Отцьі и дети

Давно виникла причина цієї теми, але все не створювала її тут. Бо сподівалась, що зможу зрозуміти як вирішити цю ситуацію.
Опишу. Ситуація між мною і батьками. Живемо в різних обласних центрах.
Дотримуюсь ведичного віросповідання. Є велика кількість відмінностей з моїми батьками.
Недавно розлучилась і мої батьки плекали надію, що я повернусь до християнства, але я їм чітко дала зрозуміти, що до християнства я не буду повертатись, а залишають у ведизмі, як і була.
Моїх батьків напружує не тільки вегетаріанство і відсутність алкоголю в моєму житті, а й постійно поздоровляють з світами християнськими (навіщо мені це? і постійні вказівки "ти ж нічого сьогодні не роби, бо...")
І тепер після розлучення, мені мама заявила, щоб я не сміла шукати своїх однодумців в місті, де я народилась і де вони зараз і живуть. Щоб там не проводила ніякі "обряди" і ніхто не знав, що в мене інша віра.
Раніше так різко вона не говорила, а тепер...певно розуміє, що я можу повернутись в батьківську квартиру.
Але своїми словами....в мене жодного бажання не тільки повертатись, але і їхати туди. чому я повинна никатись, коли мені щось потрібно зробити?
Щоб ви сказали батькам на такі їх ідеї і вимоги? їхали б ви на місяць відпустки до них в такому випадку?