Наполеон Бонапарт• 29 января 2023
Насваріть мене, дуже завжди за все переживаю.
Маю дуже дурний характер. Завжди за все переживаю, і завжди малюю собі найгірший варіант.
Наприклад, дитина бліда, вже давно, бо худа і тому бліда. Ще й мало гуляє. Здала аналіз, гемоглобін 126, їжа різноманітна. Лікар сказала все ок, я ще здавала різні інші показники. Але заспокоїтись так і не можу, хочеться ще щось здати.
Далі історія, менший часто хворіє, значить треба щось пошукати по аналізах , напевне глисти.
Завжди щось начитаюсь тут, і перекладаю собі ситуацію на своїх дітей і починаю думати що в мене в них таке ж і треба здати аналіз чи щось полікувати. О, в когось сколіоз, може в моїх є, кличу і дивлюсь чи реально нема. Хтось пише що влитини виявили діабет, бо були сиптоми якість,о і в моїх є такий симптом.
Раніше такого в мене не було, а зараз бачу що в мене якась гіпер опіка за їх здоров´я появилась, і то дуже шкодить нашим стосункам, бо діти не малі зовсім 12 років і 11.
І не можу взяти себе в руки. Здала їм місяць тому планово деякі аналізи. Всі +- норма, є певні нюанси, лікар все пояснила, тепер дещо п´ємо , але нічого страшного. Але я знов щось начитаюсь і буду щось в них шукати.
Дуже завидую батькам, які так не паряться. Маю таку подругу, раз в рік загальний аналіз крові і все. Решта по потребі, ніколи не шукає проблем, є то і вирішує, а я ідіотка . Вже і магній почала пити і все одно якийсь капець зі мною.
Наприклад, дитина бліда, вже давно, бо худа і тому бліда. Ще й мало гуляє. Здала аналіз, гемоглобін 126, їжа різноманітна. Лікар сказала все ок, я ще здавала різні інші показники. Але заспокоїтись так і не можу, хочеться ще щось здати.
Далі історія, менший часто хворіє, значить треба щось пошукати по аналізах , напевне глисти.
Завжди щось начитаюсь тут, і перекладаю собі ситуацію на своїх дітей і починаю думати що в мене в них таке ж і треба здати аналіз чи щось полікувати. О, в когось сколіоз, може в моїх є, кличу і дивлюсь чи реально нема. Хтось пише що влитини виявили діабет, бо були сиптоми якість,о і в моїх є такий симптом.
Раніше такого в мене не було, а зараз бачу що в мене якась гіпер опіка за їх здоров´я появилась, і то дуже шкодить нашим стосункам, бо діти не малі зовсім 12 років і 11.
І не можу взяти себе в руки. Здала їм місяць тому планово деякі аналізи. Всі +- норма, є певні нюанси, лікар все пояснила, тепер дещо п´ємо , але нічого страшного. Але я знов щось начитаюсь і буду щось в них шукати.
Дуже завидую батькам, які так не паряться. Маю таку подругу, раз в рік загальний аналіз крові і все. Решта по потребі, ніколи не шукає проблем, є то і вирішує, а я ідіотка . Вже і магній почала пити і все одно якийсь капець зі мною.
22
0
психолог. шукати причину тривожного стану і прибирати. ви так і собі хворобу заробите. жити в тривозі не нормально.
3
в мене самої така проблема. але я переживаю за фінанси, хоча маю збереження і квартиру. вже докопались до причин, поки не знаю як буду виходити з цього)
звернулась до психолога коли вже відчула що воно мене душить фізично. буквально. прокидалась з відчуттям тривоги і не могла заснути.
звернулась до психолога коли вже відчула що воно мене душить фізично. буквально. прокидалась з відчуттям тривоги і не могла заснути.
