Кто в Германии, давайте поговорим

Ви обісрали свою країну, переклавши на неї вину з країни-агресорки і пишите, що усі читають сідницями. Що тут скажеш... Кацапський троль ви або сепаратистка.

Як би в Німеччині почалася війна і бомби падали на голову,навряд чи все було б так райдужно з біженцями.І бігли б вони в інші країни,як і наші.Це важко людям зрозуміти?

Ми теж могли залишитися, аби моїх дітей хоч би нагодували десь перед тим, ніж ми перетнули кордон
Таке життя

А чому ви вважаєте,що ви думаєте іншим місцем?

Я була дуже здивована, скільки волонтерів було на кордоні, як допомагала Польща. Така підтримка дуже цінна

Дуже важко. Жодної розетки на вокзалі в Полтаві, щоб зарядити телефон. Неможливо знайти просто кип´яток, щоб тупо залити мівіну. Ви реально думаєте, що в Німеччині таке було б можливо? Я вже зараз знаю, що ні.

Industriekauffrau, 2,5 роки

Кацапка то донька вашої матері, себто ви

Так. Ми плакали, коли перетнули кордон. Бо виявилося, що ми комусь потрібні.
І лише за півгодини до цього я дзвонила по номеру червоного хреста у львові, де мені сказали, що вони відкриваються за три години.
А в Румунії нас чекали в будь-який час.

Я свою країну люблю і розумію, що всі негаразди, з якими ми стикнулися - то через агресію сусідської країни, а у вас Україна у всьому винувата. То хто з нас кацапка?

Як би там почалася війна,то ніхто не знає,як було б.Може й часу на залити мівіну не було б.Навіщо фантазувати,не знаючи що буде в країні,як що почнуть бомбити.

Цивильные сейчас и воюют после 1-2 месяцев подготовки

Не зважайте. Це те, про що зараз пишуть аналітики. Про розрив між виїхавшими і тими, хто залишився.

Бо є розуміння вихідних даних і результату. Не намагайтеся піднести одних за рахунок інших. Воно не працює.

Читайте, людино, мої повідомлення.
Хоча, хіба людина таке напише незнайомцю?

Бісить все, на що й інші скаржаться: дивний підхід у медицині й постійна необхідність місяцями чекати на запис до лікаря, банківська система, дорогий сервіс (таксі, перукар, нігті і т.д.), дорогий громадський транспорт і місцями дивне його функціонування (після київського метро - все не те), бюрократія місцями просто нестерпна.
.
Але як не крути, люди живуть заможніше й комфортніше, й що треба робити, щоб скотитися в жахливу бідність, я не знаю. Скажімо так, у середнього класу рівень життя набагато кращий. І знову, за ту ж саму медицину практично не платять. У відпустці (близько 30 робочих днів, а не календарних) їдуть у відпустку, а не городи копають чи ремонт роблять. Ритм життя в цілому інший, стараються не впахуваться, більше уваги хоббі приділяють. Постійно якість народні гуляння довкола. Природа гарна, чистенько скрізь. Товари на продукти харчування адекватні. Захист прав споживачів активніше діє. Наче все.

Industriekauffrau

Я вас дуже розумію.
Коли я виїзжала зі Львову, то вартість квитка на автобус водій підняв, хоча по телефону озвучив іншу. А я зробила передплату, не було вже можливості відновитись. А перекинувши кордон і вже приїхавши у Вроцлав той проїзд для нас був безкоштовним.

Перечитала ще раз ваше повідомлення:
Вам треба прийняти гірку істину, яка буде неприємною: якби Україна піклувалась про своїх людей, які втратили роботу, чи домівку, то всім цим самотнім жінкам не прийшлось би брати дітей на руки і тікати в незнайому країну, де зовсім інший менталітет, важка для вивчення мова і ряд інших відмінностей.

Відповіла вам, що люди тікали не через втрату роботи і житла, а від російських бомб та артилерії. Причиною втечі була війна, а не недостатнє піклування України про своїх людей. Що не так?

Я все це розумію, і розумію чому більшість не повернеться додому. Тут дуже багато агресивних людей, які самі не наважились на виїзд. От в ненавидять більш сміливих)

Якщо розрив між виїхавшими і хто лищився полягає в тому,щоб обіс...ти свою країну,незважаючи ,що вона зараз платить кров,ю за своє існування і порівнювати з країнами,в яких продовжується мирне життя,то так-розрив між нами колосальний.

Це ви собі перед дзеркалом хоч раз казали? Чи тільки хамити вмієте?

Ви неправі, я тікала так само як і усі, боячись за своє життя. Повернулися через пару місяців після деокупації області. І ви молодець, що втікли - життя дорожче. Але ж причиною нашої втечі була Росія, а не Україна, погодьтеся.

Я вмію відповідати хамкам, то ж просто дзеркалю вас)

Боже,яка маячня

Тут теж є два полюси, бо виїхало і багато тих, хто за ’пособіями’
Але за ними не помічають реально активних. Тих, хто потрібен Україні. Але завалюють багнюкою усіх зразу.
Кому гірше? Хай думають.

За вас зараз платить кров´ю мій чоловік. Майте повагу. І так. Мені моя країна, якій я платила податки, нічим не допомогла. Ні перед війною, коли мені діагностували онкологію. Ні потім, коли мені треба було вивозити дітей.
І мій чоловік залишився вдома, бо я забила на інвалідність. Бо мені не потрібно було від держави ні копійки. І зараз я мушу їх підіймати з репаючими від радіотерапії руками, доки він захищає вас.
То що там про розрив?