ВернитеВалеру• 29 января 2023
А у вас була своя кімната в дитинстві?
Я не вважала моє дитинство найкращим , але деякі моменти просто заховала куди подалі. І переконала, що в мене було норм дитинство.
А тут почала працювати з психотерапевтом і.... Ні, вона не налаштовує проти батьків. Навпаки, йдемо до того, щоб я дійсно їх прийняла, пробачила і налагодила стосунки.
В мене не те, що не було кімнати. В мене не було мого місця. Я коли це зрозуміла, моя внутрішня дитина волала від нерозуміння: а навіщо взагалі було мене народжувати? Ні, в мене батьки не маргінали якісь. Це начитані, освідченні люди. В селі майже інтелігенція. Папі навіть пропонували посаду голови сільради.
Жили в будинку з дідусем, бабусею і прабабусею. Я постійно спала то з бабусею, то з дідусем. Потім в залі. Але потрібно було встигнути постелити поки дідусь не прийшов дивитися телевізор. Бо потім до нього що говори, що ні- він мене ігнорував. В до народження молодшої сестри - не спускав мене з рук, розповідав мені казки. Потім мене неначе не стало. Коли приїжджали гості ( тітки, двоюрідні брати і сестра) то мені ще доводилося шукати де лягти.
При цьому я вчилася на відмінно, закінчила школу з золотою медаллю. З хлопцями не гуляла. Хоча мамі постійно розповідали , що я заграю з старшими хлопцями. І вона сварила мене " гуляща". В дійсності я боялася вийти з класу, бо деякі старшокласники мене зажимали в куток. А я сама не могла відбитися і від вчителів допомоги не було. Ну хіба розповісти мамі яка я ....гуляща.
Я довго це все ховала в собі. Робила вигляд, що нормальні відносини з батьками, що я доросла , самодостатня жінка. А по факту піймала себе на тому, що в середині я десь застрягла в тому часі і верещу від образи і нерозуміння. Декілька разів пробувала пройти практики зцілення внутрішньої дитини. А я не можу зайти в дім. Або заходжу , а там пусто. Просто все чорне.
Навіщо я це все пишу? Не знаю. Так хочеться комусь сказати. Батькам немає сенсу. Намагалася декілька разів поговорити. " Невдячна, гуляща, погана донька". Але при цьому " чому ж ти так далеко від нас заїхала і ми ж тебе вже півтора року не бачили". Бо мені не так боляче тільки по телефону і на другому континенті від вас
А тут почала працювати з психотерапевтом і.... Ні, вона не налаштовує проти батьків. Навпаки, йдемо до того, щоб я дійсно їх прийняла, пробачила і налагодила стосунки.
В мене не те, що не було кімнати. В мене не було мого місця. Я коли це зрозуміла, моя внутрішня дитина волала від нерозуміння: а навіщо взагалі було мене народжувати? Ні, в мене батьки не маргінали якісь. Це начитані, освідченні люди. В селі майже інтелігенція. Папі навіть пропонували посаду голови сільради.
Жили в будинку з дідусем, бабусею і прабабусею. Я постійно спала то з бабусею, то з дідусем. Потім в залі. Але потрібно було встигнути постелити поки дідусь не прийшов дивитися телевізор. Бо потім до нього що говори, що ні- він мене ігнорував. В до народження молодшої сестри - не спускав мене з рук, розповідав мені казки. Потім мене неначе не стало. Коли приїжджали гості ( тітки, двоюрідні брати і сестра) то мені ще доводилося шукати де лягти.
При цьому я вчилася на відмінно, закінчила школу з золотою медаллю. З хлопцями не гуляла. Хоча мамі постійно розповідали , що я заграю з старшими хлопцями. І вона сварила мене " гуляща". В дійсності я боялася вийти з класу, бо деякі старшокласники мене зажимали в куток. А я сама не могла відбитися і від вчителів допомоги не було. Ну хіба розповісти мамі яка я ....гуляща.
Я довго це все ховала в собі. Робила вигляд, що нормальні відносини з батьками, що я доросла , самодостатня жінка. А по факту піймала себе на тому, що в середині я десь застрягла в тому часі і верещу від образи і нерозуміння. Декілька разів пробувала пройти практики зцілення внутрішньої дитини. А я не можу зайти в дім. Або заходжу , а там пусто. Просто все чорне.
