Гірчинка• 19 июня 2023
Погляд з іншого боку - я рада, що не стала мамою...
Колись я планувала, жити як всі: робота, сім´я, діти.
Так вийшло, що довелося стартувати з нуля - з відсутності буль якого житла та, навіть, реєстрації за місцем проживання (бомжування по простому, але жили на оренді з батьками) - що автоматично тягло до складнощів при влаштуванні на роботу тощо.
Чому так вийшло? Бо держава сильно поважала військових: батько мав купу років вислуги, північний стаж тощо, з 1989 року чекав квартиру, отримав однушку в 2007, коли вже розпалася сім´я і мати пішла до іншого... В 2008 батька не стало, в 2012 - матері.
Не суть. Справа в тому, що я обрала собі чоловіка теж без житла, то 8 років пахали, щоб купити квартиру, перебуваючи на оренді. Відкладали народження дитини, бо не витягли б фінансово. Купили в 2013. Потім -перша вагінтність невдала в 29, друга в 33. Думала, поїде дах. А може, й поїхав?
Після 35 вирішила, шо крапка. Зараз мені 39.
І ось з 24 лютого 2023 року й досі я таки зраділа, що не маю дітей. Гірка правда, але мені зараз легше. Я сама і не від кого не залежу, і не за кого не відповідаю і не трушуся, мені не треба думати як в таких умовах вчити дитину, як зберегти її психіку. Чоловіка минулого року покинула ( Самотність - це не страшно, самотність інколи - це свобода.
Так вийшло, що довелося стартувати з нуля - з відсутності буль якого житла та, навіть, реєстрації за місцем проживання (бомжування по простому, але жили на оренді з батьками) - що автоматично тягло до складнощів при влаштуванні на роботу тощо.
Чому так вийшло? Бо держава сильно поважала військових: батько мав купу років вислуги, північний стаж тощо, з 1989 року чекав квартиру, отримав однушку в 2007, коли вже розпалася сім´я і мати пішла до іншого... В 2008 батька не стало, в 2012 - матері.
Не суть. Справа в тому, що я обрала собі чоловіка теж без житла, то 8 років пахали, щоб купити квартиру, перебуваючи на оренді. Відкладали народження дитини, бо не витягли б фінансово. Купили в 2013. Потім -перша вагінтність невдала в 29, друга в 33. Думала, поїде дах. А може, й поїхав?
Після 35 вирішила, шо крапка. Зараз мені 39.
І ось з 24 лютого 2023 року й досі я таки зраділа, що не маю дітей. Гірка правда, але мені зараз легше. Я сама і не від кого не залежу, і не за кого не відповідаю і не трушуся, мені не треба думати як в таких умовах вчити дитину, як зберегти її психіку. Чоловіка минулого року покинула ( Самотність - це не страшно, самотність інколи - це свобода.
показать весь текст
2
3
6
43
133
0
Та ну, навпаки, коли людина усвідомлює, як класно, що в нього є, як раз і повертається до цієї думки. Я часто звертаюсь до таких думок, коли розумію свої досягнення, придбання, тощо. Це нормально
Я знаю. Иногда начинаешь сожалеть об отсутствии детей, а потом вообще об упущенных возможностях. А вот если бы... И понеслись мысли в небо)
Ой, я вас умоляю. Подруга первый раз замужем была, от мужа был аборт, тоже все так вспоминала, прикидывала, а что было бы если б родился...
Вышла замуж второй рад и как-то буднично говорит, что она и от второго аборт сделала- презерватив порвался.
На мой вопрос, что она ж , типа жалела, округлила глаза и говорит, что так просто болтала, а вообще нафиг ей это надо.
Короче, заездеть- не мешки ворочать
Вышла замуж второй рад и как-то буднично говорит, что она и от второго аборт сделала- презерватив порвался.
На мой вопрос, что она ж , типа жалела, округлила глаза и говорит, что так просто болтала, а вообще нафиг ей это надо.
Короче, заездеть- не мешки ворочать
3
Я не жалею, т.к. не хотела никогда и сейчас тоже. А если бы так вышло случайно не сильно бы рада была, так что да, хорошо что нет. Тем более, что здоровье не особо и финансы тоже.
3
Я не втішаю, я не в журбі, щоб це робити )
Так, суспільство за звичкою щось намагається тиснути, але мій статус та робота вдома дозволяє не перейматися цим.
А війни... Нажаль, багато жінок, залишаться в 50 без дітей через війну - і ти, хто втратили дітей на війні, і ті, хто не зміг народити через те, що втратив на війні коханого , і ті, хто втратить все і буде змушений стартувати з нуля, заборобляти на житло і відкласти народження дітей, і ті, кому банально не вистачить чоловіків як це було після другої світової...
Так, суспільство за звичкою щось намагається тиснути, але мій статус та робота вдома дозволяє не перейматися цим.
А війни... Нажаль, багато жінок, залишаться в 50 без дітей через війну - і ти, хто втратили дітей на війні, і ті, хто не зміг народити через те, що втратив на війні коханого , і ті, хто втратить все і буде змушений стартувати з нуля, заборобляти на житло і відкласти народження дітей, і ті, кому банально не вистачить чоловіків як це було після другої світової...
2
В світі нічого такого не відбувається. Ви себе втішаєте, це добре, але цілком ще можете народити дитину пізніше
Мій тато служив в тому числі Україні, яка була частиною СРСР, він приймав присягу і звільнявся вже з ЗСУ. І я вважаю, що він був вартий поваги. Але військових знецінили в свій час, нажаль.
