«Що таке психологія колонізатора?
Колонізатор чудово знає, він йде до нових країн, щоб пригнічувати і збагачуватись за рахунок цієї країни. Аби проводити масове насильство – колонізатор вигадує різні міфи: про те, що він великий народ, який йде рятувати примітивних дикунів. Так робили всі колонізатори: французькі, британські, голландські.
Радянський Союз до цього додав ще й міф про братерство, великого брата, міф про те, що “ми несемо звільнення, цивілізацію та технологічний прогрес”. Колонізатор включає машину пропаганди і через якийсь час усі покоління в це щиро вірить. "Ми йдемо рятувати людей, допомагати, збагачувати, розвивати.
Колонізований на початку, коли приходить колонізатор, почувається пригніченим. Він відчуває ненависть, агресію. Але висловлювати агресію дуже небезпечно, бо колонізатор завжди встановлює свою владу через насильство. І колонізований після кількох спроб розуміє всю свою безпорадність, і в нього розвивається вивчена безпорадність.
Що ж відбувається з агресією та ненавистю, які накопичуються – колонізований трансформує їх у захоплення. І він починає поступово дійсно вірити у цей міф, що “ці люди принесли мені визволення, дали мені культуру, науку, цивілізацію”.
“Тут важливо розуміти, що колонізатор ніколи не має мети розвивати колонізовані країни. Все, що він хоче, це збагачуватись, викачувати матеріальні та людські ресурси. Для цього він використовує два основні шляхи:
Колонізувати територію та встановити там свою владу;
Колонізувати мозок місцевого населення.
Яким чином він це робить? Він позбавляє місцеве населення своєї ідентичності.
Найпростіший шлях колонізувати розум – це позбавити людину його мови. Тому що мова це основа комунікації, як ми будуємо свій світогляд, як ми спілкуємося зі своїми близькими, предками. Коли в людини відбирається мова, вона втрачає зв´язок поколінь. Це як дерево, у якого відрізало коріння – найменший вітер його знесе. Людина, у якої відібрали культуру, ідентифікацію та мову, стає ніким, нічиєю. Її можна послати на будь-яку війну, будь-які важкі забудови – їй не буде сенсу чинити опір, вона позбавлена своєї ідентичності.
Найголовніший міф, який приносить із собою колонізатор – це міф про свою велич. І тут завжди є зворотний бік: якщо ця культура велика, то інша примітивна. І сьогодні, коли люди говорять про свій народ, про свою мову, як про не розвинену, примітивну, слабку небагату, це результат багаторічної пропаганди. Це коли люди дивляться на себе очима колонізатора – вони говорять про себе так, як багато років колонізатор впроваджував у їхній мозок. Вони вже у це вірять.
Що ми можемо з цим робити?
По-перше, розуміти, що це міф. Жодна культура не може бути більшою, ніж інша. Кожна культура для свого народу велика. Вона може не подобатись комусь іншому, може бути незрозумілою, здаватися іншою, але для кожної людини своя культура автентична, унікальна та велика.
Коли нам кажуть, що колонізатор дав нам доступ до своєї великої культури – так, чудово – він нам дав доступ до російської культури, ми знаємо Достоєвського, Толстого, Чайковського, але якою ціною?! Зате ми не знаємо свою культуру та мову, натомість знищувалася наша культура, знищувалися наші поети та письменники. Тобто це було одностороннє використання культури, традиції та звичаїв одного народу, і репресія культури, звичаїв та міфів місцевого населення.
Що нам з усім цим робити?
Насамперед, деколонізувати свій розум. Розуміти, що була пропаганда, потужна машина, спрямована на те, щоб позбавити місцеве населення своєї ідентичності.
Як ми можемо це робити?
Посилювати свою мову, культуру. Знати, розуміти, слухати, цікавитись - це ось перше, найважливіше.
Друге, дуже важливий момент. У жодному разі не можна звинувачувати тих людей, які погано знають свою мову та свою культуру. Це не було їхнім вибором. Треба розуміти, що то була пропаганда, це була планомірна русифікація населення. На це витрачалися гроші та сили. І так само, щоб повернути силу своєї мови, нам потрібна підтримка. Підтримка потрібна особистісна, міжособистісна, дружня та державна. Тобто тільки так ми можемо відновити свою мову, культуру та ідентичність.
