Замурмишка• 11 октября 2023
Дівчата ВПО як Вам живеться у Івано-Франківську?
Ми з Маріуполя, були закордоном. Вирішили повернутися, хочеться жити на Україні. Ніколи не була у Івано-Франківську, але вирішили спробувати жити тут (як найдалі від країни 404). Сьогодні приїхали, орендували подобово житло. І перше враження дуже погане, нажаль. Ми з донькою вдвох, чоловік приїхав у відпустку, та постійно працює у Донецькій області. Поділиться, будь ласка, Вашими враженнями від міста та відношення до Вас.
показать весь текст
3
5
8
192
0
Читаю так, як ви написали. Чого агритесь? Вас хтось змушує почуватись незручно? Чи через ваші комплекси нам інфою не ділитись?
1
5
То вам кажеться, я була там 4 роки тому. Місто дуже гарне . Була влітку, бо відпочивала в Урзуфі.
6
1
Конечно нет, есть индивидумы, но они есть везде, в любом городе. Но чтоб это было массово-нет, массово рашку ненавидим
2
Автор, є кращі міста на Западній. Саме місто миле, але гонористі франківці дуже відрізняються від інших западенців)) Кажу вам від великої компанії це, бо змушені були кататися і жити довго в деякіх місцях.
5
2
Вузькі історично вулиці це що - недолік міста? Мені в Києві дуже шумно, і що? Це тільки моя проблема, а не недоліки міста.
1
2
Ви тільки один день у Франківську, і вже погане враження. Вас хтось образив ? Може тому , що чуже місто, то вам не комфортно. Мене колись по роботі відправили на 3 місяці в Харків, то я була в шоці. Мені дуже не сподобалось, і люди якісь злі, непивітні. ледве дочекалася, щоб поїхати додому, готова була землю цілувати коли приїхала. Звикните. В нас маріупольці живуть, все добре в них. Знаю, дівчина з Маріуполя працює тренером в тренажерному залі , казала, що їй тут добре.
6
7
Знаєте, я закордоном, сама зі Сходу і тут стільки ’біженців’ зі Львова, Хмельницького і тд, виїхали з чоловіками, аж противно.
А знайома з Івано-франківська ще 23.02 за день до війни виїхала, бо моніторила новини, а квартиру свою здала харків´янам.
А потім вважають себе патріотами, лише через те, що вони з Західної частини ....
А знайома з Івано-франківська ще 23.02 за день до війни виїхала, бо моніторила новини, а квартиру свою здала харків´янам.
А потім вважають себе патріотами, лише через те, що вони з Західної частини ....
7
32
1
Це особливості великого міста , люди зациклююиься на собі, менш привітні.
Я це також помітила коли перебралася в Київ.
Я це також помітила коли перебралася в Київ.
1
Ой, тут одна ’гостинна’ полтавчанка таке про харків´ян писала, що хоч стій, хоч падай))).
Скрізь є різні люди
Скрізь є різні люди
1
Я не ВПО. Живу в ІФ все життя.
Так, ті, хто з Харкова, з Києва було багато початку війни, Маріуполь... кажуть, що наше місто - тісне, село... Ну, звичайно, воно менше. Ну, вибачте, яке є. Мені комфортне і найкраще.
Знаєте таку притчу?
Це було дуже давно. Але ця історія до все ще жива.
Один сивий чоловік сидів біля входу в одне східне місто. До старого підійшов юнак і запитав:
– Я жодного разу тут не був. Скажіть мені, а які люди живуть в цьому місті?
Старий відповів йому питанням:
– А які люди були в тому місті? У тому, з якого ти пішов?
– Це були егоїстичні і злі люди. Втім, саме тому я з радістю поїхав звідти!
– Що ж. Не пощастило тобі. І тут ти зустрінеш точно таких же людей, – відповів йому старий.
– Що ж, піду подивлюся на місто.
Юнак пішов далі до міста.
Трохи згодом, інший юнак наблизився до старого, та задав таке ж саме питання:
– Я тут ні разу не був. Скажіть мені, будь ласка, які люди живуть в цьому місті?
Старий подивився на юнака, усміхнувся, та відповів:
– А скажи, синку, які люди були в тому місті, звідки ти прийшов?
– Мені приємно відповісти на ваше запитання, діду. О, це були добрі, гостинні і благородні люди. У мене там було багато друзів, і мені нелегко було з ними розлучатися. Мені так не хотілося йти.
– О як! Пощастило тобі! Ти знайдеш таких же людей і тут, – з посмішкою відповів старий.
– Велике спасибі вам, діду. Дай Бог вам здоров’я на довгі роки! Піду, та подивлюся на це місто!
