В какой стране Вы бы хотели жить?

Я колись дуже хотіла, але не судилося через певні причини.
Я три місяці жила в 2019, начебто все нормально було.

👍🏻

То я теж в Києві, і в моєму районі цих стоматологій як гною, проте або черги шалені, або ціни жахливі.
Ну так, коли не болить, то й в Європі можна чекати. А от коли болить - і ніякого вирішення, чекайте тиждень, або якщо хтось відмовиться від свого місця.

Жила майже 2 роки в Інсбруку, така скукота

Ой, я не дочитала стартпост

Я всех деталей не помню, но в Альберте ситуация была. Вроде женщина на боли в животе жаловалась. Короче, не помню на что. Суть в том, что встречу с врачом ей назначили через год. За пол года до встречи ей стало очень плохо. В больнице срочно сделали операцию, вроде чистили что-то. Выписали. И теперь ей все равно еще пол года ждать запись к этому врачу. Без его консультации диагноз не ставят. Там медицина обнять и плакать. Точнее, не медицина, а скорость предоставления услуг. Не хватает специалистов

Австралия или Финляндия

Дуже дорого, хоч в мене не мінімалка зовсім. Бюрократія страшенна. Забула пінкод від карти, то мені треба було йти в відділення банку, щоб змінити свою адресу, бо коли оформлювала картку, жила за іншою, потім треба чекати два дні, потім через два дні створити запит на пінкод і ще через 3 робочі дні мені прийде лист додому з новим пінкодом. Це просто приклад. В Приваті це три кліка.
Медицина це без коментарів взагалі. Несмачна їжа, незатишні несмачні ресторани з крихітними столиками і купою галасливих людей. Всі послуги дуже дорогі. Викликала чоловіка з місцевого кабанчика, щоб повісити штори і дві лампи - 80 євро. Я сторгувалась, але за 50. 4 дірочки в стіні.

немає ніяких клінік, що ургентно приймають? А в поліклініці теж черги? Це такий наплив людей виходить?

А вы долго живёте в Варшаве, вам нравится?

Я перші три місяці поки жила в родині теж була трохи в ейфорії. Хоча мені було дуже важко у приймах. А коли почала працювати і все вирішувати самостійно, я прозріла. Досі ці бюрократичні процедури можуть довести мене до сліз

5 лет
Ну такое
Больше хотела бы жить в Киеве

Насправді в к трошки не так. Є сімейні лікарі, які доступні, поліклініки walk in, госпіталі. Єдине, що треба влитися в цю систему і знайти своїх лікарів. Щодо чекань по року не спеціаліста - теж трошки не так. Ви можете їм дзвонити, просити прийняти швидше. Це працює. Медицина інша. Не заліковують, не виписують списки сиропів при вірусі. Не іде швидка на 39.2

Ще побачим. На похоронах Да Вінчі натовп в мене всилив віру. Віру в нашу силу та перемогу, що є люди яким болить за Україну. Вони наше майбутнє.

Я цього не розумію, про цю медицину в Європі вже роками таке кажуть. Я пам’ятаю ще в 2014, коли мали в одну з країн Сх. Європи надовго їхати, то вивчала це питання і такі самі відгуки були. ТО за цей час вже можна було б покоління нових лікарів виростити... Дивно. Чому як у них така нестача, вони нічого для цього не роблять? Можливо, причина не в нестачі, а в такій політиці - типу, херня сама мине, а як не херня, то медицина безсила.

ну вот и скажите что там ловить? здоровье - это приоритет, ждать год врача - это мрак и это называется страна думает о людях? цены за жилье раздуты, та ну нафиг...
я понимаю еще людей, кто тут за копейки выживал и там на низкоквалифиц работах они тыс дол имеют, им конечно может понравится (не берем во внимание войну, а как большие перспективы и возможности)

Я особливо не жалкую. Ні так ні.

И я хочу жить в Киеве, мы изначально инвестировали для старшей дочери, планировали что дочь будет учится вузе в Варшаве. переезд не планировали

мы между инсбруком, зальцбургом и мюнхеном, куча развлечений.

Ни в какой кроме Украины

Там суть была в том, что в Калгари очень большие очереди к узким специалистам. Может человек, который рассксзывал, что-то не так поняла, а я уже несу в массы)

В Италии. Очень нравится климат, море, горы и люди. Для меня, это самая лучшая страна.

Хоча мені легко казати, краще все таки спробувати і жалкувати.
Бажаю, щоб все склалося якнайкраще для вас.

Який сенс вашого повідомлення, якщо ви не називаєте країну?

Ця історія була в Нью Скотія, показували всюди в новинах.

Вы ещё Арестовича забыли)

Это отдельный случай в Калгари. В городах, где людей поменьше, то история немного другая. Но все равно, ждать надо. Ласися в Эдмонтоне, вроде. Говорит до 24 у нас хотела удалить папилому. У нас дело нескольких минут. Там она ждала термин, были доп обследования. Плюс в Канаде все медленное.
Для меня безопасность играет огромную роль, и прибацнутый сосед. Мы поэтому с мужем и решили искать другую страну. Нас в 22 уже второй раз ’освободили’. А я еще толком после первого не отошла. Все потеряли в 14. А когда задумались о детях, то я поняла, что нужна стабильность и безопасность. Вот и решили искать варианты. Но муж теперь служит, хз как будет. Главное, чтобы живой вернулся и со здоровой менталкой, а там уже разберемся.
И, честно говоря, как и многие, мы 24 уехали из Киева. Попала домой я где-то в апреле впервые. И прям сердце разрывалось. Сейчас в основном живу на западе Украины, чтобы мужу было спокойнее, но мое сердце в Киеве. И вот теперь, когда уехала из дома, то как-то все не так. Все плохо. Я задумалась, что возможно не смогу оставить Киев и уехать. Поняла, насколько он стал родной. Поэтому кто его знает, как будет. Для всех украинцев сейчас главное победа!
Пы сы, советчица выше написала, что та история с девушкой, что год ждет консультацию, на самом деле немного не такая. И все там было норм

Вот так и рождаются сплетни. И я теперь соучасник

вот так вся жизнь и прошла в ожидании лучшей жизни, а на старость вообще будут ’злыдни’
как задумаешься - ужас, 90-е, кризисы, 2 революции еще и война, эвакуация

В США