Рік прожила "на чемоданах" з меблів було найнеобхідніше, або "одноразове" з пластику і тканини, або позичене з умовою що поверну як виїзжатиму. Все думала що я тут не на довго, або додому поїду, або якщо вирішимо жити за кордоном, то приїде чоловік і переїдемо. І жити так не зручно, і рука не піднімалася облаштовуватися, для мене це було визнати що я тут на довго, а не тимчасово.
А сьогодні здалася і пішла на німецький олх купувати шафу і кухню. Мама навіть дивитися не хоче на варіанти, каже "я знаю що весною додому поїду". А я вже не знаю....
А сьогодні здалася і пішла на німецький олх купувати шафу і кухню. Мама навіть дивитися не хоче на варіанти, каже "я знаю що весною додому поїду". А я вже не знаю....
показать весь текст
6
Ответ дляuma
Мой вернётся не после учебы, а после войны. И ваш тоже. Это две большие разницы в определении времени. И вы прекрасно это понимаете. Можно сколько угодно хорохориться, что все супер, дети учатся, живут в развитых странах, но от этого ничего не изменится.
Мій повернеться, коли захоче
Або взагалі там залишиться
Це вже його вибір буде
Але не треба робити зі студентів страждальців, ну от чесно
Або взагалі там залишиться
Це вже його вибір буде
Але не треба робити зі студентів страждальців, ну от чесно
9
Ответ дляuma
А представьте каково мальчишкам, которых вывезли… Вы хоть можете поехать домой, а они получили билет в один конец… и не они это решение приняли, их просто посадили в поезд/автобус и увезли… От отцов, бабушек/дедушек, любимых девушек, друзей, своих комнат… и их возвращение очень призрачно ☹️😢
дети - это зависмые люди, они живут там, где родители, едят, что готовит семья, пока не придет время им взять за свою жизнь ответственность. Каждая мама максимально поступает верно для своих детей , исходя из своих представлений о жизни.
В вашем мире детям заганицей плохо , потому что вам плохо. А другой маме хорошо, и ее детям чаще всего, тоже
В вашем мире детям заганицей плохо , потому что вам плохо. А другой маме хорошо, и ее детям чаще всего, тоже
3
Ответ дляTerramiss
Я теж давно не загадую дати, але зовсім не розумію посилу авторів про мальчиків
Мої діти та я рік не бачили тата бо нам досі не зробили документи з якими можна виїхати та повернутися.
Таких як ми досить багато.
Зараз є ймовірність що зроблять блу кард тоді зможемо їздити.
Чим мальчики яких вивезли якісно відрізняються від тих які в Україні, щоб їх жаліти, я не зрозуміла.
Діти набагато краще пристосовуються до нових умов.
Я бачу по своїм і їх друзям. Дорослим в рази складніше то все
Мої діти та я рік не бачили тата бо нам досі не зробили документи з якими можна виїхати та повернутися.
Таких як ми досить багато.
Зараз є ймовірність що зроблять блу кард тоді зможемо їздити.
Чим мальчики яких вивезли якісно відрізняються від тих які в Україні, щоб їх жаліти, я не зрозуміла.
Діти набагато краще пристосовуються до нових умов.
Я бачу по своїм і їх друзям. Дорослим в рази складніше то все
Дети лучше приспосабливаются, а 17 лет это уже взрослый.
Ответ дляellanna
дети - это зависмые люди, они живут там, где родители, едят, что готовит семья, пока не придет время им взять за свою жизнь ответственность. Каждая мама максимально поступает верно для своих детей , исходя из своих представлений о жизни.
В вашем мире детям заганицей плохо , потому что вам плохо. А другой маме хорошо, и ее детям чаще всего, тоже
В вашем мире детям заганицей плохо , потому что вам плохо. А другой маме хорошо, и ее детям чаще всего, тоже
Я в Киеве
felina.nat• 25 февраля 2023
Ответ дляAnnaOst
Я з Києва, я знаю що на думку багатьох Київ живе нормальним життям. У мене інші уявлення про нормальність. Дякую за розуміння
Тогда не грызите себя, вам давно пора было начать обустраивать свой быть. Снимайте жизнь с паузы. Начинайте жить максимально полно там, где вы сейчас. Домашний уют и комфорт - это важная часть жизни. Это возможность расслабиться, отдохнуть, набраться сил, чтобы жить дальше.
1
Маргарита Владимировна• 25 февраля 2023
Слухайте, Ви ж не за свї гроші все купуєте, Вам на обставу квартири дадуть і ще залишаться. Подумайте про тих, хто живе на зйомі за свої, втратив все і кожного дня думає, де взяти гроші, щоб вижити.
13
Ответ дляuma
Дети лучше приспосабливаются, а 17 лет это уже взрослый.
Моїй доньці 16. Знайшла друзів, навіть краще ніж в Україні. Бо тут діти толерантніші, а вона трошки в мене не модна ( так би мовити не в тренді) і в Україні з неї деякі в класі глузували.
Зараз коли сказала що може доведеться переїхати в інше місто, переживала що в них буде стрес, мовляв лише адаптувалися і знову.
Та ні навпаки вони досить надихнулися цим.
А от я страждаю, бо це на мою голову переїзд, влаштування їх у школу та ще багато проблем.
Зараз коли сказала що може доведеться переїхати в інше місто, переживала що в них буде стрес, мовляв лише адаптувалися і знову.
Та ні навпаки вони досить надихнулися цим.
А от я страждаю, бо це на мою голову переїзд, влаштування їх у школу та ще багато проблем.
1
Ответ дляuma
С чего вы решили, что у моего сына была ненормальная жизнь? И нормально у нас программистов учат, никто не жалуется.
