Может кто еще в такой ситуации,как утешаете детей.Уехали с Украины,планируем здесь пожить,пока станет все на свои места хоть немного в нашей стране.Понятное дело это не на месяц и не два.Но дочка 13 лет просто разрывает мне сердце.Каждый день сльозы,что она хочет домой,она согласна в Украине жить с бабушкой.Там остались ее друзья и те,что были за границей тоже возвращаются.Сейчас живем в отеле,ждем расселения на постоянное место жительства.Есть здесь девочки примерно такого возраста.Не хочет ни с кем знакомиться,в принципе ей всегда было тяжело начать дружить с кем-то.Не знаю,как ее развлечь и что говорить?Говорю за опасность в Украине.Смотрит сама за новостями и говорит,что вже все утихает.Очень сама расстроена,жаль очень ребенка.
показать весь текст
330
0
Не все. Не выдумывайте. В той же Белой Церкви такие подростки как дочка автора живут абсолютно привычной жизнью, за исключением сирен.
Да, существует некая неопределенность, но разве у ребенка автора в Шотландии ее нет? Ещё больше. И именно из-за того, что автор неправильно все объяснила своему ребенку.
Да, существует некая неопределенность, но разве у ребенка автора в Шотландии ее нет? Ещё больше. И именно из-за того, что автор неправильно все объяснила своему ребенку.
Вот именно, каждому своё. Все люди разные. Для меня Украина - самое лучшее место на Земле, хотя красоты я видела немало. Всегда тянуло домой.
Вчора півдня провели в парку, повно катаються на самокатах і велосипедах, сидять на алейці з пакетами із Бургер-буму, на річці вже мабуть відкрито купальний сезон. Навіть коли сирени, повно народу на вулиці гуляє.
Автор дійсно хоче залишитись там, її право. Але пояснити повинна дитині, чому тепер її звичний світ буде іншим. Мала ж спілкується із подружками і бачить, що тут життя йде своєю чергою.
Автор дійсно хоче залишитись там, її право. Але пояснити повинна дитині, чому тепер її звичний світ буде іншим. Мала ж спілкується із подружками і бачить, що тут життя йде своєю чергою.
а не підкажете лайфхак: як жити автору звичним життям, якщо немає роботи на даний момент в рідному місті?
А що в Білці так аж гаряче? Була у вас там позавчора. Нормальний в принципі ритм життя. Повільніший за Київ, але як на мене більш менш норм. Наших знайомих багато з Києва саме до вас поїхало. Зараз всі вже вдома. Дівчинка тужить за звичним спсобом життя, так буває.
Наче по цій програмі ви мали зразу до спонсора їхати, а не в готель. І спонсорів строго перевіряють, чи є достатні житлові умови.
Именно. При этом автор сама должна быть уверена в своем решении, чтобы дать уверенность своему ребенку. Знать все плюсы, минусы и слабые стороны. А не вот это вот все ’Ну пока тут, а там увидим, ну вряд ли оставят, ну может хоть язык выучит, но там тоже плохо’.
Да это три потерянных года жизни ребенка из 16, если она останется в том же состоянии, что и сейчас.
Да это три потерянных года жизни ребенка из 16, если она останется в том же состоянии, что и сейчас.
Як і в Шотландії, і в принципі в любій точці світу - шукати роботу.
Які ще можуть бути варіанти?)
Які ще можуть бути варіанти?)
в Україні на даний момент криза відносно роботи.
Багато знайомих маю, що втратило роботу і знайти не можуть, живуть на заощадження і планують виїзд, бо як жити не маютчи роботи, ніхто не уявляє
Багато знайомих маю, що втратило роботу і знайти не можуть, живуть на заощадження і планують виїзд, бо як жити не маютчи роботи, ніхто не уявляє
Кому нужны..вопрос риторический...Господу Богу нужны...душа Ваша и дочери...здесь хоть какие-то еще ценности остались...а в Ев*опе уже все прогнило...Украина в победе изменит мир.Еще люди с Ев*опы будут желать здесь жить...А то ,что опасно тут,работы типа нет-отговорки и нежелание напрягаться.Говорю не для обсуждения или для оправданий,а просто Вас и дочь уберечь от того,что ’там’ скоро будет еще хуже чем у нас...В любом случае решение за Вами.Простите.
Я тоже дочь...и в свое время было подобное и в моей жизни и я благодарна Богу и маме,что мы здесь...на родной земле...
Я тоже дочь...и в свое время было подобное и в моей жизни и я благодарна Богу и маме,что мы здесь...на родной земле...