А в мене навпаки, я свого часу з лікарні не вилазила з дитиною, коли вже вияснили, шо і як, терапію підтримуючу назначили. Я більше туди не хожу, ні кров здати, нічого. Якщо треба якась довідка, і тути аналіз крові треба, то йде чоловік з дитиною, а я навіть результатом не цікавлюсь. Останній раз перед школою робили аналізи, то я досі результатів не знаю. Якби щось було погано, лікар би вже зателефонував.
От колись могла взяти старшу доньку і поїхати просто з нею на піцу чи ще щось, а зараз якийсь капець, завжди думаю про болячки, хочу їх захистити, здати якісь аналізи щоб виключити вигадані мною ознаки певних хворіб. Лиш як виключаю одне, починаю думати над іншим, і так по колу.
І я така. Спробуйте включати гумор. Наприклад, мої з мене сміються і вгадують, яка наступна тема для переживань. Доньці таке ж передалось, але вона математик, більше аналізує і розділяє з емоціями. Моя бабуся така була, а от мама абсолютно пофігіст, передалось мені. І коли починає мене підкручувати, думаю, що це привіт від бабусі
Ответ дляА поговорить?
І я така. Спробуйте включати гумор. Наприклад, мої з мене сміються і вгадують, яка наступна тема для переживань. Доньці таке ж передалось, але вона математик, більше аналізує і розділяє з емоціями. Моя бабуся така була, а от мама абсолютно пофігіст, передалось мені. І коли починає мене підкручувати, думаю, що це привіт від бабусі
Клас
1
покищо 2. але перший був не по цьому питаннію. якихось дій, направлених на зменшення тривоги ще не було, але сам факт визання проблеми і знаходження причини вже легше мені зробили. бо я все думала, що це я просто такий достігатор і амбіційна. а по факту невротик з трамвою.
Якщо страх у вас з´явився лише зараз, то це може бути наслідком стресу від війни. Але просто поїхати не факт, що допоможе. Треба з психотерапевтом/психіатром попрацювати.
На мій не професійний погляд, ви шукаєте точку опори і намагаєтеся контролювати хоч щось у цьому божевільному світі. Але це лише моє імхо, вам потрібен спеціаліст.
На мій не професійний погляд, ви шукаєте точку опори і намагаєтеся контролювати хоч щось у цьому божевільному світі. Але це лише моє імхо, вам потрібен спеціаліст.
По крайней мере не втягивать в эту ипохондрию ребенка,хотите искать болезни,у себя ищите.а вообще взять себя в руки,а то сбегут и дети и муж от этой дотошности
І я така ж( в магазин тільки в масці, у людні місця не ходимо, у дитячу кімнату не пускаю, гуляємо тілтки на вулиці і тд..
От собі нічого крім гінеколога не відвідую, аналізи не здаю. Хоча вартувало б, а мені здається що в мене все ок. Бо я сильна. А дітей завжди обслідую, то аналізи на то, то на інше, то УЗД просто так,то уже лікар випише. Вже на роботі ржуть з мене. У всіх діти як дітей, а і мене обі супер досліджені.
1
Ні мої ходять всюди , і на спорт, і на дні народження, і гуляють як їм час дозволяє. В тому плані в мене все ок. Я не вірусів боюсь, боюсь страшніших хвороб
Автор, з вами не все добре, в психічному смислі. У вас нав язливі думки, добре, що ви самі собі розумієте..щось не так. Моя племінницю у 20 років, почали атакувати нав язливі думки, їй кругом ввижались снід, мікроби, віл. Вона могла заплакати від того, що доторкнулась до якихось меблів у закладах, казала..все я заразилась...У вас по іношому....але я думаю, що це проблема, вам погано і в родині теж всі на нервах. Цю проблему треба викласти психологу, або психотерапевту, 100% допоможе! Нехай все у вас буле добре!
Дуже дякую, займусь пошуком обов´язково. Так чоловік постійно сварить мене, бо я щось шукаю в дітях.
1
Мнения, изложенные в теме, передают взгляды авторов и не отражают позицию Kidstaff
Тема закрыта
Похожие темы:
Комментарии к ответу