Кы-ы-ы-ця• 13 марта 2023
Поговоримо про наше дитинство і як воно вплинуло на теперішнє життя
Дівчата, що було у вашому житті, можливо якісь події,чи навіть психотравми, які впливають негативно на ваше мислення тепер або в цілому на якість життя
Почну з себе
В школі я вважала себе у віці 12-13 років , що я негарна. Коли моя подруга фарбувалась у цьому віці, мені забороняли категорично, і на її фоні я, звісно, програвала. Я не вміла себе поводити з хлопцями, часто свою абсолютну невпевненість ховала за грубістю, була якась "на морозі "вічно, коли до мене загравали.
У мене великуватий ніс, це об´єктивно )) чула таке в мій бік в тому ж віці.
Це лише одне із моїх переживань. Батьки часто сварилися, до мене діла їм не було. Тато пив час від часу, коли не пив, був злим і невдоволеним. "Любив" тільки, коли вип´є. Мені цікаво, чи були схожі думки у моїх ровесників? Які ви зараз?
Почну з себе
В школі я вважала себе у віці 12-13 років , що я негарна. Коли моя подруга фарбувалась у цьому віці, мені забороняли категорично, і на її фоні я, звісно, програвала. Я не вміла себе поводити з хлопцями, часто свою абсолютну невпевненість ховала за грубістю, була якась "на морозі "вічно, коли до мене загравали.
У мене великуватий ніс, це об´єктивно )) чула таке в мій бік в тому ж віці.
Це лише одне із моїх переживань. Батьки часто сварилися, до мене діла їм не було. Тато пив час від часу, коли не пив, був злим і невдоволеним. "Любив" тільки, коли вип´є. Мені цікаво, чи були схожі думки у моїх ровесників? Які ви зараз?
показать весь текст
4
253
0
Бляха, а тут теми були що чпокатись в одній кімнаті, бо діти сплять і шотакова. А там діти 15 років віку....
3
Ответ дляТишком_нишком
отпустите.ей тоже плохо там от ваших слёз.
давайте я вас поколыхаю.
обнимаю и качаю
,моя вы хорошая девочка.
жалею,страдаю,обнимаю.
давайте я вас поколыхаю.
обнимаю и качаю
,моя вы хорошая девочка. жалею,страдаю,обнимаю.
Спасибо вам огромное, я знаю что надо отпустить, но не могу, это выше меня
2
Ой, тут почитаєш... Яке чудо, що і мене не було нічого такого.
Але я пам´ятаю кілька історій,які вплинули на мене сильно.
Приїздив до нас хлопчина з камчатки, ми дружили. Сидимо, він вихваляється, як прийнято у підлітків - гейзери, ікра ложками... Я сиджу, рота роздзявила... То те, то інше, цікаво. Тут батько йде.
- А яблука по чім у вас?
- А яблоки, да, яблоки дорого - сказав мій друг.
Я подивилась вслід батьку, який два відра яблук свиням ніс, і зробила свої висновки... Спасибі, татку!
Але я пам´ятаю кілька історій,які вплинули на мене сильно.
Приїздив до нас хлопчина з камчатки, ми дружили. Сидимо, він вихваляється, як прийнято у підлітків - гейзери, ікра ложками... Я сиджу, рота роздзявила... То те, то інше, цікаво. Тут батько йде.
- А яблука по чім у вас?
- А яблоки, да, яблоки дорого - сказав мій друг.
Я подивилась вслід батьку, який два відра яблук свиням ніс, і зробила свої висновки... Спасибі, татку!
8
Я благодарна своим родителям за детство, в котором меня любили. В 90х жили очень скромно. Но родители и бабушки старались все лучшее для меня. Мама всегда была моей поддержкой и защитой, семья дружной. Мы часто собирались за общим большим столом, мои родители, дяди с женами, бабушки, дедушка - шутили, смеялись. И мне, маленькой, разрешали быть с ними и слушать взрослые разговоры, в которых в основном были общие смешные воспоминания. А летом мы все вместе ездили отдыхать на море. Сейчас мне 40. Я достигла в жизни много - должность и звание подполковник, хороший муж, дети, машина. При этом я очень женственная, но внутри есть стержень, и это благодаря поддержке своей семьи, не финансовой, а именно тем, что всегда верят в меня и любят, гордятся мною.