Називати речі своїми іменами, тобто не великий і могутній Радянський Союз, а колонізатор, агресор – економічні та екологічні катастрофи, голодомор, зруйновані життя наших предків. Будь-яке відновлення починається з того, що ми називаємо речі своїми іменами. І розуміти, що якщо вам не подобається свій співвітчизник, просто спитайте себе: "Можливо, ви все ще дивитесь на себе очима колонізатора.
Внутрішнє інтерналізоване придушення це коли колонізатора вже немає, а ми все ще ставимося до себе як до недостатньо розвиненого, примітивного Тому, кому потрібен хтось могутній і великий, хто прийде, врятує і навчить. Потрібно підтримувати і з любов´ю, розумінням ставитися до своїх співвітчизників та розвивати свою культуру, знати її, любити та розповідати про неї».
Автор Гюльнара Акперова, за посиланням відеозапис промови.
Колонізатор чудово знає, він йде до нових країн, щоб пригнічувати і збагачуватись за рахунок цієї країни. Аби проводити масове насильство – колонізатор вигадує різні міфи: про те, що він великий народ, який йде рятувати примітивних дикунів. Так робили всі колонізатори: французькі, британські, голландські.
Радянський Союз до цього додав ще й міф про братерство, великого брата, міф про те, що “ми несемо звільнення, цивілізацію та технологічний прогрес”. Колонізатор включає машину пропаганди і через якийсь час усі покоління в це щиро вірить. "Ми йдемо рятувати людей, допомагати, збагачувати, розвивати.
Колонізований на початку, коли приходить колонізатор, почувається пригніченим. Він відчуває ненависть, агресію. Але висловлювати агресію дуже небезпечно, бо колонізатор завжди встановлює свою владу через насильство. І колонізований після кількох спроб розуміє всю свою безпорадність, і в нього розвивається вивчена безпорадність.
Що ж відбувається з агресією та ненавистю, які накопичуються – колонізований трансформує їх у захоплення. І він починає поступово дійсно вірити у цей міф, що “ці люди принесли мені визволення, дали мені культуру, науку, цивілізацію”.
“Тут важливо розуміти, що колонізатор ніколи не має мети розвивати колонізовані країни. Все, що він хоче, це збагачуватись, викачувати матеріальні та людські ресурси. Для цього він використовує два основні шляхи:
Колонізувати територію та встановити там свою владу;
Колонізувати мозок місцевого населення.
Яким чином він це робить? Він позбавляє місцеве населення своєї ідентичності.
Найпростіший шлях колонізувати розум – це позбавити людину його мови. Тому що мова це основа комунікації, як ми будуємо свій світогляд, як ми спілкуємося зі своїми близькими, предками. Коли в людини відбирається мова, вона втрачає зв´язок поколінь. Це як дерево, у якого відрізало коріння – найменший вітер його знесе. Людина, у якої відібрали культуру, ідентифікацію та мову, стає ніким, нічиєю. Її можна послати на будь-яку війну, будь-які важкі забудови – їй не буде сенсу чинити опір, вона позбавлена своєї ідентичності.
Найголовніший міф, який приносить із собою колонізатор – це міф про свою велич. І тут завжди є зворотний бік: якщо ця культура велика, то інша примітивна. І сьогодні, коли люди говорять про свій народ, про свою мову, як про не розвинену, примітивну, слабку небагату, це результат багаторічної пропаганди. Це коли люди дивляться на себе очима колонізатора – вони говорять про себе так, як багато років колонізатор впроваджував у їхній мозок. Вони вже у це вірять.
Що ми можемо з цим робити?
По-перше, розуміти, що це міф. Жодна культура не може бути більшою, ніж інша. Кожна культура для свого народу велика. Вона може не подобатись комусь іншому, може бути незрозумілою, здаватися іншою, але для кожної людини своя культура автентична, унікальна та велика.
Коли нам кажуть, що колонізатор дав нам доступ до своєї великої культури – так, чудово – він нам дав доступ до російської культури, ми знаємо Достоєвського, Толстого, Чайковського, але якою ціною?! Зате ми не знаємо свою культуру та мову, натомість знищувалася наша культура, знищувалися наші поети та письменники. Тобто це було одностороннє використання культури, традиції та звичаїв одного народу, і репресія культури, звичаїв та міфів місцевого населення.
Що нам з усім цим робити?
Насамперед, деколонізувати свій розум. Розуміти, що була пропаганда, потужна машина, спрямована на те, щоб позбавити місцеве населення своєї ідентичності.
Як ми можемо це робити?
