Беженка со Львова

Підтримують ті , хто не хоче думати і аналізувати
Якщо такий жах станеться , через років 50 знову , то східняки також поїдуть рятувати своїх дітей , бо урок засвоєн , що кацапи - вбивці , а не брати
Чекати вже не будуть

и они свой продут, нам за себя надо думать, людьми оставаться

Ось звідки у Львові стільки нечисті:
’У 1951 році росіяни становили майже 39% населення у Львові

До 1939 року у Львові більшість населення становили поляки, євреї, українці. Росіяни прийшли в Галичину у 1939 і стали окупантами, в липні 1944 визволяли Львів від німецьких військ. Як люблять уже десятиліттями повторювати львів’яни слова свого славетного земляка, композитора Людкевича, «і нема на то ради».

Ті два приходи радянської влади супроводжувались масовими репресіями, кровопролиттями, винищенням місцевого населення, переважно інтелігенції. Після війни «нову територію», де звільнились розкішні помешкання і будинки, кремлівська влада почала активно освоювати, зокрема, заселяти партноменклатурою.

Вже у 1951 році у Львові майже 39% населення становили росіяни. У Києві, Чернігові та Сумах цей відсоток був значного менший.’
А потім їдуть в Європу і ганьблять нашу націю своїми гнилими узькими генами

Конечно не буду, потому что даже сравнивать нельзя войну, которую видел Мариуполь ( Буча, Бородянка…) и ту, которую видит Львов.

Ну что за мода меряться кому хуже??? Да бесспорно есть регионы спокойнее, но не значит что везде безопасно и не знаешь куда прилетит!!! Она спугалась и выехала! Кому-то и пару прилетов достаточно чтобы психику сломать! Зачем осуждать.

У мене рідні втікали від радянської влади, да. (
І то не треба довгожителем бути, щоб знати на інтуітивному рівні, що нічого хорошого вони не приносять з собою. Мародерство, гвалтування і т.п.
Того кожен спасається як і коли може.

Для чого ви обманюєте, що найбільше виїхавших з західної частини? Це ж неправда.

Так Львів це москальське нутро бачив ще у Другу Світову.

Згодна з кожним словом !

Спасибо огромное за поддержку, я уже намного лучше, чем в начале, работаю, дети в школе, это первые полгода на таблетках, а теперь нормально, еще бы язык осилить и как бы тяжело не было, я точно знаю , что вернусь в украинский Мариуполь, доначу своих друзьям, которые сейчас на Угледаре. И пытаюсь не жаловаться, особенно , когда посмотрю фотки, которые получаю с Угледара.

І правильно виховували. Що русня то виродки, а не брати. Погано, що більшість бабусів і дідусів все життя боялися і не розповідали правду про те, які ж таки ’ брати’ русня.

У вас вина не в рф, а у львів´янах, пропаганда вас зжерла до кісток)

Я могу только представить каково было беженке из Мариуполя слушать стенания про ужасы войны ’беженки’ со Львова.

жесть, а что тогда вам сказать( не понимаю этих ’несчастных’ людей . Вы держитесь и не обращайте внимания на подобного рода особей

Почитайте роман Юрія Виннчука ’ Танґо смерті ’

А ’так плачут, так плачут’ больше всех таки действительно отнюдь не мариупольцы... Просто наблюдение.

Давайте я о себе напишу. Я киевлянка, выезжала на ЗУ, так как все было не ясно и у меня возраст пацанов, которых в случае оккупации расстреляют без соплей, в паспорт им никто смотреть не стал бы : 17 или 18.
Сестра моя из Бучанского района, в километре от Гостомеля. В дом прилетело. С ребенком на руках в одних тапках они приехали на ЗУ.
И вот сидим мы в холле отеля и нам обеим одинаково хреново. У нее огромные потери в материальном плане. А у меня 2 сына, один из которых абитуриент, готовился 2 года и что делать не ясно, полная неопределённость. У нее горе в плане материальных потерь, у меня просто потеря ориентации в пространстве и мне нужно принимать решение быстрее чем ей в разы, так как от этого зависит еще и будущее ребенка, которые не малыш и второго, с которым тоже был свой план.
И да, она меня не понимала, почему меня колбасит, мой дом цел, муж работает, я работаю… прям беда та учёба. Но мамы абитуриентов прекрасно знают, что такое поступление, пока не прочувствуешь не поймешь.
И да, мы выбрали разные пути. Она уехала, я осталась, вывезя только старшего сына. Ее до сих пор пугает даже упоминание тревоги в телеге, а я сплю как сурок дома и о ракетных атаках на Киев узнаю утром в новостях.
Она тоскует по дому, но не вернётся до конца войны. Я тоскую по сыну, но останусь дома с мужем. Каждой из нас плохо по-своему.
Война разрушила мирную жизнь. Нам всем плохо. Каждый гребет как может. Давайте будем терпимее друг другу.

Я не львів’янка. І я в своїй хаті ніколи не приймала москаля ні за які гроші світу, навіть ’типу родичів’ - бо й така пляма у родині є

Наші тільки вибрані - ті, у кого є щось від менталітету рф. Вони дуже швидко кидаються на пропаганду.

Автор, держитесь,Мариуполь это дикая боль,с нами семья из Мариуполя жила,я знаю какую боль и через какие страдания вы прошли,берегите себя!

Я виню не в войне, а в отношении. И в этом со мной очень многие, кто вынуждено оказался во Львове, согласится. Такого скотского отношения мы не ожидали от своих же

Ваше особисто життя як погіршилося від того що вона вам розповідала? Ну виїхала, чогось до війни не було такої уваги до тих хто куди там виїжджав. Ну нила вона вам, люди в принципі багато ниють, по різноманітним приводам. Та жіночка у вас особисто нічого не забрала. У нас ворог з іншої сторони, не у Львові і не в Польщі, скільки вже можна.

У меня 2 вопроса.
1)что такое ценизм?
2)каким образом вы поддерживаете укр. производителя, платя деньги нашему парикмахеру, который потратит их в Польше?

Вы реально не понимаєте НАШО? Потому что она осталась вообще без ничего, без жилья, вещей, накоплений. Таким людям и нужно выезжать в числе первых, занимать лучшие квартиры, получать выплаты. Но зато вся западная рванула в первые же дни, заняла все это и даже не собирается шевелиться, изображают из себя страдалиц, насмотрелась я на это. А спонсоры не хотят потом брать наших, им хватило

Чого вона не пішла жити в безкоштовне місце проживання? Наприклад, у школу.
У нас знаєте що вчителі робили в цей час? Обслуговували біженців, які їм кричали, що вони повинні їх обслуговувати, бо вони з гарячих точок. А у вчителів у цей час руки до крові від хлорки стиралися.
Готували їм, мили за ними, міняли постіль.
Люди з району віддавали одяг, носили муку, цукор, чай, хімію, бо ж треба помогти бідним біженцям.
’А ви нам далжни!!!’ - все, що було в подяку)

Для кого? Ці гроші платили полякам які приймали . Якщо поляк не пішов і не оформив ці виплати, то автоматом їх ніхто нікому не нараховував.

Все правильно написано , совєти вбивали інтелегенцію , письменників , мітців ,насильно вивозили до Сибіру місцевих по всій Україні
Порушено зміна поколіннь

Автор - це ваш біль і ваше горе. Дуже вам співчуваю і бажаю, щоб у вас все склалось якнайкраще. Люди різні є. І вам попалась жінка, яка любить поплакатись.