Да будет так• 22 июля 2023
Хіба це не привід для розлучення?
Потребую вашої мудрої поради.
У нас з чоловіком двоє дітей. Старший син ( підліток) і молодша донька ( майже підліток). Останнім часом відносини між чоловіком та сином просто жахливі. Вони кричать один до одного. Чоловіка так криє, що він може наговорити купу дурниць, словами принизити сина, доводячи його до сліз. Він сам того не помічає, але у них немає нормальних розмов як між чином та батьком, які так необхідні дітям, у нього тільки купа притензій. Хоча син нормальний підліток, зі всіма притаманними його віку приколами. До прикладу, приводом для скандалу може стати порядок в його кімнаті. Хоча сам свої речі розкидає по всьому будинку, а от речі сина мають бути складені. Більше того, дочка чудить інколи ще краще, але їй навіть зауваження не озвучується. Відносини між дітьми натягнуті через нього. Ми роз´їхалися, точніше я і діти переїхали від нього. Він не розуміє нічого, каже що то я собі придумала, що мені потрібен був привід, що в мене хтось є... Він не може прийняти те, що винний він. Мама також приймає його сторону, бо це не та ситуація через яку розлучаються. Дійсно? Покалічити дитині психіку це не та ситуація?? Я ж не одноразово пояснювала, сварилася, так, і навіть кричала і лякала, що ще раз то кінець. Значить, саме йому не цінна ця сім´я, я та діти.
У нас з чоловіком двоє дітей. Старший син ( підліток) і молодша донька ( майже підліток). Останнім часом відносини між чоловіком та сином просто жахливі. Вони кричать один до одного. Чоловіка так криє, що він може наговорити купу дурниць, словами принизити сина, доводячи його до сліз. Він сам того не помічає, але у них немає нормальних розмов як між чином та батьком, які так необхідні дітям, у нього тільки купа притензій. Хоча син нормальний підліток, зі всіма притаманними його віку приколами. До прикладу, приводом для скандалу може стати порядок в його кімнаті. Хоча сам свої речі розкидає по всьому будинку, а от речі сина мають бути складені. Більше того, дочка чудить інколи ще краще, але їй навіть зауваження не озвучується. Відносини між дітьми натягнуті через нього. Ми роз´їхалися, точніше я і діти переїхали від нього. Він не розуміє нічого, каже що то я собі придумала, що мені потрібен був привід, що в мене хтось є... Він не може прийняти те, що винний він. Мама також приймає його сторону, бо це не та ситуація через яку розлучаються. Дійсно? Покалічити дитині психіку це не та ситуація?? Я ж не одноразово пояснювала, сварилася, так, і навіть кричала і лякала, що ще раз то кінець. Значить, саме йому не цінна ця сім´я, я та діти.
показать весь текст
3
19
66
278
0
Одно из проявлений, дальше будет ’интереснее’.
У меня была девочка, которая такими методами довела маму до больницы. Там в квартире реальный треш, в комнате вещи слоями лежали, включая прокладки и т.д.
У меня была девочка, которая такими методами довела маму до больницы. Там в квартире реальный треш, в комнате вещи слоями лежали, включая прокладки и т.д.
1
1
Но если вы правда работали, то там всё-таки все стороны прилагали усилия, чтобы наладить отношения?
Второе: вы работали с ними со стороны, то есть они готовы были принять помощь. Муж автора отказывается от работы со специалистом.
Второе: вы работали с ними со стороны, то есть они готовы были принять помощь. Муж автора отказывается от работы со специалистом.
5
Не совсем, там уже выбора не было, дети совершили правонарушение и это было принудительно, так сказать.
1
Ну мой у моего мужа нервы сдавали, когда ребенку 3 было. И когда взрослый мужчина с пустотой в глазах несётся, чтобы ударить ребенка. Ну ребенка я допустим отстояла, но получала сама.
Так вот, получается проблема в ребенке, который да, шумный, крикливый и вредный?
Начиналось все тоже с криков и швыряния вещей.
Дело в том, что человек такой. Только триггеры разные - для кого ребенок в принципе, кому-то подросток, кому жена.
Может, терапия, семейная или каждому по отдельности помогла бы. Но эти люди не идут на терапию, виноваты ведь все вокруг.
Так вот, получается проблема в ребенке, который да, шумный, крикливый и вредный?
Начиналось все тоже с криков и швыряния вещей.