Посилювати свою мову, культуру. Знати, розуміти, слухати, цікавитись - це ось перше, найважливіше.
Друге, дуже важливий момент. У жодному разі не можна звинувачувати тих людей, які погано знають свою мову та свою культуру. Це не було їхнім вибором. Треба розуміти, що то була пропаганда, це була планомірна русифікація населення. На це витрачалися гроші та сили. І так само, щоб повернути силу своєї мови, нам потрібна підтримка. Підтримка потрібна особистісна, міжособистісна, дружня та державна. Тобто тільки так ми можемо відновити свою мову, культуру та ідентичність.
Називати речі своїми іменами, тобто не великий і могутній Радянський Союз, а колонізатор, агресор – економічні та екологічні катастрофи, голодомор, зруйновані життя наших предків. Будь-яке відновлення починається з того, що ми називаємо речі своїми іменами. І розуміти, що якщо вам не подобається свій співвітчизник, просто спитайте себе: "Можливо, ви все ще дивитесь на себе очима колонізатора.
Внутрішнє інтерналізоване придушення це коли колонізатора вже немає, а ми все ще ставимося до себе як до недостатньо розвиненого, примітивного Тому, кому потрібен хтось могутній і великий, хто прийде, врятує і навчить. Потрібно підтримувати і з любов´ю, розумінням ставитися до своїх співвітчизників та розвивати свою культуру, знати її, любити та розповідати про неї».
Автор Гюльнара Акперова, за посиланням відеозапис промови.
показать весь текст
Результат:
вже голосів:
57
32 (56.14%)
Не погоджуюсь
25 (43.86%)
Погоджуюсь
3
7
13
5
Ответ дляПЛЮС-МИНУС
канадцы, британцы, американцы и австралийцы - адиннарот, по вашей логике?
себя никак не идентифицирую с рашкой. мне там не нравится, а я много где была. все эти их сарафаны-кокошники для меня чужое. потому что я выросла в Украине. а вам, как и многим, раз не мова, то не украинец.
себя никак не идентифицирую с рашкой. мне там не нравится, а я много где была. все эти их сарафаны-кокошники для меня чужое. потому что я выросла в Украине. а вам, как и многим, раз не мова, то не украинец.
У них у всіх є свої інші мови, які вони принципово зневажають? яких колись їхні предки зреклись під тиском агресора. Зате вважають рідною і люблять мову окупанта, який в цю хвилину вбиває їхній народ?
Ви лукавите, я ніколи не писала раз не мова, значить не українець.
Кожен хто ідентифікує себе українцем українець.
Але українець ніколи не буде верещати ніколи, «ніколи не заговорю українською добровільно, хоч трісніть.»
Ви лукавите, я ніколи не писала раз не мова, значить не українець.
Кожен хто ідентифікує себе українцем українець.
Але українець ніколи не буде верещати ніколи, «ніколи не заговорю українською добровільно, хоч трісніть.»
3
Ответ для vihola
барабани тягають по темах якраз ті хто не бажає перемоги і тицяє ними, бачите, бачите, карупція, какая разніца, нада дагаваріватся.
Хто сам ні копійки не задонатив ніяк до перемоги не долучився ні до барабанів ні після.
А дайте нам спочатку, а що ви нам дали, а мало, в срср нам більше давали. Ось така позиція тих кого барабани болять, насправді.
Це позиція не громадянина, а завезеного парашею перекотиполя на місце знищених українців. Як зараз в Маріуполь завозять всіляку нечисть. Потім якщо дочиста не викурити, їхні нащадки будуть так само поводитись.
Хто сам ні копійки не задонатив ніяк до перемоги не долучився ні до барабанів ні після.
А дайте нам спочатку, а що ви нам дали, а мало, в срср нам більше давали. Ось така позиція тих кого барабани болять, насправді.
Це позиція не громадянина, а завезеного парашею перекотиполя на місце знищених українців. Як зараз в Маріуполь завозять всіляку нечисть. Потім якщо дочиста не викурити, їхні нащадки будуть так само поводитись.
як раз зараз ви тягаєте тему СРСР, когось хочете звинуватити, якісь дивні аргументи наводите. І діагнози людям дозволяєте собі ставити. Одним словом - ні про шо. Адьо.
4
1
Ответ дляBlossom__
як раз зараз ви тягаєте тему СРСР, когось хочете звинуватити, якісь дивні аргументи наводите. І діагнози людям дозволяєте собі ставити. Одним словом - ні про шо. Адьо.