У меня тоже такие примерно планы.Пока не спокойно в стране,с работой не очень тоже.Пробовать здесь.Но с этим юношеским максимализмом пока справиться тяжело.
Це один район, я тут живу (ну умовно один, там же написано - є Піщаний, Таращанський, Леван той же). Ви прекрасно розумієте, що мала на увазі Ольга_1301.
Кто ищет, тот всегда найдет. Как и в Шотландии, Испании, Польше, Германии и где там ещё наших разбросало. Либо страдаешь и ноешь, либо берешь и идёшь к своей цели.
Только подруга тоже без работы осталась в городе.И говорит,что с этим совсем плохо.Ни в супермаректах,ни в маленьких магазинчиках нет мест....
Як би Коновальця і Вокзальна одним районом ніколи не були.
І да, нашому місту гріх жалітися. Хоча я теж ще з дитиною не повернулася. Бо як згадаю її сльози, коли над нею летіла ракета, а вона саме бігла в бомбосховище, то розумію, що захистити її не в моїх силах.
І да, нашому місту гріх жалітися. Хоча я теж ще з дитиною не повернулася. Бо як згадаю її сльози, коли над нею летіла ракета, а вона саме бігла в бомбосховище, то розумію, що захистити її не в моїх силах.
Вы,прочитав мой пост,поняли в чем вопрос?Ваш ответ я не поняла,как касается к моей проблеме.Зачем писать все,что вам хочется?!!
Я в курсі, я за те, що ця частина міста дуже відрізняється від Левана, Піщаного, Таращанського і Ярмол у плані безпеки (окрім гопників і циган на Ярмолах
).
Знаєте, от йдеш по алейці, і якби не патрулі ТрО, враження, що війни немає. Навіть узбеки повернулись і на ДНС відкрили шавуху)
). Знаєте, от йдеш по алейці, і якби не патрулі ТрО, враження, що війни немає. Навіть узбеки повернулись і на ДНС відкрили шавуху)
Ниже есть ответ.Мы выбирали спонсора правительство Шотландии.Еще можно Уэльса.Они пока заселяют пока так.Какое дальше будет жилье,не знаем
Автор, я теж з БЦ. Забрала доньку і виїхала на початку березня. І ще не повертаємось. Моїй 16, випускний клас. Кожного дня слухаю, що хоче додому. Терпляче пояснюю, що ще рано і ми не повертаємось. Але їй це і тато каже, і бабуся, які лишились в місті. І новини вона гарно вже сама читає і аналізує.
Грубо кажучи, ви її мама і несете зараз повну відповідальність за її життя і забезпечення. І тому лише ви вирішуєте це питання. Авторитет. Все.
Грубо кажучи, ви її мама і несете зараз повну відповідальність за її життя і забезпечення. І тому лише ви вирішуєте це питання. Авторитет. Все.
Ответ дляZelenkа
Я в курсі, я за те, що ця частина міста дуже відрізняється від Левана, Піщаного, Таращанського і Ярмол у плані безпеки (окрім гопників і циган на Ярмолах).
Знаєте, от йдеш по алейці, і якби не патрулі ТрО, враження, що війни немає. Навіть узбеки повернулись і на ДНС відкрили шавуху)
). Знаєте, от йдеш по алейці, і якби не патрулі ТрО, враження, що війни немає. Навіть узбеки повернулись і на ДНС відкрили шавуху)
сумуємо за рідною Білою
Вас и в Шотландии не рай ждет, Вы же это понимаете, я надеюсь?
Языковой барьер, отсутствие квалификации, отсутствие поддержки, другой менталитет, и да, некая дискриминация, потому что при всех усилиях на более-менее хорошую работу при прочих равных выберут местного, а не Вас.
Вас и вашего ребенка ещё долго будет мучать чувство, что вы ’не своя’. Может быть и всю жизнь. Вы должны быть к этому готовы и подготовить дочь.
Языковой барьер, отсутствие квалификации, отсутствие поддержки, другой менталитет, и да, некая дискриминация, потому что при всех усилиях на более-менее хорошую работу при прочих равных выберут местного, а не Вас.
Вас и вашего ребенка ещё долго будет мучать чувство, что вы ’не своя’. Может быть и всю жизнь. Вы должны быть к этому готовы и подготовить дочь.
Мнения, изложенные в теме, передают взгляды авторов и не отражают позицию Kidstaff
Тема закрыта
Похожие темы:
Комментарии к ответу