Я дуже розстроєна....Діти повторяють розмови батьків вдома. В такий страшній ситуації, як зараз українці , та ще й ображати...Хочеться сказати зупинить планету, я зійду(((. "В Чехії булінгу в школі піддалася дівчинка з України. Школярі плюнули їй в обличчя через те, що вона українка і назвали її «курвою», а також додали, що росія сильніша за Україну."🤬
показать весь текст
3
4
15
4
1
48
0
Так, і ми з татком. І недосип є, ось не сплю, почула вий сірен і все, сна немає. Вдома найчудово!
Это, скорее, исключение. В основном дети воспитанные и очень толерантные, поляки все попадались прекрасные. Я сама с польскими корнями, иногда думала о переезде, но теперь нет..
Я нормально спала поки біля будинку не сбили шахєд. Оцей гучний звук шахеда, що наближається, а потім вся кімната освітилася, я встигла вибігти з дитиною на руках і взрив такий, що вуха позакладало. В сусідів вікна повилітали, а в нас на провітрюванні були, це врятувало. І тепер кожну тривогу я моніторю що куди летить, спимо всі разом у вітальні, у закуточку де нема вікон.
2
Якщо всі поляки були чудові, чому один випадок поставив крапку на переїзді? Я просто серьозно задумалась про виїзд за кордон, ракета просвистіла над головою, так гучно, що я відчула, як кров завмерла в венах у мене і на спині піт виступив від жаху, а ППО здавалось у вікна зараз влучить.
Моя дочка сказала що то ще іі не булили , каже почули б вони що в іх в школі говорять на украінців , але знімати на телефон неможна , а щось довести просто неможливо , директор нічого і слухати не хоче
2
Жах... У нас світилось, взривалось біля будинку, шок і думаю, хочь на час виїхати якійсь, нерви здають. Ракета з таким свистом пролетіла, на такий шаленій швидкості, а від того такий жах, що вмерти стоячи від переляку можно, добре, що дитина спала і не чула.
Жесть. Що діти говорять? В якій Ви країні? Як до українців ставляться в принципі поза школою? Бо тут прокоментували що всі скрізь відносяться ’общеевропейски’ От я і думаю, а як це общеевропейчки? Якщо диктофон зкачати і записати?
Тому-що я зрозуміла, що таких випадків буде більше, ну і я дуже хотіла додому до чоловіка. Я собі навіть не уявляю, що я б жила увесь цей час закордоном, навіть у Польщі, яку я дуже люблю. Це так здається, що закордоном все легше і можна видихнути. В мене син дуже хотів повернутися, він не боїться сирен і взривів, молодший ще нічого не розуміє. Якби він боявся, то ми б не поверталися, а чекали б кінця війни.
1
Німеччина , так можна сказати що общеєвропейськи , і більшість дітей нормальні , так як і іхні батьки , Ще багато залежить від вчителів , там так все склалось що на украінских дітей кричать щоб вас бомбами всіх повбивало і путін молодець а вчитель сидить і розказує що то все дитячі жарти , дівчині в обличчя дезодорантом -жарти, плюють -жарти, по ногам били -жарти , а коли вже почали жалуватися і поліцією пригрозили то наче трохи присіли ,
Один з пунктів повернення додому з Німеччини й був булінг у школі, ще й ми попали у місто колишнього НДР .
Так що як їдете попередьте своїх дітей що таке може бути, і як діяти в таких випадках
Так що як їдете попередьте своїх дітей що таке може бути, і як діяти в таких випадках
Что вы хотите услышать? И чем вы шокированы? Люди по всему миру встречаются разные. Тема о том, что тебя обязаны любить/жалеть/ уважать по национальному признаку работает в Украине, в мире, тем более европейском, все на равных
Мы находимся сейчас в Чехии. Это так и есть. Дети-украинцы в школе держатся особняком, чехи с ними не общаются. Также был у детей конфликт: одноклассники им говорили, что Зеленский г...о, а Путин - супер, и т.д.
Моей тоже говорил один идиот такое, но ей пофигу. Пнул ее рюкзак получил по ноге со всей дури. Если бы посмел плюнуть украинские мальчишки живо объяснили на физическом уровне, почему так делать нельзя. Да в школах человек человеку волк. Все по кучкам по национальности, одиночке не выжить, любой кстати национальности. Очень смешно звучит в этом контексте девиз школы - против рассизма. Германия.
В Німеччині діти з Сірії побили племінницю за те, що вона з України і займає їх місце. Побили до лікарні. Мамі навіть зі школи не подзвонили і з лікарні. Сказала менша донька, яка в школі почула.
Звернулись в поліцію, до директора школи - результату та реакції нуль.
Ходила в югенамт (не знаю, як правильно) добивалась, що більше в школу ходити не буде і буде вчитись онлайн. А потім переїхали в інше містечко і перейшли в католицьку школу. Це було дуже важко.
Звернулись в поліцію, до директора школи - результату та реакції нуль.
Ходила в югенамт (не знаю, як правильно) добивалась, що більше в школу ходити не буде і буде вчитись онлайн. А потім переїхали в інше містечко і перейшли в католицьку школу. Це було дуже важко.
Мнения, изложенные в теме, передают взгляды авторов и не отражают позицию Kidstaff
Тема закрыта
Похожие темы:
Комментарии к ответу