3
Я ще й шкільні коричневі плаття старших сестер носила, або сусідської дівчини. Літом мені ніколи не купували взуття, старі босоніжки обрізали ремінці і то були шльопики. На морі я вперше побувала в 12 років, з групою таких же дітей з села, хлопці всі, як один, були в ситцевих сімейних трусах, а це десь 88 рік). Одяг купую в секонді, що було багато і недорого
Я на 1 курсі інституту ходила на заняття в осінньому пальто мами, воно було оверсайз, 56 розміру, а я 48 розмір носила. Добре, що вчилася на заочному, і там були схожі на мене бідні люди, бо серед денного відділення, де всі ходили, як на подіум, я б вмерла з сорому
О, щось схоже і в мене, не могла ніде більше року працювати, потім 12 років декрету, вийшла на роботу в 43, за спеціальністю, робота подобається
1
В мене таке було з рисовою молочною кашею, я її не люблю гарячою, а холодну дуже люблю. Але заставили їсти гарячу..мені 47.
Мені здається, що мої комплекси щодо зовнішності з дитинства, бо ніхто не піднімав самооцінку ні речами,ні словами.. просто ’ та нормальна ти і ніс не довгий’.( Хоча ніс це мій комплекс на все життя). І не можу зрозуміти чому, але я в навчанні, в роботі хочу добитись хоч якихось успіхів, щоб мене похвалили і побачили що я хороша..
Хоча я росла в повній сім´ї, є сестра, нас ніхто і не бив, батько майже не пив, тільки свята, але якісь з сестрою ми недолюблені.
Хоча я росла в повній сім´ї, є сестра, нас ніхто і не бив, батько майже не пив, тільки свята, але якісь з сестрою ми недолюблені.
У меня было детство и юность в нищете и тяжёлой сельской работе. Кучей комплексов за это время обросла. Еле избавилась потом от них, еле избавилась от этого ужасного синдрома нищеты.
Зато сделала выводы и своим детям дала совершенно другую жизнь.
Часто слышу как говорят, что хотели бы вернуться в детство, так вот я в свое детство возвращаться не хочу. Моя нынешняя жизнь и детство с юностью - это небо и земля.
Зато сделала выводы и своим детям дала совершенно другую жизнь.
Часто слышу как говорят, что хотели бы вернуться в детство, так вот я в свое детство возвращаться не хочу. Моя нынешняя жизнь и детство с юностью - это небо и земля.
На щастя у бабулі на роботі жінка привозила речі, білорус. трикотаж і була можливість платити частинами, і вже в 10-11класі в мене був пристойний, та що там, класний сірий костюм, коротка спідниця і жакет приталений, і я в ньому ще в університеті ходила. А потім гризла навчання щоб була підвищена стипендія ( аж 45 грн) і могла щось собі купити.
А саме смішне - батько зварювальник, реально золоті руки, але випити і друзі завжди важніші.
А саме смішне - батько зварювальник, реально золоті руки, але випити і друзі завжди важніші.
1
Вот и у меня был комплекс и про нос, и про уши и про много чего, сейчас понимаю что просто глупая была. Повзрослев поняла,что я красивая, и внимание от противоположного пола это подтверждает. А ещё я умная и сильная, пробивная, могу достичь всего,чего мне сильно хочется.
Сейчас люблю себя и свою жизнь.
Сейчас люблю себя и свою жизнь.
Я була зажатою і зажаханою. І весь час з думкою - треба бути гарною дівчиною, ніяких гулянок, не вміла нормально спілкуватися. Вже працювала, і життя перетворилось на робота, дім, прогулянка з подругою. А потім просто відпустила себе, дозволила собі бути також як хочу. І саме тоді в моєму житті з´явилися хлопці, навіть не знаю як ( перший секс в 24 роки). Прям ціла революція в моєму сірому житті за рік. А потім вийшла заміж і життя стало зовсім іншим, чудовим. І навіть зараз на мене звертають увагу інші хлопці, частіше молодшого віку, що тішить. Навчилась спокійно приймати компліменти і увагу.
