Видели новость? В КМА запрещено разговаривать на русском языке. Вообще. Речь не об учёбе, а о бытовом общении в стенах учебного заведения, даже просто студентам между собой.
И я думаю, что это первая ласточка, сейчас остальные ВУЗы тоже подтянутся.
Как вы к этому относитесь, интересно?
И я думаю, что это первая ласточка, сейчас остальные ВУЗы тоже подтянутся.
Как вы к этому относитесь, интересно?
показать весь текст
9
364
0
Вот интересно, почему ни за 8 лет войны на Донбассе, ни за почти год полно масштабной войны, никто из тех, кто против притеснений на почве языка, ни разу не создал тему: в Херсоне, Изюме, Мелитополе, Донецке и т.д. меняют программу обучения, переучивают учителей, меняют украинскую программу на российскую, избавляются от книг на украинском и прочее из области отмены всего украинского.
Почему озабоченность работает только по поводу русского языка?
Почему если кого и ущемляют, то только русскоязычных на этой земле?
Почему озабоченность работает только по поводу русского языка?
Почему если кого и ущемляют, то только русскоязычных на этой земле?
31
Ставлюсь як до лицемірства.
Аж поки Квіт сам привселюдно не скаже, що у 2015 рішення Міністерства освіти під його керівництвом перестати викладати історію України, українську мову, історію української культури в українських вишах - це було шкідництво на користь московії.
Кому цікаво, пригадайте як це було
Обурення науково-освітянської спільноти та широкої громадськості викликала загроза обмеження або ліквідації викладання у вишах історії України, української мови, історії української культури, філософії та інших дисциплін як обов’язкових після скасування згаданого вище наказу № 642, що регламентував його. Посилювали занепокоєння громадськості безвідповідальні й необґрунтовані заяви очільників МОН про «скасування» суспільно-гуманітарних предметів у ВНЗ, «низький» рівень їх викладання, відсутність зацікавленості ними студентів, про те, що вони суперечать «ідеології європейської інтеграції» вищої освіти тощо. Усе це спричинилося до низки виступів та публікацій у ЗМІ, численних листів, заяв, звернень громадян, наукових установ, вищих навчальних закладів до влади. Наймасовішим виявилося «Звернення науковців» до президента та очільників вищих державних органів, під яким підписалося понад 240 науковців та освітян із різних регіонів України. Основною вимогою було не допустити вилучення суспільно-гуманітарних предметів, і насамперед історії України, як обов’язкових із навчального процесу вишів.
Не менш важливою була «Заява дослідників історії Південної України щодо чиновницьких планів фактично скасувати обов’язкове вивчення історії України у вищих навчальних закладах» від 29 січня 2015 року, яку підписали 144 науковці.
Не можна не погодитися з тим, що в умовах російської воєнної агресії проти України, яка супроводжується безприкладною ідеологічною та інформаційною експансією, викладання історії України стає надзвичайно важливим і вкрай необхідним засобом захисту державних інтересів у духовній сфері. Воно є особливо актуальним на Сході та Півдні, які путінські ідеологи та пропагандисти трактують як «Новоросію». При цьому слід усвідомлювати, що ідеї «русского міра» мають достатньо сприятливий ґрунт для поширення і в інших регіонах України. Тому жодними гаслами – чи то «економії коштів», чи «розширення самостійності вишів» – або сумнівними посиланнями на європейський досвід не можна приховати антидержавницьку сутність намірів чиновництва скасувати нормативний характер вивчення історії України у вищих навчальних закладах. Ці наміри без перебільшення є злочином проти українського державотворення і формування національної свідомості суспільства. Ось чому саме намагання не допустити вилучення суспільно-гуманітарних дисциплін як обов’язкових стало головною вимогою в усіх закликах і зверненнях небайдужих громадян із цього приводу.
Аж поки Квіт сам привселюдно не скаже, що у 2015 рішення Міністерства освіти під його керівництвом перестати викладати історію України, українську мову, історію української культури в українських вишах - це було шкідництво на користь московії.
Кому цікаво, пригадайте як це було
Обурення науково-освітянської спільноти та широкої громадськості викликала загроза обмеження або ліквідації викладання у вишах історії України, української мови, історії української культури, філософії та інших дисциплін як обов’язкових після скасування згаданого вище наказу № 642, що регламентував його. Посилювали занепокоєння громадськості безвідповідальні й необґрунтовані заяви очільників МОН про «скасування» суспільно-гуманітарних предметів у ВНЗ, «низький» рівень їх викладання, відсутність зацікавленості ними студентів, про те, що вони суперечать «ідеології європейської інтеграції» вищої освіти тощо. Усе це спричинилося до низки виступів та публікацій у ЗМІ, численних листів, заяв, звернень громадян, наукових установ, вищих навчальних закладів до влади. Наймасовішим виявилося «Звернення науковців» до президента та очільників вищих державних органів, під яким підписалося понад 240 науковців та освітян із різних регіонів України. Основною вимогою було не допустити вилучення суспільно-гуманітарних предметів, і насамперед історії України, як обов’язкових із навчального процесу вишів.
