Чёртова война, семья рушиться

Візьміть себе в руки, знайдіть благодійні організації і виїздіть!
Окрім самої себе, вам ніхто не допоможе.
Але ви, як моя кума, будете сидіти і бідкатися ’Ой, батьки їхати не хочуть, ой, все складно’. А потім в сусідній будинок влупила ракета і кума нарешті отямилася, за пару годин виїхала.

Як бридко читати коментарі в темі типу ’ти маєш знати собі ціну’, ’вимагає поваги’, ’не забивай на себе’...
Дівчата, а ви не подуріли? Це ж у вас, таких гарних феміністок чоловіки під боком, всі родичі на місці і цілі...
Схаменіться! В мене вся чоловіча великої родини з 2014 року на війні. Їм потрібне розуміння, а не ниття.

Маленький приклад. Мій двоюрідні брат - ато з самого початку, простий шахтар, пройшов в складі 40ї бригади і Іловайськ, і Дебальцево. А дружина вдома що дала з турботи? ’ти ореш ночами та під ліжко лізеш, заважеєш’, ’скільки можна ото слухати про життя в окопі, ти ж цілий. Руки-ноги є!’, ’припинив бухти та скигьити, ти мужик’.... А те як він там воював, що пережив, та нафіг же фіфі в буденному житті треба. Живуть, але вже без щастя та порозуміння, а про всі проблеми його слухала дівчинка-психолог. А чи так складно стати дружині другом? Чи тільки в частини країни війна?

Людина з інвалідністю. Ви читаєте, що вам пишуть? Може вона сама не може виїхати? Допомога потрібна

Я свого часу любила пожартувати над чоловіком ’А вдруг война, а ти уставший’. А воно саме так і обернулося.
На війні чоловіки зараз воїни. А помічниками дружині і батьками своїм дітям вони стануть після перемоги. Вони ж однозадачні, все інше потім. На відміну від жінок, які вміють бути багатозадачними. І нічого з цим не поробиш.
Я собі не псую нерви даремно.

Как вам сказать....денег не особо и даёт, это тоже настораживает
Ранее было по другому

Они в параллельной реальности. А чем ему еще интересоваться. Дети это дети… отдельные жизни.

І що? Сама не може, знайде допомогу, той же чоловік допоможе також.
Поки що вона не хоче. Сидить і винуватить весь світ і свого чоловіка. Толку?

А куда он их девает ?

Он с лета в ЗСУ, было по другому, сейчас постоянно где-то мотается, то в штабе ночуют, то всю ночь на собраниях....

Всё волонтеры дают, сам сказал, а ранее сами покупали

Всё волонтеры дают, сам сказал, а ранее сами покупали

Всё волонтеры дают, сам сказал, а ранее сами покупали

На чужій дупі і сто дубинок мало
Ми всі можемо засуджувати інших людей і вважати, що доя них краще. Але ще є те, чого ми не знаємо.
Цій жінці потрібеа підтримка чоловіка. Так, таке буває. В родині один одного підтримують. Вам це, мабуть невідомо?
Всі люди різні. Хтось зміг покинути все і з рюкзаком поїхати невідомо куди. Хтось ні. Це не означвє, що ці жінки якісь погані або не такі. Вони просто інші.

Тримайтеся, це не егоїзм, це страх загубити сім´ю

Ну по правде говоря мужчины более чем многозадачны. Не стоит преуменьшать их возможности.
Мы же сами и делаем такими своих мужей. С вот этим ’да куда ему обеды варить, у мужчин это хуже получается’ мы в итоге имеем мужчин которые действительно не возьмутся за это дело.
Я выросла в семье где папа приходя со службы снимал форму и шел варить варенье, потому что у мамы маникюр=)) а брат на военых учениях звонил сину каждый день, чтобы проверить уроки, потому что жена и так устала за день. Мы все можем независимо от пола, быть женщиной или мужчиной не оправдание.

Сколько сейчас женщин в ЗСУ. Не думаю, что они все дружно забили на детей. А они тоже не титаны.
но да ладно, дай бог нам всем идеальных мужей и отцов

Ищите женщину
У кумы муж на нуле почти год, по возможности постоянно отписывается и звонит, бывало конечно и неделю, дней 10 максимум без связи … но время всегда находит и стихи ей пишет и бывало на трое суток отпросится у начальства - два дня в пути и день чтоб семью увидеть, но у них любовь любовная

Вони просто не хотіли думати про наслідки. Аж раптом подумали. І тепер чоловік з фронту має їхати її вивозити, а інакше він негідник.
Підтримка чоловіка потрібна всім. Але війна - це не час бути слабкою мімозою.