Навіщо я це все пишу? Не знаю. Так хочеться комусь сказати. Батькам немає сенсу. Намагалася декілька разів поговорити. " Невдячна, гуляща, погана донька". Але при цьому " чому ж ти так далеко від нас заїхала і ми ж тебе вже півтора року не бачили". Бо мені не так боляче тільки по телефону і на другому континенті від вас
показать весь текст
13
361
0
здоровая психика уже давно пережевала те проблемы, сделала выводы, простила и отпустила. а нездоровая копается и специально давит ножом на давно загоєні рани
3
а тут не нужно быть идеальной, нужно быть просто добрее. добрый человек быстро забывает обиды. тем более на родителей. ’почитай Отца и Мать’ одна из десяти заповедей, на равне с ’не убий’ и ’не укради’.
да и нужно быть занятой. когда куча дел, семья, дом, быт, работа, то времени даже моргать нету, не то что думать там о событиях столетней давности
да и нужно быть занятой. когда куча дел, семья, дом, быт, работа, то времени даже моргать нету, не то что думать там о событиях столетней давности
2
Не было.
Киев. 1к маленькая очень квартирка (гостинку, ну туалет,ванная,кухня свои). Мой диван и диван родителей.
Да,личного пространства не было. В 18 вышла замуж и ушла. Сейчас поражаюсь,как так жила. Ведь телевизор не посмотришь, свет не включишь. Когда стала старше,то читала книги на кухне. И ночами принимала долго ванну, чтобы побыть одна,послушать тихо музыку на плеере или магнитофоне,которая нравилась.
Про разговоры с кем-то о личном и речи не было. Мама все слышала и слушала
Киев. 1к маленькая очень квартирка (гостинку, ну туалет,ванная,кухня свои). Мой диван и диван родителей.
Да,личного пространства не было. В 18 вышла замуж и ушла. Сейчас поражаюсь,как так жила. Ведь телевизор не посмотришь, свет не включишь. Когда стала старше,то читала книги на кухне. И ночами принимала долго ванну, чтобы побыть одна,послушать тихо музыку на плеере или магнитофоне,которая нравилась.
Про разговоры с кем-то о личном и речи не было. Мама все слышала и слушала
3
Я ж і говорю, в реальному житті це не анонімно на порадниці писати)
Це тут можна бути ідеальною, з чудовою фігурою, з купою грошей, з молодим класним чоловіком, доброю, самодостатньою, продвинутою і ТД. Все рівно ніхто не знає що там в реальності. )
Це тут можна бути ідеальною, з чудовою фігурою, з купою грошей, з молодим класним чоловіком, доброю, самодостатньою, продвинутою і ТД. Все рівно ніхто не знає що там в реальності. )
1
Читаю некоторые ответы и мне, ребенку жившему в 1к с родителями, кажется раем жить в зале (гостиной). Хотя бы ночь твоя или с братом и сестрой. Лучше так)) но это мое мнение.
Кстати, у нас в доме все так жили. У некоторых было и по 2-3 детей...
Кстати, у нас в доме все так жили. У некоторых было и по 2-3 детей...
Знаєте, а я читаю і думаю, що дуже вірно, що зараз почали думати що дітей можна народжувати тільки маючи їм, хоча б на двох з братом/ сестрою окрему кімнату. А не як більшість раніше: народжуємо, а де і як вони будуть то таке.
До речі, в мене майже у всих знайомих, однокласників були свої кімнати. Бо в селі на той момент можна було побудувати окремий будинок. І молоді сім´ї в основному так і робили.
До речі, в мене майже у всих знайомих, однокласників були свої кімнати. Бо в селі на той момент можна було побудувати окремий будинок. І молоді сім´ї в основному так і робили.
2
Ответ длямимАпроходила
Автор, а Ви впевнені, що от прям проблема саме у відсутності своєї кімнати? В мене теж не було своєї кімнати і якось мені це взагалі не завадило стати цілком самодостатньою людиною, реалізуватися у різних сферах життя 
Я до психологів ставлюсь цілком адекватно, аби був норм психолог. Бо маю подругу, яка викинула купу грошей за півтора роки терапії. Толку немає жодного, вона це сама визнала і кинула ту справу.
Я до психологів ставлюсь цілком адекватно, аби був норм психолог. Бо маю подругу, яка викинула купу грошей за півтора роки терапії. Толку немає жодного, вона це сама визнала і кинула ту справу.
Вы текст поста вообще читали?
А Ви впевнена, що спати з дідусем або щоносі шукати місце для сну це не проблема?
А Ви впевнена, що спати з дідусем або щоносі шукати місце для сну це не проблема?
2
вы немного с темы ушли. я говорю не за порадниць и даже не за себя.таких людей много и глупо думать, что каждый человек думает и переживает о своем несчастливом детстве или несчастливых моментах из детства и не может его отпустить
Да,Вы правы.
