Как пройти этот путь адаптации? Кто уехал и не думает возвращаться?

Бідні нещасні, всією сім´єю звалили. В якому місці пожаліти? Хоч одну квартиру здали безкоштовно впо? І квартири є, і так тошно. ..
Прочитають люди які втратили і рідних і квартири і прослєзяться...

Не ’переможемо’, а ’ вони переможуть’.
Ті, хто залишився в Україні і щось для цієї перемоги робить!
А не ви і усіляки потапи, які розказують як багато по всіляких іспаніях і германіях роблять і страждають

та невже? 70% переселенців - без роботи, це офіційні дані міністерства, отримують виплати з бюджету. Ще добрих пару мільйонів никаються від мобілізації всіма правдами-неправдами. Помагальники і побєдуни в той же час тільки мої односельчани колишні з-за кордону передали 12 автомобілів для наших хлопців на передову

Американські сенатори більше передали. Будемо казати, що це вони і нашій війні перемогли?

та невже? 70% переселенців - без роботи, це офіційні дані міністерства, отримують виплати з бюджету. Ще добрих пару мільйонів никаються від мобілізації всіма правдами-неправдами. Помагальники і побєдуни в той же час тільки мої односельчани колишні з-за кордону передали 12 автомобілів для наших хлопців на передову

Тут на вас напали,а я вас хочу поддержать, потому что вы мне очень нравитесь. Хотя ,честно, автор у меня тоже вызывает раздражение. Да,я обесцениваю тоже,потому что сравниваю с собой. Я тоже уехала,3 квартир нет и не было,одна была,я одна с ребёнком, чудом выехали год назад из Мариуполя ,работаю на тяжелой грязной работе,радуюсь каждый день, что мы живы ,потому что многие не выжили!Аптируюсь изо всех сил. У меня особо выбора нет,как у и многих,а многие и не дожили !и нытье меня бесит. Горя такие не видели. Мы не властны над такими вещами. Не мы первые в этом мире,ни последние, к сожалению. Войны,катастрофы есть и будут. Миллионы людей прошли и проходят это. Зубы сцепил и вперёд. Мне ,кроме себя, плакать некому. Простите, мне посочувствовать даме с мужем и 3 квартирами на неокуппированой? У меня перед глазами проспект заваленный трупами,трупы и кладбища во дворах. Я сочувствую этим людям,у которых нет больше жизни и проблем,их родным,которые даже не знают, где пропали их любимые. Но у нас есть жизнь! Ничего лучше на этом свете нет!

ви стрілки на сенаторів не перекидайте і не зливайтесь. Сенатори - не громадяни України. це раз. І друге. таки завдяки такій допомозі є надія, що українці, без поділу на виїхавших/невиїхавших таки переможуть

Та зараз виявиться, що ваш приклад ні про що, а от в нічних клубах у комендантську або на лавках з півасіком, то герої. Головне, що на території країни, а що і як неважливо.

Обнимаю вас!

Мне для адаптации понадобилось 4 месяца. 4 месяца я плакала и рвалась домой. Но, потом резко стало легче. Немного начала понимать язык, появилось много знакомых. Через 9 месяцев приехал муж и мы нашли хорошую квартиру. Сейчас учим язык по-тихоньку свыкается с нашей новой реальностью.

Ще раз - ’потапи’ до перемоги ніякого відношення не мають.
Коли повернетесь - ваші односельчани вам це предметно пояснять

Удалено администрацией...

Та зараз виявиться, що ваш приклад ні про що, а от в нічних клубах у комендантську або на лавках з півасіком, то герої. Головне, що на території країни, а що і як неважливо.

ще раз, Ваш пост починався не з ’потапів’, не юліть і не викручуйтесь. Мені повертатись нікуди не треба, я вдома. І ділю людей тільки на дві категорії: на тих, хто допомагає і сідунів. котрі відсиджуються за чужими спинами і чужими життями

Ми півтора року закордоном усією сім´єю. Я не адаптувалася, навпаки чим далі-тим тяжче, хочу додому. Хоча тут все прекрасно, нема жодного мінуса . Поклик Землі, Батьківщини. Я не адаптувалася і зрозуміла, що не зможу(.

Чем эта женщина виновата конкретно перед вами, что у нее 3 квартиры?
Почему не поехали в Германию или другую страну на пособие? Не пришлось бы работать на грязной работе, учили бы спокойно язык. Только, не говорите, что все места заняты. По е-бей постоянно появляются квартиры, я сама переехала в новую месяц назад.
Я вам очень сочувствую. Но, обвинять в своих бедах вы можете только тех, кто действительно в них виноват

Таким как вы легко будет, такие как тараканы-приживутся везде! Собачку чего кинули? В халявку нельзя с животными?

Хочете, так повертайтесь, чи це тільки брехати в соцмережах здатні? Хто хоче той вдома

Как хорошо,что он уехал. Пожалуйста,не возвращаетесь. Даже подозреваю скаполит региона вы,явно не с оккупированного.

Так що значить пройшов? Для багатьох цей шлях ще триває.
Чи ви про тих, хто на постійне місце проживання залишився вже?

Не пройшла адаптацію. Ніколи не пройду. Ніколи не хотіла жити закордоном. Але вертатись нікуди, як заробити в Україні на все що було, уявлення не маю. Мені погано, сьогодні реву цілий день

Я мовчу і дякую за те що є і ні хвилини не забуваю якою ціною. А ви б постидалися зрівнювати людей у яких є тільки сьогодні і може трохи завтра з панянкою яка нічого не втратила але її дуже важко. Такі нічого не бачили але голосять за трьох.

Шагать дальше... Я уехала, хочу насовсем, но там будет видно. Дам странный совет, воспринимайте то что с вами происходит как приключение. Понятно что такая ситуация печальная, но лично для себя воспринимайте, как возможность начать все с чистого листа. Что-то новое, что-то интересное, новый опыт. Да волнительно и страшно, но кто знает... возможно это будет отличное приключение.