Дело в том, что человек такой. Только триггеры разные - для кого ребенок в принципе, кому-то подросток, кому жена.
Может, терапия, семейная или каждому по отдельности помогла бы. Но эти люди не идут на терапию, виноваты ведь все вокруг.
10
Тут каждый смотрит через свою призму. Но автор не писала, что сын трудный подросток. Более того, она написала, что дочка тоже чудит, но ей все прощают. Отец реагирует именно на сына.
6
Нет, в вашем случае однозначно вина мужа. Бить никого нельзя, а ребенок 3 лет это маленький ребенок и его надо учить и объяснять все хоть 100 раз и это нормально. С подростками другая история, базовые вещи они уже отлично понимают и осознают.
В вашем случае никакая терапия не помогла бы, все равно когда-то сущность мужа бы ’выстрелила’, от таких надо бежать и как можно быстрее.
В вашем случае никакая терапия не помогла бы, все равно когда-то сущность мужа бы ’выстрелила’, от таких надо бежать и как можно быстрее.
1
1
Вы сталкивались с трудными подростками, их семьями. И вы считаете, что подобное поведение отца приносит пользу и поможет уберечь ребенка от возможных правонарушений?
2
Автор субъективна, потому все спорно.
Я вот лично тоже безумно люблю сына, он у меня поздний, но я честно признаю, что всегда буду на его стороне, хоть он и не прав может быть. Да, это не правильно, но я так хочу и мне так комфортно, я сделала свой выбор и не скрываю этого. Но конечно без перегибов в отношениях в социуме, т.е. дома он может у меня на голове сидеть, но если на улице толкнет кого то или он не прав в игре с детьми, то учу его, что так нельзя поступать.
Я вот лично тоже безумно люблю сына, он у меня поздний, но я честно признаю, что всегда буду на его стороне, хоть он и не прав может быть. Да, это не правильно, но я так хочу и мне так комфортно, я сделала свой выбор и не скрываю этого. Но конечно без перегибов в отношениях в социуме, т.е. дома он может у меня на голове сидеть, но если на улице толкнет кого то или он не прав в игре с детьми, то учу его, что так нельзя поступать.
Він маніпулятор. В мене такий. Але діти ще маленькі, боюсь що теж чекає така сама доля, бо до старшого вже починаються претензії. Як Ваші діти реагують на те що ви роз‘іхались?
2
Но ведь такая сущность может проявиться и позже, с подростком?
Но для меня ключевое то, что муж автора отказывается идти на диалог, а только обвиняет всех.
Да, люди, даже взрослые ошибаются и срываются. Не всегда получается контролировать эмоции, так бывает.
Но если речь идёт о затяжном конфликте взрослого и ребенка - то я считаю, что выход должен искать именно взрослый. Если жена не видит, как вы выразились, в силу слепой любви проблемы, то говорить с ней, объяснять, доносить. Если подросток правда трудный, обратиться к специалистам. В общем, искать варианты. А не просто срываться каждый день.
Но для меня ключевое то, что муж автора отказывается идти на диалог, а только обвиняет всех.
Да, люди, даже взрослые ошибаются и срываются. Не всегда получается контролировать эмоции, так бывает.
Но если речь идёт о затяжном конфликте взрослого и ребенка - то я считаю, что выход должен искать именно взрослый. Если жена не видит, как вы выразились, в силу слепой любви проблемы, то говорить с ней, объяснять, доносить. Если подросток правда трудный, обратиться к специалистам. В общем, искать варианты. А не просто срываться каждый день.
3
Тут я з Вами абсолютно погоджуюсь
Якщо розмови є, а толку нуль, то все правильно.
Відносини - це компроміс, але він має бути з обох боків, а не лише зі сторони жінки.
І погоджуюсь з думкою вище - таке ставлення до дитини викликане таким ставленням до самого чоловіка в його дитинстві. Тобто він бачив тільки таку модель поведінки і сприймає це за норму.
Якщо розмови є, а толку нуль, то все правильно.
Відносини - це компроміс, але він має бути з обох боків, а не лише зі сторони жінки.
І погоджуюсь з думкою вище - таке ставлення до дитини викликане таким ставленням до самого чоловіка в його дитинстві. Тобто він бачив тільки таку модель поведінки і сприймає це за норму.
2
Стандартно з 6 років кричати, з 10 підзатильники, а з 20 сказати ’ все життя поклав, щоб їх виростити, а вони навіть не телефонують’.