Правда, я была одна. Но в основном у всех были братики и сестрички. Даже у тех,кто жил в общежитии.
Сейчас люди более ответственно относятся к рождению детей и есть много видов контрацептивов. Таблетки, спирали и прочее. Мне кажется,что это тоже немаловажно. Ну и сексуальная грамотность. Лучшая подруга моей мамы забеременела вторым ребенком сразу после родов первого ребенка. Она думала,что если кормит грудью и нет месячных,то забеременеть невозможно
Правда, я была одна. Но в основном у всех были братики и сестрички. Даже у тех,кто жил в общежитии.
Сейчас люди более ответственно относятся к рождению детей и есть много видов контрацептивов. Таблетки, спирали и прочее. Мне кажется,что это тоже немаловажно. Ну и сексуальная грамотность. Лучшая подруга моей мамы забеременела вторым ребенком сразу после родов первого ребенка. Она думала,что если кормит грудью и нет месячных,то забеременеть невозможно
Так просто ж тема від дорослої людини про дитячі травми. Відповідно і коментарі в стилі ’ ой що тут такого, цаца’. Якби тема була : живу з чоловіком, свекрами і його бабусею в будинку на 4 кімнати , ми з чоловіком в одній, в одній свекор, в іншій свекруха з бабусею. Старша донька спить з бабусею на дивані. Четверта кімната спільна, там немає де спати. Вагітна другою.
От там би коментарі були абсолютно інші і ніхто б не написав що це норма. Було б купа 💩💩💩💩.
От там би коментарі були абсолютно інші і ніхто б не написав що це норма. Було б купа 💩💩💩💩.
7
Ні, я якраз по темі. Що це тут можна написати що завгодно і з розумним видом писати поради. А по факту бути такою ж травмованою людиною. Просто не кожен має сміливість про це сказати. Простіше ж хоча б тут, на словах, бути такою ідеальною. Я вам і відповіла: я не ідеальна. І у мене вистачає сміливості не вигадувати ідеальне життя навіть анонімно
1
тоесть по вашему мнению, каждый, абсолютно каждый человек, у кого было сложное дество, вспоминает об этом постоянно и беспокоится на этот счет? смею вас разочаровать, это реально не так. и вопрос не в идеальносьи. многие действительно забыли, отпустили и живут дальше, решая РЕАЛЬНЫЕ проблемы, а не те, что были давно.
1
У мене був свій розкладний диван і поличка для книг. В однокімнатній квартирі де жила з сестрою і батьками. Навіть туалету не було. Туалет на вулиці. З цього часу звичка лежати накритою з головою . З телефоном або просто.
1
Реальні проблеми?) Не смішіть. Ви вже який коментар поспіль витрачаєте час і пишете коментар не знайомій людині на анонімному форумі. Звідки ви знаєте чи я реальний персонаж, чи троль , який просто пише заради кількості коментарів?
Ось ваше реальне життя . Ви навіть не свої проблеми, а хз кого намагаєтеся вирішити. Втікаючи від реального життя.
Ось ваше реальне життя . Ви навіть не свої проблеми, а хз кого намагаєтеся вирішити. Втікаючи від реального життя.
3
До 10 лет не было, потом была - папа накопил на квартиру, съехали от бабушки с дедушкой. Но папа хорошо получал, знакомый помог устроиться. А так бы и жили так же. Так что это бред, что люди должны сначала купить квартиру, потом рожать. Многие с нашими зарплатами просто не могут купить - им не рожать?
1
Це ніби барак чи як?
Бо я думала,що якщо немає в квартирі туалету,то хоча б на спільному коридорі
Бо я думала,що якщо немає в квартирі туалету,то хоча б на спільному коридорі
Ответ дляВернитеВалеру
Реальні проблеми?) Не смішіть. Ви вже який коментар поспіль витрачаєте час і пишете коментар не знайомій людині на анонімному форумі. Звідки ви знаєте чи я реальний персонаж, чи троль , який просто пише заради кількості коментарів?
Ось ваше реальне життя . Ви навіть не свої проблеми, а хз кого намагаєтеся вирішити. Втікаючи від реального життя.
Ось ваше реальне життя . Ви навіть не свої проблеми, а хз кого намагаєтеся вирішити. Втікаючи від реального життя.
и что?? дело разве во мне? или речь о мне?
вы с темы на тему перескакиваете. какая то явная нестабильность у вас психологическая))) раз уж вы перешли на личности))
то одно, то второе, то третье, не знаете за что зацепить, мечетесь как белка в колесе. релакс))
вы с темы на тему перескакиваете. какая то явная нестабильность у вас психологическая))) раз уж вы перешли на личности))
то одно, то второе, то третье, не знаете за что зацепить, мечетесь как белка в колесе. релакс))
отлично, вот видите, можете, если хотите)) теперь так же легко сделайте релакс в сторону прошлого. и вуаля!)
