Гладковыбритый шишун• Изменено 15 ноября 2022
"Сутінки в місті". Як вам ця картина? Опишіть свої асоціації
Прочитала про неї в фейсбуці та тепер теж не можу відірватися від екрану. Така гірка ностальгія за дитинством, стільки спогадів відразу. Точнісінько такий двір на Бельфорському бульварі в Запоріжжі був, там жила моя подружка. Я зі свого лівого берега іздила до неї в гості на правий, ми сиділи на балконі з кавою та цигарками, вона як раз почала захоплюватися індуїзмом та дуже любила переказувати Веди. І вже й та кава охолола, і цигарки скінчилися, а ми все говоримо, говоримо, я більше слухаю, бо нічого не розуміюся на тих Ведах. А вона аж горить від нових знань, як 100-ватна лампочка. І мені так тепло від неї, так затишно. І вже темно зовсім стає і стежка між домами ледь помітна - пора додому, бо ще годину на маршрутці пиляти до своїх дев´ятиповерхівок. А там мама вдома "бубубу знов курила, коли ти накурися вже" вигризає мозок і трамваї грюкають за вікнами, які в депо котяться, а в Марини така тиша. Лише вікна навпроти, стежка та ми на тому балконі. Життя нас розкидало, не бачилися близько 20 років...
А ще в такому дворі я жила в Києві, на Чоколівці. Але взагалі ніяких відчуттів та емоцій, окрім спогадів, що одразу смажили шашлики з сусідами за трансформаторною будкою та я там постійно підклеювала шпалери в квартирі, бо відвалювалися
Напишіть, що вам згадується при погляді на цю картину? Або які думки взагалі?
А ще в такому дворі я жила в Києві, на Чоколівці. Але взагалі ніяких відчуттів та емоцій, окрім спогадів, що одразу смажили шашлики з сусідами за трансформаторною будкою та я там постійно підклеювала шпалери в квартирі, бо відвалювалися
Напишіть, що вам згадується при погляді на цю картину? Або які думки взагалі?
показать весь текст
6
42
0
Студентство, невелике містечко.
Прийшла з пар, сама вдома на зйомні квартирі.
Вечоріє, треба до магазину, але так холодно.
Натягаю будь-що, лінзи вдягати лінь, тому бабські окуляри, в яких лише вдома і то зранку ходжу…
Рівно 327 кроків до ларька з хлібом, але там беру не хліб, а печиво пісочне Зірочка, з серединкою з повидла. Потім у рибний магазинчик - там копчена мойва. І додому.
Вже майже половину кроків - хай тобі грець, модні дівки з потоку, йдуть завжди розкішні, регочуть. А я шию в куртку, руки в кишені, очі поглибше за окуляри - то не я. Головне, добігти останні кроки та шурнути у під‘їзд, поки не впізнали.
Вже на ранок я буду красива, звісно на підборах та в короткій спідниці. Дещо зарозуміла відмінниця, котра вміє забалакати прєпода так, щоб елегантно зірвати пару.
А поки - ще 24 сходинки на другий поверх, і Зірочка, і копчена мойва… 😊
Прийшла з пар, сама вдома на зйомні квартирі.
Вечоріє, треба до магазину, але так холодно.
Натягаю будь-що, лінзи вдягати лінь, тому бабські окуляри, в яких лише вдома і то зранку ходжу…
Рівно 327 кроків до ларька з хлібом, але там беру не хліб, а печиво пісочне Зірочка, з серединкою з повидла. Потім у рибний магазинчик - там копчена мойва. І додому.
Вже майже половину кроків - хай тобі грець, модні дівки з потоку, йдуть завжди розкішні, регочуть. А я шию в куртку, руки в кишені, очі поглибше за окуляри - то не я. Головне, добігти останні кроки та шурнути у під‘їзд, поки не впізнали.
Вже на ранок я буду красива, звісно на підборах та в короткій спідниці. Дещо зарозуміла відмінниця, котра вміє забалакати прєпода так, щоб елегантно зірвати пару.
А поки - ще 24 сходинки на другий поверх, і Зірочка, і копчена мойва… 😊
1
Сразу кажется, что это один из старых безликих, совковых домов какого-нибудь неблагополучного р-на Киева.
1
В таком же районе в Мариуполе прошло и мое детство. У бабушки была квартира в такой хрущевке. А я часто у нее жила. Во дворе много детей было, даже с соседних домов к нам прибегали. Часто у нас дома были гости. Бабушка очень вкусно готовила и всегда принимала моих друзей. Возможно это российский художник,но такие районы были везде в то время. Даже в Прибалтике их полно
Ні це не Київ, це зображення росії,
в цій картині кожен росіянин впізнає своє місто. А автор вирішила довести, що українці згадують свою вулицю й дитинство, дивлячись на орківщину
в цій картині кожен росіянин впізнає своє місто. А автор вирішила довести, що українці згадують свою вулицю й дитинство, дивлячись на орківщину
Ну вы смешные. Таких хрущевок полно в каждом городе бывшего совка. Они есть и во всех бывших республиках ссср
1
моя ассоциация родом из детства.. это холод и голод..
Когда зимой нужно было идти домой после уроков (7 км), и когда в это время ты только вышел из школы, голодный, в мороз.. И одно на уме, побыстрее добраться домой до темноты, но понимаешь, что это нереально..
И когда видишь эти светящиеся окна, то начинаешь завидовать тем, кто уже дома и в тепле..
Когда зимой нужно было идти домой после уроков (7 км), и когда в это время ты только вышел из школы, голодный, в мороз.. И одно на уме, побыстрее добраться домой до темноты, но понимаешь, что это нереально..
И когда видишь эти светящиеся окна, то начинаешь завидовать тем, кто уже дома и в тепле..
Мнения, изложенные в теме, передают взгляды авторов и не отражают позицию Kidstaff
Тема закрыта
Похожие темы:
Комментарии к ответу