Про чоловіків, які на позиціях

Зазвичай так себе ведуть ті,хто на 3-й лінії чи в тилу. Чоловік і його побратими на 0, то вони настільки виснажені,що там не до бикувань. Зате знайомий, який під Вінницею вже другий рік сидить, то тикає всім, що він же воював і т.д. і до людей докулупується. Якось до діда якогось причепився,що той в камуфляжній сорочці ходить. ’Не воюєш,то нема чого носити таке’

Друг казав що привозять автобусом, Авдіївка, але такі що він стільки не випє

Он пожалел много раз ,что пошел.
Потерял здоровье и семью .
А государство ничего не должно ,не?
Только государству все должны?

Звичайно є. І не тільки це

Это правда. Кто ржет - просто не в курсе

Полагаю, это её личное дело и она сама решит, за что и почему переживает.

Да,я и не спорила.

Да, бухают, а как там без этого?????
вы можете себе представить что там происходит
Да там нельзя не пить!

Скажу так, мы жили в прифронтовой горячей зоне, совсем рядом бои в области, а город норм живёт.
В нашем подъезде моя соседка сдавала квартиру.
Написала мне что сдала военным, ты там присматривай одним глазком...
Я смотрю, а там ребятки 20-25 лет, то одни, то другие ночуют, бухают. Молоденькие совсем, дети...
Сами приезжают, девчёнок не водят.
Разговорились, они так и сказали что сняли эту хату чтобы когда у них отдых, разрядиться и побухать, т.к. без этого там не мыслимо...
Рассказывали как они там, на передовой... это не возможно передать, я после разговора с ними долго прийти в себя не могла...
они ракетчики, после воен.училища только, совсем зелёные, а рассуждают как старики... но такой азарт, патриотизм... без слёз не расскажешь
Мы с соседками им на след. день борща кастрюлю наварили, котлет, пирожков... чтобы хотя бы закусыали, а то смотрю они пакеты с АТБ тянут, а там только бутылки и колбаса с хлебом.

Это зимой было...
А потом у нас там совсем тяжко стало и я с младшими детьми уехала.
Так что как они там живут ли до сих пор не знаю

Подруги чоловік після контузії, як раз поїхав в Києві відкапатися(відпустка уже була затверджена ще до контузії просто співпало так), то стало краще, а місцеве лікування ще й вени на ріці всі спортили так, що він руку не відчував і автомат не міг втримати.

Ви хоч шось шукали для близької людини? Чи дивилися, як людина втрачає родину, а тепер ’ай-яй держава, все вона винна’.
Грьобаний совок. Якимось чиновникам ваш брат має бути важливіший, ніж вам.
Добре, що ви цей совок в голові за кордон відвезли, чесне слово.
Держава дала убд, пільги, безкоштовне медичне обслуговування. Що вона ще має дати? Прийти до вашого брата, поцікавитись морально-психологічним станом, чи це таки обов*язок родини?

Були реабілітаційні програми - нас побратими смикали, отам є місце, отам є. Тернопіль, Вінниця, ще шось пропонували, вже і не згадаю.
Самі об*єднувалися. Друг дитячий табір своїми руками и толокою з побратимів зробив. Але родина мала пхати знизу.

’Він потрібен тільки мамі’ - це ваші слова.
Вам він теж потрібен тільки для того, щоб на форумі привести в приклад, як держава занапастила юнакові життя. Що ви для нього зробили - можете не відповідати. Вже і так ясно. Нічого.

Мы забираем его и его маму в сентябре. Он хочет уехать .
Остальные уже все уехали.