курс психотерапии окончен. с вас 500 грн
курс психотерапии окончен. с вас 500 грн
1
Ответ дляКаяспер
отлично, вот видите, можете, если хотите)) теперь так же легко сделайте релакс в сторону прошлого. и вуаля!)
курс психотерапии окончен. с вас 500 грн
курс психотерапии окончен. с вас 500 грн
Ти її послав, а вона ніяк не посилається.
Але я вже банками навчена і не напишу прямо куди вам підти. Хоча шкода. Інакше бачу не доходить (
Але я вже банками навчена і не напишу прямо куди вам підти. Хоча шкода. Інакше бачу не доходить (
Я давно пончла, что нужно ходить, сидеть ровно. Беречь свой позвоночник. В самые сложные времена поддержит только он. Позвоночник...
1
В мене ніколи не було своєї кімнати.
Нас у батьків було двоє.
Жили з братом у одній прохідній кімнаті завжди, а коли приїжджали до бабусі, а приїжджали часто - всі вихідні і івсе літо - всі були в одній єдиній кімнаті - нас четверо дітей, бабуся, її сестра, та дідусь.
З братом різниця 4 роки, я старша
З 4 років в няньках. В старшу групу садочку ходила сама і вела братика.
Тато пив, бив, мене не сприймав, бо я дівчина. Я теж відмінниця - бив за ’4’.
Бив коли я сміялася - не можна було.
В 16 років я поступила в технікум, і стала жити окремо і самостійно повністю. Висказала все татові, покривала, мені полегшило і більше образ не було. Просто рідко приїжджала.
В 20 повернулась, почала працювати і утримувала всю сім´ю, бо в мене була найстабільніше зарплата, щомісяця, а в мами і тата раз в пів року.
Ніхто мене вже не чіпав (спробували б), стосунки були нормальні.
З мамою завжди були нормальні, але мама папу боялась
Мені тепер 45. Двоє дітей. Мами вже немає, брата теж.
Немає в мене жодних образ ні на кого. Моє життя я зробила сама, потім з чоловіком, і воно мені подобається.
З татом відмінні стосунки.
А про кімнату я взагалі не думала ніколи.
Ну так жили. З братом малими бились, старшими дружили. Інколи ліжка ділили та шафу) В селі взагалі ділити було нічого - хто з ким спав було зрозуміло - брат з двоюрідним братом , я з сестрою. Нам весело було. Коли приїжджали батьки - спали ’покотом’ поперек дивану. Не пам´ятаю, щоб я над цим заморочквалась.
Нас у батьків було двоє.
Жили з братом у одній прохідній кімнаті завжди, а коли приїжджали до бабусі, а приїжджали часто - всі вихідні і івсе літо - всі були в одній єдиній кімнаті - нас четверо дітей, бабуся, її сестра, та дідусь.
З братом різниця 4 роки, я старша
З 4 років в няньках. В старшу групу садочку ходила сама і вела братика.
Тато пив, бив, мене не сприймав, бо я дівчина. Я теж відмінниця - бив за ’4’.
Бив коли я сміялася - не можна було.
В 16 років я поступила в технікум, і стала жити окремо і самостійно повністю. Висказала все татові, покривала, мені полегшило і більше образ не було. Просто рідко приїжджала.
В 20 повернулась, почала працювати і утримувала всю сім´ю, бо в мене була найстабільніше зарплата, щомісяця, а в мами і тата раз в пів року.
Ніхто мене вже не чіпав (спробували б), стосунки були нормальні.
З мамою завжди були нормальні, але мама папу боялась
Мені тепер 45. Двоє дітей. Мами вже немає, брата теж.
Немає в мене жодних образ ні на кого. Моє життя я зробила сама, потім з чоловіком, і воно мені подобається.
З татом відмінні стосунки.
А про кімнату я взагалі не думала ніколи.
Ну так жили. З братом малими бились, старшими дружили. Інколи ліжка ділили та шафу) В селі взагалі ділити було нічого - хто з ким спав було зрозуміло - брат з двоюрідним братом , я з сестрою. Нам весело було. Коли приїжджали батьки - спали ’покотом’ поперек дивану. Не пам´ятаю, щоб я над цим заморочквалась.
2
Мнения, изложенные в теме, передают взгляды авторов и не отражают позицию Kidstaff
Тема закрыта
Похожие темы:
Комментарии к ответу