2
+- схоже дитинство було майже у всіх. Такий був час. Батькам було не до дітей. Виховували, як могли. Здебільшого травмували, як могли. Але все в наших руках, або вийти з цього, або змиритисяі нити до кінця життя. Я обрала перший варіант. Всіх пробачила, ні на кого не ображаюсь і не тримаю зла. Можна пропрацювати це з психологом, якщо не вдається самостійно справитися.
1
Я тоже в декрете с 23 лет. Поработала в 2х местах до декрета. Вы мне дали надежду, мне пока 39, может и я наконец выйду
примерно те же воспоминания из детства остались
У меня была послеродовая депрессия, тогда были мысли что выход один-в окно, в лес, в туман. Я звонила маме (она живет от меня в 35 минутах на маршрутке), просила приехать, так как я уже не вывожу, мне нужна помощь или хотя бы просто передохнуть, она говорила что у нее дача и куча дел и не приезжала, пока папа ей не сделал замечание что ты совсем забила на дочь. Спасибо что у меня была подружка, которая помогла мне не совершить гдупость.
Ответ дляВкуси мене
Я тоже в декрете с 23 лет. Поработала в 2х местах до декрета. Вы мне дали надежду, мне пока 39, может и я наконец выйду
Обов´язково, але Ви самі точно відчуєте, що так, пора десь піти попрацювати.я після того довжелезного декрету, з трьома дітьми думала, що отупіла вдома вкрай і не зможу працювати за спеціальністю. Але пішла на співбесіду в фірму, де впевнено відповідала на питання і казала, що хочу працювати. І мене взяли, працювати змогла. Вам удачі і віри в себе!
1
Я знаю несколько судеб. Ничего хорошего.
У кого-то наркотики, кого-то убили при ограблении (очень богатая семья), кто-то живет обычной жизнью
У кого-то наркотики, кого-то убили при ограблении (очень богатая семья), кто-то живет обычной жизнью
И у меня эта травма из детства - лет с 12 одежды почти не было.
На выпускном у меня так и не было нарядного платья.
Скупаю все до сих пор
На выпускном у меня так и не было нарядного платья.
Скупаю все до сих пор
Так схоже на мою знайому. Ми одного віку з вами. Вона недавно закінчила курси макіяжу і успішно працює. До цього теж була бухом.
Може це вас надихне)
Може це вас надихне)
Ответ дляЗубачистка
В детстве сильно отличалась от ровесников, потому что я рыжая, не знаю как сейчас воспринимается это детьми, раньше это была полная некондиция. Тоже считала это недостатком, кардинально изменилось мнение когда начала получать внимание от мужчин в большом количестве, ну и после начала половой жизни, не знаю возможно совпадение и нет связи с цветом волос, но теперь горжусь, что я рыжая.
Из детства помню много вкалывали, как разнарядка на день, и дома, и в селе,и на безразмерных огородах, но опять же это плюс, во взрослой жизни выносливая, знаю цену труду и тд, делаю многие вещи быстро и качественно. На кружки записывались сами, не было и свободной минуты, и всё успевали даже хорошо учиться. И были очень самостоятельные: учили уроки, кружки, домашние обязанности, убрать на выходных у бабушек......огороды, дом побелить, огурцы посолить и это мне 14 лет+/-
Родители очень расчётливо относились к тратам, всё по потребности и без излишеств, хотя жили небедно по тем меркам. Если например просишь платье, ответ: у тебя же уже есть 2))) или джинсы Монтана надо закончить четверть только на 5))) Сейчас мама спрашивает зачем мне столько красивых платьев и тд, я хихикаю и про себя думаю: компенсация детства.
