазах путина и прекратил финансирование многих наших военных проектов.
Да и вообще, как случилось, что орки за считанные часы прошли 120 км в сторону Киева?
Про мост вообще молчу. Очень много вопросов, очень. Нас хотели слить, но наш героический народ этого не допустил!
Ну и то, что сейчас происходит на фото
Можете жаловаться, но я своего мнения не поменяю. Зеля нас хотел слить. И арестович этот, клоун, (кстати где то попался ролик молодого арестовича в рекламе) роль которого замылить наши глаза оптимистичными прогнозами.
Он увидел мир в глазах путина и прекратил финансирование многих наших военных проектов.
Да и вообще, как случилось, что орки за считанные часы прошли 120 км в сторону Киева?
Про мост вообще молчу. Очень много вопросов, очень. Нас хотели слить, но наш героический народ этого не допустил!
Ну и то, что сейчас происходит на фото
Можете жаловаться, но я своего мнения не поменяю. Зеля нас хотел слить. И арестович этот, клоун, (кстати где то попался ролик молодого арестовича в рекламе) роль которого замылить наши глаза оптимистичными прогнозами.
Ответ дляChernobai
Ну вот, заблокировали же полностью. Зачем он в таком случае бросается такими фразами, мне не понять логику.
Потому что он ДЕБИЛ!!! Извините накипело!
А почему он говорит что нам выгодна война, почему он говорил чтоб мы отдали Мариуполь им, да он такое говорил! А на днях он сказал, что мол на Донбассе покажите нам хоть что то толковое, вы хило воюете!! Просил что то мощное с их стороны, а то ему скучно смотреть!
Я его ненавижу, конченный человек!!!
Ему плевать на наших ребят, которые воюют, плевать что они в лесах греют еду, мерзнут ночами, под дождями под огнями!! Он говорит что мол показали, били по нашим сильнее!
Почему его еще не уберут, мне не понятно!
А почему он говорит что нам выгодна война, почему он говорил чтоб мы отдали Мариуполь им, да он такое говорил! А на днях он сказал, что мол на Донбассе покажите нам хоть что то толковое, вы хило воюете!! Просил что то мощное с их стороны, а то ему скучно смотреть!
Я его ненавижу, конченный человек!!!
Ему плевать на наших ребят, которые воюют, плевать что они в лесах греют еду, мерзнут ночами, под дождями под огнями!! Он говорит что мол показали, били по нашим сильнее!
Почему его еще не уберут, мне не понятно!
Ответ дляАнче
Я вот как то выпала из событий. Начало войны вообще как в тумане. Как получилось, что так быстро окружили Мариуполь? Откуда войска подтянулись? Я просто смотрю, что 2 месяца линия фронта возле Донецка вообще не сдвинулась практически, а Мариуполь так быстро заблокировали?
У Бутусова есть подробно
Доля захисників Маріуполя залежала та залежить від наказів Верховного Головнокомандувача.
Володимир Зеленський багато критикував минулу владу за Іловайськ та Дебальцево, і зараз саме на ньому відповідальність за Маріуполь, драма якого в багато разів більша Іловайська, Донецького аеропорту та Дебальцево разом узятих.
Захисники Маріуполя виконували накази без вагань попри усю складність обстановки та розуміння, що з самого початку війни їм доведеться битися в оточенні.
Нагадаю:
24 лютого не були підірвані стратегічні мости через Чонгар - а тільки підрив мостів призвів би до зупинки оточення Маріуполя. Але мости не підірвали, і російські війська швидко замкнули кільце.
25 лютого російські війська зайняли Мелітополь після кількох перестрілок, оборону тут розгорнути не встигли. Це ключове місто, від якого залежить контроль Приазов´я та півдня Запоріжжя, та весь коридор з Криму до РФ, залишилось без серйозної оборони.
26 лютого російські війська зайшли у Бердянськ без бою. Одночасно російські війська підійшли до Токмаку, Пологів, Василівки, Оріхова, тобто основні магістралі до Маріуполя були перехоплені або стали під загрозою на третій день війни. Стало очевидно, що Маріуполь знаходиться у оперативному оточенні.
Керівництво полку ’Азов’ розуміло критичне становище та загрозу оточення, відкриті тили, і намагалось самостійно прикрити Бердянськ та мелітопольский напрямок. Але ’Азов’ отримав наказ діяти виключно в Маріуполі.
