Кума перестала звонить-мы многодетные за границей

Автор, люди приходят в нашу жизнь и уходят. Ее время вышло. И насильно мил не будешь. Примите это и живите дальше

То вже зовсім інша історія.

часто же вы звонили куме.... которая вообще то совсем одна с детьми выехала. Никто вам не завидует. тяжело просто человеку и нет сил на разговоры.

можуть доречі не брати, в мене є знайомий - 6 дітей неповнолітніх, не воював, як війна почалася - пішов у військкомат сам, його ’послали’ сказали, що такі як він не потрібні, най дітей вивозить

виїхав із сім’єю у липні аж, діти малі, одна донечка 10 років решта малеча, наймолодшому 2 рочки виповнилося

Ну почему???

Потому что бесят
Чувство ненависти за то, что я без мужа, а кто-то с мужем. Пусть они сто раз законно выехали, не-на-ви-жу.

Моя кума теж виїхала з чоловіком.
Нас розділяє 200 км, але ми не разу не зустрілись за 7 місяців.
Їм ніколи- то на морько в Італію, то на відпочинок в Амстердам.
Якось тем спільних не має.

Вы исключение.

Тогда и Украины бы в первый месяц войны не стало бы, если бы с двумя детьми все уехали. Странная вы. Конечно странно что и с тремя разрешили...

Не понятно в чем стыд. Они работают и зарабатывают. Они не грабят и не мародерствуют. Или они с соотечественников не должны денег брать? За что стыд?

Аналогично.
И нужды нет в этом и энергии.

Вы странная, человек может быть в шоке, стрессе и депрессии, поэтому у него нет желания ни с кем общаться. Напридумывали себе фигню какую-то.

Хай байки не розказує. Нікуди він не ходив .
В мене знайомий , маючи 6 дітей,на фронті

Ой, а ваш не смог за бабло порешать, сидит в Днепре, а вы беситесь!

Такі дурні ці теми подзвонив-неподзвонив. Ото у вас пробеми. Троє дітей! І знаходити час на дурниці. Правильно вам написали тут, дівчата всі бігають робота-курси-діти-школи-покупки продуктів, день пролітає немає коли й вгору глянути. І так кожен день. А інших дійсно накриває, багато хоч і за кордоном, а вони сидять в новинах весь час, депресують, нічого їм не миле, плачуть, скучають, а їхні знайомі ще «масло підливають» - виїхали, не телефонують. А я собі це питання задаю, а мені хтось зателефонував за цей час ? Спитав як у мене справи? Ніхто! Але реально мене це не задіває, дні летять так швидко, немає і хвилини вільної. І за кордону знаєш всю інформацію, знаєш про всіх своїх знайомих які залишилися в Україні, а спілкуватися крім чоловіка-батьків просто не хочеться ні з ким. Не відчуваєш ні образи ні до кого. Просо такий стан. Проживаєш дні, і не знаєш чи чекати на поверненння додому, чи після нових, де уряд просить українців залишитися перезимувати за кордоном, розумієш, нічого гарного не буде ближчим часом. Знову розчарування. А діти-хлопці ростуть, матері не хочуть привозити у воєнкомат. Просто в кожного свій стрес, за кордоном з’явилися нові друзі-українці, так як живемо поруч чи мову вивчаємо разом на курсах, тому цього спілкування хватає з головою.
А скільки українців приїхало в Англію до спонсорів, із-за дивних обставин (часто досить грубих), змушені були покинути житло за одну ніч, і шукати житло. І це матері з двома дітьми. Такі проблеми є, не описати. Зато подруги з дому сидять тут теми строчать, що виїхали і не спілкуються. А вони три круги Ада вже пройшли, щоб хоч якось влаштуватися, закріпитися. Чи ті табори. Взагалі не позаздриш.

Задовбали ці багатодітні татусі! Прикрились дітьми і відсиджуються, в той час як їх дім хтось інший захищає! Тут, в Україні жили на дитячі гроші, трутні! І ще й під час війни ’свєзло’ злиняти!
Я б теж не спілкувалась з вами!!!

Да, вам лучше, чем ей. Гордитесь, что настрогали вовремя.

Даже не пробовал. Конечно бешусь, а что мне порадоваться за чужих здоровых не многодетных безпроблемных?

Ой, хватит всем вот это в глаз тыкать. У всех своих проблем полно.

Ну да, давайте всех граждан закроем в стране и пусть гибнут семьями. Зато не уехали.

Так, в мене також син , 18 років , навчається в Америці, ну, пощастило , пристроїли добрі люди . Хотів на зимові канікули приїхати додому , придивлявся білети по знижці за 140-190 євро . Так ні, через цих грьобаних липових куплених «студентів» і бізнесменів, які це провертали , випускаючи здорових бугаїв з-за кордон , дитина не зможе приїхати додому . Та й ті студенти , які поступили в іноземні вузи , не зможуть через це навчатись (((. Як завжди в нашій країні страждають не ті люди ((.

Я свого чоловіка за чоловіка не сприймала б , якби він втік з-за кордон , купуючи липові довідочки .

Не все и на войне. Всех граждан и не берут на войну. Кто то и работать должен.

Одразу видно, що у вас не троє дітей) Багатодітні хіба що за продуктами можуть сходити погуляти. Легко казати, що комусь легше з трьома, коли у вас 1-2. Я в Україні кругом ходила з дітьми і тепер за кордоном так само. Чоловік дуже багато працював. Третю дитину я б вже не потягнула. Я це чудово усвідомлюю і багатодітних не чіпаю. Мені неприємні мами з бабусями, які ’все самі’, і ті, кому спокою не дають багатодітні. Ось ці категорії для мене трешові. Багатодітні користуються своїм законним правом.

У мене 3, але ми не підпадаємо під цю категорію, бо старшій більше 18.
Це я до того, що не треба мені розказувати, як важко з трьома.
Між одним і двома велика різниця, між 2 і 3 -ніякої

Ну и какие у вас проблемы?
Яйца по 70 грн или сумку не ту купила?

Да ладно. Как раз война показала истинное лицо людей.
Настоящая подруга сказала бы: хорошо, хоть у тебя муж с мамой помогают, а то бы тебе тоже тяжко было, как мне одной с детьми. И не перестала бы общаться из-за этого.

Сорі, не вгадала з вами) Але все одно не можу з вами погодитись, що 2 - те саме, що і 3. Це час і гроші, як мінімум. Ну, і тут пишуть, що однодітних прирівняти до багатодідних. Тоді вже бездітних прирівняти треба.

Как-то гаденько звучит. Сочувствия от всех не ждем, но и вот такие высказывания это очень мерзко.

Просто перестати випускати багатодітних.