Хто повернувся в Україну, і хто найближчим часом

Ну якщо Ви так впевнено кажете, то щось знаєте, мабуть.

Удалено администрацией...

Очень тяжело. Я и ребенок не выдерживаем психологически. Такое впечатление, что ты в тюрьме. Только и слышишь - за это штраф, за то штраф, ступить боишься, не зная законов. У сына- подростка тяжелейшая депрессия. Утро начинается с вопроса- когда в Украину. Пообещала в мае, и тут началось - каждый день тревоги. Он заявил, что лучше в Украине умереть от ракет, чем оставаться жить в Австрии. После года пребывания здесь , проживания двух семей в квартире, очень хочется в свою квартиру, где сам себе хозяин и режиссер , у каждого своя комната.

А чего тут не знать. Европа забита сейчас не только украинскими беженцами, но и той самой рабочей силой из стран третьего мира. Здесь им могут предложить и условия и оплату гораздо лучше, чем в Украине. Скажу честно, даже нам украинцам Европа может предложить лучшие условия, чем Украина. Так что ответ где многие хотят жить и работать очевидна.

Удалено администрацией...

Удалено администрацией...

Ви не наше керівництво і не міжнародна інстанція. Зачекайте кінця війни, побачимо, що і як буде. Може здоровий глузд та допомога з-за кордону спрацюють.
До цього моменту це тільки теорії. Ні ви, ні я не знаємо напевно.

Я не була держслужбовцем. Я не отримувала пільги. Я чесно платила податки.

Ось про це я і писала. Я не хочу бути ’цаца’, я хочу бути людиною. І тому я не планую повертатися. А ви щось занадто легко людьми розкидаєтеся ) схоже, не дуже ви й хочете, щоб повернулися.

Я дивилася розмову з демографом Лібановою, треба буде залучати робочу силу з країн третього світу. Або пропонувати нашим плюшки за повернення.
Тому що наша країна не дуже в соціальному плані, і завжди була, а люди старіють, втрачають здоров´я, хочуть кращого майбутнього для дітей.
Якби наша держава краще піклувалася про нас до війни, ну як от Британія про своїх британців, люди б знали, що матимуть підтримку і гарантії. І не полишали б країну.
А так, нас вже стільки разів кидали напризволяще, з часів розпаду совка, що люди не вірять нічому.

Згодна з вами так ще й дозволяють собі такі пости: виїхала і не планую повертатись..

Удалено администрацией...

якби наша держава ’піклувалася до війни’,то ми б були підготовлені, своє озброєня, заміновані Чонгар і границя на півночі .. Дивись,і виїзджати було б не потрібно... Але захотілось ’побогатому’ бо ’хуженебудет’. Вірно? ?????????????

Кому захотілось? Не держава ж голосувала на виборах за зеленського

Ні, чесно мені начхати на тих хто виїхав, мене бісить що одні 25-ні хлопці життя встачають на цій війні , а у інших завдяки війні зявилась можливість виїхати за кордон, і вони ще тут предяви до держави висувають, що бачте мусить їх повертати..

Ну ось повернуся я з трьома дітьми. Не додому, бо туди ніяк. Де я буду жити? На що? На виплати? Чи ось так зразу десь знайду і житло, і роботу?
Зараз я хоч виплати не отримую, вже допомога.
А, і лікувати мене не буде треба, якщо рецидив. Хоча ніхто й не лікував би, бо в мене грошей на це не буде. Проходили, знаю.

Вивозити треба не кількістю, я якістю. А для цього треба, щоб люди бачили, що вони зможуть прожити і принести користь. І що вони люди. Але тут треба принципове рішення, на яке навряд чи підуть нагорі.

