Как вы относитесь к пополамщикам?

Ви смішна) Я про себе нічого не писала, на відміну від вас. Ви ж сама описали, що сете і свою дитину утримуєте самостійно. Перечитайте свої попередні коментарі.
Тепер і я поділюся особистим, у відповідь, так би мовити -- з моменту першого заміжжя я не працюю, мою дитину і частково мене утримує колишній чоловік. Плюс заробітна плата теперішнього чоловіка. На достойне життя цілком вистачає. Гадаю, так склалося не в останню чергу саме тому, що я не вішаю на людей ярлики і поважаю порядних людей незалежно від статі. Власне тому й зустрічаю достойних, і живу непогано. А тепер спробуйте поставити собі запитання -- чому ви, жінка, сама утримуєте себе і дитину? Подумайте, може щось дійде.

Молодець. Але судячи з вашої причепливості,
’уйнятися’ варто саме вам. Самодостатня і щаслива жінка не реагувала б так болісно на мій коментар, який суперечить вашим поглядам. Подумайте і проаналізуйте, звідки у вас така болюча реакція і про що це свідчить...

Скажіть тільки честно - у Вас синачка є? Ви свекруха?

)))) Кажу чесно -- у мене дитина дошкільного віку, чекаю народження другої) До свекрухи, як і до тещі, ще років двадцять, дай боже дожити) Спільний бюджет і рівні права тут до чого?

Скажімо так. У нас є нерівність у зароблянні грошей між чоловіками і жінками. Тобто про який навпіл іде мова. У нашій країні категорично ні, бо всі пополамщики яких я бачила, це жмоти, що шукали собі .ошицю. Гроші навпіл, дитина то мила твій клопіт, готовка також і ТД. У нас навіть жінки вважають що жінка у всьому і всім винна, а у чоловіка природа така і кожному гі.нюку виправдання знайдуть. Який же тут взагалі навпіл? В европейських країнах відносилась би добре. Бо можливості заробити і реалізуватись у чоловіка і жінки +/- рівні. Плюс 50/50 там стосується і догляду за дитиною і битом і ТД, тобто рівність у всьому і ось це мені до душі.

О, так они в рестике счёт пополам делят не от жлобства и нищебродства, а от уважения к правам женщин?
Ору просто

Согласна
В нашей стране хитрожопое равенство. Ты, жена, будь добра, паши наравне со мной, получая при этом меньше, но чур декрет, дети и быт на тебе. И если что, пошла нах с детьми куда хочешь, а я вольная птица и жизнь с ноля

А ви як будете доньку виховувати ? Що повинна жити з пополамщіком? Ви хочете щоб чоловік в неї буд не жадібний і її гроші вона могла відкласти собі на чорний день чи якої долі Ви їй бажаєте ?

І найжахливіше, що жінки це толерують, а жінку цькують і оце для мене найбільший жах у нашому суспільстві.

Булу виховувати так, щоб поважала свого партнера і бачила в ньому людину і особистість, а не джерело фінансів для утримання. Вам не зрозуміти, очевидно.
Чоловіки такі речі одразу відчувають -- хто їх поважає і цінує, а хто використовує. І от ті, хто шукають наживи і обзивають когось ’пополамщиками’, отримують жорсткий урок від життя, утримуючи себе і дитину самостійно. Втім, висновків не роблять, що і по вашому коментарі добре видно.

Ви з неї по опису будете виховувати жертву , яку чоловіки не будуть поважати і будуть витирати ноги . Вона повинна бути самодостатньою і вміти заробляти , але навіщо їй це ярмо попрламщика тягнути ? Ви мабудь ще й з тих хто дівчатам каже що треба бігом заміж і щоб куховарила і перед чоловіком тарілки розставляла бо обслугу частують, але чоловіки це не цінять а ви їй життя зруйнуєте .

Скажіть тільки честно - у Вас синачка є? Ви свекруха?

От мені цікаво уявити ту, котра всерйоз пише такі речі, і її життя. Було б цікаво порівняти ваш життєвий досвід з моїм)

А ви не думали що Ваш досвід може зруйнувати життя вашим дітям ? А так і буде , побачите

Нормально. Я була б рада....і всі обов´язки 50 на 50. Тому що в нас 90% забезпечення і обов´язків на мені. 50 це для мене було б ідеально

Ні, я просто думаю, що все пізнається у порівнянні) І, умовно кажучи, мій досвід і досвід мами, яка ’сама забезпечує свою дитину’ і озлоблена на чоловіків, грає роль непоганої ілюстрації життєвого вибору

О, і в мене щось подібне. Ось як тил - чоловік ідеальний. А як заробити або з дітьми позайматися, то якось так ((( Зараз вже і до інвалідності справа дійшла. То все печально (

А де гарантія що пополамщик не кине ? Вона буде віддавати половину а він потім знайде ту що все віддасть і піде . Чи ви вважаєте що якщо з грошима то поганий а без грошей всі хороші ?

Я вважаю лише те, що чоловіка не варто розглядати як джерело доходу, а поважати його як людину. У вас був травматичний досвід? Якщо хочете, поділіться. Я напишу про свій власний досвід і поясню свою позицію детальніше -- якщо цікаво, звісно.

Де ж він ідеальний ? Не обманюйте себе , ні заробляє ні дітей нормально не виховує , що це за ідеал такий ?

Як тил він ідеальний. Як повноцінний партнер - ні.

Мій травматичний досвід - це коли я бачу як розбещують наших чоловіків і не вкладають їм що він повинен вміти забезпечити сімью і не бути жадібним . Бо ті чоловіки хто хоче 50 на 50 всі жадібні , не гідні . Мені неприємно що жінки готові з такими ще щось будувати і народжувати їм дітей . Таких треба провчити і не допускати у стосунки поки він не збагне що в нього є свій чоловічий функціонал .

Я не хочу Вас образити але що це за тип такий і в чому його ідеальність при таких якостях не зрозуміло

Я себя и ребенка обеспечиваю сама, уймитесь)))
Но пополамщиков рядом с собой не терпела бы ни при каких обстоятельствах
И плести бред, что он ведёт себя так из уважения к правам женщины, можете своим подрунькам на лавке

Не у всіх , на заході теж є хороші чоловіки , і невдахи

Ваш досвід дійсно травматичний. Співчуваю. У мене трошки інакше. Поділюся. Перший чоловік походить, так би мовити, з дуже небідної родини. Завжди користувався (та й зараз користується) увагою серед дівчат в жінок. На нашому першому побаченні я твердо сказала, що заплачу в кафе за себе сама. Йому це сподобалось, він сам про це потім сказав, що я була іншою на фоні дівчат, які полюбляли відпочивати за його рахунок. Вони сприймали це як апріорі саме собою, що він має платити. А в мені він побачив людину, рівну собі, людину з почуттям власної гідності. З моменту заміжжя я не працювала. Не було потреби матеріально, плюс він підкреслив той момент, що відчув і зрозумів, що цікавить мене не як міцно набитий гаманець, а як людина. Уловлюєте, про що я?
Нашу спільну дитину після розлучення я виховую виключно на його кошти. В шлюбі з моїм теперішнім чоловіком ситуація приблизно таким ж сама. За своє майбутнє я спокійна.
Щоб чоловік поводився дійсно по-чоловічому, треба просто дати йому таку можливість. А не вішати ярлички ’пополамщик’ тощо. З розумною жінкою чоловік пополамщиком не буде, вибачайте за жорстоку правду...