1 березня російські війська прорвали оборону 53-ї бригади військ ООС північніше Маріуполя та перерізали основні шляхи до міста. Одночасно почався штурм міста з півночі. На цей момент ще була можливість у разі отримання наказу на прорив вийти з міста та збергіти основні сили, та посилити південний фронт.
3 березня Маріуполь був повністю оточений і перехоплені усі шляхи, а російські війська почали штурм також і з заходу.
В цей момент ситуація стала критичною, оскільки бій в повному оточенні є найбільш небезпечним та невигідним за усіма статутами. Прорив вже вимагав значних втрат, бо кожен день в оточенні значно зменшував кількість боєприпасів та додавав кількість поранених, і значно зменшував боєздатність. Артилерійських складів у місті не було.
Близько 5,5 тисяч захисників Маріуполя у складі 36-ї бригади морської піхоти, полку ’Азов’ та інших підрозділів, мали отримати або наказ на прорив, або наказ триматись, тому що кільце мав би прорвати хтось інший ззовні. Але ініціативою володіли російські війська.
Підрозділи 53-ї механізованої бригади було відкинуто до Волновахи. Це вже 65 кілометрів від Маріуполя. На певний час оборона в цьому районі була стабілізована. Поки трималась Волноваха, ще був шанс на організований прорив з Маріуполя, хоча це призвело б вже до великих втрат. Але росіяни зосередили великі сили для штурму Волновахи.
12 березня російські війська захопили Волноваху. Це призвело до відходу українських військ до Вугледару та до Великої Новосілки, відстань збільшилась до 100 кілометрів.
З самого початку доля Маріуполя залежала і залежить від політичних рішень керівництва країни. Деблокади не було, але час для роздумів був.
З самого початку оборона в умовах оточення була свідомою самопожертвою тисяч героїв, які вмирали без можливості евакуювати більшість поранених, без можливості отримати боєприпаси. Вони розуміли, що оточення - це велика загроза, але вони виконували наказ, тому що були впевнені, що держава зробить все дл них належне поки вони будуть в силах тримати зброю та будуть мати чим відбиватись.
Кілька героїчних рейдів українських гелікоптерів врятували чимало життів, але в умовах оточення повітряний мост встановити було неможливо, і ворог повністю перекрив цей маршрут.
Захисники Маріуполя здійснили неможливе, коли протримались в неймовірно важких умовах 58 днів, складно усвідомити, які втрати вони понесли, які великі втрати завдали при цьому ворогу, та через які страждання та муки пройшли ті, хто досі залишається живим, ті сотні поранених, які страждають без належної допомоги, ті тисячі цивільних, які намагаються врятуватись.
Влада не може просто обмежитись закликами до світових лідерів. Це відповідальність Верховного Головнокомандувача, і усі можливі способи зберігти життя тим, хто досі тримає останній рубіж Маіруполя, в руках тієї людини, чиї накази виконують наші воїни.
Тому чекаємо від влади політичних та дипломатичних дій, які здатні забезпечити порятунок тих, хто за наказом зробив неможливе заради України та кожного з нас.
Апдейт: усім фанатам влади перед тим як кидатись у коменти, раджу подивитись, що цей текст репостять та підтримують реальні захисники Маріуполя, які безпосередньо захищають народ України там, на останньому рубежі, і які ще живі, тож у словах про відповідальність Верховного Головнокомандувача за життя підлеглих нічого критичного нема, це службовий обов´язок.
Доля захисників Маріуполя залежала та залежить від наказів Верховного Головнокомандувача.
Володимир Зеленський багато критикував минулу владу за Іловайськ та Дебальцево, і зараз саме на ньому відповідальність за Маріуполь, драма якого в багато разів більша Іловайська, Донецького аеропорту та Дебальцево разом узятих.
Захисники Маріуполя виконували накази без вагань попри усю складність обстановки та розуміння, що з самого початку війни їм доведеться битися в оточенні.
Нагадаю:
24 лютого не були підірвані стратегічні мости через Чонгар - а тільки підрив мостів призвів би до зупинки оточення Маріуполя. Але мости не підірвали, і російські війська швидко замкнули кільце.
25 лютого російські війська зайняли Мелітополь після кількох перестрілок, оборону тут розгорнути не встигли. Це ключове місто, від якого залежить контроль Приазов´я та півдня Запоріжжя, та весь коридор з Криму до РФ, залишилось без серйозної оборони.