Чомусь мені ваша історія така сумна. Історія втомленої людини, людини яка не хоче чи не може справитись із проблеми, не вирішує, а уникає їх. Чи історія людини, яка опустила руки, чи яка змирилася з існуючим станом речей. Така собі радість прийняття, з гірчинкою. Не можу визначитись.
3
Мені вже 39 років, які діти народити? 
Ще розумію, коли в 40 з гаком народжують не першу дитину, але першу в такому віці - повний брєд.
Щодо світу. Ну, може, й не відбувається, але мій світ - то Україна, і тут відбувається. Нажаль.
Ще розумію, коли в 40 з гаком народжують не першу дитину, але першу в такому віці - повний брєд.
Щодо світу. Ну, може, й не відбувається, але мій світ - то Україна, і тут відбувається. Нажаль.
1
Ответ дляГірчинка
Мені вже 39 років, які діти народити?
Ще розумію, коли в 40 з гаком народжують не першу дитину, але першу в такому віці - повний брєд.
Щодо світу. Ну, може, й не відбувається, але мій світ - то Україна, і тут відбувається. Нажаль.
Ще розумію, коли в 40 з гаком народжують не першу дитину, але першу в такому віці - повний брєд.
Щодо світу. Ну, може, й не відбувається, але мій світ - то Україна, і тут відбувається. Нажаль.
Лише 39, ваш світ ви самі створюєте
1
Можливо, трохи з гірчинкою. Як кава )
Але це краще, ніж бити істеріки, що життя не склалось.
Нажаль, поруч усі з дітьми і бачу, як непросто це зараз. В мене є подружайка 12 років сусідська - її мама божеволіє від думок. А якось було мала в мене ночувала, коли мама поїхала на два дні, то в цю ніч була повітряна тривога якраз - ми в Києві, тут багато було нічних тривог і обстрілів - і я зрозуміла, як це складно: бо коли відповідаєш лише за себе - ок, прилетить/не прилетить, а з дівчинкою думаєш: чи будити її та йти в корідор, чи не варто, смикаєш той телеграм: що летить, куди летить... Це непросто.
Але це краще, ніж бити істеріки, що життя не склалось.
Нажаль, поруч усі з дітьми і бачу, як непросто це зараз. В мене є подружайка 12 років сусідська - її мама божеволіє від думок. А якось було мала в мене ночувала, коли мама поїхала на два дні, то в цю ніч була повітряна тривога якраз - ми в Києві, тут багато було нічних тривог і обстрілів - і я зрозуміла, як це складно: бо коли відповідаєш лише за себе - ок, прилетить/не прилетить, а з дівчинкою думаєш: чи будити її та йти в корідор, чи не варто, смикаєш той телеграм: що летить, куди летить... Це непросто.
2
До замужества выживала как вы автор. Сейчас есть все и даже больше в плане обеспеченности,но желание родить так и не появилось. А глядя на нынешнюю ситуацию в мире, так и подавно. Хотя, не исключаю вариант, что пресловутый ’инстинкт’ когда-то во мне включится)) главное,чтобы не в 45
Автор, главное что ты вам было комфортно. Я например вообще не хотела детей до 36, наслаждалась жизнью и кайфовала. Потом захотела, пока не жалею. Если вас перемкнуло на чайлд фри, ничего в этом такого нет, сейчас многие такое решение принимают.
Да всем пофиг. Кто и где тисне? Или вам так этого хочется? 
Жизнь и смерть всегда рядом. Так было и будет
Жизнь и смерть всегда рядом. Так было и будет
2
бо кожний в цьому бачить своє. Хтось полегшення, свободу, а хтось сум Ви бачите своє, мабуть вам було би сумно, тому і асоціюєте)
1
Ну, авторе, якщо б у вас були діти, то 24 лютого ви б не подумали ’блін, нафіга я їх народжувала’. Але я підтримую чайлдфрі взагалі, це просто вибір кожної людини.
1
Автор, мне кажется Вы будете в пожилом возрасте так круто выглядеть, в косухе на мотоцикле или же путешествовать постоянно🔥
Отсутствие детей - не страшно.. счастье - это жить как хочешь.
Отсутствие детей - не страшно.. счастье - это жить как хочешь.
2
Автор, я теж 24 зраділа що в мене немає дітей. Війна страшно налякала. Але через 8 місяців війни я дізналась, що вагітна. Як так вийшло одному Богу відомо. Не буду все описувати. І якщо чесно то радості не було, був і є величезний страх. Але зробити аборт я не змогла.
Як буде далі навіть не знаю.
Як буде далі навіть не знаю.
Ответ дляМожу брикнути
Да всем пофиг. Кто и где тисне? Или вам так этого хочется? Жизнь и смерть всегда рядом. Так было и будет
Жизнь и смерть всегда рядом. Так было и будет
Сусіди, подружки, знайомі трохи тиснуть, намагаються якихось чоловіків підсунути... Скиглять, що ’ти ще можеш народити встигнути’
Мабуть, моя довольна мармиза їх дратує - хочуть, щоб як усі, трусилась за дитинку ))
Мабуть, моя довольна мармиза їх дратує - хочуть, щоб як усі, трусилась за дитинку ))
1
Подорожувати я і раніше любила, дай би тільки гроші мати в старості на це та здоров´я. А от мотик - я проти ) Краще Suzuki Jimni малий джіп, я і права минулого року отримала для цього
В що ви саме значиме зробили за своє життя? Просто живете заради себе самої як пустоцвіт. Противитись народженню дітей це глумління над природою.
3
6
1
Мнения, изложенные в теме, передают взгляды авторов и не отражают позицию Kidstaff
Тема закрыта
Похожие темы:
Комментарии к ответу