Кто в Германии, давайте поговорим

Я хочу додому. Дуже хочу. До щоденних істерик і депресій...
Але мене примусили звільнитися. Де шукати роботу після повернення не розумію, бо з цим і до війни все було дуже складно в моєму місті. А тут на сьогодні знайти більш менш нормальну роботу досить нескладно
Не розумію, куди повертатись і за що жити.

Ви самі почитайте, що ви пишете. Не наша держава винна в тому, що люди поїхали за кордон, а держава-агресор, люди не за роботою поїхали, а від ракет ховаються. Я написала дуже зрозуміло, що не усі біженці - з окупованих міст, повно людей, які були вимущені кинути все і поїхати з країни через ракети - і Дніпро, і Харків, і Львів і Ужгород. Люди бояться за своє життя і життя дітей, а в Україні через постійні обстріли в жодному місті немає безпеки, вчора прилетіло в багатоповерхівку в Дніпрі, а сьогодні - в хату в Івано-Франківській області. Хоч скільки коштів держава виділить ВПО, ракети від того літати не перестануть і безпечніше в Україні не стане. Невже ви цього не розумієте?

Іншими словами: вам скрізь не так

Невеликий відсоток? Їх половина столичного житлового фонду.
Старе обшарпане житло є всюди, але є програми з його реновації, ніхто не чекає, коли само розвалиться і на тому місці збудувати хмарочос.
P.S. на фото ’хрущівка’ в Словенії для порівняння.

Нам вообще не зашло, моих детей немецкие дети обижали. В школе сформировали сборный 1-4 класс для украинцев, так немецкие дети поджидали наших чтобы те не могли сходить по нужде, били, говорили мерзости (и это начальная школа!). На улице могли палкой замахнуться. Плюнула на эту мнимую безопасность, психика и самоуверенность детей важнее, вернулись.

Во первих в Польше сказали максимум месяц. Во вторих наша церква в Германии договорилась чтобы троих семей они взяли в спец лагерь. Так как оставалось еще две комнаты в коридоре лагерь подселил нам еще семью.
Все сидели там пока лаземдамт (язык сломать можно) не захотел платить лагерю за жилье. Срок продлевали дважды. Последний срок до 24 марта. Но всех выселили начиная с нас с 17.01- 15.02. Нас 4 семьи было.3 из церкви и 1 чужие.
Мы жили по договоренности церкви в лагере безбарьерном. Ни одного парога, лифти, широкий и просторний туалет с душем. Окружали нас в основном школьники и взрослые с дауна, на электроколяске, умственно осталые. Здоровенькие тоже были с однокласниками на коляске.
Потом раз и переселение в барьерные места двоих мы в счет, одному чемпиону по фиксованию нашли дом где коляска не развернется (так им спорт компания нашла место где он может развернутся на коляске и тренироваться), а четвертая семье нашла жилье, но им отказали. Предложили жилье такое, что старшего сына не занести даже в уличную дверь. Но потом всетаки им дали согласия на ту квартиру.

Не чекайте реновації, займіться ділом. Все чекають , що хтось зробить.

Хрущівок не половина, а значно менше. Чи може вам як іншій моїй опонентці- хрущівки, сталінки, чешки то одне й те саме?

Удалено администрацией...

А дома 50-х и более ранней постройки? :) Речь шла о том, что во всех столицах мира есть старое , обшарпанное жильё. И сколько там той Словении? Мне сложно поверить, что бывает такое плебейское раболепие перед заграницами , как я наблюдаю у некоторых на этом форуме.

Жінко, ви мабуть в нашому Києві ні разу і не були?
Ну не все так тут казково)
І старий житловий фонд в нас у переважній більшості, така гірка правда життя.
Так смішно читати «не чекайте самі, робіть щось»
Лікарні самі реставруйте, дороги стеліть, пенсіонерів забезпечуйте. Це риторика корупціонерів, які замість виконання своєї роботи її перекладають на всіх навкруги.

Удалено администрацией...

Старые дома в порядке очередности тоже ремонтируют.
Киев в последние годы до войны по уровню благоустройства уступал даже многим украинским областным центрам, тому же Харькову, Чернигову, Виннице, с вечным смогом, пробками, хаотичной застройкой. Сложно было это не заметить.
Плебейское раболепие? Да тут одни рассказы про загнивающий Запад, как в СССР.

Ви мабуть ще раз мій текст прочитайте, бо не зрозуміли його. Вірю, що справитесь🙏

А при чем тут Ваше мнение? Вы знаете сколько Украинцев в Европе с 2014 года после Донбасса ??? И не у всех есть в/ж по сей день
После окончания войны все поедут домой, оставят только востребованных специалистов по рабочим контрактам))

Мой ребенок в немецком классе,есть также в классе сирийцы,но класс дружный,но на перемене бывали стычки с детьми из старших классов,звучало как то от русских детей(читай от их родителей)что то типа ’фу Украина’,но был разговор с учителем,больше не фукают.

Мы живем в городе где одни дома ни одного магазина ни школы. Садик есть. Младшая школа развозка 5 мин и в школе в соседнем городе. Старшая за три девять земель. В 7 утра обычный маршрутный автобус везет в Штарнберг, там они все хором садятся на поезд и в другой город едут сами.

слухайте. чого ви так агресивно в кожній темі про виїхавших? Насправді ні, не прийдеться повертатись, бо німці не по доброті душевнй бабл вкладають в наших людей. І безглуздо цього не бачити. Вони закрилу низькокваліфіковані роботи сирійцями (Мак, доставка), зараз закриватимуть нами середній персонал. В топах-самі німці.
І було б добре, аби люди перестали с.атися через це.Бо, насправді, Україна дуже втратить і в спеціалістах, і в демографії в цілому, якщо ви всіх будете відправляти ’не вертайтеся’. Хто вас на пенсії годувати має, якщо всі ці діти-підлітки в Німеччинах полишаються. Я писала вище, що дуже хочу процвітання Україні, але внутрішні срачі на тему, хто правіший ті, що поїхали, чи ті,що лишились-вони не сприятимуть процвітанню ніяк.