Ну так вы выбрали, что важнее для вашего ребенка сейчас и приняли решение- вывезти его. Зачем писать, чего он лишился? А то получается, как, например, купила квартиру, но лишилась денег. Да, денег нет, но есть жилье. Так и у вашего сына нет привычной жизни, но и нет риска ее лишиться.
10
Птица-синица• 25 февраля 2023
Слушайте, ну если у Вас есть деньги на покупку мебели, то хватит страдать - идите и покупайте. У многих таких вариантов нет и в Европе - люди работают на минималку, хватает на съем, на еду и иногда на шмотки из Пепко. Ваша же тема из раздела ’бриллианты мелкие’ или довоенные ’как выжить семьей на 100 000 грн’
9
ДевочкаКрасавица• 25 февраля 2023
Ответ дляLizavel
Никогда не видела здесь тем,чтобы девочки из Мариуполя,Бучи, Харькова ныли... автор из Киева и страдает. Какого фига? У вас есть выбор жить в Киеве или выехать,вы его сделали. Пособие платят,ракет нет, парки, лунапарки, колбаски и пиво. Живи и наслаждайся.
А пострадать?
5
Ответ дляAnnaOst
А у когось з нас все ок після 24.02.2022?
Все в Вашій голові. Завжди можна поміняти те, що Вас не влаштовує. Вважаєте, що меблі Вам додатуть спокою, значить купуєтє меблі і принімаєте факт що Ви там надовго. Хочете додому, значить їдете додому.
Є такий вислів ’дома і стіни допомагають’, мені дома якнайкраще в плані психологічного комфорту, не дивлячись на те, що моє місто було під ракетним обстрілом декілька разів з важкими наслідками. Але я в ЦУ. І це мій вибір.
Є такий вислів ’дома і стіни допомагають’, мені дома якнайкраще в плані психологічного комфорту, не дивлячись на те, що моє місто було під ракетним обстрілом декілька разів з важкими наслідками. Але я в ЦУ. І це мій вибір.
5
ДевочкаКрасавица• 25 февраля 2023
Ответ дляMissdior_22
Из Киева и не возвращаетесь,цирк
Так не просто не возвращается, она там страдает бедняжка, а вернуться никак нельзя ибо страшно сильно))
13
Ответ дляДевочкаКрасавица
Так не просто не возвращается, она там страдает бедняжка, а вернуться никак нельзя ибо страшно сильно))
Дівчатка, ну всім нам хочеться понити і постраждати трошки. Життя у кожного явно не таке, якого б ми хотіли.
Давайте будемо добріші один до одного.
У кожного трапляються хвилини слабкості, які хочеться розділити з кимось і отримати підтримку.
Давайте будемо добріші один до одного.
У кожного трапляються хвилини слабкості, які хочеться розділити з кимось і отримати підтримку.
6
Ответ дляAnnaOst
Ну слухайте, я ж не заходжу в теми ’хвилювалочка’ і не пишу ’це ваш вибір сидіти під ракетами. Не нийте’. Не подобається не читайте
Ми не ниємо. Ми візуалізуємо ракети в сраку москалям :)))
Я Вам щиро раджу погукати психолога, можна онлайн, можна не найкращого - просто людину з якою можна поговорити про наболіле.
Ну бо реально особисто Вам то лише про розлуку з чоловіком можна перейматись. Все інше - фігня.
Ви з дитиною у безпеці, ваше майно в Україні - існує.
Я навіть коли просто на відпочинок їду за кордон то купую собі те, чого мені бракує до повного щастя, потім то забираю додому.
Я б не змогла рік жити без шафи, без кухні. Купіть та живіть собі нормально.
З малими дітьми реально краще бути за кордоном. Але навіщо ото себе мордувати?
Я Вам щиро раджу погукати психолога, можна онлайн, можна не найкращого - просто людину з якою можна поговорити про наболіле.
Ну бо реально особисто Вам то лише про розлуку з чоловіком можна перейматись. Все інше - фігня.
Ви з дитиною у безпеці, ваше майно в Україні - існує.
Я навіть коли просто на відпочинок їду за кордон то купую собі те, чого мені бракує до повного щастя, потім то забираю додому.
Я б не змогла рік жити без шафи, без кухні. Купіть та живіть собі нормально.
З малими дітьми реально краще бути за кордоном. Але навіщо ото себе мордувати?
4
Ответ дляuma
А представьте каково мальчишкам, которых вывезли… Вы хоть можете поехать домой, а они получили билет в один конец… и не они это решение приняли, их просто посадили в поезд/автобус и увезли… От отцов, бабушек/дедушек, любимых девушек, друзей, своих комнат… и их возвращение очень призрачно ☹️😢
зато живыми точно останутся. Родители молодцы. которые так поступили
3
julia1000s• 25 февраля 2023
Блін хватить писати що біженці за кордоном живуть у спортзалах, всіх розселяють в квартири, гуртожитки, ніхто на матрасах у залах не спить досі
Ответ дляДевочкаКрасавица
Так не просто не возвращается, она там страдает бедняжка, а вернуться никак нельзя ибо страшно сильно))
По вашему в Киеве нет тревог, нет комендантского часа, нет прилётов и нет бахов от взрывов ПВО? Киев что на другой планете? То, что там не прилетает в каждый дом, не отменяет, что и там тоже идёт война и далеко не как из телевизора и телеграмма! Ладно бы мы ещё говорили про какие-то села в Ивано-Франковской области, где жизнь вообще не изменилась. Но то что сейчас происходит в Киеве, это не нормально, в этом просто можно жить! Человек хочет вернуться домой, вряд-ли в его обыденной жизни всё это было нормой правда?
3
Мнения, изложенные в теме, передают взгляды авторов и не отражают позицию Kidstaff
Тема закрыта
Похожие темы:
Назад Комментарии к ответу