Про дружбу

Багато читала про такі історії, бачила у інших, і ніколи б не подумала, що і сама буду на їх місці...
Адже мої друзі, подруги - найкращі!) Мабудь....

З однією подругою дружили з садочку, я вийшла заміж, подруга все ніяк не могла найти пару, тому всюди, фактично, на вихідних разом були, і ми не залишали її одну.. Коли вона познайомилась з майб. чоловіком, то почала пропадати - ну ок, то норма), ну а там підтягнулись і нові подружки з роботи... Було якось прикро...(( Після того як подруга народила дитину, і взяла за куму одну з нових!, я навіть в це не повірила, і побачила фото..Стан моєї душі було важко передати, я відчувала, як вперше мене зрадила людина, з якою ми дружили більше 20 років... Я, звичайно, віддалилась, мені було боляче..., да, періодично спілкуємось (бажання не особо є), але вона чи робить вигляд, що нічого не розуміє чи дійсно не розуміє що сталося...тепер вона мені не друг, але і чуть більше ніж знайома і все.... (пройшло уже 7 років)....

І друга...моя кума... Спілкуємось чуть більше 10 років... Маю дитину меншу віком, ніж її, тому часто хворіємо,нікуди не виходимо особливо цю зиму дуже хворіли (( ... І тут знову... Бл@ Привіт нові подруги з роботи... І ці нові друзі наші спільні колеги... Ну ок, я теж з ними спілкувалась як був вільний час, і в один день вони відзначали якесь свято, а мені не сказали... не приємно, наче все було ок, але і кума (моя подруга) теж не сказала, не очікувала від неї такого...

Я втомилась...від усіх цих ігор... Я це малась пережити б в дитинстві, а не в дорослому житті.... А зараз як довіряти людям, я тепер всіх відштовхую від себе... і розумію, що, мабудь, одній буде краще, і ніхто ножа в спину не встромить.... і як дитині в майбутньому казати, що дружба існує, і тебе не замінять на "нових"...