Яка бідність? Як у декого в Німеччині - одна пральна машина на весь будинок? Ні, у нас такої дичини нема.

Ви описали себе, безтактна людина, та і годі.
І припніть краще свого язика, не всі такі невиховані як ви, то ж спускайтеся на землю.
Є таке поняття, як старий фонд, ознайомтесь з ним. Старий фонд в Україні це 80% усього житла, якщо не більше.
Ви можете лазити де завгодно, по своєму спецпроекту, чи по Німеччині, це ваш вибір. Але запам’ятайте - ви не маєте ніякого права засуджувати вибір інших.
Це те, про що й шла мова - невідома особа в Інтернеті поливає брудом інших, тільки за те, що людям хватило духу виїхати в іншу країну, в пошуках безпечного життя. Вам не стало на це духу, іншим стало.
І ви підтримуєте економіку країни? Туалетний папір та хліб купуєте? Ви дуже допомогли👍🏻

У меня позитивная история с Германией. Эмиграцию не планировали, но вышло, как вышло...
Работу нашла быстро, через 4 недели после приезда уже начала работать. Пособий не было и нет, с джобцентром никаких дел не имела. Признали укр.диплом, язык знала . Живем в деревне, арендуем шикарную квартиру за копейки (да, повезло). Моей з/п не просто с головой хватает, а бОльшая ее часть остается на карте.
Ребенок адаптировался, нашел друзей, подрабатывает на миниджоб.
Страну, менталитет, культуру ребенок принял, что было важно для меня. У меня же с этим не было проблем, Германия всегда нравилась, был опыт проживания здесь раньше.
Возвращаться в Украину не планируем, наш дом теперь здесь. Я никогда не привязывалась к бетонометрам, поэтому мой дом там, где я. Перспективы в дальнейшем поменять параграф 24 на другой очень благоприятные.

У меня позитивная история с Германией. Эмиграцию не планировали, но вышло, как вышло...
Работу нашла быстро, через 4 недели после приезда уже начала работать. Пособий не было и нет, с джобцентром никаких дел не имела. Признали укр.диплом, язык знала . Живем в деревне, арендуем шикарную квартиру за копейки (да, повезло). Моей з/п не просто с головой хватает, а бОльшая ее часть остается на карте.
Ребенок адаптировался, нашел друзей, подрабатывает на миниджоб.
Страну, менталитет, культуру ребенок принял, что было важно для меня. У меня же с этим не было проблем, Германия всегда нравилась, был опыт проживания здесь раньше.
Возвращаться в Украину не планируем, наш дом теперь здесь. Я никогда не привязывалась к бетонометрам, поэтому мой дом там, где я. Перспективы в дальнейшем поменять параграф 24 на другой очень благоприятные.

А ще скільки висоток 9-10-12-16-18 поверхових з ліфтами кінця 80х початку 90х, які вже на ладан дишуть, бо 10 років як мали їх замінити по техніці…

В кого «у нас»?
У вас?
Чи у жителів України?
Так це є. Безробіття, бідність, висока вартість продуктів харчування та послуг різного характеру. Подивіться статистику, поцікавтесь бюджетом. А ще бажано мати близьких на фронті, щоб розуміти як справи з амуніцією у військових.
Про корупцію казала в усіх попередніх повідомленнях, якщо ви живите в Україні то зіштовхнувшись з нею, не важливо в якій ролі

Половину коментарів прочитала, далі фу! Фамільярдність з вас - гірським потоком, тому й місця собі ніде не нагрієте.

Не надоело лепить СССР куда попало? Уже не смешно даже. Так Европа и есть унылый совок с уравняловкой посредством налогов.
Упал не Киев, а комментаторы выпрыгующие из штанов, чтобы обхаять столицу своей страны, бо им где-то что-то ткнули.
У нас и царские дома реставрируют и люди в них живут (а это строения позапрошлого столетия) . Но Украина в разы больше крошечной Словении. Ещё есть к чему придраться?

Жінко, ви свою агресію залиште при собі, а ось це «хто ви така» мамі будете озвучувати, точно не мені.
Якщо вам страшно від сприйняття правди, то це тільки ваша проблема.
Від любові людей бо батьківщини вона краще не стане, потрібно діяти.
Ви щось зробили? Завдяки вам посадили високопосадовця, який розкрадає гуманітарну допомогу? Може завдяки вам відмінили незаконну забудову біля парку перемоги, зо в Києві?
Чи може ви своїми зусиллями зробили так, що біля вічного вогню та на труда новому острові не будуть будувати ресторани?
Мабуть що ні. Все своє життя я активно виступала за рішучі діі, писала запити та звернення до кмда та інших установ, ходила на мітинги, щоб зберегти своє рідне місто, місто моїх прабатьків.
Повернувшись додому я знову почала боротись з бездіяльністю організацій та високопосадовців, і знаєте що?
Взагалі нічого! Ніякого результату.
Тому так, в Києві безліч жебраків, обшарпаних хрущовок, безліч ДТП при участі п’яних водіїв, підвищення цін, і на фоні - ВІЙНА. Так собі умови для життя, і не нікуди не сховати, хоч десять разів повторіть про лютої до батьківщини, можете навіть вишиванку надягнути на якесь свято, для більшого патріотизму.
У мене з вами все)