Кто вернулся в Харьков и пожалел?

Расскажите про Мариуполь? Такие противоречивые сведенья - от все плохо, до город цветет и пахнет 🤦🏼‍♀️

Ну, і ви мій перечитайте, про всяк випадок. Де логічний зв´язок між містом, яке не зачепила війна, та єдинством народу? У вас в купу коні люди. Розберіться в своїх думках

То й слава Богу що спокійно.
Чи вам хочеться щоб не так було?

Де ви таке побачили? Так, слава Богу, а вірніше ЗСУ. Але це факт

Пані,спокійніше .Ні я ,ні будь-хто нікому ,крім наших воїнів кланятися не повинен.
Я питання поставила:не хочете помінятися з моєю подружкою?
Пс мірятися у кого більше кладовище то є

Не потрібно мені це писати.
Мова про авторку і її чоловіка.

Так ви саме цим і займаєтесь. Міняєтесь, в кого більше кладовище.

и? в Харькове тоже теряют своих сыновей. причем тут ваша подруга? Мне ее искренне по матерински жаль! Но к чему тут ваш пример, если сравнивают относительно безопасный город с потенциально очень опасным для жизни Харьковом? Погибших наших солдат везут во все города.... и это общая боль!

А вже видно на горизонті кінець війни?
А якщо війні ще років 10 йти, діти встигнуть вирости і освіту отримати.

Саме так .Останнє речення
То навіщо писати що ми тут ’війну? Не відчуваємо’ .

Саме так .Останнє речення
То навіщо писати що ми тут ’війну? Не відчуваємо’ .

А чому ви вважаєте, що лишите своїх дітей майбутнього? І чи впевнені ви, що після закінчення війни вас не попросять повернутися додому, тобто в Україну?

Як вона могла не зачепити, якщо сини, брати, чоловіки чернівчан воюють, і гинуть.
Яка ж ти...

Так ніхто того факту і не заперечує.
Таки хочеться?Так?

Я могу рассказать? Что именно?
’Цветет и пахнет’ - не могут такое сказать люди, которые поддерживают Украину.
Местамми что-то построили, местами что-то отремонтировали, но это капля в море на общем фоне. Открываются какие-то кафе на фоне разрушенного драмтеатра....
Открываются магазинчики мелкие.
Но общей картины это пока не меняет, скажем так.
Некоторые люди возвращаются - кто-то устал скитаться, кто-то соскучился, у кого-то деньги закончились жить заграницей.
Но есть такие, которые только сейчас уезжают. Из моих многочилсенных знакомых и родных, кто уехал - никто не вернулся и пока не собирается.
Те, кто изначально остались - так и остались, приспособились к новым реалиям или пытаются приспособиться.

И очень все плохо в городе в плане понаехавшего контингента... После 16.00 некоторые не рискуют выходить из дома - это я про женщин. Реально страшно.

Ще раз -де ви таке побачили? Можете тиснути пальчиком?

А чому ви вважаєте, що лишите своїх дітей майбутнього? І чи впевнені ви, що після закінчення війни вас не попросять повернутися додому, тобто в Україну?

Це де я таке писала?

Вище ви це написали, коли почали писати про свою подругу. Гинуть бійці з абсолютно усіх регіонів. Але мова йде про геть інше -про безпеку життя в різних містах.

Куди тиснути ?

Ви перегляньте ,будь ласка,гілочку діалогу уважніше .Ок?
Про кладовище де я писала?

Ага. Розкажіть це моїй подружці ,яка у цій війні втратила найдорожче-свого сина .

Ви зовсім не розумієте, що я пишу. Просто зовсім. Як таке може бути?

Верно. Только ощущения в Харькове и Черновцах слегка разные. И при чем тут ’будьмо єдиними’

І що пропонуєте?

Як вона могла не зачепити, якщо сини, брати, чоловіки чернівчан воюють, і гинуть.
Яка ж ти...

А давайте ви і авторка поміняєтеся з моєю подружкою.
Її син загинув на Харківщині (він з Чернівецької обл.), чоловік авторки з Харкова ,зараз у Чернівцях ,слава Богу ,живий,здоровий.
Не хочете помінятися?

Черновцы живут в другой реальности. Для них нет войны 100%. За всю войну в Черновцах ни одного прилёта. Они не знают что такое война. Как это война. И такое чувство будто Черновцы отдельное государство.