Не менш важливою була «Заява дослідників історії Південної України щодо чиновницьких планів фактично скасувати обов’язкове вивчення історії України у вищих навчальних закладах» від 29 січня 2015 року, яку підписали 144 науковці.
Не можна не погодитися з тим, що в умовах російської воєнної агресії проти України, яка супроводжується безприкладною ідеологічною та інформаційною експансією, викладання історії України стає надзвичайно важливим і вкрай необхідним засобом захисту державних інтересів у духовній сфері. Воно є особливо актуальним на Сході та Півдні, які путінські ідеологи та пропагандисти трактують як «Новоросію». При цьому слід усвідомлювати, що ідеї «русского міра» мають достатньо сприятливий ґрунт для поширення і в інших регіонах України. Тому жодними гаслами – чи то «економії коштів», чи «розширення самостійності вишів» – або сумнівними посиланнями на європейський досвід не можна приховати антидержавницьку сутність намірів чиновництва скасувати нормативний характер вивчення історії України у вищих навчальних закладах. Ці наміри без перебільшення є злочином проти українського державотворення і формування національної свідомості суспільства. Ось чому саме намагання не допустити вилучення суспільно-гуманітарних дисциплін як обов’язкових стало головною вимогою в усіх закликах і зверненнях небайдужих громадян із цього приводу.
7
Вы прикалываетесь? Моя племянница учится уже год почти в немецкой школе, где много украинцев. Дети между собой на переменах общаются на своём языке и никто им не запрещает.
23
В Польщі на роботі українським працівникам рекомендовано використовувати тільки польську. Усі нормально сприймають. Вдома хоч китайською мовою спілкуйтесь.
4
Ответ дляlilykas
Накінець ,бо мої рідні розмовляють українською,бабусі і дідусі розмовляли.А нас ганьбили і обзивали жлобами,якщо в Києві розмовляли українською.Слава Україні!
О, ще раз підтверджує моб теорію про те, що ’ушемльрнні’ нарешті можуть відірватись. Мої рідні розмовляли в розмовляють українською, я розмовляю украхкськлю... Ніколи не почувалась приниженою через мову і завжди нею гордилась, навіть якщо якісь не дуже розумні люди намагались цим спекулювати. В моєму оточенні швидко ставало модним розмовляти українською і престижним бути родом з села. Тепер мені також всерівно, хто і як розмовляє. Не ламавши себе тоді не маю що компенсувати зараз.
Так от питання. Чи справді справа в російськомовних???
Так от питання. Чи справді справа в російськомовних???
10
это абсурд!
мои личные разговоры никого не касаются где бы я не была.
таких законотворцев можно засудить хоть в европейском суде. надеюсь, хоть кто-то умный прищучит это беззаконие.
мои личные разговоры никого не касаются где бы я не была.
таких законотворцев можно засудить хоть в европейском суде. надеюсь, хоть кто-то умный прищучит это беззаконие.
19
Я маю громадянство України, тут мешкаю і нікуди не тікаю. Допомогаю по-можливості ЗСУ і всією душею вболіваю за Україну, з повагою відношусь до людей як україномовних, так і російськомовних, бо так склалося географічно, що регіон з якого я розмовляє російською. Я двома руками за навчання українською, принципово дивлюсь фільми, слухаю музику тільки!україньською і моя дитина теж, і ніякою російською, але як спілкуватися мені з моєю сім´єю та знайомими - моя особиста справа і куди мені їхати чи не їхати теж. І вас уе не стосується. Але все одно є люди, які роблять мовний срач і ви, судячи з всього, до них маєте пряме відношення.
11
Ну вот застукали например. Что дальше? Воспитательная беседа по поводу того что человек говорит на родном языке? Он ведь не на паре говорит.
3
В побуті на здоров*я. Це навчальний заклад, вас не влаштовує його політика? шукайте інший вуз, будь який, навіть в інші країні. Вас не закривають як у підарасії, вам відкритий весь світ. Амінь.))
3
Да пофіг їм на вашу думку, не подобається- в районну задрипану школу до дітей алкашів, ніхто ж не тримає.
3
А ссать в академии можно уриной обычной или розовым отваром , прописано ?
Это че за гестапо и нарушение свобод человека , дело не в языке , дело в том прививка в лоб была обязательна , сейчас новое обязательство … а не под🤬
Это че за гестапо и нарушение свобод человека , дело не в языке , дело в том прививка в лоб была обязательна , сейчас новое обязательство … а не под🤬
29
Ответ дляlilykas
Накінець ,бо мої рідні розмовляють українською,бабусі і дідусі розмовляли.А нас ганьбили і обзивали жлобами,якщо в Києві розмовляли українською.Слава Україні!
Підтримую!
Скільки років українську вважали мовою ’селюків’? Скільки років принижували україномовних у рідній країні?
Нарешті спілкування російською стає моветоном
Скільки років українську вважали мовою ’селюків’? Скільки років принижували україномовних у рідній країні?
Нарешті спілкування російською стає моветоном
8
Нормальный университет - это центр знаний, а не запретов. Значит это уже не место учебы, а что-то другое. Вспоминается Оруэлл
23
Мнения, изложенные в теме, передают взгляды авторов и не отражают позицию Kidstaff
Тема закрыта
Похожие темы:
Комментарии к ответу