3
Я об´єктивна як до всіх його хороших вчинків, так і до косяків. Де він неправий, я ніколи не буду вигороджувати. Я сама розумію, що це зіграє проти нього в майбутньому.
2
Нормально. По суті, нічого не змінилося бо тата в їхньому житті було мало, а коли з´являвся то ось так епатажно.
2
Автор, подруги, форум, мама - вони не були серед Вашої родини, їх це не стосувалося безпосередньо. Якщо хочете дізнатися, чи правильно Ви вчинили, запитайте дітей.
І з приводу стосунків батьків і дітей. Мої батьки розлучились, коли мені був місяць. Біологічне чмо ніколи не цікавилось як я живу, що їм, чи не хворію, чи є у мами кошти на мене. А приперлось в мої 33 роки, коли в мене двійнята народились . Був посланий далеко і назавжди. Мені на нього насрати. Ні стакана води від мене, ні шматка хліба. Ніколи .
Зато в мене був найкращий вітчим на світі. Який зробив для мене все можливе і неможливе, і зросла я в любові. З двох років мене виростив. Онуків любив. Шкода, що сім років його вже нема з нами .
Зато в мене був найкращий вітчим на світі. Який зробив для мене все можливе і неможливе, і зросла я в любові. З двох років мене виростив. Онуків любив. Шкода, що сім років його вже нема з нами .
2
3
Искать мероприятия и занятия где не необходимости демонстрировать свою альфа. К примеру совместные сплавы на байдарке - это яркий пример партнерской и командной работы, волейбол, крутить тачку в гараже, вело-, мото и т.д. вылазки. Иными словами любой досуг для двоих мужчин где им не нужно толктись на кухнях и не убранных комнатах.
1
Автор, я Вас розумію. Ми взимку з чоловіком розійшлися саме через скандали, особливо через те, що він постійно невдоволений був старшою дитиною (теж син), а от доньці, хоч вона вже давно не немовля, все спускає, може «на публіку» зробити зауваження, щоб типу рахувалось, але через хвилину сюсюкається
Дітям 5 та 10 років.
Коли чоловік зʼїхав у нас стало так спокійно, таке враження, ніби я весь час працювала на важкій фізично робочі, а тут ніби у відпустку пішла, чесне слово.
Почав закидати вудило, що хоче повернутись. Я дізналась, що навіть його найкращий товариш казав чоловіку, що той від свого характеру лишиться сам нікому не потрібний.
Чоловік зробив висновки, почав проситись назад. Пустила. Але сказала, що більше такого не терпітиму і коли хоче відкрити ротяку - одразу затикаю. Поки тримається. Він вже зрозумів, що триматись за такий шлюб я не буду і подам на розлучення, якщо перейде межу
Дітям 5 та 10 років.
Коли чоловік зʼїхав у нас стало так спокійно, таке враження, ніби я весь час працювала на важкій фізично робочі, а тут ніби у відпустку пішла, чесне слово.
Почав закидати вудило, що хоче повернутись. Я дізналась, що навіть його найкращий товариш казав чоловіку, що той від свого характеру лишиться сам нікому не потрібний.
Чоловік зробив висновки, почав проситись назад. Пустила. Але сказала, що більше такого не терпітиму і коли хоче відкрити ротяку - одразу затикаю. Поки тримається. Він вже зрозумів, що триматись за такий шлюб я не буду і подам на розлучення, якщо перейде межу
8
Так, це може бути причиною, як не гірко це визнавати.
Мого чоловіка з двох років виховував відчим. Біологічного батька в його житті не було.
Виховував жорстко та жорстоко. Були й побиття. Свекруха ніби адекватна жінка та й з сином у неї гарні відносини (живемо в одному місті, чоловік при візитах матері цілує її та обнімає).
Не знаю, чому вона допускала таке відношення до свого сина
Мого чоловіка з двох років виховував відчим. Біологічного батька в його житті не було.
Виховував жорстко та жорстоко. Були й побиття. Свекруха ніби адекватна жінка та й з сином у неї гарні відносини (живемо в одному місті, чоловік при візитах матері цілує її та обнімає).
Не знаю, чому вона допускала таке відношення до свого сина
2
Мнения, изложенные в теме, передают взгляды авторов и не отражают позицию Kidstaff
Тема закрыта
Похожие темы:
Комментарии к ответу