Родители любили, любовались, восхищались, я это чувствовала, особенно когда быстро выдавала какие-то результаты или решения, которые они видимо(сужу по их реакции) не ожидали, наверное поэтому эта способность сохранилась и развивается до сих пор, ну и + самодостаточность
В жизни успешная, в браке 30 лет с одним мужчиной, хорошо зарабатываю, быстро принимаю решения, в общем рыжая ведьма
Из детства помню много вкалывали, как разнарядка на день, и дома, и в селе,и на безразмерных огородах, но опять же это плюс, во взрослой жизни выносливая, знаю цену труду и тд, делаю многие вещи быстро и качественно. На кружки записывались сами, не было и свободной минуты, и всё успевали даже хорошо учиться. И были очень самостоятельные: учили уроки, кружки, домашние обязанности, убрать на выходных у бабушек......огороды, дом побелить, огурцы посолить и это мне 14 лет+/-
Родители очень расчётливо относились к тратам, всё по потребности и без излишеств, хотя жили небедно по тем меркам. Если например просишь платье, ответ: у тебя же уже есть 2))) или джинсы Монтана надо закончить четверть только на 5))) Сейчас мама спрашивает зачем мне столько красивых платьев и тд, я хихикаю и про себя думаю: компенсация детства.
Родители любили, любовались, восхищались, я это чувствовала, особенно когда быстро выдавала какие-то результаты или решения, которые они видимо(сужу по их реакции) не ожидали, наверное поэтому эта способность сохранилась и развивается до сих пор, ну и + самодостаточность
В жизни успешная, в браке 30 лет с одним мужчиной, хорошо зарабатываю, быстро принимаю решения, в общем рыжая ведьма
Я теж руда. В дитинстві обзивали: ’мавпа рижа із Парижа’. Але мені було пофіг. А от моя мама казала: ’ Виросте- перекраситься.’ Ніби їй соромно було, що в неї донька ’рижа’. Замість того щоб хвалити. Волосся реально гарне і густе. Я це можу пояснити тільки дурістю. І такої дурості було багато:’ Не ходи на спорт- це дурниця. Нащо тобі ті репетитори?-Головне вдало вийти заміж. Чому в тебе 4 , а в Свєти 5?’. Хоча вона мене любить і в дитинстві піклувалася. А тато то окрема історія. Теж купа приколів таких
Про вырастешь бровки подкрасим, реснички, веснушки выведем каким-то кремом и тд, помню помню, обнимаю вас всех мои любимые рыжие собратья и сёстры)) мои солнышки. А муж наоборот говорит, что Бог меня поцеловал в темячко и макушку при том не единожды
1
Вы умничка,
Моя не заставляла есть когда была маленькой, зато в старших классах и в институте заставляла есть завтраки, она героически вставала, варила молочную кашу, которую я с детства ненавижу и плохо себя чувствую (молочка не мое) и заставляла все съесть. Я плакала просила не делать ничего, лучше голодной чем тошнит полдня, но нет..
в 14-15-16 лет я весила больше чем сейчас, и мне говорили что буду жирной. Потом , что после родов поправлюсь, потом после вторых, после 30 лет.. Сейчас мне 43, могу есть могу не есть , лишь бы перед глазами во время работы ничего не лежало, тренируюсь с начала карантина, вес уже очень много лет стабильный +- несколько кг зима/лето, держу себя в форме, тк при одном весе может быть очень разная фигура.
Моя не заставляла есть когда была маленькой, зато в старших классах и в институте заставляла есть завтраки, она героически вставала, варила молочную кашу, которую я с детства ненавижу и плохо себя чувствую (молочка не мое) и заставляла все съесть. Я плакала просила не делать ничего, лучше голодной чем тошнит полдня, но нет..
в 14-15-16 лет я весила больше чем сейчас, и мне говорили что буду жирной. Потом , что после родов поправлюсь, потом после вторых, после 30 лет.. Сейчас мне 43, могу есть могу не есть , лишь бы перед глазами во время работы ничего не лежало, тренируюсь с начала карантина, вес уже очень много лет стабильный +- несколько кг зима/лето, держу себя в форме, тк при одном весе может быть очень разная фигура.
Мнения, изложенные в теме, передают взгляды авторов и не отражают позицию Kidstaff
Тема закрыта
Похожие темы:
Комментарии к ответу