Цікаво, навіщо в Києві діти мають вчитись до 16 червня?

Не єдине укриття НАША школа, а школи це єдині укриття, їх багато.
У нас чужих не пускали, батьки, що приходять за дитиною, могли теж побути.Сторонні- ні.
І тон поміняйте, я вам не на допиті.

Ви не працюєте, куди збагрите? Чому так зневажлмво до інших мам, які не питають як ви, за чужі справи?

Возможно отменят это, но ещё не сообщили. Нам уже сказали, что учёба закончилась.

Ну так чого саме зараз, коли минув рік ви раптом почали думати, а куді окрім дітей і хх батьків йти іншим, що сталося, чого не було досі? Що по тону?

У нас завтра последний день в этом учебном году, но и зимние были не месяц, как у многих.

А ми вже сьогодні закінчили навчання.Щасливі і батьки, і діти і однозначно вчителі.

ну значит Вам просто не повезло с онлайном. У нас онлайн на довольно приличном уровне.Уроки будут до последнего дня, до 2 июня. Я б уже такая чтоб детям дали отдохнуть.тож Днепр

Не розумійте. Зато ребенок под присмотром и в коллективе, а не в мобилку втыкает.

Мій би поїхав до бабусі і катався на велику, а не телефон.

Без света...

Так у Вас є бабуся, у багатьох нема куди дітей дівать. Мене особисто це влаштовує. У мене відпустка всього два тижня.

Самая адекватная мама. Для себя и своего ребенка приняла решение сама.

Дохаживает эту неделю и точка. Нет в этом никакого смысла. Жара, духота. Мы как выезжали всегда жить на дачу 1.06 так ничего менять не собираемся. Мне тот табель нафиг не нужен.

Прикольно.
Тобто:
1) ваша дитина має пристойний пригляд тільки в школі?
2) ви привчили дитину весь час втикати в мобілку, якщо над ній Цербером не стоїть вчителька.
Ну і реальність.Дитина, що звикла втикати в мобілку, робить це і школі.
А під наглядом, то без питань.Чому тоді це школа і навіщо там уроки?Наглядати, це не навчати.Ви водите для пригляду?Навчання питання 10?

А почему в Киеве были такие длинные зимние каникулы? У нас обычные были (Одесса), младший отучился еще в пятницу, старший завтра заканчивает
По теме - сочувствую, толку от такой учебе 0, при ваших ночах

отож є й горе, що навіть в Києві не всі школи мають сховищ, навіть якщо є не відповідають критеріям безпеки

А як ви онлайн би без світла навчались?

Да, для пригляду. Работаю в критической инфраструктуре. По Вашим рассуждениям, нужно только ребенком заниматься? А кто будет обычную работу делать - хотя бы пробы воды каждый день брать?

Зимой света не было по 20 часов в сутки.

Це вибір батьків,а не ваш. Ви можете не пускати дитину до школи чи вивезти.

Учатся и учатся.. Скажите спасибо, что у вас учеба есть. Многие города страны мечтают о школе и оффлайне

А в чем проблема? Не водите

У батьків є вибір. Якщо хтось вважає, що дитині небезпечніше вдома, в школу не відправляють.

Ви ж дитину коли народили, розуміли, що школа буде і канікули?
Як планували?

Заділо за живе, бо правда.

Конечно, все проблемы по мере поступления. Если я родила ребенка, то что, жизнь остановилась, тем более в школе?

Это про Вас.

У нас теж саме, під час тривоги діти бігають в умовні укриття, хто на офлайні, а у онлайна уроків немає. Таке собі навчання, якось тримається. Я б не мірялась, кому зараз гірше чи краще - погано всім, діти взагалі не мають це все бачити, знати, відчувати не залежно від міста. Більшість дітей у нас сидять дома без навчання, теж сплять в коридорах, паркінгах, тому що у нас просто немає нормальних укриттів. Київ з 24.02 під ракетними обстрілами, як інші місця, так само зимою без світла сидів, так само, як вся Україна приймає переселенців, намагаєттся жити вдень і виживати вночі. Немає різниці, де ми зараз, я нам всім не заздрю. Згадала перші дні війни, коли полетіли ракети по Києву... перші прильоти і повну безпорадність. Зараз не краще і за всіх болить. Відверто, мені байдуже, які оцінки в цьому році будуть у табелі. Вчора вранці, після безсонної чергової ночі, під час ракетного обстрілу моя дитина злякалась і сказала, що у неї дихання збилось коли вікно зачинилось само і відчинилось, а однокласники в школі пишуть контрольну в напівпідвалі після цього - школа в 20метрах... Я просто хочу, щоб це все припинилось, щоб наші діти не жахались звуків і забули це все, як страшний сон.