Тему відновлення срср якраз тягає параша.
А ви вмикаєте дурника наче не розумієте до чого тут срср, срср давно нема, нашо ви згадуєте і т.д.
Не бачила вас у темах коли ностальгують за срср з такими ж претензіями, а де срср та його послідовника парашу критикують, на першій сторінці.
А ви вмикаєте дурника наче не розумієте до чого тут срср, срср давно нема, нашо ви згадуєте і т.д.
Не бачила вас у темах коли ностальгують за срср з такими ж претензіями, а де срср та його послідовника парашу критикують, на першій сторінці.
1
2
Mrs.Ochmonek• 21 августа 2023
Ответ дляViktoryjaG
фото
виписки з раша ресурсів залиште собі
Але якщо вам справді цікаво, відкриваєте статистику Урср, рф, Білорусі і порівнюєте
Але якщо вам справді цікаво, відкриваєте статистику Урср, рф, Білорусі і порівнюєте
1
1
Mrs.Ochmonek• 21 августа 2023
Ответ дляПЛЮС-МИНУС
колонизации лет и лет со времён казачества.
привыкли они, что мы не сами по себе, а просто ’неправильные русские’ на ’их землях’.
а тут треснул мир напополам. никак не осознают с чего бы это русофобия возникла.
привыкли они, что мы не сами по себе, а просто ’неправильные русские’ на ’их землях’.
а тут треснул мир напополам. никак не осознают с чего бы это русофобия возникла.
Ні, в часи козацтва цих наративів ще не було , і русскімі московити себе ще не називали. Газета Петра першого називалась як? - вєдомості государства Московского
1
Mrs.Ochmonek• 21 августа 2023
Ответ дляПЛЮС-МИНУС
да по многим признакам. мы и не особо старались отличаться в 20 веке.
опять же, возвращаясь к их новому учебнику по истории.
они там написали, что развал совка - это самая крупная геополитическая катастрофа.
т.е. детки, вот всё что от нас отвалилось - это всё катастрофа! а катастрофу нужно устранить!
опять же, возвращаясь к их новому учебнику по истории.
они там написали, что развал совка - это самая крупная геополитическая катастрофа.
т.е. детки, вот всё что от нас отвалилось - это всё катастрофа! а катастрофу нужно устранить!
Ми набагато більше відрізнялись завжди, а всі роки совка - це було творення совєтского русского чєловєка, тоді і вдались до етноциду у великих масштабах для того щоб кожен українець відмовлявся від свого
1
Mrs.Ochmonek• 21 августа 2023
Ответ дляBlossom__
Якщо чесно, то остогидло дивитися назад і навіщо це робити? повернути вже нічого не можна, минуле змінити не можна. То навіщо піднімати цю тему? Я завжди говорю про те, що є зараз, що відбувається зараз і що можна змінити зараз. Я народилася після СРСР і нащо мені думати про це? Я не маю жодного відношення до Росії або СРСР та ніколи там не була.
Але я знаю та слідкую за тим, що відбувається в Україні СЬОГОДНІ. І я за те, щоб в першу чергу захищати життя, здоров‘я українців і природу України. Тобто для мене пріорітетнішим є те, що багато людей в нашій країні за межею бідності. То поки в нас в країні бідність, беззаконня та корупція, то смішно чути, що в цьому винно СРСР, якого вже нема довше, ніж живу я. А мова та вишиванки, вибачте, то вже на другому місці. Бо бідна та хвора людина в вишиванці все одно залишаєттся бідною та хворою і нікому не потрібною. І не потрібною для держави в першу чергу. Або то не так?
Але я знаю та слідкую за тим, що відбувається в Україні СЬОГОДНІ. І я за те, щоб в першу чергу захищати життя, здоров‘я українців і природу України. Тобто для мене пріорітетнішим є те, що багато людей в нашій країні за межею бідності. То поки в нас в країні бідність, беззаконня та корупція, то смішно чути, що в цьому винно СРСР, якого вже нема довше, ніж живу я. А мова та вишиванки, вибачте, то вже на другому місці. Бо бідна та хвора людина в вишиванці все одно залишаєттся бідною та хворою і нікому не потрібною. І не потрібною для держави в першу чергу. Або то не так?
Вам як раз дуже треба вивчити все що було 100 р років тому під час національно-визвольної війни, і особливо куди привели Україну позиції ваших однодумців
1
1
Mrs.Ochmonek• 21 августа 2023
Ответ дляПЛЮС-МИНУС
канадцы, британцы, американцы и австралийцы - адиннарот, по вашей логике?