Только психиатров нет…
Реальных. Посадят на «биологию» и усе(
Вы даже не представляете что это.

Ми не маємо право нікого засуджувати і вказувати ким бути. Відрощувати стальні яйця або бути мімозою. Всі люди різні.
Вам треба так, а іншому не так.

Эти мысли тоже приходят, но как же я её искать буду?
Не зря видимо переживаю.
Вот и у нас любовь любовная ....БЫЛА

аааа ясно .а какие у вас еще видения?

Там інші проблеми, зрозумійте це. Дайте людині повоювати, нехай повернеться живим, а потім вже будете довбити йому мізки побутовими проблемами.
В мене чоловік воює, спілкуємость періодично, розказую про себе, дітей, але розумію, що він трохи відійшов від цього. На деякий час відійшов.
Потім повернемо його до цього, нічого.
Просто уявіть, що людина кожного дня бачить смерть, в яких умовах доводиться жити, нема нормального сну. Не вимагайте зараз від нього багато.

+ місцеві жінки що лишились у прифронтових містах, знайомий військовий розповідав що жінки там нарасхват місцеві

Друг воює ( не чоловік, ні хлопець )
Знімають квартири, з жінками вони там, і інші проблеми
Дзвонить регулярно, до фронту 15 км
Повертаються з завдань і розслабляються

Там інші проблеми, зрозумійте це. Дайте людині повоювати, нехай повернеться живим, а потім вже будете довбити йому мізки побутовими проблемами.
В мене чоловік воює, спілкуємость періодично, розказую про себе, дітей, але розумію, що він трохи відійшов від цього. На деякий час відійшов.
Потім повернемо його до цього, нічого.
Просто уявіть, що людина кожного дня бачить смерть, в яких умовах доводиться жити, нема нормального сну. Не вимагайте зараз від нього багато.

Ну так и есть , чего уже скрывать. Мне тоже часто об этом рассказывает родственница(

Вы хоть на йоту понимаете,какие у него ТАМ проблемы?!
И ЧТО ваши проблемы ,по сравнению с ЕГО проблемами?!
Совесть имейте!
Или местами с ним поменяйтесь.Хотя бы мысленно!
Что вы сравниваете?!
Проблемы в тылу с 2мя детьми и проблемы на фронте!

Знакомый говорит там хватает с кем утолить мужские потребности, поэтому я вообще не понимаю, что у них там происходит, смерть, женщины и бухло.

Да, я вообщем то об этом. Конечно никто в семье не соревнуется в конкурсе ’а мне тяжелее чем тебе’. Но по правде тяжело и на фронте, и в тылу. Мы не знаем их дословных разговоров, но я бы на месте этой женщины очень хотела, не чтобы меня муж первоочереднее чем окопы ставил, но хотя бы проявил понимание, что я тоже не в масле катаюсь. Хотя бы сказал спасибо, что ты дома делаешь всю работу за двоих, и родитель сразу за двоих, ценю это, люблю тебя за это. А не пофиг что там у тебя за проблемы, ты вообще так и должна, обязана, работать и молчать, лучше только обо мне послушай и меня пожалей.

Я сейчас вижу несколько примеров семей с воюющими мужьями. Те, кто и до войны помогал, детьми занимался, тот и сейчас старается не отдалится. А кто раньше считал что святая обязанность мужчины только с работы прийти и у компьютера/телевизора отдохнуть, а жена и с детьми, и с домом, и с роботой, а они ’я устал после работы, мне не до этого’ Так они сейчас просто поменяли позицию на ’я воюю, мне не до этого’. И конечно сейчас ничего ему не скажешь, он защищает нашу страну и наше будущее, но проблема ведь действительно есть и она будет и дальше, и после войны

Поэтому я бы не советовала автору подавать на развод, искать у него любовницу или начинать ставить мужу ультиматумы как он должен с ней общаться. Но и не принимать как норму, чтобы не усугубить проблему в отношениях и не обнаружить после войны что у тебя дома есть мужчина, но нет мужа и отца. Тем более что он не был таким раньше. Отношения это работа, сейчас она сложнее чем в мирное время, но работа не отменяется