26 лютого російські війська зайшли у Бердянськ без бою. Одночасно російські війська підійшли до Токмаку, Пологів, Василівки, Оріхова, тобто основні магістралі до Маріуполя були перехоплені або стали під загрозою на третій день війни. Стало очевидно, що Маріуполь знаходиться у оперативному оточенні.
Керівництво полку ’Азов’ розуміло критичне становище та загрозу оточення, відкриті тили, і намагалось самостійно прикрити Бердянськ та мелітопольский напрямок. Але ’Азов’ отримав наказ діяти виключно в Маріуполі.
1 березня російські війська прорвали оборону 53-ї бригади військ ООС північніше Маріуполя та перерізали основні шляхи до міста. Одночасно почався штурм міста з півночі. На цей момент ще була можливість у разі отримання наказу на прорив вийти з міста та збергіти основні сили, та посилити південний фронт.
3 березня Маріуполь був повністю оточений і перехоплені усі шляхи, а російські війська почали штурм також і з заходу.
В цей момент ситуація стала критичною, оскільки бій в повному оточенні є найбільш небезпечним та невигідним за усіма статутами. Прорив вже вимагав значних втрат, бо кожен день в оточенні значно зменшував кількість боєприпасів та додавав кількість поранених, і значно зменшував боєздатність. Артилерійських складів у місті не було.
Близько 5,5 тисяч захисників Маріуполя у складі 36-ї бригади морської піхоти, полку ’Азов’ та інших підрозділів, мали отримати або наказ на прорив, або наказ триматись, тому що кільце мав би прорвати хтось інший ззовні. Але ініціативою володіли російські війська.
Підрозділи 53-ї механізованої бригади було відкинуто до Волновахи. Це вже 65 кілометрів від Маріуполя. На певний час оборона в цьому районі була стабілізована. Поки трималась Волноваха, ще був шанс на організований прорив з Маріуполя, хоча це призвело б вже до великих втрат. Але росіяни зосередили великі сили для штурму Волновахи.
12 березня російські війська захопили Волноваху. Це призвело до відходу українських військ до Вугледару та до Великої Новосілки, відстань збільшилась до 100 кілометрів.
З самого початку доля Маріуполя залежала і залежить від політичних рішень керівництва країни. Деблокади не було, але час для роздумів був.
З самого початку оборона в умовах оточення була свідомою самопожертвою тисяч героїв, які вмирали без можливості евакуювати більшість поранених, без можливості отримати боєприпаси. Вони розуміли, що оточення - це велика загроза, але вони виконували наказ, тому що були впевнені, що держава зробить все дл них належне поки вони будуть в силах тримати зброю та будуть мати чим відбиватись.
Кілька героїчних рейдів українських гелікоптерів врятували чимало життів, але в умовах оточення повітряний мост встановити було неможливо, і ворог повністю перекрив цей маршрут.
Захисники Маріуполя здійснили неможливе, коли протримались в неймовірно важких умовах 58 днів, складно усвідомити, які втрати вони понесли, які великі втрати завдали при цьому ворогу, та через які страждання та муки пройшли ті, хто досі залишається живим, ті сотні поранених, які страждають без належної допомоги, ті тисячі цивільних, які намагаються врятуватись.
Влада не може просто обмежитись закликами до світових лідерів. Це відповідальність Верховного Головнокомандувача, і усі можливі способи зберігти життя тим, хто досі тримає останній рубіж Маіруполя, в руках тієї людини, чиї накази виконують наші воїни.
Тому чекаємо від влади політичних та дипломатичних дій, які здатні забезпечити порятунок тих, хто за наказом зробив неможливе заради України та кожного з нас.
Апдейт: усім фанатам влади перед тим як кидатись у коменти, раджу подивитись, що цей текст репостять та підтримують реальні захисники Маріуполя, які безпосередньо захищають народ України там, на останньому рубежі, і які ще живі, тож у словах про відповідальність Верховного Головнокомандувача за життя підлеглих нічого критичного нема, це службовий обов´язок.
Ответ дляRubiii
Поймите, если он несёт что попало и ему до сих это сходит с рук, значит это кому-то нужно сверху, кто-то заинтересован в его вещании.
