Рік прожила "на чемоданах" з меблів було найнеобхідніше, або "одноразове" з пластику і тканини, або позичене з умовою що поверну як виїзжатиму. Все думала що я тут не на довго, або додому поїду, або якщо вирішимо жити за кордоном, то приїде чоловік і переїдемо. І жити так не зручно, і рука не піднімалася облаштовуватися, для мене це було визнати що я тут на довго, а не тимчасово.
А сьогодні здалася і пішла на німецький олх купувати шафу і кухню. Мама навіть дивитися не хоче на варіанти, каже "я знаю що весною додому поїду". А я вже не знаю....
А сьогодні здалася і пішла на німецький олх купувати шафу і кухню. Мама навіть дивитися не хоче на варіанти, каже "я знаю що весною додому поїду". А я вже не знаю....
6
252
0
Домой есть куда вернуться? Если некуда,то принять этот факт и наслаждаться бытом,если есть-не вижу смысла мучаться в чужой стране.
35
Отак саме і я думала! Приїхали с донькою до Німеччини в травні. А зараз вже думаю, що треба облаштувати тут свое життя. Хоча б на рік-два. Нам вертатися нікуди, Маріуполь під окупацією. Його визволять, але квартири в нас немає. Ось так.
63
А я сразу себе даже робот - пылесос и кофеварку купила. Чтобы максимально всё было ’не хуже, чем дома’. Если решите уехать, всё продать можно на месте легко
30
Зі свого досвіду підкажу, що Вам потрібно просто прийняти ситуацію і облаштовувати своє життя з 0. Є такий вислів, нема нічого більш постійного, як тимчасове. Оце я вже зрозуміла на 100%.
27
А представьте каково мальчишкам, которых вывезли… Вы хоть можете поехать домой, а они получили билет в один конец… и не они это решение приняли, их просто посадили в поезд/автобус и увезли… От отцов, бабушек/дедушек, любимых девушек, друзей, своих комнат… и их возвращение очень призрачно ☹️😢
20
Та тут справа не в серці, вже нема сил ті речі перекладати зі стільця на стілець і одноразова тканинна шафа розсипається)
Подивилась у профілі, що ви з Києва... не уявляю, що б я робила на чужині, тут вдома абсолютно нормальне життя. Київ гуде як вулик
але якщо ви вже вирішили, то відпускайте ситуацію і облаштовутесь. Жити на чемоданах це як мінімум вганяє в депресію. Маму я б не тримала, хай їде туди-сюди, заспокоїть нерви.
але якщо ви вже вирішили, то відпускайте ситуацію і облаштовутесь. Жити на чемоданах це як мінімум вганяє в депресію. Маму я б не тримала, хай їде туди-сюди, заспокоїть нерви.
72
Ответ дляksusha1155
Подивилась у профілі, що ви з Києва... не уявляю, що б я робила на чужині, тут вдома абсолютно нормальне життя. Київ гуде як вулик але якщо ви вже вирішили, то відпускайте ситуацію і облаштовутесь. Жити на чемоданах це як мінімум вганяє в депресію. Маму я б не тримала, хай їде туди-сюди, заспокоїть нерви.
але якщо ви вже вирішили, то відпускайте ситуацію і облаштовутесь. Жити на чемоданах це як мінімум вганяє в депресію. Маму я б не тримала, хай їде туди-сюди, заспокоїть нерви.
Мама якщо поїде то у неї там 30 км до кордону з Росією
1
Я з Києва, я знаю що на думку багатьох Київ живе нормальним життям. У мене інші уявлення про нормальність. Дякую за розуміння
44
Мнения, изложенные в теме, передают взгляды авторов и не отражают позицию Kidstaff
Тема закрыта
Похожие темы:
Комментарии к ответу