Автор, ви неадекватна. В кожної є свої причини не повертатися. Живіть своїм життям, своїми радостями і бідами. Що вам від того що якась жінка під анонімом не планує з своїми дітьми повертатися в Україну???
Так сталося що я близько познайомилася з сім´єю стареньких німців. Її батьки були українцями,які на початку 40х тікали з Тернопольщини. Навіть дома не говорили українською, щоб в дітей не було ідеї коли небудь повернутися. Правильно чи ні? Кому судити? В Україні їх відправили б в Сибір, перевиховати на кацапських холопів. А так сім´я вижила. Доньки (вже бабуськи) звичайні німкені, будинок, прожили гарне життя, їх діти навчалися в найкращих універах Німеччини.
Ось йду я з своєю іншою подругою, укр.бабусею з Миколаєва, якій 79 в магаз, назустріч німецька 75 річна подруга. В укр.бабусі ні нормального життя ніколи не було, ні спокійної старості. І жінка, яку батьки зробили німкенею - кабріолет, міцний шлюб, щорічні подорожі світом.
Я хочу жити в Україні, але не хочу щоб моя донька пройшла через все, що довелося пройти мені, щоб заробити на будинок, на авто, на їжу. Вже очевидно, що змін в Україні не буде, владу захопило шапіто Коломийського і надії на Перемогу і план Маршалла для нашої країни немає

Моєму чоловіку більше, і він зараз там. Я б була дуже рада чхати і на вас також. Але не можу, бо він саме вас і захищає.
Можливість, так. У вас вона теж є. А ні, все не зможете зараз відчути. Цей захват від брьохання по снігу під бахи. З мінімумом речей. З сухою мівіною, бо гарячої води не знайдеш.
Так, ви свою можливість втратили.

Бо ви навіть не пробували, не намагались.
Вам легше було поїхати на все готове, і не напружуватись. Або взагалі на двох стільцях сидите. І зараз, кожна друга виїхавша в груди себе б´є і каже, що немає куди вертатись, але насправді багато хто маніпулює цим. Може ви з Черкас або Кропивницького поїхали,а нам тут розказуєте. Виплати впо платять, тут постійно теми коли коли видадуть, ви працювали? отже працюйте. Немає роботи - ставайте на біржу - там платять, де ваш чоловік? Працює, одже отримує зп. Воює, отже отримує зп. Якщо чоловіка немає - то на дітей отримуєте виплати. Вам не гірше ніж іншим, зрозумійте це. Багато хто більш в плачевній ситуації.
Проблема не лише в верхівці, проблема в людях наших, все починається з низів. Всі сварять верхівку, але самі нічого не роблять для покращення(( Аби побалакати та й все.
Я за те, щоб виїджали ті - кому дійсно є потреба, це прифронтові міста, це люди у кого розгромлене, пошкоджене житло. Повинні бути списки чесні і прозорі.
Пост написан не конкретно про вас, це образ. Багато людей просто банально скористались ситуацією і виїхали. А європейці вже не знають куди діватись від українців....

Моєму чоловіку більше, і він зараз там. Я б була дуже рада чхати і на вас також. Але не можу, бо він саме вас і захищає.
Можливість, так. У вас вона теж є. А ні, все не зможете зараз відчути. Цей захват від брьохання по снігу під бахи. З мінімумом речей. З сухою мівіною, бо гарячої води не знайдеш.
Так, ви свою можливість втратили.

Де ваш чоловік під Бахмутом?? Не треба на жалість тут давити.. щоб ваш чоловік робив якби всі жінки виїхали?

Повернулась з Карпат додому
Страшна корупція
Неможливо чогось добитися на відновлення будинку
Оббиваю пороги сільради
Сам на сам з бідою
Дуже важко
Всі проти тебе
Чого прийшли
Вийдіть з кабінету
Страшно , як тим людям , в кого взагалі знищене житло

Країна є поки в ній живуть громадяни .. не зрозуміло нащо хлопці там стоять якщо ви особисто хочете щоб діти ваші жили в іншій країні

Це не єдина гаряча точка.
Це не жалість, я про нього нічого не писала, поки ви не почали давити на цю больову точку.

Останнє питання не зрозуміла. Але й не треба.