Что вы все вцепились в того арествича мертвой хваткой ? Да, его оптимизм бывает с перебором. Но то, что путька вчера сказал, что брать штурмом его не будут- это не Арестович придумал !
ku4eravaku4erava• 22 апреля 2022
Ответ дляKateSavch
Они нехотя верить! У меня родственники в рф, мы общаемся, но они не верят в то что я говорю. Верят в свой телек. И таких историй множество по знакомым у кого родственники там.
Так что дело не в незнании.
Так что дело не в незнании.
Когда в 2014 году мне родственница сказала, что это Америка хочет нас посорить Украину с россией, при том я ей вообще не напоминала в разговоре про Крым, Донбас, войну, я поняла что мозги там промыты давным-давно,...и с тех пор, нет у меня там родственников
ku4eravaku4erava• 22 апреля 2022
Ответ дляAngelis
Да с Мариуполем все ясно, он же рядом с Донецком, тут вопрос почему ему оборону не сделали в первую очередь. А с другой стороны запорожская и Херсонская обл, они с Крыма зашли и сразу все окружили, т е по факту к нас на юге были полностью оголённые тылы.
Меня больше всего интересует вопрос , как они в Бучу и Ирпень попали аж на следующий день, да даже по Киеву их танки катались, получается их с севера защиты не было, так а где тогда наши войска были , что заходи кто хочешь на танках и когда хочешь ?
Меня больше всего интересует вопрос , как они в Бучу и Ирпень попали аж на следующий день, да даже по Киеву их танки катались, получается их с севера защиты не было, так а где тогда наши войска были , что заходи кто хочешь на танках и когда хочешь ?
Там где и в Крыму, приказа не было, только парень который мост вместе с собой взорвал...герой, а то не понятно за что дают героев со Змеиного, за то что в плен попали, гениально...
ku4eravaku4erava• 22 апреля 2022
Ответ дляzana076
Мое мнение будет тут не популярным, так как все видят в нашей власти спасателей, зеля молодец, человек года, да что там, столетия, но я считаю, что весь этот кошмар, который мы имеем - благодаря его политике и действиям.
Он увидел мир в глазах путина и прекратил финансирование многих наших военных проектов.
Да и вообще, как случилось, что орки за считанные часы прошли 120 км в сторону Киева?
Про мост вообще молчу. Очень много вопросов, очень. Нас хотели слить, но наш героический народ этого не допустил!
Ну и то, что сейчас происходит на фото
Можете жаловаться, но я своего мнения не поменяю. Зеля нас хотел слить. И арестович этот, клоун, (кстати где то попался ролик молодого арестовича в рекламе) роль которого замылить наши глаза оптимистичными прогнозами.
Он увидел мир в глазах путина и прекратил финансирование многих наших военных проектов.
Да и вообще, как случилось, что орки за считанные часы прошли 120 км в сторону Киева?
Про мост вообще молчу. Очень много вопросов, очень. Нас хотели слить, но наш героический народ этого не допустил!
Ну и то, что сейчас происходит на фото
Можете жаловаться, но я своего мнения не поменяю. Зеля нас хотел слить. И арестович этот, клоун, (кстати где то попался ролик молодого арестовича в рекламе) роль которого замылить наши глаза оптимистичными прогнозами.
Грустно...
Ответ дляAngelis
Да с Мариуполем все ясно, он же рядом с Донецком, тут вопрос почему ему оборону не сделали в первую очередь. А с другой стороны запорожская и Херсонская обл, они с Крыма зашли и сразу все окружили, т е по факту к нас на юге были полностью оголённые тылы.
Меня больше всего интересует вопрос , как они в Бучу и Ирпень попали аж на следующий день, да даже по Киеву их танки катались, получается их с севера защиты не было, так а где тогда наши войска были , что заходи кто хочешь на танках и когда хочешь ?
Меня больше всего интересует вопрос , как они в Бучу и Ирпень попали аж на следующий день, да даже по Киеву их танки катались, получается их с севера защиты не было, так а где тогда наши войска были , что заходи кто хочешь на танках и когда хочешь ?
Ви бачили скільки їх перло туди? Жіночки, ну думайте бляха муха, не тільки...
Ответ дляRubiii
Скрин с инсты девушки, чей молодой человек в Азов.
Где доказательство что это действительно девушка?
Откуда у еее информация?
