Паспортный стол• 16 июля 2022
Поговоріть зі мною.
Трималася весь час, трималася, бо все на мені, є ради кого триматися: мала дитина, лежача, нічого не розуміюча, мама і тато, який ледве ноги пересовує. Після Вінниці я просто здалася, нічого не можу робити, закинула все господарство, постійно плачу, хочу просто лежати, щоб ніхто не рухав. Боюсь такого стану, а ще більше страшно за дитину, вона все бачить і сама мовчки грається...Заспокійливі не допомагають, від сліз горло сковує
показать весь текст
44
0
Автор, побудьте в такому стані
От дозвольте собі все - плакати, спати…. Повинно попустити, а як не попустить - то зверніться на лінію психологічної допомоги.
І ще. Потім подумайте про те, що ворог хоче, щоб
наші люди були в такому стані.
От дозвольте собі все - плакати, спати…. Повинно попустити, а як не попустить - то зверніться на лінію психологічної допомоги.
І ще. Потім подумайте про те, що ворог хоче, щоб
наші люди були в такому стані.
1
вот этот канал очень помогает тело расслабить и голову
смотрю появилось новое видео при прогулке у нее
2
Вітаю, дівчата, якщо комусь дуже важко все переживати , то не соромно звернутися до психолога 095 31 699 48 - Наташа, вона працює онлайн безкоштовно.
2
Мене Кременчуг і тепер Вінниця теж шатнули знатно. Тримайтесь, автор, у Вас аж 3є людей, для яких Ви опора! Дозвольте собі ще, наприклад, 1 день посопливити, а далі - до нормального життя!
1
Правильно делаете, что ничего не делаете. За два-три дня катастрофы не случится, а Вам легче станет. У меня похожее было после лечения онко у сына с аутизмом, тоже тот еще коктейль радости. Сейчас в войну накрывает иногда тоже. В тот день когда в Кременчук прилетело, я в то же время была в ТЦ только в Киеве. Мое состояние тоже было понятно какое. Но поплакала, потом силой заставила себя выйти с сыном на прогулку, спустя пару дней отпустило. Ничего не сделаешь, надо жить пока живы.
1
Я зараз теж з дитиною у батьків, мама після онкологічної операции, в батька початкова деменція, агресія. Теж в якомусь ступорі. Невролог виписала антидепресанти, бо я в сльозах була з січня, як маму поклали на операцію, а я підхопила ковід, перенесла тяжко, з ускладненнями на судини та серце. Ми ще й в Харківській області сидимо.
Може, вам до лікаря звернутись, хай випише препарати, бо так загнутись можна самотужки.
Може, вам до лікаря звернутись, хай випише препарати, бо так загнутись можна самотужки.
1
Мнения, изложенные в теме, передают взгляды авторов и не отражают позицию Kidstaff
Тема закрыта
Похожие темы:
Комментарии к ответу