БезникаЯ• 27 июня 2023
Як стимулювати підлітка шукати друзів?
Дочка 14 років не хоче заводити нові знайомства , краще посидить вдома або з моїми подругами посидить. Що робити в такому випадку , чекати , що переросте? Як у ваших підлітків?
показать весь текст
58
0
Ні, навпаки прививала самостійність. Просто через переїзд вона одразу депресувала, тому шукала їй розваги
У моих много, но они без друзей страдали. Я сама спокойно жила без друзей, часто переезжали, новые школы и тд. Знакомых было много, но друзей не было до института.
У мене дочка 13 років подруги на кружках за інтересами декілька є. А от сину 19 , далося взнаки онлайн навчання в школі, тепер в універі. Він намагається організовувати свята, бо староста, але саме близьких друзів немає, сидить вдома. Є, що спілкується, але вони не місцеві. Теж тяжко. Чекаю на офлайн... навчання...
Було раніше багато друзів. Зараз доньці 13, мало подруг.От якось у віці 11-12 був переломний період, хтось переїхав, з іншими дівчатками якісь в них суперечки стали виникати, інтриги, хтось відсіявся. Моя стала менш впевненою в собі((. Зараз над цим працюємо.
Але як заводить нові знайомства? Не підійде ж вона на вулиці до когось знайомитись, соромиться.
Але як заводить нові знайомства? Не підійде ж вона на вулиці до когось знайомитись, соромиться.
У моєї друзів не багато. Часто не має з ким вийти прогулятися. Є пару товаришів пацанів, з ними проще домовитися на прогулянку вийти. А ось із дівчатами якось не дуже складається, особливо ніколи не піде третьою. Тільки вдвох. Також ніколи нікому не телефонує, тільки переписується, або відео повідомлення. Якісь у неї свої забобони. Але я бачу що так у більшості дівчат її віку.
Автор, у мого сина немає друзів. Я також не маю подруг. Не всі хочуть дружити, а в сучасному світі це ще й дуже складно.
Ну ні звичайно, я кожен день працюю, спілкуюся з людьми, взагалі дуже комунікабельна. Це я про друзів казала.
Жіноча дружба тут взагалі ні до чого, друзі потрібні, щоб разом час поводити , а не особисті проблеми обговорювати
У нас були друзі- пари до війни. Потім почалася війна і друзі перетворилися на знайомих, дзвінки 2-3 рази на рік, бо вони за кордоном, ми в Україні, у кожного своє життя.
У нас зараз із розваг то прильоти, то думки, що робити, якщо будемо зоною відчуження. Інше поки що не для нас, нажаль.
У нас син дорослий, живе окремо та далеко від нас. А так то в прифронтових містах дуже багато дітей, не всі хочуть та можуть виїхати.
Мнения, изложенные в теме, передают взгляды авторов и не отражают позицию Kidstaff
Тема закрыта
Похожие темы:
Комментарии к ответу