У моей сестры муж военный, она нехера не знает даже где он. Не то что,как идут бои.
Я тоже вам щас скринов наделаю что на азов приземлилось нло и я все знаю так как там мой брат воюет.
Как проверять будете?
Откуда у еее информация?
У моей сестры муж военный, она нехера не знает даже где он. Не то что,как идут бои.
Я тоже вам щас скринов наделаю что на азов приземлилось нло и я все знаю так как там мой брат воюет.
Как проверять будете?
Ответ дляjunker
Я Арестовича тоже не перевариваю за его слащавость, но сегодня как раз попала на его эфир: НЕ говорил он, что забирают войска с Мариуполя, а только какую то часть на другой фланг.
Именно так и перекручивают все его интервью. Выдергивают из контекста урывки и кричат ’враньё и зрада’. Каждый раз удивляюсь. Перед созданием подобных тем авторы могли бы хоть прослушать запись интервью, а не вестись на тупые заголовки или пересказы тупых.
kanareyka_tweety• 22 апреля 2022
Ответ дляRose_m
У Бутусова есть подробно
Доля захисників Маріуполя залежала та залежить від наказів Верховного Головнокомандувача.
Володимир Зеленський багато критикував минулу владу за Іловайськ та Дебальцево, і зараз саме на ньому відповідальність за Маріуполь, драма якого в багато разів більша Іловайська, Донецького аеропорту та Дебальцево разом узятих.
Захисники Маріуполя виконували накази без вагань попри усю складність обстановки та розуміння, що з самого початку війни їм доведеться битися в оточенні.
Нагадаю:
24 лютого не були підірвані стратегічні мости через Чонгар - а тільки підрив мостів призвів би до зупинки оточення Маріуполя. Але мости не підірвали, і російські війська швидко замкнули кільце.
25 лютого російські війська зайняли Мелітополь після кількох перестрілок, оборону тут розгорнути не встигли. Це ключове місто, від якого залежить контроль Приазов´я та півдня Запоріжжя, та весь коридор з Криму до РФ, залишилось без серйозної оборони.
26 лютого російські війська зайшли у Бердянськ без бою. Одночасно російські війська підійшли до Токмаку, Пологів, Василівки, Оріхова, тобто основні магістралі до Маріуполя були перехоплені або стали під загрозою на третій день війни. Стало очевидно, що Маріуполь знаходиться у оперативному оточенні.
Керівництво полку ’Азов’ розуміло критичне становище та загрозу оточення, відкриті тили, і намагалось самостійно прикрити Бердянськ та мелітопольский напрямок. Але ’Азов’ отримав наказ діяти виключно в Маріуполі.
1 березня російські війська прорвали оборону 53-ї бригади військ ООС північніше Маріуполя та перерізали основні шляхи до міста. Одночасно почався штурм міста з півночі. На цей момент ще була можливість у разі отримання наказу на прорив вийти з міста та збергіти основні сили, та посилити південний фронт.
3 березня Маріуполь був повністю оточений і перехоплені усі шляхи, а російські війська почали штурм також і з заходу.
В цей момент ситуація стала критичною, оскільки бій в повному оточенні є найбільш небезпечним та невигідним за усіма статутами. Прорив вже вимагав значних втрат, бо кожен день в оточенні значно зменшував кількість боєприпасів та додавав кількість поранених, і значно зменшував боєздатність. Артилерійських складів у місті не було.
Близько 5,5 тисяч захисників Маріуполя у складі 36-ї бригади морської піхоти, полку ’Азов’ та інших підрозділів, мали отримати або наказ на прорив, або наказ триматись, тому що кільце мав би прорвати хтось інший ззовні. Але ініціативою володіли російські війська.
Підрозділи 53-ї механізованої бригади було відкинуто до Волновахи. Це вже 65 кілометрів від Маріуполя. На певний час оборона в цьому районі була стабілізована. Поки трималась Волноваха, ще був шанс на організований прорив з Маріуполя, хоча це призвело б вже до великих втрат. Але росіяни зосередили великі сили для штурму Волновахи.
12 березня російські війська захопили Волноваху. Це призвело до відходу українських військ до Вугледару та до Великої Новосілки, відстань збільшилась до 100 кілометрів.
З самого початку доля Маріуполя залежала і залежить від політичних рішень керівництва країни. Деблокади не було, але час для роздумів був.