Купець, який неподалік поїв своїх верблюдів, чув обидві розмови. І, як тільки юнак пішов, він звернувся до старого з докором:
– Як ти можеш так кидати слова на вітер? Ти ж дав дві різних відповіді на одне запитання. Та й хто ти такий, щоб обговорювати людей в цьому місті?
Старий мовчки вислухав купця і відповів:
– Сину мій! Мені приємно, що ти прийняв так близько до серця сенс моїх слів. Бачу, тобі не байдуже те, що люди говорять один одному.
Але мої слова не були сказані просто так.
Кожен носить свій світ у своєму серці. Той, хто в минулому не знайшов нічого доброго в тих краях, звідки він прийшов, і тут не знайде нічого. Навпаки ж, той, у кого були друзі в іншому місті, і тут теж знайде вірних і відданих друзів. Яке у людини оточення – така ж людина.
Так, ти маєш рацію, питання були однакові, але люди були різні.
Так, ті, хто з Харкова, з Києва було багато початку війни, Маріуполь... кажуть, що наше місто - тісне, село... Ну, звичайно, воно менше. Ну, вибачте, яке є. Мені комфортне і найкраще.
Знаєте таку притчу?
Це було дуже давно. Але ця історія до все ще жива.
Один сивий чоловік сидів біля входу в одне східне місто. До старого підійшов юнак і запитав:
– Я жодного разу тут не був. Скажіть мені, а які люди живуть в цьому місті?
Старий відповів йому питанням:
– А які люди були в тому місті? У тому, з якого ти пішов?
– Це були егоїстичні і злі люди. Втім, саме тому я з радістю поїхав звідти!
– Що ж. Не пощастило тобі. І тут ти зустрінеш точно таких же людей, – відповів йому старий.
– Що ж, піду подивлюся на місто.
Юнак пішов далі до міста.
Трохи згодом, інший юнак наблизився до старого, та задав таке ж саме питання:
– Я тут ні разу не був. Скажіть мені, будь ласка, які люди живуть в цьому місті?
Старий подивився на юнака, усміхнувся, та відповів:
– А скажи, синку, які люди були в тому місті, звідки ти прийшов?
– Мені приємно відповісти на ваше запитання, діду. О, це були добрі, гостинні і благородні люди. У мене там було багато друзів, і мені нелегко було з ними розлучатися. Мені так не хотілося йти.
– О як! Пощастило тобі! Ти знайдеш таких же людей і тут, – з посмішкою відповів старий.
– Велике спасибі вам, діду. Дай Бог вам здоров’я на довгі роки! Піду, та подивлюся на це місто!
Купець, який неподалік поїв своїх верблюдів, чув обидві розмови. І, як тільки юнак пішов, він звернувся до старого з докором:
– Як ти можеш так кидати слова на вітер? Ти ж дав дві різних відповіді на одне запитання. Та й хто ти такий, щоб обговорювати людей в цьому місті?
Старий мовчки вислухав купця і відповів:
– Сину мій! Мені приємно, що ти прийняв так близько до серця сенс моїх слів. Бачу, тобі не байдуже те, що люди говорять один одному.
Але мої слова не були сказані просто так.
Кожен носить свій світ у своєму серці. Той, хто в минулому не знайшов нічого доброго в тих краях, звідки він прийшов, і тут не знайде нічого. Навпаки ж, той, у кого були друзі в іншому місті, і тут теж знайде вірних і відданих друзів. Яке у людини оточення – така ж людина.
Так, ти маєш рацію, питання були однакові, але люди були різні.
11
16
а своїх під обстріли відвезти не хочете? чого це купка тупих дітей, яких виховали неандертальці мають диктувати умови?
16
Ой, дівчата, мабуть просто дуже втомилася від такого життя. Дуже любили ми своє місто. Ще хвилююсь за дитину, щоб не булили за мову.
1
3
6
А говорити про те, що вулиці вузькі і часто затори вже не можна? Комусь недолік, хтось може з цим жити. Люди повинні знати, з чим зіткнуться, до переїзду. Охолоньте. Мені от байдуже, що вам у Києві шумно. Бо так, тут шумно.
7
Я тоже не знаю, папа там очень строгий, как сказал так и будет. Там безопаснее и точка. Мне ее так жалко было😭
2
Будут булить
При мне на площадке дети ребенку за песенку на москальський подсрачники надавали
При мне на площадке дети ребенку за песенку на москальський подсрачники надавали
9
9
1
що вам дорого? ми на Парковій алеї новобудову двійку, синову, від квітня минулого року здавали за 350 дол/міс. 2 тижні тому тільки квартиранти виїхали.
Звідки цей міф, що тут житло було дешеве?
Звідки цей міф, що тут житло було дешеве?
2
3
Мнения, изложенные в теме, передают взгляды авторов и не отражают позицию Kidstaff
Тема закрыта
Похожие темы:
Комментарии к ответу