себя никак не идентифицирую с рашкой. мне там не нравится, а я много где была. все эти их сарафаны-кокошники для меня чужое. потому что я выросла в Украине. а вам, как и многим, раз не мова, то не украинец.
себя никак не идентифицирую с рашкой. мне там не нравится, а я много где была. все эти их сарафаны-кокошники для меня чужое. потому что я выросла в Украине. а вам, как и многим, раз не мова, то не украинец.
Ви можете спокійно жити як представник національної меншини в Україні, який поважає держмову - українець за громадянством
1
2
ПЛЮС-МИНУС• 21 августа 2023
Ответ для vihola
У них у всіх є свої інші мови, які вони принципово зневажають? яких колись їхні предки зреклись під тиском агресора. Зате вважають рідною і люблять мову окупанта, який в цю хвилину вбиває їхній народ?
Ви лукавите, я ніколи не писала раз не мова, значить не українець.
Кожен хто ідентифікує себе українцем українець.
Але українець ніколи не буде верещати ніколи, «ніколи не заговорю українською добровільно, хоч трісніть.»
Ви лукавите, я ніколи не писала раз не мова, значить не українець.
Кожен хто ідентифікує себе українцем українець.
Але українець ніколи не буде верещати ніколи, «ніколи не заговорю українською добровільно, хоч трісніть.»
нечего перевирать мои цитаты.
у меня есть родной язык, который я люблю и не собираюсь от него отказываться.
у меня есть родной язык, который я люблю и не собираюсь от него отказываться.
2
ПЛЮС-МИНУС• 21 августа 2023
Ответ дляMrs.Ochmonek
Ви можете спокійно жити як представник національної меншини в Україні, який поважає держмову - українець за громадянством
спасибо за разрешение. но вот только я не русская, а русскоязычная украинка.
ПЛЮС-МИНУС• 21 августа 2023
Ответ для vihola
«я не перейду в быту на мову. и не собираюсь. хоть треснине пополам и вдоль»
Що не так?
Що не так?
и ваше перевраное:
«ніколи не заговорю українською добровільно, хоч трісніть.»
«ніколи не заговорю українською добровільно, хоч трісніть.»
1
Mrs.Ochmonek• 21 августа 2023
Ответ дляПЛЮС-МИНУС
спасибо за разрешение. но вот только я не русская, а русскоязычная украинка.
Зрусифікована в якомусь поколінні значить.
1
Ответ дляПЛЮС-МИНУС
да по многим признакам. мы и не особо старались отличаться в 20 веке.
опять же, возвращаясь к их новому учебнику по истории.
они там написали, что развал совка - это самая крупная геополитическая катастрофа.
т.е. детки, вот всё что от нас отвалилось - это всё катастрофа! а катастрофу нужно устранить!
опять же, возвращаясь к их новому учебнику по истории.
они там написали, что развал совка - это самая крупная геополитическая катастрофа.
т.е. детки, вот всё что от нас отвалилось - это всё катастрофа! а катастрофу нужно устранить!
Дехто й досі принципово не старається відрізнятись, будучи вільними. Ще й на форумах демонстративно цим вихваляється.
А в 20 столітті українці були в радянській окупації, понищені, побиті, зламані.
Самі до маріупольців прирівняли і тепер робите вигляд, що все було добровільно, просто не старались відрізнятись.
А в 20 столітті українці були в радянській окупації, понищені, побиті, зламані.
Самі до маріупольців прирівняли і тепер робите вигляд, що все було добровільно, просто не старались відрізнятись.
1
2
Mrs.Ochmonek• 21 августа 2023
Ответ дляПЛЮС-МИНУС
в 4-м.
А діти будуть в п´ятому? Навіщо, якщо можна повернути все взад? )
3
Ответ дляпат
У бібліотеці Києво-Печерської лаври стародруки, у Вернадського. Потім по різних періодах писали різні іноземні історики, політики, мандрівники. Наприклад, період Мазепи чудово описаний німецьким істориком Вітольдом Ґотвальдом, в Україні у 1993 році в перекладі українському було перевидання. Ну і так далі. Хто хоче той знайде. Матеріалу немало. Більше, як ви гадаєте.
Дякую Вам за відповідь
Мнения, изложенные в теме, передают взгляды авторов и не отражают позицию Kidstaff
Тема закрыта
Похожие темы:
Назад Комментарии к ответу