З самого початку оборона в умовах оточення була свідомою самопожертвою тисяч героїв, які вмирали без можливості евакуювати більшість поранених, без можливості отримати боєприпаси. Вони розуміли, що оточення - це велика загроза, але вони виконували наказ, тому що були впевнені, що держава зробить все дл них належне поки вони будуть в силах тримати зброю та будуть мати чим відбиватись.
Кілька героїчних рейдів українських гелікоптерів врятували чимало життів, але в умовах оточення повітряний мост встановити було неможливо, і ворог повністю перекрив цей маршрут.
Захисники Маріуполя здійснили неможливе, коли протримались в неймовірно важких умовах 58 днів, складно усвідомити, які втрати вони понесли, які великі втрати завдали при цьому ворогу, та через які страждання та муки пройшли ті, хто досі залишається живим, ті сотні поранених, які страждають без належної допомоги, ті тисячі цивільних, які намагаються врятуватись.
Влада не може просто обмежитись закликами до світових лідерів. Це відповідальність Верховного Головнокомандувача, і усі можливі способи зберігти життя тим, хто досі тримає останній рубіж Маіруполя, в руках тієї людини, чиї накази виконують наші воїни.
Тому чекаємо від влади політичних та дипломатичних дій, які здатні забезпечити порятунок тих, хто за наказом зробив неможливе заради України та кожного з нас.
Апдейт: усім фанатам влади перед тим як кидатись у коменти, раджу подивитись, що цей текст репостять та підтримують реальні захисники Маріуполя, які безпосередньо захищають народ України там, на останньому рубежі, і які ще живі, тож у словах про відповідальність Верховного Головнокомандувача за життя підлеглих нічого критичного нема, це службовий обов´язок.
Доля захисників Маріуполя залежала та залежить від наказів Верховного Головнокомандувача.
Володимир Зеленський багато критикував минулу владу за Іловайськ та Дебальцево, і зараз саме на ньому відповідальність за Маріуполь, драма якого в багато разів більша Іловайська, Донецького аеропорту та Дебальцево разом узятих.
Захисники Маріуполя виконували накази без вагань попри усю складність обстановки та розуміння, що з самого початку війни їм доведеться битися в оточенні.
Нагадаю:
24 лютого не були підірвані стратегічні мости через Чонгар - а тільки підрив мостів призвів би до зупинки оточення Маріуполя. Але мости не підірвали, і російські війська швидко замкнули кільце.
25 лютого російські війська зайняли Мелітополь після кількох перестрілок, оборону тут розгорнути не встигли. Це ключове місто, від якого залежить контроль Приазов´я та півдня Запоріжжя, та весь коридор з Криму до РФ, залишилось без серйозної оборони.
26 лютого російські війська зайшли у Бердянськ без бою. Одночасно російські війська підійшли до Токмаку, Пологів, Василівки, Оріхова, тобто основні магістралі до Маріуполя були перехоплені або стали під загрозою на третій день війни. Стало очевидно, що Маріуполь знаходиться у оперативному оточенні.
Керівництво полку ’Азов’ розуміло критичне становище та загрозу оточення, відкриті тили, і намагалось самостійно прикрити Бердянськ та мелітопольский напрямок. Але ’Азов’ отримав наказ діяти виключно в Маріуполі.
1 березня російські війська прорвали оборону 53-ї бригади військ ООС північніше Маріуполя та перерізали основні шляхи до міста. Одночасно почався штурм міста з півночі. На цей момент ще була можливість у разі отримання наказу на прорив вийти з міста та збергіти основні сили, та посилити південний фронт.
3 березня Маріуполь був повністю оточений і перехоплені усі шляхи, а російські війська почали штурм також і з заходу.
В цей момент ситуація стала критичною, оскільки бій в повному оточенні є найбільш небезпечним та невигідним за усіма статутами. Прорив вже вимагав значних втрат, бо кожен день в оточенні значно зменшував кількість боєприпасів та додавав кількість поранених, і значно зменшував боєздатність. Артилерійських складів у місті не було.
Близько 5,5 тисяч захисників Маріуполя у складі 36-ї бригади морської піхоти, полку ’Азов’ та інших підрозділів, мали отримати або наказ на прорив, або наказ триматись, тому що кільце мав би прорвати хтось інший ззовні. Але ініціативою володіли російські війська.
Підрозділи 53-ї механізованої бригади було відкинуто до Волновахи. Це вже 65 кілометрів від Маріуполя. На певний час оборона в цьому районі була стабілізована. Поки трималась Волноваха, ще був шанс на організований прорив з Маріуполя, хоча це призвело б вже до великих втрат. Але росіяни зосередили великі сили для штурму Волновахи.
12 березня російські війська захопили Волноваху. Це призвело до відходу українських військ до Вугледару та до Великої Новосілки, відстань збільшилась до 100 кілометрів.
З самого початку доля Маріуполя залежала і залежить від політичних рішень керівництва країни. Деблокади не було, але час для роздумів був.
З самого початку оборона в умовах оточення була свідомою самопожертвою тисяч героїв, які вмирали без можливості евакуювати більшість поранених, без можливості отримати боєприпаси. Вони розуміли, що оточення - це велика загроза, але вони виконували наказ, тому що були впевнені, що держава зробить все дл них належне поки вони будуть в силах тримати зброю та будуть мати чим відбиватись.
Кілька героїчних рейдів українських гелікоптерів врятували чимало життів, але в умовах оточення повітряний мост встановити було неможливо, і ворог повністю перекрив цей маршрут.
Захисники Маріуполя здійснили неможливе, коли протримались в неймовірно важких умовах 58 днів, складно усвідомити, які втрати вони понесли, які великі втрати завдали при цьому ворогу, та через які страждання та муки пройшли ті, хто досі залишається живим, ті сотні поранених, які страждають без належної допомоги, ті тисячі цивільних, які намагаються врятуватись.
Влада не може просто обмежитись закликами до світових лідерів. Це відповідальність Верховного Головнокомандувача, і усі можливі способи зберігти життя тим, хто досі тримає останній рубіж Маіруполя, в руках тієї людини, чиї накази виконують наші воїни.
Тому чекаємо від влади політичних та дипломатичних дій, які здатні забезпечити порятунок тих, хто за наказом зробив неможливе заради України та кожного з нас.
Апдейт: усім фанатам влади перед тим як кидатись у коменти, раджу подивитись, що цей текст репостять та підтримують реальні захисники Маріуполя, які безпосередньо захищають народ України там, на останньому рубежі, і які ще живі, тож у словах про відповідальність Верховного Головнокомандувача за життя підлеглих нічого критичного нема, це службовий обов´язок.
Ви знаєте, я сьогодні прочитала цей його пост і отетеріла ((( Навіть додати нема чого. Я люблю слухати Арестовича, він дуже розумний. Але з Бутусовим вони закляті вороги. Проте в Бутусова хоча б коментарі не закриті в ФБ, як у Арестовича, де йому співають оди.
За що тоді хвалять Залужного? Чим він кращий від генералів Іловайська та Дебальцевого?
За що тоді хвалять Залужного? Чим він кращий від генералів Іловайська та Дебальцевого?
Ответ дляМаня..
Потому что он ДЕБИЛ!!! Извините накипело!
А почему он говорит что нам выгодна война, почему он говорил чтоб мы отдали Мариуполь им, да он такое говорил! А на днях он сказал, что мол на Донбассе покажите нам хоть что то толковое, вы хило воюете!! Просил что то мощное с их стороны, а то ему скучно смотреть!
Я его ненавижу, конченный человек!!!
Ему плевать на наших ребят, которые воюют, плевать что они в лесах греют еду, мерзнут ночами, под дождями под огнями!! Он говорит что мол показали, били по нашим сильнее!
Почему его еще не уберут, мне не понятно!
А почему он говорит что нам выгодна война, почему он говорил чтоб мы отдали Мариуполь им, да он такое говорил! А на днях он сказал, что мол на Донбассе покажите нам хоть что то толковое, вы хило воюете!! Просил что то мощное с их стороны, а то ему скучно смотреть!
Я его ненавижу, конченный человек!!!
Ему плевать на наших ребят, которые воюют, плевать что они в лесах греют еду, мерзнут ночами, под дождями под огнями!! Он говорит что мол показали, били по нашим сильнее!
Почему его еще не уберут, мне не понятно!
Ого, ничего себе)
Вот это разница в восприятии слов Арестовича)
Скажите, пожалуйста, а вы сами его слова слышали, или где-то в новостях прочитали?
я не очаровываюсь им, как многие, но регулярно смотрю его интервью, так как всё-таки он неплохо подаёт сводку информации
И вот я могу сказать, что буквально он ничего из вышесказанного не говорил. Какие-то фразы возможно были произнесены в виде сарказма, или просто вырваны из контекста, но вы понимаете - это не одно и то же.
Про часть с Донбассом вообще бред. Я точно знаю, про какие его слова вы говорите и точно он там не имел в виду вжарьте по нашим посильнее. Он говорил примерно следующее - на эту битву было столько всего заявлено, столько нас пугали ею, нагнетали, мы готовимся и ждём, ждём, а они начали не собрав резерв, из-за чего по чуть-чуть тратят свои ресурсы, вместо того, чтоб сформировать ударный кулак. Это была заявлена огромная битва, но ее не будет в тех масштабах, в которых ожидалось и в очередной раз рашкинская армия не смогла показать ничего интересного
Понятное дело, что он немного бравирует, тем самым пытаясь понять боевой дух нашим и опустить его им. Тем же самым он занимается, когда обращается к русским генералам и говорит им, что по сути путин не умеет признавать ошибок, потому в итоге будете виноваты вы за эту войну - он их провоцирует. Потому он где-то может использовать нарочитого скучающий тон или издевательский - это информационная война. Посмотрите его сводки для внутреннего рынка так сказать - его брифинги - он там намного сдержаннее себя ведёт. У Фейгина он ещё на русскую аудиторию работает, в том числе на солдат и на руководство и на широкого зрителя. Но по сути он ничего не сказал плохого
Вот это разница в восприятии слов Арестовича)
Скажите, пожалуйста, а вы сами его слова слышали, или где-то в новостях прочитали?
я не очаровываюсь им, как многие, но регулярно смотрю его интервью, так как всё-таки он неплохо подаёт сводку информации
И вот я могу сказать, что буквально он ничего из вышесказанного не говорил. Какие-то фразы возможно были произнесены в виде сарказма, или просто вырваны из контекста, но вы понимаете - это не одно и то же.
Про часть с Донбассом вообще бред. Я точно знаю, про какие его слова вы говорите и точно он там не имел в виду вжарьте по нашим посильнее. Он говорил примерно следующее - на эту битву было столько всего заявлено, столько нас пугали ею, нагнетали, мы готовимся и ждём, ждём, а они начали не собрав резерв, из-за чего по чуть-чуть тратят свои ресурсы, вместо того, чтоб сформировать ударный кулак. Это была заявлена огромная битва, но ее не будет в тех масштабах, в которых ожидалось и в очередной раз рашкинская армия не смогла показать ничего интересного
Понятное дело, что он немного бравирует, тем самым пытаясь понять боевой дух нашим и опустить его им. Тем же самым он занимается, когда обращается к русским генералам и говорит им, что по сути путин не умеет признавать ошибок, потому в итоге будете виноваты вы за эту войну - он их провоцирует. Потому он где-то может использовать нарочитого скучающий тон или издевательский - это информационная война. Посмотрите его сводки для внутреннего рынка так сказать - его брифинги - он там намного сдержаннее себя ведёт. У Фейгина он ещё на русскую аудиторию работает, в том числе на солдат и на руководство и на широкого зрителя. Но по сути он ничего не сказал плохого
Ответ дляkanareyka_tweety
Ви знаєте, я сьогодні прочитала цей його пост і отетеріла ((( Навіть додати нема чого. Я люблю слухати Арестовича, він дуже розумний. Але з Бутусовим вони закляті вороги. Проте в Бутусова хоча б коментарі не закриті в ФБ, як у Арестовича, де йому співають оди.
За що тоді хвалять Залужного? Чим він кращий від генералів Іловайська та Дебальцевого?
За що тоді хвалять Залужного? Чим він кращий від генералів Іловайська та Дебальцевого?
Бо він при зеленському а не при пороху? Я просто усвідомлюю, що наш народ розумом не зрозуміти, душа українця набагато більш загадкова чим тих же руських, як би Буча ,Ірпінь, Маріуполь Херсон стався при Пороху , вой був би на всю планету .... а зараз лише гордість ’зеленський не втік !))
Мнения, изложенные в теме, передают взгляды авторов и не отражают позицию Kidstaff
Тема закрыта
Похожие темы:
Назад Комментарии к ответу